Рішення № 139297537, 24.08.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/3221/25

Провадження № 2/571/54/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

24 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участі секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача-адвоката Неште А.І., представників третьої особи: Гвоздецької О.В., Рябущиця І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Рокитнівська селищна рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання встановлення земельного сервітуту,

в с т а н о в и в:

Адвокат Неште Алла Іванівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання встановлення земельного сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог вказується, що відповідно до договору купівлі продажу від 20.02.2020, серія НОЕ 788967, ОСОБА_1 став власником будівлі виробничого корпусу випікання хліба, яка була розміщена на земельній ділянці площею 0,7683 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0386, по АДРЕСА_1 .

У серпні 2024 року земельну ділянку площею 0,7683 га кадастровий номер 5625055100:01:002:0386 поділено на дві окремі земельні ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 та земельну ділянку площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493.

Під час даного поділу земельної ділянки комунальної власності , не було враховано обмеження сервітут по існуючому заїзду, який необхідний для заїзду до земельної ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 (на даний час площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526).

З урахуванням місця розташування обох земельних ділянок, доступ до земельної ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 (на даний час площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526) з дороги загального користування, можливий виключно через існуючий заїзд, який проходить по земельній ділянці площею 0,1851 га кадастровий номер 5625055100:01:002:0493, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 згідно договору-купівлі продажу від 30.01.2025.

В лютому 2025 року Позивач звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про забезпечення заїзду до його нежитлових приміщень, на що отримано відповідь за № К-18-03/11- 25 від 06.02.2025, в якій вказано, що земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу і для встановлення земельного сервітуту необхідно звернутися до суду.

Повторно 27.05.2025 адвокатом Неште А.І., було направлено листа до органу місцевого самоврядування з пропозицією укладення земельного сервітуту, враховуючи те що нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , розміщено на земельній ділянці площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494, яка є комунальною власністю, договір сервітуту необхідно укладати між двома власника земельної ділянки, тобто між Рокитнівською селищною радою та ОСОБА_2 .

З отриманої відповіді встановлено, що 08.08.2025 комісією щодо вирішення земельних спорів було розглянуто питання щодо заїзду до земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ОСОБА_3 . Комісією встановлено, що наданий час відсутній заїзд до даної ділянки в зв`язку з тим, що раніше вказана земельна ділянка перебувала у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Але в 2024 році земельна ділянка була поділена і утворено 2 нові земельні ділянки, а саме земельна ділянка площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 та земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493. При формуванні поділу на дві земельні ділянки ОСОБА_5 (Відповідач) в усній розмові на засіданні комісії щодо вирішення земельних спорів пообіцяв про укладення сервітуту для проїзду через його земельну ділянку. Пізніше після набуття права власності на земельну ділянку він відмовився і на даний час відмовляється для надання встановлення земельного сервітуту через його земельну ділянку.

Крім того, позивачем було направлено Лист-пропозицію про встановлення земельного сервітуту до Відповідача ОСОБА_4 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.09.2025.

Згідно квитанції Укрпошти, вказаний лист було вручено особисто заявнику 02.10.2025, про те на даний час жодної відповіді не отримано.

В процесі спроби врегулювання даного спору мирним шляхом, згідно рішення Рокитнівської селищної ради від 04 жовтня 2024 року № 4751, було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Згідно даного Рішення, було надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу, орієнтовною площею 0,4000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_1 , в тому числі за рахунок:

- земельної ділянки площею 0,3585 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0494 - за рахунок земель Рокитнівської територіальної громади в особі Рокитнівської селищної ради;

- земельної ділянки площею 0,0415 га за рахунок земель запасу Рокитнівської селищної ради.

Також надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на складання звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 0.4000 га з цільовим призначенням (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_1 , з метою подальшого викупу даної земельної ділянки.

В результаті розроблення даного проекту, було зареєстровано нову земельну ділянку в результаті об`єднання двох земельних ділянок, які перебували в комунальній власності, а саме: земельної ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494; земельної ділянки площею 0,0413 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0519 та створено нову земельну ділянку площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100;01:002;0526, яку в подальшому було передано у приватну власність Позивачу ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2025 року, серія НТХ 6943 82, посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Тарасюком Г.Б..

Враховуючи існуючі перешкоди та відмову щодо добровільного врегулювання даного спору в досудовому порядку, виникла необхідність звернення до суду для захистом своїх прав та встановленням земельного сервітуту за рішенням суду.

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 03 жовтня 2025 року за № 3862-Е, самостійно замовленої позивачем, було отримано Висновок експерта в якому встановлено, що станом на дату огляду, відсутній будь-який доступ земельної ділянки кадастровий номер 5625055100:01:002:0526 площею 0,3998 га до земель загального користування (вулиці, проїзду) в зв`язку з тим, що з усіх боків по периметру конфігурації зареєстровано право власності на суміжні земельні ділянки, без доступу проходу чи проїзду до неї.

Згідно Збірного плану земельної ділянки з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526, що є складовою Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком код КВЦПЗД-11.02 в АДРЕСА_1 на території Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, доступ до земель загального користування (вулиця) відсутній.

Оцінюючи розміщення земельної ділянки Позивача та прилеглих до неї земельних ділянок суміжних землекористувачів, судовим експертом було встановлено, що технічно можливе встановлення земельного сервітуту шириною 5,0 м. на площі 0,0242 га на земельній ділянці кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 загальною площею 0,1851 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 . В даному випадку необхідно врахувати розміщення металевої опори на запроектованій для сервітуту ділянці. Точне розміщення опори показане на матеріалах інженерно-геодезичного вишукування, наданих сертифікованим інженером-геодезистом О.Ванеком (Додаток №2.1 до Висновку експерта).

А також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526, що є у власності ОСОБА_1 загальною площею 0,3998 га, з північно-східної сторони межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5625055100:01:002:0374, що є у власності ОСОБА_6 загальною площею 0,1014 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5625055100:01:002:0374 з північно-східної сторони межує з землями загального користування (вулиця).

Отже, проїзд на транспортному засобі по наявному шляху через земельну ділянку з кадастровим номером 5625055100:01:002:0374 можливий за умови демонтажу бетонної огорожі (Додаток 1, фото 13,14,16 до Висновку експерта).

Розрахунки були проведені експертом без планування під`їзних шляхів великогабаритного транспорту. Площі розраховувалися за допомогою програмного забезпечення Digitals. В даному випадку сервітут буде встановлено з таким розрахунком, щоб ширина проїзду складала не менше 3,5 метрів, згідно ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги». Експертом було запроектовано земельний сервітут шириною 4,0 м, в зв`язку з наявністю з східної сторони земельної ділянки з кадастровим номером 5625055100:01:002:0374 бетонної огорожі (Додаток 1, фото 16).

Судовим експертом, надано альтернативна можливість встановлення земельного сервітуту через суміжну земельну ділянку площею 0,0253 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0374.

В даному Висновку вказана технічна можливість встановлення земельного сервітуту шириною 4,0 м. на площі 0,0253 га на земельній ділянці кадастровий номер 5625055100:01:002:0374 загальною площею 0,1014 га, що перебуває у власності ОСОБА_6 , з розміщення бетонної огорожі на запроектованій для сервітуту ділянці. Точне розміщення огорожі показане на матеріалах інженерно-геодезичного вишукування, наданих сертифікованим інженером-геодезистом О.Ванеком (Додаток №2.2 до Висновку експерта).

Враховуючи судову практику, запропонований варіант щодо встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 Відповідача ОСОБА_2 є найменш обтяжливий для власника земельної ділянки ОСОБА_2 , щодо якої він буде встановлений, оскільки проїзд здійснюватиметься вже наявним шляхом. До моменту поділу земельної ділянки 0,7683 га з кадастровим номером 5625055100:002:0386, дана територія перебувала в комунальній власності Рокитнівської селищної ради, а під час поділу вказаної земельної ділянки, було допущено технічну помилку і не враховано існуючий заїзд до земельної ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 (яка на сьогодні має площу 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526) через земельну ділянку площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 Відповідача ОСОБА_2 .

Під час викупу земельної ділянки площею 0,1851 га , кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 Відповідачем ОСОБА_2 було достеменно відомо про існуючий заїзд до земельної ділянки Позивача.

Проте, з невідомих причин, через місяць після викупу земельної ділянки, Відповідач почав здійснювати перешкоди шляхом встановлення огорожі, металевої опори , бетонних плит та перекриваючи таким чином існуючий заїзд до земельної ділянки Позивача.

Передумовою звернення до суду, Позивачем здійснено ряд заходів та спроб, щодо врегулювання даного питання мирним шляхом, тобто шляхом звернення до власника сусідньої ділянки з пропозицією про встановлення сервітуту.

Однак, Відповідачем проігноровано врегулювання даного спору мирним шляхом, що призвело до необхідності звернення до суду для встановлення земельного сервітуту за рішенням суду.

Посилаючись на норми Цивільного та Земельного кодексів України (далі ЦК України та ЗК України), правові позиції Верховного Суду, позивач просить:

Усунути перешкоди у користуванні заїздом до власної земельної ділянки площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526, шляхом звільнення проїзду та зобов`язанням не чинити перешкод при користуванні заїздом при необхідності ОСОБА_2 .

Встановити земельний сервітут шириною 5,0 м на площі 0,0242 га на земельній ділянці кадастровий номер 5625055100:01:002:0493, загальною площею 0,1851 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_7 на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (07.02) (вид земельного сервітуту відповідно до ст. 99 ЗК України ) площею - 0,0242 га , згідно з кадастровим планом земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються право сервітуту.

Стягнути з Відповідача ОСОБА_2 судові витрати, які становлять:

-судовий збір в сумі 2 422,40 гривень;

- витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі 25 444,80 гривні;

- витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 500,00 гривень.

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 год 30 хв 16 грудня 2025 року.

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», підготовче судове засідання відкладено на 10 год 30 хв 22 січня 2026 року.

В підготовче судове засідання відповідач повторно не з`явився, хоч про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Ухвалою суду від 22.01.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 11 год 30 хв 25 лютого 2026 року.

Судове засідання відкладалося на 12 березня та 22 квітня 2026 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник -адвокат Неште А.І. заявлені вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому порядку. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_8 пояснила суду, що до поділу, дана земельна ділянка була у спільному користуванні позивача та відповідача. Після поділу земельної ділянки було утворено дві ділянки та присвоєно нові кадастрові номери. Під час продажу земельної ділянки, ОСОБА_2 ставили умови щодо надання ОСОБА_1 проїзду до його земельної ділянки. Усно ОСОБА_2 обіцяв надавати безперешкодний проїзд. Однак, після оформлення права власності відповідач відмовився надавати та встановлювати сервітут по його земельній ділянці. Земельна ділянка ОСОБА_1 межує з чотирма земельними ділянками: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , Української залізниці. Однак, вона розташована в середині цих земельних ділянок і єдиним заїздом до неї був та є заїзд з АДРЕСА_1 , через нинішню земельну ділянку ОСОБА_2 .. З інших сторін зробити заїзд неможливо, оскільки там знаходяться будівлі, або залізниця. На даний час Рокитнівська селищна рада позбавлена можливості встановити земельний сервітут, оскільки земельна ділянка вибула у власність відповідача. Просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, за згодою позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будівлі виробничого корпусу випікання хліба, загальною площею 1706,1 м.кв., розташованої в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності(а.с.11).

Станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 20.02.2020, серія НОЕ 788967, зазначена будівля була розташована на земельній ділянці площею 0,7683 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0386, що по АДРЕСА_1 (а.с.12).

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником будівлі адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 642,6 м.кв., розташованої в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договору купівлі-продажу від 17.04.2020. Зазначена будівля була розташована на земельній ділянці площею 0,7683 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0386, що по АДРЕСА_1 (а.с.133-136).

Відповідно до рішень Рокитнівської селищної ради №3936 вд 15.11.2023 та №4552 від 08.08.2024, надано дозвіл Рокитнівській селищній раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок по АДРЕСА_1 , площею 0,7683 га кадастровим номером 5625055100:01:002:0386 (а.с.111 на звороті, 112).

Рішенням Рокитнівської селищної ради №4670 від 11.09.2024, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, загальною площею 0,7683 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0386, розташованої по АДРЕСА_1 , в тому числі:

-ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 5625055100:01:002:0493, площею 0,1851 га,

-ділянка АДРЕСА_2 кадастровий номер 5625055100:01:002:0494, площею 0,3585 га,

-ділянка АДРЕСА_3 кадастровий номер 5625055100:01:002:0495, площею 0,0003 га,

-ділянка АДРЕСА_4 кадастровий номер 5625055100:01:002:0496, площею 0,0003 га,

-ділянка АДРЕСА_5 кадастровий номер 5625055100:01:002:0492, площею 0,2241 га (а.с.107-141, 142).

Відповідно до рішення Рокитнівської селищної ради №4751 від 04.10.2024, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу, орієнтовною площею 0,4000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_1 , в тому числі за рахунок:

- земельної ділянки площею 0,3585 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0494 - за рахунок земель Рокитнівської територіальної громади в особі Рокитнівської селищної ради;

- земельної ділянки площею 0,0415 га за рахунок земель запасу Рокитнівської селищної ради (а.с.20 на звороті-23).

На підставі розробленого проекту землеустрою, у результаті об`єднання двох земельних ділянок, які перебували в комунальній власності, а саме: земельної ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494; земельної ділянки площею 0,0413 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0519, створено нову земельну ділянку площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526 (а.с.15-39).

Рішенням Рокинівської селищної ради №5618 від 18.08.2025, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , затверджено звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої в межах АДРЕСА_1 , площею 0,3998 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0526 та затверджено умови укладення договору купівлі-продажу (а.с.40).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2025 року, укладеного між Рокитнівською селищною радою Сарненського району Рівненської області та ОСОБА_1 , Останній придбав у приватні власність земельну ділянку площею 0,3998 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0526 (а.с.14-15).

Згідно інформації з Державного земельного кадастру та Реєстру нерухомостей, земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493, розташована в АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Реєстрація права власності здійснена на підставі договору купівлі-продажу 86 від 30.01.2025 (а.с.41,42).

Отже, дослідженими матеріалами справи підтверджується, що в результаті поділу земельної ділянки площею 0,7683 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0386, на якій розташовані об`єкти нерухомості позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , утворено чотири окремі земельні ділянки, в числі земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 та земельна ділянка площею 0,3585 га кадастровий номер 5625055100:01:002:0494. В результаті об`єднання земельної ділянки площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 із земельною ділянки площею 0,0413 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0519, створено нову земельну ділянку площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526.

08.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Рокитнівської селищної ради із заявою про забезпечення заїзду до його будівель, розташованих в АДРЕСА_1 (а.с.46).

Повторно 27.05.2025, адвокатом Неште А.І., діючи в інтересах позивача, було направлено листа до Рокитнівської селищної ради з пропозицією укладення земельного сервітуту між двома власника земельної ділянки, тобто між Рокитнівською селищною радою та ОСОБА_2 (а.с.47-48).

08.05.2025 на адвокатський запит Рокитнівською селищною радою надано відповідь, що 08.08.2025 комісією щодо вирішення земельних спорів було розглянуто питання щодо заїзду до земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ОСОБА_3 . Комісією встановлено, що наданий час відсутній заїзд до даної ділянки в зв`язку з тим, що раніше вказана земельна ділянка перебувала у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Але в 2024 році земельна ділянка була поділена і утворено 2 нові земельні ділянки, а саме земельна ділянка площею 0,3585 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 та земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493. При формуванні поділу на дві земельні ділянки ОСОБА_5 (Відповідач) в усній розмові на засіданні комісії щодо вирішення земельних спорів пообіцяв про укладення сервітуту для проїзду через його земельну ділянку. Пізніше після набуття права власності на земельну ділянку він відмовився і на даний час відмовляється для надання встановлення земельного сервітуту через його земельну ділянку (а.с.49).

Поряд з цим, 29.05.2025 ОСОБА_1 направлено відповідачу ОСОБА_2 . Лист-пропозицію про встановлення земельного сервітуту, до листа додано проект договору на встановлення земельного сервітуту та додаток до договору земельного сервітуту. Лист-пропозицію з описом вкладень направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 7601504138649 (а.с.50,51-54).

Поштове відправлення 7601504138649 ОСОБА_2 вручено особисто 02.10.2025 (а.с.55).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №3862-Е від 03.10.2025, об`єктами дослідження експерта були земельні ділянки з кадастровими номерами: 5625055100:01:002:0526 власник ОСОБА_1 ), 5625055100:01:002:0493 (власник ОСОБА_2 ) та 5625055100:01:002:0374 (власник ОСОБА_6 ).

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 03 жовтня 2025 року за № 3862-Е, самостійно замовленої позивачем, експертом встановлено, що станом на дату огляду відсутній будь-який доступ земельної ділянки кадастровий номер 5625055100:01:002:0526 площею 0,3998 га до земель загального користування (вулиці, проїзду) в зв`язку з тим, що з усіх боків по периметру конфігурації зареєстровано право власності на суміжні земельні ділянки, без доступу проходу чи проїзду до неї (сторінка 8 висновку експерта а.с.60 на звороті).

Відповідно до висновку експерта, технічно можливе встановлення земельного сервітуту шириною 5,0 м на площі 0,0242 га на земельній ділянці кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 загальною площею 0,1851 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 . В даному випадку необхідно врахувати розміщення металевої опори на запроектованій для сервітуту ділянці.

Також, наявна технічна можливість встановлення земельного сервітуту шириною 4,0 м на площі 0,0253 га на земельній ділянці кадастровий номер 5625055100:01:002:0374 загальною площею 0,1014 га, що перебуває у власності ОСОБА_6 , з розміщення бетонної огорожі на запроектованій для сервітуту ділянці (а.с.57-66,67-69).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Поряд з цим, у статті 41 Конституції України вказується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Згідно частини 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що до поділу земельної ділянки кадастровий номер 5625055100:01:002:0386, розташованої по АДРЕСА_1 , існував єдиний заїзд з АДРЕСА_1 . Після поділу указаної земельної ділянки на дві окремі, кадастровий номер 5625055100:01:002:0493 та кадастровий номер 5625055100:01:002:0494 (нині 5625055100:01:002:0526) та подальшого їх продажу, до земельної ділянки позивача був відсутній заїзд, оскільки такий заїзд проходить по земельній ділянці, належної відповідачу, у зв`язку із чим позивач позбавлений у доступі до свого нерухомого майна. При цьому, єдиним заїздом, як то до поділу земельної ділянки, так і після, є проїзд по земельній ділянці відповідача.

Встановлено, що позивач намагався врегулювати вказане питання в позасудовому порядку, але відповідач на контакт не йде чим унеможливлює доступ позивачу до належних нежитлових йому будівель та позбавляє можливості реалізувати право на вільне володіння своїм майном, яке не можливе без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача.

На спростування доводів позивача жодних доказів відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 395 ЦК України, одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до статті 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Згідно зі статтею 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Згідно частин 1-4 статті 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, перелік яких не є вичерпним.

За змістом частини 1,2 статті 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 918/303/21, (п.5.28) суд зазначив, що правова природа сервітуту передбачає, що однією з умов його встановлення є неможливість власника майна задовольняти власні потреби без встановлення користування чужим майном.

При цьому, Верховним Судом висловлювалась позиція про те, що обов`язковою умовою для встановлення сервітуту є вжиття особою (позивачем), яка вимагає такого встановлення заходів щодо встановлення сервітуту в добровільному порядку (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 918/370/17), а якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 925/603/18).

У постановах Верховного Суду від 12.06.2019 №487/4106/14-ц, від 14.08.2019 №653/2704/16-ц, від 09.10.2019 №1512/3008/2012, зроблено висновок, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №663/917/17 зазначено, що умовою встановлення сервітуту є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти договір про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.

Таким чином, наведені вище висновки Верховного Суду вказують на те, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами. Якщо до звернення до суду не вчинялися дії щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Дослідженням висновку судової земельно-технічної експертизи від 03 жовтня 2025 року № 3862-Е, встановлено, що станом на дату огляду, відсутній будь-який доступ земельної ділянки кадастровий номер 5625055100:01:002:0526 площею 0,3998 га до земель загального користування (вулиці, проїзду) в зв`язку з тим, що з усіх боків по периметру конфігурації зареєстровано право власності на суміжні земельні ділянки, без доступу проходу чи проїзду до неї (сторінка 8 висновку експерта а.с.60 на звороті).

При цьому, відповідно до висновку експерта, технічно можливе встановлення земельного сервітуту.

Також встановлено, що 29.05.2025 позивач ОСОБА_1 направляв відповідачу ОСОБА_2 . Лист-пропозицію про встановлення земельного сервітуту, до листа додавав проект договору на встановлення земельного сервітуту та додаток до договору земельного сервітуту. Лист-пропозицію з відповідач Рудницький отримав особисто 02.10.2025 (а.с.55).

Разом з тим, таку пропозицію позивача відповідач проігнорував.

Зазначене свідчить, що позивач вживав заходів для встановлення сервітуту за домовленістю сторін. Проте, вирішити дане питання в позасудовому порядку, не вдалося можливим, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, а також те, що відповідач в судове засідання не з`явився та не спростував доводів позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з: судового збору в сумі 2 422,40 гривень; витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі 25 444,80 гривні та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 500,00 гривень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів.

Відповідно до ч.2,ч.8 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (а.с.78). Також, позивачем додано до матеріалів справи платіжний документ, який підтверджує що за проведення земельно-технічної експертизи, позивачем сплачено на рахунок Львівського НДІСЕ кошти в у сумі 25 444,80 гривні, як оплата за експертизу (а.с.71).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору та оплату проведеної експертизи суд покладає на відповідача.

Крім того, в судових дебатах представник позивача-адвокат Неште А.І. повідомила, що детальний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу буде направлений суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в строки, визначені ЦПК України.

Керуючись статтями 264,265,268,354 КПК України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні заїздом до власної земельної ділянки площею 0,3998 га з кадастровим номером 5625055100:01:002:0526, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити проїзд та не чинити перешкод при користуванні заїздом при необхідності.

Встановити земельний сервітут шириною 5,0 м на площі 0,0242 га на земельній ділянці кадастровий номер 5625055100:01:002:0493, загальною площею 0,1851 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_7 на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (07.02) (вид земельного сервітуту відповідно до ст. 99 ЗК України ) площею - 0,0242 га , згідно з кадастровим планом земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються право сервітуту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі 25 444,80 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Рокитнівська селищна рада, юридична адреса: с-ще Рокитне, вул.Незалежності, буд.15, Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387421.

Повний текст рішення складено 28.08.2026.

Суддя А.Ф.Комзюк