Ухвала суду № 139303068, 28.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4403/26

1-кс/583/944/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області клопотання слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026200460000782 від 26.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в:

27.08.2026 до суду надійшло зазначене клопотання, згідно з яким слідчий просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному 26.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200460000782 з метою збереження речового доказу, що мають значення для кримінального провадження, а саме на:

- транспортний засіб «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору;

- деревину об`ємом 6,495 м?, що на момент огляду перебувала в причепі вказаного транспортного засобу .

Вимоги мотивує тим, що 26.08.2026 до ЧЧ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення про те, що 26.08.2026 близько 14:10 год. працівниками поліції на виїзді з м. Охтирка Сумської області було зупинено вантажний автомобіль ЗІЛ 131, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив деревину без відповідних документів, зокрема дані ТТН лісоматеріал не відповідає інформації (фотоматеріалам) завантаженої в систему електронного обліку деревини.

26.08.2026 в ході огляду місця події на ділянці автодороги Т-17-05 по вул. Київська в м. Охтирка Сумської області виявлено та вилучено: 1) Автомобіль «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане ТСЦ 5943, належний ОСОБА_4 , в причені якого на момент огляду перебувала деревина в об`ємі 6,495 м?; 2) деревину в об`ємі 6,495 м?, що на момент огляду знаходилась в причепі автомобілю «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_3 , та відносно якої дані ТТН лісоматеріал не відповідає інформації (фотоматеріалам) завантаженої в систему електронного обліку деревини.

Слідчий зазначила, що вказаний транспортний засіб та деревина мають значення для кримінального провадження в якості речових доказів. Враховуючи, що автомобіль «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, та деревина об`ємом 6,495 м?, що на момент огляду перебувала в причепі вказаного транспортного засобу, було вилучено в ході огляду, та вони мають значення для розслідування кримінального провадження в якості речового доказу, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є об`єктом проведення необхідних експертиз, з огляду на те, що в ході досудового розслідування встановлено розбіжність відомості. ТТН ЛАФ751653 та наявний лісоматеріал із маркувальними бирками «388678595» «388678596», не відповідають інформації та фотоматеріалам, завантаженим до системи електронного обліку деревини відповідно до офіційного сайту Державне агентство лісових продукцій України. Вказаний транспортний засіб «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, та деревина об`ємом 6,495 м?, що на момент огляду перебувала в причені вказаного транспортного засобу, є тимчасово вилученим майном, оскільки щодо нього не було надано прямо дозвіл на відшукання та вилучення, вони не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

28.08.2026 до суду від представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшли заперечення на клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у яких зазначає, що в клопотанні про накладення арешту не доведено зв`язок майна з кримінальним правопорушенням, необхідність його подальшого утримання та наявність відповідних ризиків та пропорційність втручання у право власності. Автомобіль ЗІЛ-131, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у власності та користуванні ОСОБА_4 та використовується ним для здійснення господарської діяльності, зокрема для перевезення вантажів. Отже, використання зазначеного автомобіля для перевезення деревини саме по собі не свідчить про його використання як знаряддя кримінального правопорушення. Автомобіль є засобом здійснення господарської діяльності, а його використання для транспортування придбаної деревини має цілком законне господарське пояснення. Крім того, автомобілем керувала інша особа - ОСОБА_7 , який був залучений ОСОБА_4 за домовленістю як водій для здійснення відповідного перевезення. Таким чином, сам факт керування автомобілем ОСОБА_7 не може свідчити про причетність власника автомобіля до кримінального правопорушення. Також стверджує, що деревина була придбана на офіційних підставах у ДП «Ліси України» та надає відповідні докази у вигляді квитанцій та накладних.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені в клопотанні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та накласти арешт на вказане в клопотанні майно. Пояснила, що 26.08.2026 по вул. Київська в м. Охтирка Сумської області працівниками поліції було зупинено автомобіль «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 . У зазначеному автомобілі перевозилася деревина, водій ОСОБА_7 не надав відповідних підтверджуючих документів на придбання деревини, що підтверджується протоками допиту свідків. У зв`язку з наведеним транспортний засіб та деревину, яка на момент огляду перебувала в причепі, було тимчасово вилучено для подальшої перевірки. У зв`язку з наведеним зазначене майно визнано речовим доказом. Оскільки вказані транспортний засіб та деревина мають значення для кримінального провадження, просить накласти на них арешт.

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на вказане в клопотанні майно. Пояснив, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та сплачує податки. Транспортний засіб належить йому на праві власності та використовується в господарській діяльності. Деревина була придбана на законних підставах, до матеріалів справи долучено відповідні документи: товарно-транспортні накладні, відомості електронного обліку, фіскальні чеки. У зв`язку з наведеним вважає, що в клопотанні про накладення арешту не доведено зв`язок майна з кримінальним правопорушенням, необхідність його подальшого утримання та наявність відповідних ризиків та пропорційність втручання у право власності

Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на вказане в клопотанні майно, підтримав доводи свого представника.

Заслухавни учасників справи, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Встановлено, що Охтирським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026200460000782 від 26.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026200460000782 від 26.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, 26.08.2026 до ЧЧ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення про те, що 26.08.2026 близько 14:10 год. працівниками поліції на виїзді з м. Охтирка Сумської області було зупинено вантажний автомобіль ЗІЛ 131, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив деревину без відповідних документів, зокрема дані ТТН лісоматеріал не відповідає інформації (фотоматеріалам) завантаженої в систему електронного обліку деревини.

Згідно з протоколом огляду місця події від 26.08.2026 з фототаблицею до нього проведено огляд місця події на ділянці автодороги Т-17-05 по вул. Київська в м. Охтирка Сумської області, у ході якого виявлено та вилучено: автомобіль «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане ТСЦ 5943, належний ОСОБА_4 , в причені якого на момент огляду перебувала деревина в об`ємі 6,495 м?; деревину в об`ємі 6,495 м?, що на момент огляду знаходилась в причепі автомобілю «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_3 , та відносно якої дані ТТН лісоматеріал не відповідає інформації (фотоматеріалам) завантаженої в систему електронного обліку деревини.

Згідно з протоколом огляду місця події проведено огляд відомостей та фотоматеріалів на сторінці сайту «Державне агентство лісових ресурсів України», на фотозображеннях зафіксовано транспортний засіб марки «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , у кузові якого знаходиться деревина. Фотофіксація відображає загальний стан, об`єм та характер укладання деревини, а також наявність і розташування спеціальної бірки на момент зйомки

Постановою слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 від 26.08.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026200460000782 від 26.08.2026 автомобіль «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане ТСЦ 5943, належний ОСОБА_4 , в причені якого на момент огляду перебувала деревина в об`ємі 6,495 м?; деревину в об`ємі 6,495 м?, що на момент огляду знаходилась в причепі автомобілю «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_3 , та відносно якої дані ТТН лісоматеріал не відповідає інформації (фотоматеріалам) завантаженої в систему електронного обліку деревини. Речовий доказ постановлено зберігатии за адресою: Сумська область, м. Охтика, вул. Широка, 151.

Положеннями статті 2 КПК України визначено завдання кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 131 КПК України передбачено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення, зокрема й арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб

Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З наведеного вбачається, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Надаючи оцінку доводам власника майна та його представника щодо необґрунтованості арешту, накладення якого може призвести до надмірного втручання у володіння майном, оскільки автомобіль є засобом здійснення господарської діяльності, а за кермом автомобіля була інша особа, слідчий суддя зазначає наступне.

Транспортний засіб «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є матеріальним об`єктом, який може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слічий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки органом досудового розслідування доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, власником майна та його представником не надано та слідчим суддею не встановлено. Разом з тим, ненакладення арешту може призвести до незворотніх наслідків, тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання.

При цьому слідчий суддя також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку у відповідності до вимог ст. 174 КПК України під час досудового розслідування чи судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, після проведення певних процесуальних та слідчих дій буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб (зокрема і власника майна) ставити питання про скасування арешту майна в порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи представника власника майна про законність придбання деревини в офіційного продавця (системи ДП «Ліси України») у межах відповідної господарської операції є передчасними, оскільки на даному етапі кримінального провадження вирішується питання лише про наявність чи відсутність підстав вважати вилучені автомобіль та деревину речовими доказами та накладати на них арешт. Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості в скоєнні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів, безпосереднє дослідження товарно-транспортних накладних та фіскальних чеків вирішуються на подальших стадіях кримінального процесу.

Таким чином, враховуючи, що вилучене майно, про накладення арешту на яке порушується питання у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Керуючись ст.ст. 22, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026200460000782 від 26.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному 26.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200460000782 з метою збереження речового доказу, що мають значення для кримінального провадження, а саме на:

- транспортний засіб «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору;

- деревину об`ємом 6,495 м?, що на момент огляду перебувала в причепі транспортного засобу «ЗИЛ 131», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1