Ухвала суду № 139305582, 28.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10739/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. 175, ЦПК України. Зокрема має бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Судом здійснено запити з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачів.

Так, згідно довідки відділу реєстрації місця проживання департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстраційного обліку з адреси: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. Визначальним для застосування інституту процесуального правонаступництва в цивільному процесі є виключно наявність у особи саме на момент відкриття провадження цивільної процесуальної дієздатності.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки визначає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Оскільки пред`явлення позову до померлої особи, цивільна правоздатність якої на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі припинена, виключає можливість відкриття провадження, в той час як позовні вимоги, які заявляє позивач, стосуються стягнення заборгованості, яка утворилась за спожиті житлово-комунальні послуги, фактично надані відповідачеві, який помер, відомостей про спадкоємців відповідача та про факт отримання спадщини ким-небудь зі спадкоємців в матеріалах справах немає, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин у відкритті провадження у справі за вказаним цивільним позовом в частині вимог до померлої ОСОБА_1 , необхідно відмовити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

На неможливість відкриття провадження по справі у випадку смерті боржника та залученні правонаступників (спадкоємців) боржника самостійно з ініціативи суду, що суперечить принципові диспозитивності цивільного судочинства та розцінюється як порушення прав, свобод та інтересів третіх осіб, акцентує увагу Верховний Суд в постанові від 16.05.2018 у справі №183/4229/14-ц.

Згідно ст.175 цього Кодексу у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Оскільки вимога про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та стосувалася солідарного стягнення коштів з відповідачів, один з них помер, тому суд пропонує позивачу визначитись з колом учасників провадження та подати позов в новій редакції з урахуванням наведеного вище, враховуючи, що вимоги пред`явлені за період з 26.02.2024р. (дата відключення) по 16.04.2024 р..

Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів з урахуванням того, що боржник ОСОБА_1 померла, а також уточнити прохальну частину позовної заяви щодо порядку стягнення з відповідачів заборгованості.

Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош