Ухвала суду № 139304236, 28.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15893/20

Провадження № 2-п/344/72/26

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В :

18 червня 2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Матвійчук Михайло Зенонович подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, заявник зазначає, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.05.2021 у справі №344/15893/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.10.2012 в розмірі 15405,80 грн непогашеного тіла кредиту, стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»витрати по сплаті судового збору в розмірі 1599,48 гривень, в решті вимог позову відмовлено.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.05.2021 відповідачкою ОСОБА_1 отримано не було, з його текстом представник відповідача ознайомився в канцелярії суду 28.05.2026, таким чином в строк до 17.06.2026 відповідач вправі звернутись до суду із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд згаданого заочного рішення суду.

Про виклик у судове засідання, на якому було прийнято заочне рішення, ОСОБА_1 ніяких повідомлень та судових повісток не отримувала, тому не знала про дату та час і місце судового розгляду справи, що свідчить про те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, тому була позбавлена законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення згаданої цивільної справи. Також заявник не мала можливості подати відзив та заперечення щодо позовних вимог стосовно стягнення з неї заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду відповідач не була присутня в жодному судовому засіданні, а матеріали справи не містять жодного доказу належного повідомлення відповідача про дату судового засідання. В матеріалах справи наявні докази направлення тільки один раз ухвали суду про відкриття провадження у справі та про виклик в судове засідання від 27.11.2020, яка була направлена 09.12.2020, а 08.01.2021 року на конверті накладено штамп про дату повернення поштової кореспонденції відправнику. Також у матеріалах справи є інформація про розміщення на сайті суду оголошення про призначення справи до розгляду на 19.05.2021 та виклик відповідача на нього. Однак з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року.

Заявник вважає, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату судового засідання, а розгляд справи відбувся в час запровадження суворих карантинних заходів, що обмежувало можливість відповідача належним чином отримати інформацію про розгляд справи в суді. Так само в матеріалах справи взагалі відсутні докази направлення відповідачці копії рішення суду від 19.05.2021. Відповідно, причини неявки у судове засідання відповідача є об`єктивними і від нього не залежали, а законні підстави для проведення заочного розгляду справи були відсутні. У зв`язку із неналежним повідомленням про розгляд справи відповідач фактично була позбавлена можливості скористатись гарантованим правом на судовий захист, подати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. У зв`язку із зазначеним, прийняте судом заочне рішення не відповідає принципам законності та обґрунтованості, про що пояснюємо наступне. Матеріали справи не містять належних доказів укладення кредитного договору, погодження його умов з відповідачем, та видачі кредиту. Зокрема, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач отримувала вказані у банківській виписці банківські карточки, сама банківська виписка не містить жодних банківських печаток та штампів, так само немає жодних даних що долучена до матеріалів справи публічна пропозиція є такою з умовами якої б відповідач погодилася б. З розрахунку заборгованості вбачається, що він проведений за період з 2012 року по 2019 рік, тобто за період більш як три роки, що свідчить про пропуск позивачем позовної давності. Відповідач вважає, що розрахунок заборгованості є необґрунтованим та безпідставним, та має намір його спростувати, зокрема в частині позовної давності, нарахування процентів та договірного списання.

За таких обставин заявник просить поновити строк на звернення до суду за захистом порушеного права та скасувати заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2021 року і призначити справу до розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с. 93-98).

29 червня 2026 року представником позивача подано до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду. Вказує, що судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення з дотриманням вимог процесуального закону тоді, як відповідач була належним чином повідомленою про судове засідання, однак в судові засідання не з`являлася, причини неявки не повідомила, жодного доказу поважності своєї неявки суду не надала та не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими чинним Цивільним процесуальним кодексомУкраїни. Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору, а також доказів, які б підтверджували факт виконання зобов`язань за договором. Також позивач звертає увагу суду, що відповідач клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Відповідач не надав жодних доказів до заяви про перегляд заочного рішення, які можуть слугувати підставою для скасування рішення. Всі твердження Відповідача зазначені в заяві є надуманими, повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Відповідачем не надано належних доказів, необхідних для скасування заочного рішення суду. Тому підстави для перегляду заочного рішення суду є недоведеними. Просить у задоволенні заяви відмовити (а.с. 119-131).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2026 року дану цивільну справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 106).

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 108-109).

У судове засідання заявник не прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте до суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

19 травня 2021 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області по цивільній справі № 344/15893/21 прийнято заочне рішення, яким задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволеночастково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.10.2012 в розмірі 15405,80 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ять гривень 80 коп.) непогашеного тіла кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1599,48 грн. В решті вимог позову відмовлено (а.с.77-80).

Як вбачається з супровідного листа від 19 травня 2021 року, судом направлено копії рішення суду 29 липня 2021 року усім учасникам справи (а.с. 81).

За змістом частини першої-третьої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно частини першої статті 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої-четвертої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Згідно частини сьомої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Частиною восьмою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення (а.с.93).

Відтак неотримання поштової кореспонденції могло бути зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції. Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка поверталася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідач була повідомлена про дату розгляду справи у визначеному законом порядку.

Також, однією із умов для скасування заочного рішення суду є те, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

Відповідно до частини першої статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Підставою для прийняття судом 19 травня 2021 року ухвали про заочний розгляд справи та заочного рішення було одночасне існування умов, що передбачені статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд дійшов висновку що у заяві відсутні посилання на будь-які докази, що мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодженням з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 287 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 287 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2021 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 серпня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.