Ухвала суду № 139304139, 28.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про забезпечення позову

Справа №345/3395/26

Провадження № 2/338/1188/26

28 серпня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В.В., заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Калуської міської ради, про часткове скасування висновку органу опіки та піклування та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває вказана цивільна справа. Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю та відібрання дитини у батька і повернення матері. Питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду вирішено, ухвалою судді Богородчанського районного суду від 28.08.2026року прийнято зустрічний позов, та об`єднано із первісним позовом для спільного розгляду.

Крім того, одночасно із зустрічним позовом представник ОСОБА_1 -адвокат Щадей Н.В. звернулася із заявою про забезпечення позову, у якій просить до набрання законної сили рішенням суду визначити спілкування матері з ОСОБА_3 щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 14 год 00 хв до 18 год 00 хв без присутності батька за місцем проживання матері, а також зобов`язати ОСОБА_2 передавати дитину матері відповідно до встановленого судом часу спілкування.

Заява обґрунтована тим, що дитина фактично проживає окремо від матері, між батьками існує конфлікт щодо спілкування матері з донькою, а тривале обмеження контактів може негативно вплинути на їхній емоційний зв`язок. На підтвердження заяви подано, зокрема, відповідь Калуського міського центру соціальних служб, скріншоти листування та відомості про телефонні дзвінки.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України у спорі, що виник із сімейних правовідносин, позов може бути забезпечений встановленням обов`язку вчинити певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до частини шостої статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, а згідно з частиною восьмою цієї статті в ухвалі суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та може визначити порядок її виконання.

За статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Частина третя статті 9 Конвенції гарантує дитині, яка розлучена з одним із батьків, право підтримувати з ним регулярні особисті відносини і прямі контакти, крім випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статей 141, 157 СК Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини; той із батьків, хто проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а інший з батьків не має права перешкоджати такому спілкуванню, якщо воно не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22 виходив із того, що тимчасове забезпечення контакту матері з дитиною у спорі щодо місця проживання дитини може бути співмірним заходом забезпечення позову, якщо воно спрямоване на збереження та відновлення емоційного зв`язку і відповідає найкращим інтересам дитини.

У постанові від 17 червня 2026 року у справі № 760/19161/25 Верховний Суд погодився з можливістю часткового забезпечення позову, шляхом тимчасового телефонного та відеоспілкування як менш інтенсивного заходу, що підтримує емоційний зв`язок із дитиною, не вирішує спір по суті та не спричиняє надмірної зміни місця її перебування.

Оцінюючи подану заяву, суддя враховує, що надані матеріали підтверджують наявність між батьками спору щодо регулярності контактів матері з дитиною та спроби заявниці ОСОБА_1 відновити спілкування. За умов тривалого розгляду спору повна відсутність сталого контакту може послаблювати емоційний зв`язок малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Разом з тим підстав для застосування заходу у повному обсязі, запропонованому заявницею, суд не вбачає.

Із зустрічної позовної заяви та окремо поданого клопотання про витребування доказів вбачається, що заявниці ОСОБА_1 достовірно не відомі режим та фактичний графік роботи батька ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вона просить витребувати такі відомості у його роботодавця. За цих обставин на теперішній час неможливо перевірити реальну можливість особистого виконання батьком дитини ОСОБА_2 обов`язку передавати дитину матері ОСОБА_1 у три конкретно визначені дні та години щотижня.

Крім того, надані матеріали не містять достатніх актуальних відомостей для визначення механізму фізичної передачі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також містять різні відомості щодо фактичного ставлення самої дитини до особистих зустрічей з матір`ю ОСОБА_1 .. Встановлення на цій стадії обов`язку щодо фізичної передачі малолітньої дитини тричі на тиждень становило б істотно більш інтенсивне втручання у поточний режим малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та могло б створити труднощі при негайному виконанні ухвали.

Відповідно до статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню, тому на думку суду обраний захід має бути чітким, пропорційним та реально виконуваним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обґрунтованим є застосування менш інтенсивний тимчасовий захід, зокрема регулярне дистанційне спілкування матері ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом телефонного та/або відеозв`язку. Такий спосіб не змінює фактичного місця перебування дитини, не потребує її фізичної передачі між батьками, не вирішує наперед спір про місце проживання та водночас забезпечує можливість підтримувати емоційний зв`язок із матір`ю.

З урахуванням заявлених матір`ю ОСОБА_1 днів спілкування та необхідності мінімального втручання у повсякденний режим дитини суд вважає співмірним визначити дистанційне спілкування щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 19 год 00 хв до 20 год 00 хв із використанням наявних технічних засобів та програмного забезпечення Viber, WhatsApp або інших доступних засобів телефонного чи відеозв`язку.

Судом досліджено також додані до заяви матеріали листування сторін та відомості про телефонні виклики, на які заявниця ОСОБА_1 посилається як на підтвердження чинення їй перешкод у спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із наданих скріншотів убачається, що ОСОБА_1 неодноразово здійснювала вихідні телефонні виклики на номер ОСОБА_2 , а у листуванні зверталася до нього з проханнями надати можливість поговорити із малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема повідомляла, що вона хоче поговорити з дитиною, запитувала, чому він ( ОСОБА_2 ) не відповідає на телефонні виклики, цікавилася станом дитини та пропонувала організувати зустріч дітей.

Так, із листування від 07 липня 2026 року вбачається звернення матері ОСОБА_1 з проханням дати їй можливість почути доньку; у листуванні від 17 серпня 2026 року вона повторно повідомляла про бажання поговорити з дитиною, а в подальших повідомленнях зазначала, що протягом другого дня не може додзвонитися та отримати відповідь щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас надані скріншоти не дають суду підстав на цій стадії встановити причини кожного окремого нездійсненого телефонного контакту, зокрема чи були виклики умисно проігноровані батьком ОСОБА_2 , чи дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлялася від розмови, чи існували інші об`єктивні обставини. З журналу телефонних викликів убачається також наявність окремого вхідного телефонного з`єднання, що не дозволяє зробити висновок про повну відсутність будь-якого зв`язку між сторонами.

Разом із тим наведені відомості, оцінені у сукупності з відповіддю Калуського міського центру соціальних служб від 19 серпня 2026 року № 01-23/664, свідчать про наявність фактичних труднощів у забезпеченні регулярного безпосереднього спілкування матері ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до Центру з повідомленнями про чинення батьком ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні та побаченнях із ОСОБА_3 .. Фахівцями Центру проводилися індивідуальні зустрічі та профілактичні бесіди з батьком дитини, йому роз`яснювалася необхідність усунення перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю. За результатами проведеної роботи такі перешкоди усунуті частково.

Отже, суд приходить до висновку, що твердження заявниці ОСОБА_1 про ускладнення регулярного контакту з дитиною не ґрунтуються виключно на її власних поясненнях, а певною мірою підтверджуються долученими матеріалами.

Водночас ці докази підтверджують насамперед необхідність забезпечення самого регулярного контакту між матір`ю ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не обґрунтовують необхідності на даній стадії застосування саме запропонованого заявницею більш інтенсивного способу забезпечення передачі дитини матері для особистих зустрічей тричі на тиждень у фіксовані години.

Суд також враховує, що одночасно заявницею ОСОБА_1 поставлено питання про витребування від роботодавця ОСОБА_2 відомостей щодо його режиму та графіка роботи, оскільки такі відомості їй достовірно не відомі. За відсутності цих даних суд позбавлений можливості перевірити реальну виконуваність запропонованого заявницею ОСОБА_1 обов`язку батька ОСОБА_2 особисто передавати дитину щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці у визначений час.

Не містять надані матеріали й достатніх актуальних відомостей, які дозволяли б на цій стадії без дослідження інших обставин визначити безпечний та відповідний інтересам дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 механізм її фізичної передачі між батьками, місце такої передачі та порядок повернення дитини.

Крім того, у відповіді Калуського міського центру соціальних служб зафіксовано пояснення батька ОСОБА_2 про те, що дитина нібито сама не бажає зустрічатися з матір`ю. Суд не приймає таке повідомлення одного з батьків як встановлене волевиявлення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не робить на цій стадії висновку щодо дійсної позиції останньої. Разом із тим наявність таких суперечливих відомостей додатково свідчить про недоцільність негайного застосування більш інтенсивного заходу у вигляді примусової фізичної передачі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без належного з`ясування відповідних обставин.

За таких обставин повна відмова у забезпеченні позову, на думку суду також не відповідала б характеру встановлених обставин, оскільки тривале нерегулярне спілкування дитини з одним із батьків у період існування між батьками гострого спору здатне негативно вплинути на збереження їхнього емоційного зв`язку.

Враховуючи встановлені матеріалами справи труднощі з регулярним телефонним спілкуванням матері ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає, що на цьому етапі достатнім, пропорційним та найменш обтяжливим заходом є забезпечення регулярного дистанційного контакту.

Такий захід судового забезпечення та примусу, безпосередньо спрямований на усунення тієї проблеми, яка підтверджується наданими заявницею ОСОБА_1 матеріалами, неможливості матері гарантовано та регулярно спілкуватися з дитиною телефоном, і водночас не потребує фізичного переміщення дитини, не змінює її фактичного місця перебування та не передбачає покладення на батька обов`язку особисто доставляти чи передавати дитину матері.

Встановлення можливості телефонного та відеоспілкування за допомогою Viber, WhatsApp або іншого доступного засобу електронного зв`язку забезпечує збереження контакту матері та дитини на період розгляду справи й є істотно менш інтенсивним втручанням у поточний режим життя дитини порівняно з її фізичною передачею тричі на тиждень.

При цьому покладений на батька ОСОБА_2 обов`язок забезпечити технічну можливість такого спілкування не передбачає його обов`язкової особистої присутності біля дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом усього часу контакту. Зміст такого обов`язку полягає у тому, щоб не блокувати відповідне спілкування, забезпечити дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доступ до наявного засобу зв`язку та не створювати перешкод для телефонного чи відеоконтакту з матір`ю ОСОБА_1 ..

Водночас встановлений судом захід не може тлумачитися як покладення будь-якого процесуального обов`язку безпосередньо на малолітню дитину або як дозвіл на застосування до неї фізичного чи психологічного примусу з метою підтримання розмови всупереч її фактичному волевиявленню.

Таким чином, часткове забезпечення позову, шляхом визначення регулярного дистанційного спілкування є співмірним встановленим на цій стадії обставинам, забезпечує збереження сімейного та емоційного зв`язку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 і водночас не створює до розгляду спору по суті такого ступеня втручання у поточний режим дитини, який був би пов`язаний з її обов`язковою фізичною передачею одному з батьків.

Наявного на час вирішення заяви обсягу відомостей недостатньо для встановлення реально виконуваного порядку фізичної передачі дитини матері тричі на тиждень у фіксований час. Заявниці не відомий фактичний графік роботи батька, відомості про який вона одночасно просить витребувати судом. Не визначено також чіткого механізму забирання та повернення дитини.

Встановлення такого заходу потребує врахування поточного режиму малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мінливих повсякденних обставин життя обох батьків. За відсутності відповідних даних покладення на батька ОСОБА_2 негайно виконуваного обов`язку передавати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у три наперед визначені часові проміжки ґрунтувалося б на припущенні щодо фактичної можливості його виконання.

За цих обставин менш інтенсивний захід у вигляді регулярного дистанційного спілкування забезпечує необхідний контакт матері з дитиною, не потребуючи її фізичного переміщення та не створюючи невизначеного або потенційно невиконуваного обов`язку щодо передачі дитини.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, статтями 141, 157 СК України, статтями 3, 9 Конвенції про права дитини, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

До набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 345/3395/26 визначити тимчасовий порядок спілкування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , шляхом телефонного та/або відеозв`язку щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 19 год 00 хв до 20 год 00 хв із використанням наявних технічних засобів та програмного забезпечення Viber, WhatsApp або інших доступних засобів телефонного чи відеозв`язку.

Зобов`язати ОСОБА_2 у зазначені дні та години забезпечувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , технічну можливість спілкування з матір`ю ОСОБА_1 , шляхом надання дитині доступу до наявного засобу телефонного та/або відеозв`язку та не чинити перешкод у здійсненні такого спілкування, не втручаючись у його зміст, крім допомоги, необхідної для технічного забезпечення зв`язку.

У задоволенні заяви в іншій частині, зокрема в числі щодо визначення особистих зустрічей ОСОБА_1 з ОСОБА_3 щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 14 год 00 хв до 18 год 00 хв без присутності батька та покладення на ОСОБА_2 обов`язку передавати дитину матері відповідно до такого графіка, - відмовити.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення не встановлено.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Решетов