Ухвала суду № 139303514, 28.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/10808/26

Номер провадження2/205/6205/26

У Х В А Л А

28 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, третя особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання наймачем та визнання права користування на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2026 року представник позивачів ОСОБА_3 шляхом поштового відправлення «Новапошта» направила до суду вищевказану позовну заяву, яка надійшла до канцелярії суду 25 серпня 2026 року.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн. станом на час подання позову позивачами).

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Більш того, відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до вимог позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить суд визнати його наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ним право користування вказаною квартирою, а також позивач ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право користування зазначеною квартирою.

Отже, з позовної заяви встановлено, що вона містить дві позовні вимоги немайнового характеру ОСОБА_1 та одну вимогу немайнового характеру ОСОБА_2 , однак, позивачем до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору ще за одну вимоги немайнового характеру, лише сплачено за дві вимогу немайнового характеру в розмірі 2 662,40 грн., а тому позивачам слід доплатити судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 331,20 грн.

Таким чином, позивачам необхідно доплатити судовий збір та надати до суду документ про сплату судового збору за ще одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 331,20 грн.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Згідно із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачам строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ними копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, третя особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання наймачем та визнання права користування на квартиру - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ними копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.