Рішення № 139300496, 28.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 755/1608/26

Провадження №: 2/752/12384/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 травня 2024 року у розмірі 16 168,64 грн станом на 13 грудня 2025 року, яка складається із: 10 508,21 грн - заборгованість за кредитом; 5 010,43 грн - заборгованість по відсоткам, 650,00 грн - штраф, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 25 травня 2024 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку відповідачу надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ «А-БАНК» зобов`язання за договором та угодою виконані в повному обсязі, а саме надано відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 13 грудня 2025 року має заборгованість в розмірі 16 168 грн 64 коп., яка складається з: 10 508 грн 21 коп. - заборгованість за кредитом; 5 010 грн 43 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 650 грн 00 коп - штраф. Відповідач ухиляється від виконання зобов`язання, в добровільному порядку заборгованість не погашає, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями цивільну справу №755/1608/26 передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І.А.

Ухвалою від 19 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Роз`яснив сторонам їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановив процесуальні строки.

Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.

Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 суду не вдалося встановити, а відомо лише останню адресу її реєстрації ( АДРЕСА_1 ), то відповідно до частини десятої статті 187 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення для відповідача про розгляд Голосіївським районним судом міста Києва справи № 755/1608/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24 липня 2026 року о 08 год 30 хв; на 28 серпня 2026 року о 08 год 00 хв.

Однак, відповідач у судове засідання не з`явився. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що 25 травня 2024 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Також 25 травня 2024 року ОСОБА_1 підписала Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, за змістом якої ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять Договір, та просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 і встановити кредитний ліміт на наступних умовах:

- Тип кредиту кредитування рахунку, мета отримання кредиту споживчі цілі, сума кредиту (ліміту) від 1000 до 200 000 грн;

- Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0.000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3.4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу;

- Строк кредитування (строк дії кредитного ліміту) 240 місяців;

- Порядок погашення - щомісяця до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн і не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит.

- При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6.8% на місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості;

- Штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків списується в день списання відсотків:

50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн;

100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше;

500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.

Указана заява складена в електронній формі та підписана відповідачкою цифровим власноручним підписом.

Паспортом споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена" визначено тип кредиту - кредитування рахунку з пільговим періодом використання; ліміт кредиту - від 1 000 до 200 000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитноголіміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту - протягом одного дня (максимальний строк); процентна ставка - пільгова процентна ставка 0,000001%. Пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); базова процентна ставка 40,8% на рік (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості), тип процентної ставки - фіксована.

У Паспорті споживчого кредиту міститься вказівка на те, що 25 травня 2024 року ОСОБА_1 повідомлена про право відмовитися від договору споживчого кредиту протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування», а також про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо (стосується розміру кредитного ліміту), що засвідчено накладеним ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

У підписаному відповідачем Паспорті споживчого кредиту визначені основні умови кредитування: тип кредиту, сума кредитного ліміту, що може бути встановлена на кредитну картку, пільгова процентна ставка, базова процентна ставка, реальна процентна ставка за користування коштами, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, період користування кредитними коштами, права та обов`язки позичальника щодо порядку повернення кредиту, права позичальника і банку щодо зміни процентної ставки.

З виданої АТ "Акцент-Банк" довідки за картками вбачається, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 зі строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_4 строком до грудня 2031 року.

З довідки за лімітами, виданої АТ «Акцент-Банк», вбачається, що за ОСОБА_1 рахується кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10078328473) від 25 травня 2024 року. За період з 25 травня 2025 року по 13 грудня 2025 року за вказаним кредитним договором встановлювались наступні ліміти: 25 травня 2024 року встановлено кредитний ліміт 9 000,00 грн; 25 травня 2025 року збільшення кредитного ліміту банком до 9 000,00 грн; 25 травня 2025 року збільшення кредитного ліміту банком до 10 600,00 грн.

Згідно із наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 13 грудня 2025 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед банком у розмірі 16 168,64 грн, з яких: 10 508,21 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 010,43 грн - заборгованість за відсотками, 650,00 грн - штраф.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із дослідженого судом договору від 25 травня 2024 року № б/нвстановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, договір від 25 травня 2024 року № б/нукладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).

Тобто, особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначає банк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 25 травня 2024 року № б/нвідповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Також з долученої до позовної заяви Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» вбачається, що клієнт вказав свої паспортні дані, адреси проживання/реєстрації та контактної інформації, місце роботи, посаду та розмір щомісячного заробітку, підтвердив, що ознайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг у банку.

До позовної заяви також долучено паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», що містить інформацію про основні умови кредитування, інформацію щодо суми ліміту кредиту, спосіб та строки надання кредиту, процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, порядок повернення кредиту, строк кредитування.

Паспорт споживчого кредиту містить всю необхідну інформацію, надання якої вимагає Закон України «Про споживче кредитування».

Паспорт споживчого кредиту підписаний представником кредитодавця. Також, у наданій паперовій копії паспорта споживчого кредиту міститься запис про те, що він підписаний відповідачем електронним цифровим підписом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Відповідно до статей 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межі встановленого кредитного ліміту.

Згідно із наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 13 грудня 2025 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед банком у розмірі 16 168,64 грн, з яких: 10 508,21 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 010,43 грн - заборгованість за відсотками, 650,00 грн - штраф.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надала.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд враховує, що відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, банком нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось з урахуванням базової процентної ставки, визначеної у заяві та паспорті споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем.

Відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості за відсотками за користування кредитом. Також відповідачем не надано доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, а саме: стягнення тіла кредиту та процентів.

Щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 650,00 грн, суд приходить до переконання про відмову в їх задоволенні, з наступних підстав.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні положення, що містилися в Законі України «Про споживче кредитування», дійсно були виключені Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому, аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом №3498-ІХ не вносились.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положеня» ЦК України в редакції Закону 2120-ІХ.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак, хоч Закон №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, ніж Закон №2120-ІХ від 15 березня 2022 року, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України, застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Разом з тим, при існуванні складної змістової колізії, застосуванню підлягають норми того нормативно-правового акта, який повно та точно врегульовує конкретні правовідносини, містить чіткі та зрозумілі положення, які забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб`єктів правовідносин.

Аналіз нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що саме норми ЦК України (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) найбільш повно та точно врегульовували цивільні правовідносини щодо стягнення неустойки під час дії воєнного стану.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який регулює звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час дії воєнного стану в Україні, і яка превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

З урахуванням висновків, які викладені у вказаній вище постанові Верховного Суду, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для відмови ТОВ «Споживчий центр» в стягненні з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 650,00 грн.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №б/н від 25 травня 2024 року в розмірі 15 518,64 грн, з яких 10 508,21 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 5 010,43 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжної інструкції позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», то у відповідності до Закону України «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловленую Верховним Судом в ухвалах від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/454/21, від 31 січня 2022 року у справі № 316/356/20, від 03 лютого 2022 року у справі № 300/1617/21, від 14 лютого 2022 року у справі № 560/4216/21, від 15 лютого 2022 року у справі № 560/8629/21.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (95,98%) з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 325,02 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 207,526,610,611,626,628,634,638,1048,1049,1054 ЦК України, статтями 12,13,76-81,89,133,141,259,263-265,268,273,280-289,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/нвід 25 травня 2024 року станом на 23 листопада 2025 року в розмірі 15 518 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 325 (дві тисячі триста двадцять п`ять) грн 02 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду виготовлено 28 серпня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук