Ухвала суду № 139304239, 26.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16474/26

Провадження № 1-кс/344/6213/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ІТЕК» про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42025092780000151 від 26 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

24 серпня 2026 року заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ІТЕК» звернувся до суду з клопотанням скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 42025092780000151 від 26 травня 2025 року.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ІТЕК» в порядку статті 174 Кримінального процесуального кодексуУкраїни вдруге звертається з клопотанням про скасування арешту майна, яке належить заявнику на праві власності і на яке безпідставно було накладено арешт ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.04.2026. Відповідною ухвалою було накладено арешт на майно, що знаходилось по вул. Крип`якевича, 64 у м. Коломия Івано-Франківської області, в тому числі на майно заявника, а саме: 1. залізничні вагони: №№ 52525946, 52525847, 52526233; 2. колісні пари: № 29-842540 3. бокові рами до залізничних вагонів: №№ 14-8456-04, 14-36901-90, 14-69905-90, 12-82854-90, 14-36117-90.

У клопотанні заявника про скасування арешту майна, яке розглядалось 01.07.2026 слідчим суддею, було відмовлено з наступних підстав: щодо зняття арешту з вагонів №№ 52525946, 52525847, 52526233 у зв`язку з необхідністю дослідження під час досудового розслідування запчастин, які встановлені на вагони; щодо зняття арешту з колісної пари № 29-842540 та бокових рам №№ 14-8456 04, 14-36901-90, 14-69905-90, 12-82854-90, 14-36117-90 - у зв`язку з необхідністю проведення експертизи запчастин з метою з`ясування чи піддавалися зміни номерів на бокових рамах та колісних парах.

Перший висновок суду щодо арешту вагонів гуртувався на припущеннях слідчого, що запчастини на вагонах були замінені. Заявник передав на зберігання вищезазначені вагони 01.04.2026. Арешт на майно був накладений 23.04.2026. Заміна запчастин на вагонах практично неможлива на даному майданчику. Будь-яка заміна можлива тільки у вагоноремонтних депо. Майно заявника знаходилось на майданчику за адресою: вул. Крип`якевича, 64, м. Коломия Івано-Франківської області згідно з Договором № 26-2/з про надання послуг відповідального зберігання від 02.03.2026, укладеного з ТОВ «РОМОКС» (код ЄДРПОУ 45702152). Майно замовника знаходилось на вказаному майданчику з метою подальшого використання деталей і запчастин на залізничні вагони для здійснення капітальних і деповських ремонтів власного парку вагонів. Залізничні вагони планувались для подальшої розборки. Поклажодавець, ТОВ «РОМОКС», повідомив ТОВ «ТК «ІТЕК» про те, що на його майно накладений арешт і була надана копія вищезазначеної ухвали. Листи і ухвала надаються до клопотання. Заявник надав запит до ТОВ «РОМОКС» щодо можливої заміни запчастин останнім або втручання інших осіб. У відповідь був отриманий лист від ТОВ «РОМОКС» № 22 від 08.07.2026, в якому зазначено, що вагони знаходяться в тому стані, в якому передані на зберігання. З метою спростування припущень слідчого щодо запчастин, які встановлені на вагонах №№ 52525946, 52525847, 52526233, 22.07.2026 було подано клопотання про проведення процесуальних дій до слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 з метою звіряння номерів деталей, встановлених на вагонах, з комплектацію знімними деталями за даними ГІОЦ УЗ (довідка № ГІОЦ-40/749 від 20.07.2026). Клопотання було задоволено. Станом на 18.08.2026 процесуальні дії не були проведені.

18.08.2026 клопотання було направлено в Івано-Франківську прокуратуру з метою прийняття відповідних дії прокуратурою з метою виконання даного клопотання. 20.08.2026 з прокуратури надійшла відповідь, у якій зазначено, що клопотання було направлено до слідчого відділу.

Заявник вважає, що бездіяльність слідчого органу призводить до незаконного утримання майна заявника, що негативно впливає на його господарську діяльність.

Заяви слідчого не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Право власності на залізничні вагони №№ 52525946, 52525847, 52526233 підтверджується Договором купівлі-продажу № 84/КП від 05.07.2022, специфікаціями № 12,15,18 від 05.07.2022, видатковими накладними № 12 від 16.07.2022 , № 15 від 18.07.2022 , №18 від 19.07.2022 , технічними паспортами, довідкою з філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» №ГІОЦ-40/549 від 26.05.2026.

Заявник або його посадові особи в кримінальному провадженні не є підозрюваним; обвинуваченим; цивільним відповідачем; особою, причетною до кримінального правопорушення. Майно заявника не є предметом кримінального правопорушення; не отримане злочинним шляхом; не є знаряддям вчинення злочину; не містить слідів кримінального правопорушення; не має ознак речового доказу у розумінні статті 98 Кримінального процесуального кодексуУкраїни. Сам факт перебування майна на території майданчика/підприємства, щодо якого здійснюється досудове розслідування, не свідчить про незаконність походження майна чи його зв`язок із кримінальним правопорушенням. Прокурором і слідчим не доведено існування правових підстав для подальшого обмеження права власності заявника.

Заявник вважає, що арешт на майно заявника: залізничні вагони: №№ 52525946, 52525847, 52526233; колісні пари: № 29-842540 бокові рами до залізничних вагонів: №№ 14-8456-04, 14-36901-90, 14 69905-90, 12-82854-90, 14-36117-90 накладений безпідставно і повинен бути знятий відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексуУкраїни. Щодо окремих запчастин клопотання про зняття арешту буде подано після проведення експертизи. Щодо утримання вагонів немає жодних підстав для їх утримання під арештом. Арешт майна фактично призводить до обмеження права власності Замовника та перешкоджає законній господарській діяльності Заявника. Під час війни в країні ремонт рухомого складу ускладнився і затримання майна добросовісного власника є порушенням його прав і втручанням в його господарську діяльність

За таких обставин заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2026 року у кримінальному провадженні № 1-кс/344/3243/26, щодо майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК ІТЕК» (код ЄДРПОУ 44760700) на праві власності і знаходиться на зберіганні за адресою: вул. Крип`якевича, 64, м. Коломия, Івано-Франківська область, а саме: залізничні вагони: №№ 52525946, 52525847, 52526233.

Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 24 серпня 2026 року дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 .

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала вимоги клопотання на підставах, викладених у клопотанні, просила клопотання задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечував проти скасування арешту, пояснив, що на даний час продовжується досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, планується проведення огляду залізничних вагонів та інших слідчих дій, підстави для скасування арешту відсутні, тому просить відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092780000151 від 26 травня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України

23 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області накладено арешт з забороною користування, володіння та розпорядження, у тому числі на три вагони жовтого кольору із закритими бортами та колесами, на кожному з яких наявні ідентифікуючі ознаки у вигляді цифр, а саме: 5252594622 інв№7043, 52525847 та 52526233.

Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частина друга статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина четверта статті 170 Кримінального процесуального кодексу України зазначає, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Як визначено у частині одинадцятій статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), пункт 57, та «East West Alliance Limited», пункт 188). При цьому має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, пункт 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).

Заявником у судовому засіданні не доведено, що арешт накладено необґрунтовано та що у подальшому арешті відпала потреба, а також на даному етапі слідчим суддею не встановлено даних, які б не виправдовували на теперішній час втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.

За висновком слідчого судді, скасування арешту майна на даний час може зашкодити ходу досудового розслідування у кримінальному провадженні й не сприятиме його дієвості та досягненню мети кримінального провадження, арешт майна у даному кримінальному провадженню є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин справи, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя зауважує, що в рамках кримінального провадження арешт майна здійснено саме з метою забезпечення можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка слідчим суддею не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відтак, враховуючи вищенаведене та те, що заявником не доведено обставин, що арешт накладено необґрунтовано та/або у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 174, 309, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ІТЕК» про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №42025092780000151 від 26 травня 2025 року відмовити у повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено 28 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1