Рішення № 139305903, 26.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

26.08.2026

ЄУН 337/1643/26

Провадження №2/337/2636/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача Хмельницького А.М. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов ТОВ «Коллект Центр», який позивач мотивує тим, що 13.12.2020 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 в електронному вигляді було укладено договір про надання фінансових послуг №2034857523825, відповідно до умов якого Товариство надало, а відповідачка ОСОБА_2 отримала в кредит грошові кошти в розмірі 4600,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік. Відповідно до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал». Відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Коллект Центр». Відповідачка належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв`язку з чим станом на день підготовки позову утворилась заборгованість в загальній сумі 42443,61 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 4599,88 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 37843,73 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Заочним рішенням суду від 13.04.2026 позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2034857523825 від 13.12.2020 в загальному розмірі 42443,61 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4599,88 грн, заборгованості за відсотками в сумі 37843,73 грн, в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 2662,40 грн, понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн, усього 61106,01 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2026 заочне рішення суду від 13.04.2026 у даній цивільній справі скасовано, справу призначено до нового судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

04.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 03.06.2026) від відповідача ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Скользнєва В.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. Зазначає, що надані позивачем документи не є належними, достатніми та допустимими доказами у справі на підтвердження факту передачі права вимоги позивачу як новому кредитору за кредитним договором, укладеним ОСОБА_2 з первісними кредитором. Відсутні належні докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023. Реєстр боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 складається лише з трьох аркушів, інформація щодо відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором жодним чином не засвідчена, печатки з підписами сторін договору факторингу містяться на окремому аркуші. Також зазначає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за кредитним договором в загальному розмірі 37 843,73 грн не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів», є несправедливою з урахуванням суми тіла кредиту в розмірі 4600 грн. Загальна сума заборгованості по кредиту 42 443,61 грн не є співрозмірною сумі кредиту - 4600 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, сума процентів є непропорційно великою. Просить зменшити розмір процентів до половини отриманих відповідачем кредитних коштів, що становить 2300 грн. та що разом з тілом кредиту складало би 6900 грн (4600 (тіло) + 2300 (відсотки)). Разом з тим, враховуючи, що відповідачкою було вже сплачено 10 174,32 грн, вважає, що вона в повній мірі виконала своє грошове зобов`язання перед кредитором.

09.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 03.06.2026) від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» - Ушакової М.І. надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наполягає на задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що відповідно до умов договору про надання фінансових послуг №2034857523825 від 13.12.2020, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 , Товариство надало відповідачці кредит в сумі 4600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нарахованих згідно умов цього договору, його додатків та правил. У п.1.3 договору зазначено, що орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту, а відповідно до п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) 3,64% за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; в) 5,02% за кожен день користування кредитом починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; г) 7,67% за кожен день користування кредитом починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту. Пунктом 1.4.1. договору встановлено, що нараховані проценти підлягають обов`язковій платі на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати, п. 1.4.2. договору передбачає, що в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтованого строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Також зазначає, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору, а також у порядку і розмірі, що визначені у договорі. За період з 13.12.2020 по 30.11.2021 розмір заборгованості розрахований первісним кредитом ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з урахуванням процентних ставок, які передбачені договором, часткової оплати тіла кредиту в розмірі 0,12 грн та відсотків в розмірі 10174,20 грн, а також часткового списання суми заборгованості за відсотками первісним кредитором в розмірі 72161,08 грн, у зв`язку з чим заборгованість за вказаний період становила 38209,89 грн, з яких 33610,01 грн проценти за користування кредитом та 4599,88 грн тіло кредиту.

Після відступлення первісним кредитором на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором за період з 01.12.2021 (моменту відступлення права вимоги) по 12.12.2021 (закінчення строку дії кредитного договору) ТОВ «Вердикт Капітал» нараховувало проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою 7,67% за кожен день користування кредитом (пп. г п. 1.4 Договору), у зв`язку з чим сума заборгованості за процентами за період з 01.12.2021 по 12.12.2021 становить 4233,72 грн.

Позивачем, який набув право вимоги до відповідача, не здійснювалось жодних нарахувань за договором про надання фінансових послуг № 2034857523825 від 13.12.2020.

Правомірності набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором підтверджується договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, платіжним дорученням №307600018 від 03.12.2021, актом приймання-передавання Реєстру Боржників за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021, актом приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021, Реєстром Боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021, у якому право вимоги до відповідача ОСОБА_2 зазначено під порядковим номером «2283»,

Підтвердженням належного виконання умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 та факту переходу права вимоги є акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023, який підтверджує здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги, акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, акту прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, зміни в Реєстр Боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, у якому право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором №2034857523825 від 13.12.2020 зазначено під порядковим номером «13103».

З огляду на велику кількість інформації про боржників, яка міститься у реєстрах, а також конфіденційний характер цієї інформації, позивачем було долучено тільки витяги, що містять сторінки з реєстрів до договорів факторингу, які напряму підтверджують набуття права вимоги за Договором про надання фінансових послуг №2034857523825 від 13.12.2020, позичальником за яким є відповідач.

Також зазначає, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є явно завищеним та таким, що не відповідає критерію співмірності, розумності та необхідності.

23.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 , інтереси якої представляла адвокат Скользнєва В.В., надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, зокрема, щоза умовами договору про надання фінансових послуг №2034857523825 від 13.12.2020 сторони встановили строк кредитування 16 днів (дата надання позики 13.12.2020; дата повернення позики по 28.12.2020) зі сплатою відсотків за вказаний період у розмірі 1 472,00 грн. Графіком платежів, який є Додатком №2 до кредитного договору, чітко встановлено строк кредитування - 16 днів (з 13.12.2020 по 28.12.2020 ) та визначено загальну вартість кредиту в розмірі 6 072,00 грн, що включає 4 600,00 грн суми кредиту та 1 472,00 грн процентів за користування кредитними коштами. Таким чином, сторонами договору погоджено конкретний, чіткий та визначений строк виконання зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Пролонгація строку кредитування за вказаним договором не передбачена. Всупереч умовам укладеного договору, після спливу 16 днів, Товариство продовжило нараховувати проценти. Нарахування кредитором процентів після спливу строку кредитування за своєю правовою природою є нарахуванням процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, що регулюється виключно положеннями статті 625 ЦК України. Разом з тим ТОВ не заявляло позовних вимог про стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено загальну вартість кредиту у розмірі 6 072,00 грн і строк кредитування у 16 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

В судовому засіданні представник позивача - Хмельницький А.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Ужва К.Р. в судовому засідання позовні вимоги не визнала з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Суд встановив, що 13.12.2020 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансових послуг №2034857523825 «Стандартний», за умовами якого Товариство зобов`язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4600,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п.1.1.).

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором Самко К.Д. - S4, в ньому вказані її РНОКПП, дані паспорта, адреса, телефон, адреса електронної пошти.

Одночасно з підписанням даного договору позичальником було підписано заяву-анкету (додаток № 1 до договору).

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4600,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 02.09.2025, відповідно до якого на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» 13.12.2020 о 18:06:48 здійснено переказ грошових коштів в сумі 4600,00 грн на карту НОМЕР_1 , емітент АТ КБ Приватбанк, номер договору згідно інформації від кредитора 2034857523825.

Як вбачається з розрахунку, складеного первісним кредитором - ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість за договором №2034857523825 від 13.12.2021 станом на 30.11.2021 становить 38209,89 грн, з яких: 4599,88 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33610,01 грн - заборгованість за процентами.

Також судом встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг №2034857523825 від 13.12.2021, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 .

На підтвердження належного виконання умов договору факторингу та факту переходу прав вимоги позивачем до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 про здійснення оплати за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021, копію Акту приймання-передавання Реєстру Боржників за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 та копію Акту приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 38209,89 грн, яка складається з 4599,88 грн - заборгованості за тілом кредиту 33610,01 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

З розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що заборгованість за договором №2034857523825 від 13.12.2021 станом на 10.03.2023 становить 42 443,61 грн, з яких: 4599,88 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37843,73 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Коллект Центр».

Підтвердженням належного виконання умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 та факту переходу права вимоги є акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023, який свідчить про здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги, акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, зміни в Реєстр Боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, у якому право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором №2034857523825 від 13.12.2020 зазначено під порядковим номером «13103».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 42443,61 грн, яка складається з 4599,88 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37843,73 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором, який складений позивачем, відповідачка ОСОБА_2 станом на 27.02.2026 має заборгованість за договором №2034857523825 від 13.12.2021 в сумі 42443,61 грн, яка складається з 4599,88 грн - заборгованості за тілом кредиту 37843,73 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» такими, що підлягають частковому задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, та відповідно до ст.215 ЦК України визнання його таким судом не вимагається.

В силу приписів ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010).

При цьому, встановлення обставин, за яких правочин може бути визнаний недійсним/нікчемним, за відсутності відповідних заперечень з боку заінтересованої сторони, виходить за межі судового розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В цій справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» як первісний кредитор та відповідач ОСОБА_2 як позичальник, діючи вільно, на власний розсуд, уклали 13.12.2020 договір про надання фінансових послуг №2034857523825 «Стандартний» (кредитний договір), відповідно до якого відповідач отримала в кредит грошові кошти в сумі 4600,00 грн, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування ними в порядку та строки, визначені договором.

Кредитний договір укладений в електронній формі через ІТС Товариства, оформлений письмовим документом і підписаний сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб, зокрема, позичальником/відповідачем - електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з положеннями ст.207,1055 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність (недійсність) вказаного кредитного договору внаслідок недотримання обов`язкової письмової форми кредитного договору, судом не встановлено, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Отже, вказаний кредитний договір є чинним і обов`язковим для виконання.

Також суд вважає встановленим та доведеним, що первісний кредитор - ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та перерахував 13.12.2020 грошові кошти в сумі 4600,00 грн на платіжну картку відповідача, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», і також визнається відповідачем у відзиві на позов.

Разом з тим, відповідач порушила умови вказаного кредитного договору, належним чином не виконала свого зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним у погоджений сторонами строк та порядк, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої кредитор має право вимагати в судовому порядку.

Наразі право вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором належить позивачу ТОВ «Коллект Центр», що підтверджується наданими суду договором факторингу №1-12 від 01.12.2021 з додатками, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал», договором відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», які суд вважає належними та допустимими доказами.

Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності вказаних договорів.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутність доказів переходу права вимоги до позивача, зокрема, у зв`язку наданням ним лише витягів з реєстрів боржників. Так, надані позивачем витяги містять усі необхідні дані стосовно відповідача, номер кредитного договору та суми заборгованості, що є повністю достатнім для ідентифікації переходу права вимоги, завірені належним чином, є належними та допустимими доказами. Також суд враховує, що надання позивачем повного реєстру боржників є недоцільним, оскільки він містить конфіденційну інформацію та персональні дані третіх осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

В межах цієї справи позивач вимагає стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 42443, 61 грн, яка складається з 4599,88 грн - заборгованості за тілом кредиту 37843,73 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитоим.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано відповідні розрахунки, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Також суд зауважує, що представник відповідача у відзиві не оспорював арифметичну правильність розрахунку заборгованості, проте заперечував проти її розміру, вказавши на нарахування процентів у завищеному розмірі, поза межами строку кредитування та на несправедливість відповідних умов кредитного договору щодо розміру процентів.

Надаючи оцінку таким доводам представника відповідача, суд встановив, що за умовами кредитного договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3.).

Разом з тим сторони кредитного договору домовились, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік (п 1.9).

Також сторони кредитного договору домовились, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) 3,64% за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту;

в) 5,02% за кожен день користування кредитом починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту;

г) 7,67% за кожен день користування кредитом починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту.

д) тип процентної ставки фіксована (п.1.4.).

Пунктом 1.4.1. договору визначено, що нараховані проценти підлягають обов`язковій платі на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Пункт 1.4.2. договору передбачає, що в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтованого строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно з розрахунком, складеним уповноваженою особою первісного кредитора ТОВ «Служба миттєвого кредитування», нарахування процентів за користування кредитом в сумі 4600,00 грн у період з 13.12.2020 по 28.12.2020 включно (16 днів орієнтовний строк повернення кредиту) здійснювалось за ставкою 2,00% або 92,00 грн в день. Кредит в цей строк не повернутий.

В подальшому, в період з 29.12.2020 (з першого дня після закінчення орієнтовного строку повернення кредиту) до 11.01.2021 включно нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось за ставкою 3,64% або 167,44 грн в день, з 12.01.2021 (з п`ятнадцятого дня після закінчення орієнтовного строку повернення кредиту) до 26.01.2021 включно - за ставкою 5,02% або 230,91 грн в день, з 27.01.2021 (з тридцятого дня після закінчення орієнтовного строку повернення кредиту) до 30.11.2021 за ставкою 7,67% або 352,81 грн в день.

Станом на 30.11.2021, тобто на момент передачі прав вимоги за вказаним кредитним договором новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал» (договір факторингу №1-12 від 01.12.2021), заборгованість становила загалом 38209,89 грн, з яких: 4599,88 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33610,01 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком, складеним уповноваженою особою ТОВ «Вердикт Капітал», останній після набуття права вимоги здійснив нарахування процентів за користування кредитом в період з 01.12.2021 до 12.12.2021 за ставкою 7,67% або 352,81 грн в день.

Загальна сума заборгованості станом на 12.12.2021, тобто на момент закінчення граничного строку повернення кредиту, визначеного в п.1.9 кредитного договору, становила 42 443,61 грн, з яких: 4599,88 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33610,01 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 4 233,72 грн нараховані відсотки ТОВ «Вердикт Капітал».

Після набуття права вимоги за вказаним кредитним договором новим кредитором ТОВ «Коллект Центр» (договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023) будь-які нарахування останніми не здійснювались.

Оцінивши вказані обставини, суд вважає, що нарахування процентів за користування кредитом було здійснено кредиторами ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» в межах погодженого в п.1.9 договору строку кредитування 1 рік, що узгоджується з приписами ст. 631, 1048 ЦК України та є правомірним.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що проценти нараховані поза межами строку кредитування, який становить 16 днів. В даному випадку за умовами кредитного договору це орієнтовний строк повернення кредиту, у випадку неповернення кредиту в цей строк, але за умови сплати нарахованих за цей період процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3) і в разі, коли сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають сплаті кожні 16 днів (п.1.4.2).

Підписавши договір, відповідач підтвердила, що ознайомилася з договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст та суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, а також, що до моменту укладання договору отримала всю необхідну інформацію щодо умов кредитування.

В цій справі відповідач та її представник не довели факту неповернення кредиту як на 16 день, який вони вважають кінцевим строком повернення кредиту, так і в подальшому і аж до цього часу, що потягло правомірне нарахування кредиторами процентів в порядку, визначеному п.1.4 договору, до закінчення граничного строку кредитування, визначеного п.1.9 договору.

При цьому з розрахунку первісного кредитора вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами та здійснювала оплату за користування ними, зокрема сплатила: 30.12.2020 1807,00 грн (1806,88 грн зараховані на проценти та 0,12 грн на тіло кредиту); 15.01.2021 року 1472,00 грн (зараховані на проценти); 02.02.2021 1807,44 грн (зараховані на проценти); 18.02.2021 1472,00 грн (зараховані на проценти); 06.03.2021 1472,00 грн (зараховані на проценти); 23.03.2021 1639,72 грн (зараховані на проценти), 11.04.2021 504,16 грн (зараховані на проценти).

Також у розрахунку міститься інформація про часткове списання суми заборгованості по процентам у розмірі 72161,08 грн.

Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони відповідача про непропорційний та несправедливий розмір нарахованих процентів.

Так, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно зі ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Відповідно до п. 5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

В даному випадку розмір нарахованих кредитором боржнику/відповідачу процентів за користування кредитом більш ніж в десять разів перевищує розмір кредиту - 4600,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що умова договору про нарахування процентів за ставками 2,00%, 3,64%, 5,02%, 7,64% в день є несправедливою, а розмір нарахованих відсотків непропорційно високий, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які викладені в постановах №132/1006/19 від 07.10.2020, 910/719/19 від 19.05.2020 та №363/1834/17 від 13.07.2022 та №910/12876/19 від 01.06.2021.

З огляду на вказане, суд вважає необхідним зменшити розмір нарахованих відповідачу до стягнення процентів до 6 615,80 грн (тіло кредиту 4600,00 грн : 100% х денна ставка 1% х строк користування кредитом 365 дн. сплачені проценти 10 174,20 грн), стягнувши остаточно з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 11 215,68 грн. (тіло кредиту 4599,88 грн та проценти за користування кредитом 6615,80 грн). Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підтягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам на суму 11215,68 грн, що становить 26,42% від первісно заявлених вимог на суму 42443,61 грн (11215,68 грн х 100% / 42443,61грн.) судовий збір в сумі 703,41 грн (2662,40 грн х 26,42 % /100%).

Щодо судових витрат на правову допомогу, які заявили сторони, суд виходить з того, що такі витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн позивач надав суду копії договору №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги з додатками (в т.ч. прайс-листом), заявки №1894 від 01.01.2026 на надання юридичної допомоги, витяг з акту №18 від 30.01.2026 про надання юридичної допомоги адвокатським об`єднання «Лігал Ассістанс», які суд вважає належними та допустимими доказами.

Відповідно до витягу з акту №18 від 30.01.2026 витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн складаються з вартості послуги за надання усної консультації з вивчення документів (2 години) - 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (4 години) - 12000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн представник відповідачки надала суду копії договору № б/н від 01.05.2026 про надання правничої допомоги, акту здачі-прийняття наданих послуг від 03.06.2026, які суд також вважає належними та допустимими доказами.

Відповідно до акту від 03.06.2026 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн складаються з вартості послуги ознайомлення з матеріалами справи (1,5 години) - 2000,00 грн, складання відзиву на позовну заяву (2 години) - 4000,00 грн, участь в судовому засіданні (1 година) 2000,00 грн.

Разом з тим, вказані докази сторін не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем та відповідачем розмірі.

Оцінивши обставини справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин - стягнення кредитної заборгованості, усталеність законодавства та судової справи в цій категорії справ, обсяг фактично наданих адвокатами послуг (позивачу - усна консультація з вивченням документів та складання позовної заяви, яка є типовою; відповідачу ознайомлення з матеріалами справи, складання відзиву та участь у судовому засіданні), витраченим на це часом, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру, принципів верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає заявлені сторонами розміри витрат на правничу допомогу завищеними і неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатами послуг, а також ціною позову, у зв`язку з чим розмір витрат сторін на правничу допомогу необхідно зменшити вдвічі, а саме до 8000,00 грн позивачу та 4000,00 грн відповідачці.

Відповідно на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 2 113,60 грн (8000,00 грн х 26,42% : 100%)

З позивача на користь відповідачки підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог, а саме у розмірі 2 943,20 грн (4000,00 грн х 73,58 % : 100%).

На підставі п. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладену більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи зазначену правову норму, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідачки різниці у судових витратах в сумі 126,19 грн з розрахунку: 2943,20 грн (703,41 грн + 2 113,60 грн).

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306) заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2034857523825 від 13.12.2020 в загальному розмірі 11 215 (одинадцять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 68 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4599,88 грн, заборгованості за відсотками в сумі 6 615,80 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) різницю у судових витратах в сумі 126 (сто двадцять шість) гривень 19 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Сидорова