Ухвала суду № 139304609, 28.08.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/2183/25 Провадження № 1-кп/613/90/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 22024220000000436 від 26 березня 2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Максимівка, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 114-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24 лютого 2022 року, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з несанкціонованим поширенням інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , як мешканець с. Крисине Богодухівського району, був достатньо обізнаним щодо місць розташування важливих торгівельних, промислових, транспортних та інших комунікаційних об`єктів м. Богодухів, так і на території прилеглих до нього населених пунктів, добре орієнтувався на місцевості. 24 лютого 2022 року російською федерацією (далі - рф), державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна. В результаті вчинення вказаних дій військовими формуваннями держави агресора рф було тимчасово окуповано частину території України, перелік яких затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004. У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.

У свою чергу ОСОБА_5 перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, не пізніше 14 лютого 2025 року, використовуючи інстальований на власному мобільному телефоні моделі «Redmi Note 11» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) застосунок месенджера «Telegram» та авторизований у ньому аккаунт, що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , добровільно налагодив постійний зв`язок з раніше йому знайомим жителем Харківської області «особою, стосовно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні» який використовував аккаунт у вказаному месенджері з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна». ОСОБА_5 було відомо, що вказана особа не є представником Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань або уповноваженою особою державних органів України.

В подальшому ОСОБА_5 не пізніше 18 березня 2025 року, перебуваючи за місцем свого проживання, з використанням інстальованого на власному мобільному терміналі застосунку «Telegram», отримав від раніше йому знайомого жителя Харківської області, особи, стосовно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні (далі - замовник отримання інформації), пропозицію щодо надання йому відомостей та інформації про військову обстановку та місцезнаходження у м. Богодухові, а також у прилеглих до нього населених пунктах, особового складу та військової техніки ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, залучених до надання відсічі збройній агресії рф проти України.

У відповідь на зазначену пропозицію ОСОБА_5 , оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи, що він є громадянином України, але, перебуваючи під інтелектуальним впливом російської пропаганди, не маючи патріотичних проукраїнських переконань, дотримуючись антиукраїнської політико-ідеологічної мотивації, та, поділяючи, і, підтримуючи нинішні принципи офіційної ідеології російської федерації, надав свою згоду та виявив добровільне бажання щодо співпраці у забезпеченні проведення несанкціонованого поширення інформації про рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розраховуючи на те, що надана ним інформація буде передана державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам.

Як підсумок, ОСОБА_5 , виказавши свою згоду та бажання до активної співпраці щодо виконання поставлених йому вказаною вище особою завдань, спрямованих на несанкціоноване поширення військово-значущої інформації, пов`язаної з доведенням її до відома останнього, як до можливого координатора комунікації з представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України, усвідомлено поставив собі за мету вчинення злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану.

З метою реалізації вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно, добровільно ОСОБА_5 , не викликаючи підозри, шляхом особистого спостереження, а також спілкування з іншими невстановленими особами з числа місцевого населення, здійснив дії, направлені на здобуття інформації щодо переміщення, руху та розташування підрозділів Збройних Сил України, які безпосередньо задіяні в військових заходах з надання відсічі збройній агресії рф.

Володіючи необхідною інформацією ОСОБА_5 18 березня 2025 року, перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, усвідомлюючи факт повномасштабного збройного нападу держави-агресора рф на Україну та введення на всій території України правового режиму воєнного стану, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період з 18.45 год. по 18.50 год. в особистому листуванні з замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , поширив отримані ним відомості про актуальне на зазначену дату місце дислокації підрозділів Збройних сил України у приміщеннях на території м. Богодухів Харківської області, виразивши зацікавленість у нанесенні по території вказаного місцезнаходження сил оборони України ракетно-бомбових ударів.

Того ж дня, під час спілкування, замовник отримання інформації надіслав о 18.50 год., о 19.21 год. та о 19.27 год. ОСОБА_5 запит на отримання точної географічної дислокації військового підрозділу Збройних Сил України із відображенням контурів такої території на місцевості.

В подальшому, на виконання вищевказаної домовленості, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, використовуючи належний йому мобільний телефон «Redmi Note 11» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), відкрив інстальований в ньому застосунок картографічного веб-сервісу «Google Марs» та о 19.25 год. того ж дня виготовив скрін-шот місцевості на території м. Богодухів Харківської області за місцем розташування підрозділів Збройних Сил України, що оточене з усіх сторін двома вулицями, позначеними умовними лініями різних кольорів.

Відразу після цього, ОСОБА_5 , використовуючи авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , усвідомлюючи можливість отримання вказаної інформації представниками держави агресора у разі її поширення, того ж дня, у період з 19.26 год. по 19.27 год. надіслав замовнику отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , виготовлений ним перед цим скрін-шот місцевості на території м. Богодухів Харківської області з умовними позначеннями, а також пояснювальні повідомлення з назвами вулиць, які прилягають та межують з даною територією.

Надалі ОСОБА_5 отримав від замовника отримання інформації повідомлення про опрацювання вказаної інформації та вказівки на видалення поширених відомостей та пов`язаних з цим даних з власного мобільного пристрою. Разом з цим, у ході подальшої діяльності зі збору інформації про сили оборони України, 19 березня 2025 року ОСОБА_5 надійшов запит у месенджері «Telegram» від вищевказаного замовника отримання інформації щодо більш детальних відомостей стосовно вищевказаної дислокації сил оборони України у вигляді текстового повідомлення: «По вч подробности спрашивали, сеолько и чего там. Ничего нового?», на що ОСОБА_5 , використовуючи авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період з 20 год 11 хв по 20 год 12 хв того ж дня повідомив про відсутність змін у наданих співрозмовнику відомостях, заявивши про свою обізнаність щодо ведення ним розвідувальної діяльності та подальшого отримувача вказаного роду інформації - представника держави-агресора («Ничего», «Ещё и спрашуют», «Какие кацапюри», «Они доиграются», «Как в*бут из той части», «Будет им сколь там», «И чего», «А что ещё не доложили», «Розведчики», «По мимо меня»).

Крім цього, 20 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним протиправним умислом, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IME11: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , діючи умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, у період з 15.56 год. по 15.57 год в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області військових паливозаправників, зазначивши їх кількість, про що було обумовлено раніше.

23 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, не маючи наміру щодо припинення своєї протиправної діяльності, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, охопленого єдиною метою, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період часу з 13.32 год. по 13.34 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , у відповідь на запитання останнього російською мовою: «А чё Лозовую ищут? Какие версии?», надіслав відомості щодо перебування підрозділів Збройних Сил України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії рф проти України, у лісовій місцевості, що оточена околицями м. Богодухів та с. Лозова Богодухівського району Харківської області.

Згідно отриманих від військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України відомостей за № 225/11/229 від 01 квітня 2025 року у вказані дати на зазначеній місцевості та безпосередній близькості до вказаної місцевості дійсно дислокувались підрозділи Збройних Сил України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії рф на території Харківської області, а також перебували та переміщувались їх транспортні засоби та озброєння.

Разом з цим, ОСОБА_5 , проживаючи в с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл. безпосередньо біля автодороги P46 сполученням «Богодухів Харків», на досягнення вищевказаної домовленості із замовником отримання інформації, не маючи наміру щодо припинення своєї протиправної діяльності, здійснював візуальне спостереження та збір інформації щодо переміщення вказаним транспортним сполученням сил оборони України з метою її доведення до відома останнього, як до координатора комунікації із представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України.

Так, 19 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл., продовжуючи діяти зі злочинним протиправним умислом, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , діючи умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 13.56 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «Один Хамер один БТР на колесах на бог», «Своим ходом».

22 березня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 17.28 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом Р46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстове повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_7 ».

05 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, у період часу з 15.05 год. в по 15.06 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «Мангал на бог», «Да» (відповідь на питання співрозмовника « ОСОБА_8 »), «На трале» (відповідь на питання співрозмовника « ОСОБА_9 на прицепе?».

14 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Богодухів Харківської обл., продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 05.58 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_10 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Харків військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «Четыре колёсных БТР на хар», «Обварены», «Готовы к бою».

19 квітня 2025 року ОСОБА_5 , не припиняючи втілювати в життя свій протиправний задум, перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним тривалим у часі умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 19.16 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області військової техніки з особовим складом підрозділів Збройних Сил України, а саме текстове повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_7 ».

21 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, продовжуючи діяти зі злочинним протиправним умислом, використовуючи власний авторизований на вищевказаному власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , діючи умисно, з ідеологічних переконань, усвідомлено, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, о 19.14 год. та о 19.26 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , надіслав останньому відомості щодо переміщення автошляхом P46 через с. Крисине Богодухівського району Харківської області військової техніки з особовим складом та озброєнням підрозділів Збройних Сил України, а саме текстові повідомлення наступного змісту: «М 777 КамАЗ повез на хар», «С бк», а також «На бог три замера старых», «Обвареные», «Сеткой», «Хамера».

Згідно отриманих від ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 805/7256 від 12 серпня 2025 року у вказані дати на зазначеній місцевості та безпосередній близькості до вказаної місцевості дійсно переміщувалась військова техніка з особовим складом та озброєнням підрозділів Збройних Сил України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії рф на території Харківської області.

Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл., більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, 22 квітня 2025 року за невстановлених органом досудового розслідування обставин отримав відомості щодо дій підрозділів Збройних Сил України з відбиття повітряних ударів держави-агресора на території Богодухівської міської територіальної громади Харківської області за допомогою зенітного озброєння, а також про місця їх дислокації.

Того ж дня, 22 квітня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Крисине Богодухівського району Харківської області, більш точне місце органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, усвідомлюючи факт повномасштабного збройного нападу держави-агресора рф на Україну та введення на всій території України правового режиму воєнного стану, розраховуючи на роль співрозмовника як комунікатора з представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України, не маючи наміру щодо припинення своєї протиправної діяльності, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні «Redmi Note 11» (IME11: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 ) аккаунт у месенджері «Telegram», що прив`язаний до телефонного номеру мобільного оператора НОМЕР_3 , у період з 13.17 год. по 13.20 год. в особистому листуванні із замовником отримання інформації, який використовував аккаунт месенджера «Telegram» з ідентифікаційним ім`ям користувача ОСОБА_6 , поширив отримані ним відомості про актуальне на зазначену дату місце дислокації зенітного озброєння та особового складу Збройних сил України на місцевості Богодухівської міської територіальної громади Харківської області, повідомивши про безпосереднє виконання зазначеними підрозділами завдань з відбиття повітряних ударів військових формувань держави-агресора.

Згідно отриманих від військової частини НОМЕР_5 Збройних Сил України відомостей за № 1151 від 24 липня 2025 року у вказану дату на зазначеній місцевості дійсно дислокувались підрозділи та озброєння Збройних Сил України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії РФ на території Харківської області.

В результаті ОСОБА_5 у період з 18 березня по 22 квітня 2025 року здійснив поширення інформації щодо переміщення, місць перебування військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, залучених до надання відсічі збройній агресії, їх транспортних засобів, озброєння та військової техніки, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам. Вищевказана надана ОСОБА_5 інформація не була такою, що отримана в результаті її розміщення у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Крім того, зміст листування між ОСОБА_5 та раніше йому знайомим жителем Харківської області, особою, стосовно якої проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, 18, 19, 20 та 23 березня 2025 року містить мовні та комунікативні ознаки, що свідчать про погодження або скоординовані дії (зокрема у формі пропозицій, згод, розподілу чи підтвердження завдань), які стосуються збору, збереження та передачі інформації про Збройні Сили України в умовах конспірації.

Зокрема зміст листування від 19 березня 2025 року містить інформацію про цілеспрямовану зацікавленість у військовій обстановці (пересування техніки, ситуація у військових частинах, можливі прориви, відхід підрозділів, відсутність зв`язку з військовими), визнання збору інформації про ЗСУ, а також має ознаки стеження та розвідувальної діяльності співрозмовниками та визнання зазначеними особами процесу подальшої передачі вказаної інформації третій стороні. Паралельно простежується агресивно-пропагандистські наративи, ворожа риторика щодо українців, роздуми про легалізацію в рф та скепсис щодо політичних процесів.

Ці характеристики підтверджують, що комунікація мала організований і цілеспрямований характер, що спрямований на збір, збереження та передачу інформації про ЗСУ в умовах конспірації, направлений на її подальшу передачу третій стороні.

Вказані підсумки зазначені у висновку експерта № 14/Л/3/2 від 18 серпня 2025 року за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведеної 2 сектором, який дислокується в м. Харків, 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ.

Таким чином, ОСОБА_5 у вказаний вище період часу вчинив кримінально карані дії, пов`язані з несанкціонованим поширенням інформації про переміщення, рух та розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, основними складовими взаємозв`язаними мотивами та ознаками якого є:

- спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам України;

- мета - заподіяння шкоди національній безпеці України, надання інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України;

- доведення через мережу «Інтернет» до невизначеного кола осіб несанкціонованої інформації про рух, переміщення та розміщення військової техніки, українських військовослужбовців в умовах воєнного стану, вчинене з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам;

-головним кримінально караним фактором щодо не санкціонованості розповсюдженої інформації являється факт відсутності розміщення чи поширення цієї інформації Міністерством оборони України, Генеральним штабом ЗСУ, Службою безпеки України, Головним управлінням розвідки України у відкритому доступі;

- добровільний характер його протиправної, злочинної діяльності, здійснений з власного бажання, без фізичного та психічного примусу;

-спрямованість всіх його дій, пов`язаних з поширенням несанкціонованої інформації про переміщення, рух та розміщення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і бажанням цього, характеризують усвідомленість того, що він вчинив протиправне, злочинне діяння проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто, у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки, на даний час останній перебуває під вартою, строк дії якої закінчується 04 вересня 2026 року. Крім того, ризики передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу наявні і на даний час, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважав, що вказане клопотання прокурора не підлягає задоволенню. Зазначив, що підозра не є обґрунтованою, допитані всі свідки, а обставини, викладені в обвинувальному акті не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Також, вважав, що ризик ухилення від суду його підзахисного перестав існувати, оскільки, останній знав про наявність справи та залишався при цьому за місцем свого проживання, крім того, він раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, родину та до затримання мав постійне місце роботи. Також зазначив, що ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 не існує, оскільки, досудове слідство завершене. Також додав, що зі спливом часу, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу можуть перестати існувати, а відсутність в рішенні суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначення застави є порушенням ст. 5 Європейської конвенції з прав людини. У зв`язку з чим вважав за можливе застосувати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора, приходить до слідуючого.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 07 липня 2026 року, ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 04 вересня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.

Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

З наведеного слідує, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

ЄСПЛ наголосив, що пунктом 3 статті 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. Зокрема, ЄСПЛ послався на практику застосування статті 5 Конвенції у рішення «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства». У вказаних рішеннях ЄСПЛ констатував, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи. ЄСПЛ підкреслив, що саме на національні судові органи покладається обов`язок дотримання розумності строків досудового тримання під вартою та встановлення існування вказаного суспільного інтересу з одночасним врахуванням принципу презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України,за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Конвенцією покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, у своєму клопотанні прокурор Богодухівської окружної прокуратури Харківської області зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є факт продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд приймає до уваги, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, що викладений у обвинувальному акті, з огляду на те, що судовий розгляд триває, суд дійшов висновку, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження цього запобіжного заходу.

З огляду на особливості конкретної справи, високий рівень суспільної небезпечності кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, стадію судового провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та вважає, що встановлені прокурором ризики продовжують існувати та їм неможливо запобігти, застосувавши більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, про що просить захисник.

Суд зауважує, що у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2026 року у справі Kolesnyk and Smelnytskyy v. Ukraine («Колесник та Смельницький проти України» заяви № 24465/23 та № 25217/23) суд врахував особливе значення безпрецедентних обставин повномасштабного вторгнення Росії в Україну, які становили загрозу державності, незалежності та самому існуванню України, та не встановив порушень при продовженні обвинуваченим строку тримання під вартою.

Таким чином, навіть у надзвичайних умовах тримання під вартою повинно ґрунтуватися на індивідуальній оцінці конкретних ризиків, однак особливі обставини повномасштабної війни та здійснення правосуддя у прифронтових регіонах можуть бути враховані під час оцінки розумності такого обмеження свободи.

Посилання захисника обвинуваченого на те, що останній раніше не судимий, має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв`язки заслуговують на увагу, поряд з цим, такі обставини не є достатніми для висновку про можливість запобігання встановлених ризикам, шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або визначення застави, враховуючи серйозність пред`явленого йому обвинувачення.

Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проаналізувавши доводи сторін, тяжкість обвинувачення, специфіку і фактичні обставини вчинення злочину, суд приходить до висновку, що наразі відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку з чим клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, посилання захисника про те, що суд зобов`язаний визначити розмір застави є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 -114-2, 258 - 258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 314, 331, 371- 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 днів, тобто до 23 жовтня 2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя