Рішення № 139304272, 17.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1872/24

Провадження № 2/346/78/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді: Коваленка Д,С., секретар судового засідання: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: AT СГ «ТАС» про відшкодування шкоди у порядку суброгації,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулась до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі 166488 гривень 95 копійок, судового збору у розмірі 3028 гривень та 9000 гривень витрат за професійну правничу допомогу.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача. 04 лютого 2023 року о 10 годині 01 хв. у місті Бурштин на вул. Бандери, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF» реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «Renault» реєстраційний № НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «DAF» була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 210671179.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2023 року у справі № 341/266/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви і документів було складено страховий акт та розрахований розмір страхового відшкодування, який складає 292 784 гривні 22 копійки.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування, то керуючись ст. 22 та 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПАТ «СК Універсальна» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 126 295 гривень 27 копійок Страховиком відповідача, з урахуванням франшизи за полісом обов`язкового страхування.

Згідно зі статтею 29 ЗУ «Про обов`язкові страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленого законодавством.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням зміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахування зносу деталей, що підлягають зміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування.

Згідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка зарахувала свою цивільну відповідальність, у разі не недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язання сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 166488 гривень 95 копійок. Яку і має сплатити відповідач, як винуватець ДТП.

Позиція відповідача. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є можливим за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВП ВС від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-Ц, від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц)

Ст. 27 ЗУ "Про страхування" щодо переходу права вимоги, застосовується щодо договорів майнового страхування та не поширюється на договори страхової відповідальності.

Дані правовідносини регулюється спеціальними нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ст. 2 даного Закону передбачає, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

В ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника, проте за наявності певних умов.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 ЗУ «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тобто, у випадку, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавала шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавала шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавала шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавала шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного суду у справі № 755/18006/15 доходить висновку про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 39 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з одного боку, і стаття 993 Цивільного кодексу України та стаття 27 ЗУ «Про страхування» з іншого боку регулюють різні за змістом правовідносини.

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавала шкоди та яке забезпечує зокрема їх захист.

Таке право особа могла би набути, відшкодувавши потерплій завдану їй шкоду, а також за наявності умов, визначених статтею 38 вказаного Закону.

Позиція позивача (за відповіддю на відзив) оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування, то керуючись ст. 22 та 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 126 295 гривень 27 копійок Страховиком відповідача, з у рахуванням франшизи у межах ліміту полісу цивільно-правової відповідальності, який діяв на момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

А оскільки розміру страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування не вистачає для повного відшкодування шкоди, то за загальними нормами з приводу відшкодування шкоди, нести відповідальність має відповідач у розмірі нанесеної матеріальної шкоди, з приводу якої у страховика за полісом обов`язкового страхування не настає обов`язок у її виплаті.

Одна з останніх позицій Верховоного суду з питання відшкодування шкоди з винної особи у разі недостатності коштів виплачених страховою компанією винної особи та у разі не перевищування ліміту відповідальності викладена у постанові Верховного суду від 03.12.2020 року у справі № 352/1384/18.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має, до особи, відповідальної за завдані збитки.

У випадках коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавала шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавала шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завадова шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавала шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавала шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулась заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем у порядку суброгації.

Отже за змістом статті 993 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 990 цього кодексу та статтею 27 ЗУ «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позиція відповідача (за запереченнями на відповідь на відзив). В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують оцінену шкоду внаслідок ДТП. Позивач не надав належні та допустимі докази розміру матеріальної шкоди, нанесеної позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порушення вимог ст.81 ЦПК України тому позов задоволенню не підлягає.

Позивач не провів оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля, а надав Рахунок на передплату №2300324 від 07.02.2024. Згідно даного рахунку сума передплати становить 294924грн.74коп. При цьому, матеріали позовної заяви не містять зазначеної оцінки, даний Рахунок №2300324 від 07.02.2024. не можуть бути прийняті судом як належний та допустимий доказ, оскільки Позивачем не проведена оцінка вартості автомобіля відповідно до чинного законодавства - відсутній експертний висновок щодо вартості відновлювального ремонту за пошкодженнями, яких зазнав автомобіль конкретно під час ДТП, яке сталося 04.02.2023 р

Як вбачається з копії Страхового акту № G-10711-1 в загальній частині є посилання на Договір страхування № 3001/283/000534. Проте до Позовної заяви долучено копію Договору добровільного страхування № 3001/394/000001/1 та додатковий договір №1. Проте жодного відношення до справи вони не мають.

Безпідставними є і вимоги позивача, в частині стягнення суми ПДВ відповідно до сталої правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду (постанова від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22). Зокрема, що у разі здійснення страхової виплати безпосередньо на рахунок потерпілої особи сума ПДВ не нараховується та не виплачується. Обов`язок із доплати ПДВ виникає лише за умови надання доказів проведення відновлювального ремонту на СТО, яка є платником цього податку. Верховний суд чітко зазначив: якщо докази фактичного ремонту автомобіля відсутні, компенсувати ПДВ не повинен ні страховик ні винуватець ДТП.

Оцінка суду щодо фактів.

04.02.2023 року близько 10 год. в м. Бурштині, по вул. С. Бандери, 76, ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, був еуважний, не стежив за дорожньою обстановокю, щоб реагувати на її зміни, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «DAF XF 403 460» номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій порушив вимоги пунктів 12.1 2.3.Б правил дорожнього руху та допустив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. У зв`язку із чим постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2023 року визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн (а.с.8-10 том 1).

При цьому суд відзначає, що незважаючи на те, що у постанові суду прізвище водія вказано як " ОСОБА_2 ", а не ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , схема місця ДТП (а.с.11 т.1), в якій вказано прізвище водія як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , найменування транспортних засобів і місце ДТП, а також письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.18 т.1) підтверджують, що у постанові суду мова йде саме про нього.

Відповідно до Генерального договору №3001/394/000001/1 добровільного страхування засобів наземного транспортну, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків ПАТ «СК Універсальна» який є страховиком та ТОВ «ОТП Лізинг» який є страхувальником уклали вищевказаний договір, згідно якого Предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами зазначеним в страховому бордеро. Страховим випадком за договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дії наступних ризиків: ДТП за участь застрахованого ТЗ (а.с.12-16 том 1).

Також згідно пункту 4.1. вказаного договору договір набуває чинності з 00 год. 00 хв. дати підписання і діє 1 календарний рік. Дія цього договору автоматично продовжується на 1 календарний рік у випадку, якщо жодна зі сторін не виявила бажання припинити його дію. Про намір припинити дію договору будь-яка зі Сторін має повідомити не пізніше, ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення договору (а.с. 12-16 том 1).

Додатковим договором № 1 до Генерального договору № 3001/394/000001/1 від 04 січня 2022 року добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків сторони дійшли згоди розглядати даний додатковий договір одночасно як заяву про виплату страхового відшкодування в розумінні закону України «Про страхування», щодо страхових випадків, які можуть мати місце в майбутньому. У зв`язку цим внести зміни в договір щодо вилучення положень, які передбачають обов`язок страхувальника подавити відповідну заяву (а.с. 17 том 1).

Відповідно до Страхового акту ПРАТ «Страхова компанія «Універсальна» № G-10711-1 від 01.09.2022 року щодо транспортного засобу «DAF XF 403 460» номерний знак НОМЕР_1 , страховий випадок настав 04.02.2023 року о 10 год. 05 хв. і згідно вказаного акту вирішено здійснити страхове відшкодування ТОВ «ОТП Лізінг» за вищевказаний транспортний засіб у розмірі 292 784 грн. 22коп. (а,с.25-26 том 1).

Суд погоджується із аргументами представника відповідача що Бордеро надане суду (а.с.4-9), а також Страховий Акт містять інший номер договору страхування, ніж наданий позивачем Генеральний договір.

Однак, суд враховує надані представником позивача письмові пояснення, які пояснюють встановлену невідповідність у номерах договорів і які суд вважає прийнятними (а.с.67-69). Зокрема, що Генеральний договір є рамковою угодою, яка визначає загальні умови співпраці між його сторонами, перелік страхових ризиків, порядок взаємодії та загальні правила страхування предметів лізингу. А щомісяця Страховик формує Бордеро, яке у системі отримує свій унікальний номер договору страхування всередині системи (специфікації). Що і пояснює розбіжність у номері Генерального договору та Бордеро, а от Страховий Акт повністю відповідає Бордеро і між ними немає невідповідностей щодо конкретного застрахованого транспортного засобу. І саме на номер, вказаний у Бордеро і Страхового Акту є посилання у платіжних інстуркціях на виплату страхового відшкодування.

ТОВ "ТРАК ЦЕНТР ЛТД" 07.02.2023 виставила рахунок ТОВ "ОТП Лізинг" на оплату вартості ремонту транспортного засобу «DAF XF 403 460» номерний знак НОМЕР_1 у сумі 294924грн.74коп. з ПДВ (а.с.22 т.1).

17.02.2023 було складено Протокол огляду цього транспортного засобу (а.с.21 т.1), який містить деталі і опис пошкодження - яким відповідає перелік і види робіт ТОВ "ТРАК ЦЕНТР ЛТД" для здійснення ремонту вказаного транспортного засобу на суму 294924грн.74коп. з ПДВ, платником якого це ТОВ і являється.

Платіжним дорученням № 7109 від 06 березня 2023 року підтверджується, що ТОВ «ОТП Лізинг» здійснило перерахунок коштів у розмірі 294924 гривні 74 копійки саме на рахунок ТРАК Центр ЛТД, який є платником ПДВ і саме як оплату за ремонт вказаного транспортного засобу після ДТП (а.с. 27 том 1).

А платіжна інструкція №42448 від 18.04.2023 підтверджує, що ПРАТ «СК Універсальна» перерахувало 292784 гривні 22 копійки ОТП «Лізинг» у якості страхового відшкодування саме за цей транспортний засіб (а.с. 28 том 1).

Відповідно до полісу № АТ 3576943, транспортний засіб Renault Laguna номерний знак НОМЕР_2 , 2001 року випуску був застрахований в АТ «СГ «ТАС» до 31.01.2024 року (а.с.35 том 1).

І саме ця страхова компанія сплатила на рахунок СК "Універсальна" 126 295грн.27коп. у якості страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП із транспортним засобом DAF XF 105/460 номерний знак НОМЕР_1 (а.с.29 т.1).

07.09.2023 року представником ПРАТ "СК Універсальна" було надіслано ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 166488грн.95коп., оскільки відповідно до страхового акту ПРАТ «СК Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 292 784 гривні 22 копійки, а СГ ТАС відшкодувало тільки 126295грн.27коп. (а.с. 30 том 1)

Однак 26.09.2023 року ОСОБА_1 надав відповідь на претензію згідно якої непогодився із наявністю у позивача права не регрес, оскільки при регресі право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника і відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання. Наведених висновків дійшла ВП ВС у постанові від 04.07.2018 року у справі № 910/2603/17. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є можливим за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВП ВС від 04.07.2018 році у справі № 755/18006/15-ц від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц). Його цивільно-правова відповідальність була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів у АТ СГ «ТАС» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів його відповідальність застрахована в розмірі ліміту 160 тис. грн. В ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регрес ний позов до страхувальника проте за наявності певних умов. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язання суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавала шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдала шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного закону цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавала шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. З огляду на вказане Велика Палата ВС у справі № 755/18006/15 доходить висновку про те, що стаття 1191 Цивільного кодексу України та стаття 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку і стаття 993 ЦКУ та стаття 27 ЗУ «Про страхування» з іншого боку регулюють різні аз змістом правовідносини. Обмеження набуття страховиком завдавала шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавала шкоди та яке забезпечує зокрема їх захист (а.с.31-34 том 1).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-24/12784-АВ від 14 січня 2025 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу DAF XF 105/460 номерний знак НОМЕР_1 , станом на момент дослідження, внаслідок пошкодження отриманих в результаті ДТП 04.02.2023 року становила 133675 грн. 26 коп. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу DAF XF 105/460 номерний знак НОМЕР_1 після ДТП становить 323646 грн. 25 коп. Вартість автомобіля DAF XF 105/460 номерний знак НОМЕР_1 у пошкодженому стані після ДТП становила 822831 грн. 74 коп. Ринкова вартість автомобіля DAF XF 105/460 номерний знак НОМЕР_1 до моменту ДТП становила 956507 грн. (а.с.167-173 том 1)

Також суду наданий звіт № 04-В/12/24 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно яким вартість КТЗ транспортного засобу DAF XF 105/460 номерний знак НОМЕР_1 визначена як 959868 грн; Вартість відновлювального ремонту становить 313540 грн. 96 коп. з врахуванням ПДВ; Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить: 135491 грн. 42 коп. з врахуванням ПДВ (а.с. 10 том2)

Оцінка суду змісту правовідносин сторін спору.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини у сфері відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у вигляді транспортного засобу через пошкодження ним іншого транспортного засобу. І в межах цих правовідносин позивач вважає, що він має право у порядку суброгації, стягнути з відповідача 166 488 гривень 95 копійок, у якості відшкодування фактично понесених, але повністю не відшкодованих йому витрат на здійснення страхового відшкодування.

Оцінка суду щодо права позивача.

Виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності (пункт 22 частина 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А згідно з ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

А згідно з ст.108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При цьому суд відзначає, що з огляду на преамбулу цього закону, цей Закон регулює відносини у сфері страхування, визначає загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, і стаття 2 не передбачає, що дія цього закону не поширюється на видй страхування, який є предметом спору.

Тому, оскільки вказана ДТП сталася з вини відповідача, ПАТ «СК «Універсальна» сплатила власнику пошкодженого внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіля страхове відшкодування, і отримала від страхової компанії відповідача відшкодування тільки частини сплачених коштів, яких недостатньо для повного відшкодування, а відповідач до цього часу у добровільному порядку не компенсував позивачу усі витрати по виплаті страхового відшкодування, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Оцінка суду щодо судових витрат.

В силу положень частини 1 статті 133 і пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу) покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З огляду на це та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, сплачені відповідачем витрати на адвоката стягненню з позивача на користь відповідача у розмірі 20000 гривень та 7163 гривні 10 копійок витрат за проведення експертизи не підлягають.

Щодо окремих процесуальних питань.

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду від 08.06.2026 (а.с.62 т.2) не підлягає задоволенню, оскільки в силу п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. А представник позивача такі докази суду подав (а.с67-69 т.2.).

Заяву представника відповідача від 16.08.2026 щодо невиконання позивачем ухвали від 22.05.2026 (а.с.77-80 т.2) судом не розглядалась, оскільки вона була подана у день вже проголошення рішення суду, після переходу суду до стадії ухвалення рішення. Під час якої будь-які заяви чи клопотання не розглядаються.

Таким чином, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: AT СГ «ТАС» про відшкодування шкоди у порядку суброгації, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Універсальна» (ідентифікаційний код: 20113829; адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, б.9) 166 488 (сто шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок у якості відшкодування шкоди, у порядку суброгації.

У стягнені з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Універсальна» (ідентифікаційний код: 20113829; адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, б.9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 7163 (сім тисяч сто шістдесят три) гривні 10 (десять) копійок витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи та 20000 (двадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя: Коваленко Д. С.