Рішення № 139303470, 25.08.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2100/26

Провадження № 2/177/1687/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

25 серпня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, через систему «Електронний суд» звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна в особі Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, у розмірі 127160 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 року у справі №177/603/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України за ознаками незаконного заняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду та призначено відповідне покарання. Вказаним вироком суду встановлено, що діями ОСОБА_1 потерпілому - Лозуватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області заподіяно матеріальну шкоду в загальному розмірі 127160 грн. Вказаний вирок суду не оскаржувався та набрав законної сили. Під час розгляду кримінального провадження позовна заява про відшкодування шкоди не подавалася, у зв`язку з чим прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області шкоду внаслідок незаконного заняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду у розмірі 127160,00 грн.

Ухвалою судді від 29 червня 2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

Прокурор 25.08.2026 року надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.

Позивач Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечила, заяв або клопотань не надала.

Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 62,71). Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

За відсутності заперечень проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяви прокурора, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Зі змісту рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 слідує, що інтереси держави мають місце тоді, коли є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих в тому числі на захист економічної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підпадають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. В даній справі прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави тим, що у зв`язку з невідшкодуванням коштів на лікування потерпілого від злочину винуватцем, завдає шкоди державі в особі вищевказаних органів, зменшує можливість виділення коштів для лікування інших пацієнтів. При цьому, компетентні органи з відповідними позовами до суду не зверталися.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року у кримінальному провадженні №177/603/26 ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.1 ст.249 КК України, з призначенням покарання виді штрафу у розмірі 17000,00 грн (а.с. 39-42). Нині вирок суду набрав законної сили.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зазначеним вироком суду встановлено, що неправомірними протиправними кримінальними діями відповідача було заподіяно істотну шкоду внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, а тому зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди у відповідності до затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209) зі змінами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1039, висновку експерта № СЕ-19/104-26/2017-ФХЕД, вартість незаконно добутих ОСОБА_1 живих біоресурсів становить: риба «плітка» в кількості 67 штук, 1564,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 104788 грн.; риба «плоскирка» в кількості 4 штуки, 1564,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 6256,00 грн.; риба «окунь» в кількості 2 штуки, 3162,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 6324,00 грн.; риба «щука» в кількості 1 штука, 3468,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 3468,00 грн.; риба «йорш» в кількості 1 штука, 51,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 51,00 грн.; риба «карась» в кількості 4 штуки, 1581,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 6324,00 грн.; рак в кількості 1 штука на суму 3332,00 грн. Шкода визначена за вирахуванням раку (не відноситься до іхітофауни) та йорша (не встановлено допустимі обсяги вилову), становить 127160 грн (а.с. 29-38).

Таким чином незаконним вилученням перелічених водних біоресурсів з природного середовища річки Інгулець ОСОБА_1 заподіяв шкоду на загальну суму 127160 грн.

Згідно частин 1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У частинах 1 та 2 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

П. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України вказує, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Крім того, ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

На підставі викладеного, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь держави Україна в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області шкоди внаслідок незаконного заняття рибним добувним промислом, у загальному розмірі 127160,00 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від суб`єкту посягання. У зв`язку з чим, при зверненні до суду судовий збір не сплачено.

З урахування того, що позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову до суду, судом повністю задоволено вимоги позивача, керуючись ст. 141, 142 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору у сумі 3328,00 гривень.

Керуючись, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави Україна в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (отримувач: ГУК у Дніпропетровській області с. Лозуватка/24062100, ЄДРПОУ 37988155, UA188999980333139331000004599, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код платежу 24062100) шкоду заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів у загальному розмірі 127160 (сто двадцять сім тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення складено 28.08.2026.

Суддя М.В. Березюк