Рішення № 139303951, 28.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №748/1663/25

Провадження №2/751/487/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представник позивача Чепурна Н.В.

співвідповідача - ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, Управління адміністративних послуг Чернігівської ради, про визначення додаткового строку прийняття спадщини,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви-вступу про прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_5 терміном на 6 місяців з часу набрання рішенням суду законної сили.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька позивача відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . У листопаді 2024 року позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з пропущення строку її прийняття. Пропуск позивачем строку для прийняття спадщини був зумовлений об`єктивними та поважними причинами. На момент смерті батька позивач перебував у медичному закладі, у зв`язку з чим не мав можливості своєчасно отримати інформацію про смерть спадкодавця, належним чином розпорядитися своїми правами та звернутися до нотаріуса із відповідною заявою. Крім того, позивач відбуває покарання у РВК-56, що також істотно обмежує його можливість самостійно та своєчасно вчиняти необхідні юридично значимі дії.

Таким чином, пропуск строку для прийняття спадщини стався не з вини позивача, а внаслідок обставин, які об`єктивно перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса. З огляду на викладене, з метою реалізації позивачем свого права на спадкування та враховуючи поважність причин пропуску встановленого строку, позивач вважає за необхідне звернутися до суду з вимогою про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 17 червня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04.07.2025 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позову та зазначила, позивачем було строк на прийняття спадщини позивачем було пропущено без поважних причин.

03.09.2025 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що з 13.12.2023 по 20.05.2024 він перебував на лікуванні. Про смерть свого батька він дізнався з телефонної розмови у липні 2024 року від свого знайомого. Після чого зателефонував своєму брату ОСОБА_6 , який запевнив його, що відступить позивачу права на спадщину батька та напише заповіт, за умовами якого визнає за позивачем право власності на половину квартири. Проте ОСОБА_6 не встиг скласти заповіт, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що про смерть свого брата він дізнався пізніше та в останніх числах липня 2024 року звернувся до начальника відділення ДУ «Роменська виправна колонія (№56)», щоб він допоміг йому подати заяву про вступ до спадщини. Однак подати відповідну заяву позивач вчасно не зміг у зв`язку з відсутністю свідоцтва про народження. Позивач зазначає, що відновити втрачене свідоцтво по народження у нього не було можливості, у зв`язку з відсутністю родичів у м. Чернігові. Позивач звертався до адміністрації виправної установи щодо отримання копії свідоцтва про народження з метою подання заяви про прийняття спадщини.

17.10.2025 представник відповідача подала письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_5 після смерті спадкодавця спадщину прийняли за заявами що подані до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 (син) та ОСОБА_6 (син) спадкоємці за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. На момент смерті разом з ним був зареєстрований неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради №4814 від 01.07.2025. Представник відповідача просить врахувати, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Таким чином, Чернігівська міська рада є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки є спадкоємці, що прийняли спадщину.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 26.01.2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Другу Чернігівську державну нотаріальну контору, Управління адміністративних послуг Чернігівської ради"; витребувано докази.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 18.02.2026 року залучив до участі у справі в якості співвідповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 24.03.2026 року закрив підготовче провадження у цивільній справі та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новозаводського районного суду міста Чернігова.

У судовому засіданні представник просила задовольнити позовні вимоги.

Співвідповідач ОСОБА_2 та законний преставник ОСОБА_3 просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Співвідповідач ОСОБА_4 визнав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

У судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого було призначено на 15 год 00 хв 28.08.2026.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.10.2024 (а.с.7), який згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , є батьком позивача ОСОБА_1 (а.с.10).

Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.14).

Згідно довідки №3/86 від 12.05.2025 ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» позивач засуджений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 17.03.1999 року Апеляційним судом Чернігівської області (з урахуванням ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.08.2018 року) за ст.ст. 140 ч. 2, 142 ч. 3, 93 п.п.«а,з», 193 ч.3, 42 КК України КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна із зарахування строку попереднього ув`язнення в строк покарання з 17.12.198 року по 26.05.2000 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі згідно ст.72 ч. 5 КК України. Початок строку: 17.12.1998 року. 13.12.2023 року вибув з державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» до лікувального закладу при державній установі «Стрижавська виправна колонія (№81)» на виконання наряду Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №ДЕП-673/ДЕП-11343/4.13/8-2-23/3/1/15-23 від 10.10.2023 року. 20.05.2024 року прибув до державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» для подальшого відбування покарання (а.с.9).

Листом №2250/02-14 від 11.11.2024 від Другої Чернігівської державної нотаріальної контори повідомлено позивача про те, що ним пропущено строк для прийняття спадщини (а.с.8).

Від Другої Чернігівської державної нотаріальної контори до суду надано копію спадкової справи (а.с.33-40).

Згідно довідки №4814 від 01.07.2025 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (а.с.50).

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. На момент смерті разом з ним був зареєстрований неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради №4814 від 01.07.2025.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент смерті спадкодавця та відкриття спадщини 12.02.2024 позивач перебував у виправній установі у зв`язку із засудженням до довічного позбавлення волі.

Факт перебування особи в місцях позбавлення волі може бути визнаний судом обставиною, що є поважною причиною пропуску прийняття спадщини.

Так, у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №357/13630/16-ц касаційним судом було наведено наступний висновок: встановивши, що позивач на момент смерті своєї рідної баби, а саме з 21 березня 2008 року до 20 січня 2012 року, відбував покарання у місцях позбавлення волі, а тому не мав можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що причини пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №291/1247/19 зазначено: поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі в складі Збройних сил України, відбування покарання.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено: суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо.

Також суд бере до уваги те, що позивач перебував та проходив лікування в межах лікувального закладу при ДУ «Стрижавська виправна колонія» №81 у період з 13.12.2023 по 20.05.2024, тобто мала місце тривала хвороба позивача, що також є об`єктивною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

При цьому, позивач звернувся до Другої чернігівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 11.11.2024, тобто в межах шестимісячного строку з моменту закінчення лікування.

Суд не може прийняти до уваги посилання законного представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на те, що позивачу було відомо про смерть спадкодавця з дня його смерті, оскільки будь-які докази даної обставини на час розгляд справи відсутні.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви нотаріусу.

V. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, їх обґрунтованість та пропорційність до предмета спору.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до доходу держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Водночас частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та є особою, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до підпункту 17 пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Як вбачається з довідки №22 від 13.05.2025 ДУ «Роменська виправна колонія (№56)», залишок грошових коштів на особовому рахунку позивача становить 1,38 грн., що очевидно не є достатнім для сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та положень підпункту 17 пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Разом з тим, звільнення позивача від сплати судового збору не означає звільнення від сплати судового збору як такого та не виключає можливості його стягнення за результатами розгляду справи з іншої сторони на користь держави.

Судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ним строку для прийняття спадщини та наявність передбачених частиною третьою статті 1272 ЦК України підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи результат розгляду справи, позивач як особа, на користь якої ухвалюється рішення, не повинен нести обов`язок щодо сплати судового збору, а судовий збір, від сплати якого він звільнений, підлягає стягненню з відповідачів у дохід держави.

Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає необхідним покласти обов`язок зі сплати судового збору на відповідачів.

Враховуючи кількість відповідачів у справі, а також положення статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь держави у відповідному розмірі.

З огляду на наведене, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн по 665 грн 60 коп з кожного.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, учасниками справи не заявлено, доказів їх понесення суду не надано, у зв`язку з чим підстави для їх розподілу між сторонами відсутні.

На підставі викладеного, ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, Управління адміністративних послуг Чернігівської ради, про визначення додаткового строку прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.08.2026.

Позивач ОСОБА_1 (відбуває покарання у Роменській виправній колонії №56, за адресою: 42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Вишнева, 19, РВК-56)

Відповідач - Чернігівська міська рада (місцезнаходження: вул. Магістратська, буд. 7, м. Чернігів, 14000)

Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач - ОСОБА_4 ( зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа без самостійних вимог - Друга Чернігівська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 19),

Третя особа без самостійних вимог - Управління адміністративних послуг Чернігівської ради (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, просп. Левка Лук`яненка, буд. 20А).

Суддя А. О. Діденко