Рішення № 139302837, 28.08.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/2/26

Провадження № 2/486/680/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Коробкова О.О.,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2025 року ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»), через підсистему «Електронний суд», звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 25 лютого 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») та ОСОБА_1 укладено договір №2105653685476 на суму 3500 грн, з строком кредитування 1 рік, з фіксованою незмінною процентною ставкою.

01 грудня 2021 року ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору №1-12.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2105653685476.

17 квітня 2026 року було укладено договір №17-04/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відступило на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105653685476.

Таким чином, ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2105653685476.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 55321,70 грн, яка складається з 3500 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 51821,70 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 40556,95 грн, яка складається з 3500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37056,95 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача Коробкова О.О. надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 дійсно укладав кредитний договір з ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» 25 лютого 2021 року №2105653685476 згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 3500 грн, з граничним строком 1 рік на платіжну картку з (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Вказує, на те, що ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з моменту укладення договору, тобто з 2021 року до ОСОБА_1 з вимогами щодо повернення боргу не зверталися.

Звертає увагу, що позивач надав миттєвий кредит відповідачу 25 лютого 2021 року, а до суду звернувся лише 05 січня 2026 року, тобто через п`ять років, що свідчить про намір стягнення відсотків за користування кредитом у штучно завищеному розмірі. Тому вважає, що відсотки зазначені у позові в розмірі 37056,95 грн, які більше ніж у десять разів перевищують розмір неповернутого кредиту не відповідають принципу розумності, співмірності й пропорційності.

Не визнають позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків на користь позивача.

Також, вказує, на те, що стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу також не визнають, оскільки заявлена вимога позивача про стягнення суми витрат на професійну правову допомогу у розмірі 16000 грн неспівмірна з реальним обсягом такої допомоги (часом витраченим на надання таких послуг, незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо консультації та складання позовної заяви) критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Просить позовну заяву задовольнити частково стягнувши з ОСОБА_1 тіло кредиту за кредитним договором №2105653685476 від 25 лютого 2021 року у розмірі 3500 грн, у решті позовних вимог просить відмовити.

27 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» надало суду відповідь на відзив, в якій вказує, що за умовами укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 договору про надання фінансових послуг №2105653685476 від 25 лютого 2021 року, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3. договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі (п.1.4. договору): 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (п.1.4.а договору); починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а (п.1.4.б договору);

- починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б (п.1.4.в договору);

- починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4.в (п. 1.4.г договору).

Згідно п. 1.9. договору Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Зазначає, що ОСОБА_1 25 лютого 2021 року підписав електронним підписом договір про надання фінансових послуг № 2105653685476 в результаті чого, погодився із запропонованими умовами договору.

Вказує, на те, що, нарахування відсотків за кредитним договором, з умовами яких погодився позичальник, здійснювалось правомірно та відповідно до норм законодавства, що були чинними на момент укладення договору, а відтак підлягають виконанню у повному обсязі.

Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, вказує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, враховуючи складність справи, великий обсяг доказів, які необхідно було дослідити та описати, вважаємо, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи.

Просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 лютого 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2105653685476, згідно якого відповідач отримав кошти у розмірі 3500 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом згідно умов цього договору /а.с. 25-27/. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y1.

Як вбачається з п.1.2 Договору, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.9 Договору, граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік.

Пунктом 1.10 Договору, позичальник сплачує Товариству комісію, пов?язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 490 грн.

Згідно п. 4.2 Договору, реальна річна процентна ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає:

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.а) договору 730 відсотків річних (або 732 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4. б) договору 1302,36 відсотків річних (або 1306 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4. в) договору 1711,7 відсотків річних (або 1769,68 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4. г) договору 2735,45 відсотків річних (або 2743,05 відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

Додатком 1 до Договору додано Заяву-Анкету (для отримання кредиту) /а.с. 51/, Додатком 2 до Договору додано графік платежів /а.с. 63/, паспорт споживчого кредиту (Стандартна форма) /а.с.64-66/, та правила надання грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту /а.с.67-69/.

Згідно заяви-анкети вказано орієнтовний строк кредитування 16 днів та строк 365 днів.

У графіку платежів який є додатком до кредитного договору та паспорту споживчого кредиту (Стандартна форма), які є його невід`ємною частиною вказано строк кредитування 16 днів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості зробленого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості кошти не вносив /а.с. 71-72/ внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за 279 днів складає 32235 грн, з яких 3500 грн заборгованості за тілом кредиту, 28735 грн - заборгованості за нарахованими відсотками.

01 грудня 2021 року ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №1-12 /а.с. 9-17/, що підтверджується також копією акту приймання-передачі реєстру боржників /а.с. 19-20/, витягом з Додатку №3 реєстру боржників /а.с. 24/, а також Додатком №3 реєстром боржників від 01 грудня 2021 року /а.с. 21-23/.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у нього станом на 10 січня 2023 наявна заборгованість за кредитним договором № 2105653685476 у розмірі 55321,70 грн, з яких 3500 грн заборгованості за тілом кредиту, 51821,70 грн - заборгованості за нарахованими процентами /а.с. 7/.

10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 /а.с. 28-38/, що підтверджується також копією акту прийому-передачі Реєстру Боржників /а.с. 39-43/ та копією реєстру боржників /а.с. 47/ та витягом з реєстру боржників. /а.с. 44-46/.

До позовної заяви додано копію статуту ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» /а.с. 49-50/.

Згідно долученого до позовної заяви розрахунку, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» жодних нарахувань не здійснювало.

17 квітня 2026 року було укладено договір №17-04/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР відступило на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами, що підтверджується також копією акту прийому-передачі Реєстру Боржників, копією реєстру боржників та витягом з реєстру боржників.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, загальна заборгованість ОСОБА_1 заявлена до стягнення становить 40556,95 грн, яка складається з 3500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37056,95 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги /а.с. 8/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З наданих позивачем розрахунків заборгованості та відомостей про щоденні нарахування та погашення, вбачається, що станом на 08 грудня 2025 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 55321,70 грн, яка складається з 3500 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 51821,70 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 40556,95 грн, яка складається з 3500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37056,95 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Виходячи із викладеного, позивачем доведено, що у відповідача перед ним виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3500 грн, з якою відповідач погоджується.

Стосовно доводів представника відповідача, що процентна ставка у договорі становить 1 %, суд приходить до висновку, що вони є безпідставними, оскільки п. 1.4 Договору чітко визначено проценти за кожен з періодів, які розраховуються за кожен день користування кредитом.

Також, стосовно доводів представника відповідача про звернення до суду, лише 05 січня 2026 року, тобто через п`ять років, що свідчить про намір стягнення відсотків за користування кредитом у штучно завищеному розмірі, суд приходить до такого.

Згідно п. 1.9. договору Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Як вбачається розрахунків заборгованості та відомостей про щоденні нарахування та погашення, нарахування фактично здійснювалось за період з 25 лютого 2021 року по 24 лютого 2022 року, тобто в межах строку дії договору укладеного з відповідачем.

Також, як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 40556,95 грн, яка складається з 3500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37056,95 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, що є значно нижчими за фактичне нарахування.

Тобто, твердження представника відповідача про штучно завищені розміри процентів, є безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у розмірі 40556,95 грн, яка складається з 3500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 37056,95 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн /а.с. 75/.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з копії договору про надання правової допомоги та копії акту /а.с. 56-60, 62/, заявки на надання юридичної допомоги №1696 /а.с. 61/ та витяг з Акту №16 про надання юридичної допомоги /а.с. 62/ позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 16000 грн.

При врахуванні доводів представника відповідача стосовно неспівмірності витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

В силу положень ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.2, ч. 3 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №912/1025/20).

З урахуванням конкретних обставин справи, яка є справою середньої складності, що розгляд справи проведений за відсутності учасників справи, з огляду на ціну позову та значенням справи для сторони, суд дійшов до висновку про зменшення суми витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн, тобто у сумі, що становить 50% від суми, заявленої до стягнення, оскільки саме ці витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2105653685476 від 25 лютого 2021 року у розмірі 40556 (сорок тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 95 копійок, що складається з 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 37056 (тридцять сім тисяч п`ятдесят шість) гривень 95 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 101, поверх 3, прим. 12, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ: 43520773.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова