Рішення № 139302223, 28.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23735/25

Провадження 2/127/5032/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

представника позивача Альховської І.Б.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Акціонерне товариство «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630365736 від 19 лютого 2016 року в загальному розмірі 152 526,74 грн, з яких: 105 146,11 грн - прострочене тіло кредиту, 47 380,63 грн - відсотки за користування кредитом, а також судовий збір.

Позов мотивовано тим, що ПАТ «Альфа-Банк» виконало свій обов`язок та надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак позичальник порушив умови договору, своєчасно не повертав кредит і не сплачував проценти. Позивач зазначив, що найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «Сенс Банк», тому така зміна не вплинула на обсяг прав та обов`язків банку за укладеним договором.

На підтвердження позовних вимог банк надав оферту та акцепт на укладення угоди про обслуговування кредитної картки і відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкету-заяву, довідку про умови кредитування, заяву на відкриття рахунку, документи щодо видачі картки, банківську виписку, детальний розрахунок заборгованості, досудову вимогу з доказами її направлення, відомості про банк та зміну його найменування, а також доказ сплати судового збору.

Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

До суду 31 березня 2026 року надійшли відзив на позовну заяву та заява про застосування позовної давності, підписані відповідачем ОСОБА_1 іта його представником ОСОБА_2 .

У відзиві відповідач позов визнав частково. Він підтвердив укладення 19 лютого 2016 року кредитного договору з ПАТ «Альфа-Банк», водночас заперечив проти стягнення всієї заявленої суми, посилаючись на відсутність, на його думку, належного кредитного договору, неналежну якість наданих копій, сплив позовної давності, а також висловив заперечення щодо колишніх власників банку та правового статусу АТ «Сенс Банк» після зміни найменування.

У заяві про застосування позовної давності відповідач і його представник просили застосувати наслідки спливу трирічної позовної давності до вимог за договором № 630365736 від 19 лютого 2016 року та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності відмовлено.

До суду 14 липня 2026 року надійшли сформовані 13 липня 2026 року додаткові пояснення представника позивача. Представник зазначила, що АТ «Сенс Банк» належить державі в особі Міністерства фінансів України, а зміна складу акціонерів не припинила прав банку за договором. Також вказала, що останній платіж відповідача в сумі 45,07 грн здійснено 18 травня 2022 року, після чого добровільне погашення боргу припинилося; переміщення сум між поточним та простроченим тілом кредиту є внутрішнім бухгалтерським обліком, а заборгованість у розмірі 152 526,74 грн підтверджена випискою та розрахунком.

У судовому засіданні представник позивача Альховська І.Б. підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 заперечив проти позову та просив відмовити у стягненні заявленої банком заборгованості.

Представник відповідача Шмагалов В.Б. підтримав доводи відзиву, заяви про застосування позовної давності та поданого 19 серпня 2026 року клопотання, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» 19 лютого 2016 року уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630365736 шляхом підписання клієнтом оферти, а банком - акцепту. Факт оформлення кредиту 19 лютого 2016 року відповідач підтвердив у відзиві.

Відповідно до оферти та акцепту банк відкрив відповідачу рахунок № НОМЕР_1 у гривні, видав платіжну картку DMC Gold строком на два роки та встановив відновлювальну кредитну лінію. Початковий кредитний ліміт становив 1 500,00 грн, максимальний - 75 000,00 грн. Строк кредитної лінії визначено тривалістю один рік із можливістю продовження. Процентна ставка за користування коштами при торгових операціях та операціях зі зняття готівки становила 26 % річних. Обов`язковий мінімальний платіж визначено у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості, але не менше 50,00 грн.

Пунктом 9 оферти та акцепту сторони погодили, що позовна давність за спорами, які випливають з угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, становить 50 років.

У підписаній відповідачем довідці про умови кредитування картки «ЕКО-Максимум» зазначено максимальну суму кредиту 75 000,00 грн, відновлювальну форму кредитування, фіксований тип процентної ставки, порядок щомісячного погашення, обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 7 % від суми заборгованості, щомісячну плату 398,00 грн та абсолютне значення подорожчання кредиту 165,00 грн.

У наданих суду підписаних відповідачем документах не встановлено конкретної умови про щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування основної картки за тарифними планами «Розширений +» та «Розширений ++», її розміру або формули обчислення. Позивач не надав підписаних відповідачем тарифів, за якими з жовтня 2019 року у виписці відображав такі змінні комісії.

Випискою з рахунку приватного клієнта № 947699-2025/0501 за період з 19 лютого 2016 року до 23 квітня 2025 року підтверджено користування відповідачем карткою, проведення видаткових операцій, внесення коштів на рахунок, списання процентів і комісій та здійснення банком внутрішніх облікових операцій. Рахунок відповідача має номер НОМЕР_2 .

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 23 квітня 2025 року банк визначив загальний борг у сумі 152 526,74 грн, з яких 105 146,11 грн - прострочене тіло кредиту, 47 380,63 грн - проценти.

Суд перевірив наданий розрахунок. За час користування рахунком банк відобразив у графі «Знято коштів з рахунку» 63 874,27 грн, а у графі «Внесено коштів на рахунок» - 42 108,07 грн. Різниця між цими сумами становить 21 766,20 грн.

У цьому самому розрахунку банк відобразив нарахування та сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування у сумі 54 537,97 грн; нарахування процентів у сумі 76 249,35 грн та їх сплату у сумі 28 868,72 грн; нарахування поточного тіла кредиту у сумі 124 469,35 грн та його сплату у такому самому розмірі; нарахування овердрафту у сумі 62 163,25 грн та його сплату у такому самому розмірі; перенесення до простроченого тіла кредиту 105 200,18 грн, з яких сплачено 54,07 грн.

Зокрема, за розрахунковий період з 19 лютого до 18 березня 2022 року за відсутності зняття та внесення коштів банк нарахував 1 730,21 грн комісії за розрахунково-касове обслуговування і 761,61 грн процентів. Одночасно у графі поточного тіла кредиту відображено нарахування 4951,56 грн та сплату 2475,78 грн, унаслідок чого залишок поточного тіла кредиту збільшився з 37703,53 грн до 40179,31 грн. Аналогічні внутрішні операції відображені у наступних періодах, хоча нових видаткових операцій відповідач не здійснював.

У наступному розрахунковому періоді з 19 березня до 18 квітня 2022 року відповідач також не знімав і не вносив коштів. За цих обставин банк нарахував 1 845,99 грн комісії за розрахунково-касове обслуговування та 851,94 грн процентів. Одночасно у графі поточного тіла кредиту банк відобразив нарахування 5 377,32 грн і сплату 2 688,66 грн. Саме 2 688,66 грн становить сума нарахованої комісії та процентів, відображених банком як сплачені: 1 845,99 грн + 842,67 грн. Унаслідок цих операцій залишок поточного тіла кредиту без отримання відповідачем нових коштів збільшився з 40 179,31 грн до 42 867,97 грн, а загальна заборгованість - з 40 262,74 грн до 42 960,67 грн.

За період з 19 квітня до 18 травня 2022 року відповідач не здійснював видаткових операцій та вніс на рахунок лише 45,07 грн. Водночас банк нарахував 1 838,18 грн комісії та 868,86 грн процентів. У графі поточного тіла кредиту відображено нарахування 2 783,75 грн і сплату 168,96 грн, а у графі овердрафту - нарахування та сплату 2 535,97 грн. Крім того, банк одночасно відобразив нарахування і сплату 45,07 грн простроченого тіла кредиту, що відповідає сумі фактично внесених відповідачем коштів. За результатами цього періоду залишок поточного тіла кредиту збільшився з 42 867,97 грн до 45 482,76 грн, а загальна заборгованість - до 45 622,64 грн.

Після 18 травня 2022 року відповідач більше не здійснював видаткових операцій. За період з 19 травня до 18 червня 2022 року за відсутності зняття та внесення коштів банк нарахував 2048,75 грн комісії і 1 007,07 грн процентів. Одночасно у графі поточного тіла кредиту банк відобразив нарахування 6 111,64 грн та сплату 3 055,82 грн. Різниця між цими показниками становить 3 055,82 грн, що точно відповідає сумі нарахованої комісії та процентів: 2 048,75 грн + 1 007,07 грн. Унаслідок цього поточне тіло кредиту збільшилося з 45 482,76 грн до 48 538,58 грн, а загальна заборгованість - з 45 622,64 грн до 48 678,46 грн.

За період з 19 червня до 18 липня 2022 року за відсутності будь-якого руху коштів з боку відповідача банк нарахував 2 184,24 грн комісії та 988,75 грн процентів. У графі поточного тіла кредиту відображено нарахування 6 345,98 грн і сплату 3 172,99 грн. Різниця між цими сумами - 3 172,99 грн - також точно дорівнює сумі комісії та процентів, нарахованих за цей період. Залишок поточного тіла кредиту збільшився до 51 711,57 грн, а загальна заборгованість - до 51 851,45 грн, хоча відповідач нових кредитних коштів не отримував.

Починаючи з періоду з 19 липня до 18 серпня 2022 року банк почав переносити обліковані ним суми до графи простроченого тіла кредиту. За відсутності зняття та внесення коштів у цьому періоді банк нарахував 2 217,87 грн комісії та 1 131,49 грн процентів, відобразив 6 595,08 грн нарахованого і 5 723,00 грн сплаченого поточного тіла кредиту, а також 3 297,54 грн нарахованого та сплаченого овердрафту. Одночасно банк уперше відобразив 2 425,46 грн як нараховане прострочене тіло кредиту, хоча жодної нової видаткової операції відповідач не здійснював. У результаті загальна заборгованість збільшилася до 55 200,81 грн.

Надалі банк щомісяця збільшував прострочене тіло кредиту за відсутності отримання відповідачем нових коштів. За період з 19 серпня до 18 вересня 2022 року до простроченого тіла перенесено 2 423,70 грн, унаслідок чого його залишок збільшився до 4 849,16 грн; з 19 вересня до 18 жовтня 2022 року - 5 841,54 грн, залишок збільшився до 10 690,70 грн; з 19 жовтня до 18 листопада 2022 року - 8 959,16 грн, залишок збільшився до 19 649,86 грн; з 19 листопада до 18 грудня 2022 року - 2 239,64 грн, залишок збільшився до 21 889,50 грн; з 19 грудня 2022 року до 18 січня 2023 року - 7 679,03 грн, залишок збільшився до 29 568,53 грн. Протягом усіх цих періодів відповідач не знімав і не вносив коштів, однак загальна заборгованість збільшилася з 55 200,81 грн до 72 544,43 грн.

Такий самий механізм банк застосовував протягом 2023 року. За період з 19 січня до 18 лютого 2023 року банк відніс до простроченого тіла 2 019,00 грн; з 19 лютого до 18 березня 2023 року - 4 289,18 грн; з 19 березня до 18 квітня 2023 року - 4 438,09 грн, з яких 9,00 грн відобразив як сплачені відповідно до фактично внесених відповідачем коштів; з 19 квітня до 18 травня 2023 року - 4 221,32 грн; з 19 травня до 18 червня 2023 року - 3 953,54 грн; з 19 червня до 18 липня 2023 року - 3 832,34 грн; з 19 липня до 18 серпня 2023 року - 3 611,62 грн; з 19 серпня до 18 вересня 2023 року - 3 463,99 грн; з 19 вересня до 18 жовтня 2023 року - 3 295,41 грн; з 19 жовтня до 18 листопада 2023 року - 3 118,03 грн; з 19 листопада до 18 грудня 2023 року - 2 989,65 грн. Унаслідок цих внутрішніх операцій залишок простроченого тіла кредиту станом на 18 грудня 2023 року збільшився до 68 791,70 грн, хоча протягом цього часу відповідач не здійснював видаткових операцій і вніс на рахунок лише 9,00 грн.

У період з 19 грудня 2023 року до 18 січня 2024 року банк відніс до простроченого тіла ще 2 824,72 грн, збільшивши його залишок до 71 616,42 грн; з 19 січня до 18 лютого 2024 року - 2 657,55 грн, залишок збільшився до 74 273,97 грн; з 19 лютого до 18 березня 2024 року - 2 544,46 грн, залишок збільшився до 76 818,43 грн; з 19 березня до 18 квітня 2024 року - 2 435,32 грн, залишок збільшився до 79 253,75 грн; з 19 квітня до 18 травня 2024 року - 2 289,32 грн, залишок збільшився до 81 543,07 грн; з 19 травня до 18 червня 2024 року - 2 173,91 грн, залишок збільшився до 83 716,98 грн; з 19 червня до 18 липня 2024 року - 2 081,73 грн, залишок збільшився до 85 798,71 грн. У кожному із цих періодів графи зняття та внесення коштів містять нульові значення.

Особливо показовим є період з 19 липня до 18 серпня 2024 року. Відповідач не знімав і не вносив коштів, однак банк відобразив нарахування 17 708,11 грн простроченого тіла кредиту. Ця сума точно дорівнює залишку поточного тіла кредиту на початок періоду в розмірі 16 541,51 грн та залишку овердрафту на початок періоду в розмірі 1 166,60 грн: 16 541,51 грн + 1 166,60 грн = 17 708,11 грн. Одночасно банк відобразив 16 541,51 грн як сплачене поточне тіло кредиту та 1166,60 грн як сплачений овердрафт, унаслідок чого залишок поточного тіла кредиту став нульовим, а прострочене тіло збільшилося з 85 798,71 грн до 103 506,82 грн. Отже, 17 708,11 грн не становлять нових кредитних коштів, наданих відповідачу, а є результатом внутрішнього перенесення раніше облікованих сум із граф поточного тіла кредиту та овердрафту до графи простроченого тіла кредиту.

Крім цього, за той самий період банк нарахував 708,03 грн комісії за розрахунково-касове обслуговування та 2 528,77 грн процентів. У графі процентів банк відобразив сплату 450,14 грн, унаслідок чого їх залишок збільшився з 26 495,52 грн до 28 574,15 грн. У графі овердрафту, крім списання початкового залишку 1 166,60 грн, банк відобразив нове нарахування 1 131,65 грн. Загальна заборгованість за відсутності будь-яких операцій з боку відповідача збільшилася з 130 002,34 грн до 133 212,62 грн.

У подальших періодах банк завершив перенесення залишку овердрафту до простроченого тіла кредиту. З 19 серпня до 18 вересня 2024 року до простроченого тіла віднесено 1 117,88 грн, з 19 вересня до 18 жовтня 2024 року - 334,04 грн, з 19 жовтня до 18 листопада 2024 року - 183,60 грн, а з 19 листопада до 18 грудня 2024 року - 3,77 грн. Після цього залишок простроченого тіла кредиту досяг заявленої до стягнення суми 105 146,11 грн і надалі не змінювався. Водночас банк продовжував нараховувати проценти, залишок яких збільшився з 28 574,15 грн станом на 18 серпня 2024 року до 47 380,63 грн станом на 23 квітня 2025 року, хоча протягом цього часу відповідач не отримував і не використовував нових кредитних коштів.

Отже, згідно з самим розрахунком банк загалом відобразив нарахування 105 200,18 грн простроченого тіла кредиту та сплату 54,07 грн, унаслідок чого сформував кінцевий залишок 105146,11 грн. Сплачені 54,07 грн відповідають двом фактичним внесенням коштів: 45,07 грн у період з 19 квітня до 18 травня 2022 року та 9,00 грн у період з 19 березня до 18 квітня 2023 року. Натомість решту заявленого простроченого тіла банк сформував шляхом послідовного перенесення сум із граф поточного тіла кредиту та овердрафту, які до цього збільшувалися внаслідок списання нарахованих процентів і комісій. Сам розрахунок не дає можливості відокремити у сумі 105 146,11 грн фактично отримані та не повернуті відповідачем кредитні кошти від капіталізованих процентів, комісій, овердрафту та інших внутрішніх облікових операцій банку.

Банк 24 квітня 2025 року склав вимогу про усунення порушень та направив її відповідачу. У вимозі зазначено заборгованість станом на 21 квітня 2025 року в сумі 152 298,92 грн і запропоновано погасити її протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше 35 календарних днів з моменту її надсилання.

З витягу з Державного реєстру банків та інших наданих позивачем реєстраційних документів встановлено, що АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк». Ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним - 23494714. Зміна найменування юридичної особи не є її припиненням і не спричиняє заміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частина третя статті 12 ЦПК України покладає на кожну сторону обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Стаття 76 ЦПК України визначає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подають сторони та інші учасники справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України визначає зміст договору як умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Частина перша статті 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац третій частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення договору, передбачав, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, які не були зазначені у договорі.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та чинних на час укладення договору, забороняв банкам установлювати платежі за дії, які банк здійснює на власну користь, за дії споживача на користь банку або за дії, які банк чи споживач вчиняє з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин.

Суд звертає увагу, що банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зробила висновок, що витяги з тарифів та умов, які не містять підпису позичальника і щодо яких немає підтвердження ознайомлення та погодження саме з відповідною редакцією, не можна вважати складовою кредитного договору. Роздруківка умов із сайту банку залежить від дій однієї сторони, яка може змінювати їх на власний розсуд.

У постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19-ц та від 04 листопада 2020 року у справі № 720/1394/19 Верховний Суд виходив з того, що за відсутності доказів погодження позичальником відповідних умов банк не має підстав включати до заборгованості за простроченим тілом кредиту списані проценти за овердрафт, овердрафт, щомісячні комісії, плату за розрахунково-касове обслуговування та інші непогоджені нарахування.

Оцінивши докази у сукупності, суд визнає доведеними укладення сторонами кредитного договору, надання відповідачу можливості користуватися відновлювальною кредитною лінією, фактичне використання кредитних коштів і неналежне виконання обов`язку з їх повернення.

Заперечення відповідача щодо відсутності кредитного договору спростовують підписані ним оферта, анкета-заява, довідка про умови кредитування, заява на відкриття рахунку та банківська виписка. Крім того, у відзиві відповідач підтвердив оформлення кредиту 19 лютого 2016 року.

Наявність укладеного договору та користування карткою не звільняють банк від обов`язку довести склад і розмір кожної заявленої до стягнення частини заборгованості. Підсумкова назва графи у розрахунку не має переваги над змістом первинних операцій, з яких утворено відповідний залишок.

Банківська виписка та розрахунок підтверджують, що загальний обсяг фактичних видаткових операцій відповідача становив 63874,27 грн, тоді як на рахунок внесено 42108,07 грн. Неповернутий залишок фактично використаних кредитних коштів становить 21766,20 грн. У цій частині вимогу про стягнення тіла кредиту підтверджено належними і допустимими доказами.

Щодо заявленої заборгованості в розмірі 105146,11 грн за прострочене тіло кредиту встановлено, що згідно з розрахунком після припинення фактичного користування карткою банк продовжував нараховувати проценти та комісії, а також переносити суми між поточним тілом, овердрафтом, простроченим тілом і процентами. Однак такі облікові записи не підтверджують надання відповідачу нових кредитних коштів.

Підписана відповідачем довідка містить щомісячну плату 398,00 грн. Однак нараховані банком із жовтня 2019 року змінні комісії за розрахунково-касове обслуговування основної картки за тарифними планами «Розширений +» та «Розширений ++» не відповідають цій фіксованій сумі. Підписаного відповідачем тарифу, який визначав би розмір або формулу цих змінних комісій, позивач не надав.

Посилання в оферті на тарифи, розміщені на сайті банку та такі, що могли надалі змінюватися банком, не підтверджує погодження відповідачем саме тієї редакції тарифів, за якою нараховано спірні комісії. Тому банк не довів правових підстав для включення цих комісій шляхом внутрішніх операцій до простроченого тіла кредиту.

Розрахунковий період з 19 лютого до 18 березня 2022 року підтверджує збільшення облікового тіла без здійснення відповідачем нових видаткових операцій: за відсутності зняття та внесення коштів банк нарахував 1 730,21 грн комісії і 761,61 грн процентів, одночасно збільшивши залишок поточного тіла кредиту на 2 475,78 грн. Подібні операції відображені й надалі, тому підсумкові 105 146,11 грн містять не лише фактично використані відповідачем кредитні кошти.

Вимога про стягнення 47 380,63 грн процентів також не підтверджена у заявленому розмірі. Оферта містить умову про процентну ставку 26 % річних, однак наданий розрахунок здійснено на залишок, сформований з урахуванням спірних комісій, внутрішньо перенесених процентів, овердрафту та сум, віднесених банком до простроченого тіла. Окремого розрахунку процентів за погодженою ставкою виключно на фактичний неповернутий залишок кредитних коштів 21766,20 грн з урахуванням дат усіх видаткових і прибуткових операцій позивач не надав.

Суд не може замість позивача скласти новий розрахунок, обрати інші розрахункові періоди та визначити іншу суму процентів, оскільки це порушило б засади диспозитивності і змагальності. Відсутність контррозрахунку відповідача не звільняє позивача від обов`язку довести заявлену ним суму.

Правовий висновок про належність банківської виписки як доказу суд враховує. Саме дослідження виписки разом із детальним розрахунком підтверджує рух коштів і дозволяє визначити неповернутий залишок в розмірі 21766,20 грн, однак не підтверджує правомірність включення спірних комісій та інших внутрішніх нарахувань до 105146,11 грн простроченого тіла кредиту.

Тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 21766,20 грн.

Доводи відповідача про те, що АТ «Сенс Банк» не є належним кредитором через попереднє найменування банку та його колишніх акціонерів, спростовують реєстраційні документи. Діяльність юридичної особи не припинилася, її ідентифікаційний код не змінився, а зміна найменування та складу акціонерів не припинила прав банку за укладеним договором.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пункт 9 підписаних сторонами оферти та акцепту визначає позовну давність тривалістю 50 років, тому сторони дотримали письмову форму домовленості про її збільшення.

На час звернення банку до суду 29 липня 2025 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачав зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану. Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, яким цей пункт виключено, набрав чинності 04 вересня 2025 року, тобто після подання позову.

Таким чином, банк звернувся до суду в межах погодженої сторонами позовної давності. Цей висновок відповідає ухвалі суду від 18 червня 2026 року, якою у задоволенні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності відмовлено.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 740811 від 17 липня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 14,2704 % від заявленої ціни позову - 21 766,20 грн із 152 526,74 грн. Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 345,69 грн судового збору.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 21766,20 грн за неповернуте тіло кредиту та судовий збір в розмірі 345,69 грн, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 610, 626, 628, 629, 634, 1048, 1049, 1054, 256, 257, 259 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630365736 від 19 лютого 2016 року в розмірі 21766 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят шість) гривень 20 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 345 (триста сорок п`ять) гривень 69 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті або закриття апеляційного провадження чи прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 28 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк