Рішення № 139297351, 28.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/461/26

номер провадження 2/546/564/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Представниця АТ «ПУМБ» Донцова Євгенія Олександрівна звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує представниця позивача, між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 04 березня 2023 - кредитний договір № 2002127369501, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 3000,00 грн.; 07 березня 2023 - кредитний договір №3002127366401, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 22146,41 грн. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 19 березня 2026 рік склала: по кредитному договору від 04.03.2023 № 2002127369501 - 4402,48 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 1402,48 грн. - заборгованість процентами; по кредитному договору від 07.03.2023 № 3002127366401 - 24769,27 грн., з яких: 11592,71 грн. - заборгованість за кредитом, 1,48 грн. - заборгованість процентами, 13175,08 грн. - заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 19 березня 2026 рік склала 29171,75 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини представниця позивача просила позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки вказану вище заборгованість та судові витрати у вигляді судового збору.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 22 травня 2026 року. У зв`язку з перебуванням 22 травня 2026 року головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі № 546/1151/25 розгляд справи було відкладено на 24 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року було відкладено розгляд справи на 28 серпня 2026 року та надано позивачу можливість надати пояснення з приводу наданих відповідачкою доказів щодо погашення заборгованості та за необхідності інші заяви, зокрема щодо зменшення позовних вимог.

У судове засідання представниця позивача не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу без участі їх представника (а.с. 2-4).

Відповідачка у судове засідання 28 серпня 2026 рокуне з`явилася, виклик відповідачки в судове засідання здійснювався шляхом направлення судової повістки на електронну пошту відповідачки - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 119). 11 травня 2026 року та 23 липня 2026 року на електронну адресу суду відповідачка надіслала заяву, в якій просила провести засідання без її участі, повідомила, що боргові зобов`язання перед позивачем визнає в повному обсязі та просила суд прийняти рішення на власний розсуд. Просила врахувати, що нею сплачено по заборгованості в загальній сумі, однак всю суму заборгованості вона не має можливості сплатити через фінансовий стан (а.с. 94, 95).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи в електронному вигляді та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 04 березня 2023 ОСОБА_1 підписала власноручним підписом Заяву № 2002127369501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Заява 1). У вищезазначеній заяві ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити на поточний рахунок, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт в сумі 3000,00 грн.

Розрахунковий день та платіжна дата - 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку визначеному ДКБО (Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб).

Заявою 1 визначена стандартна процентна ставка, що становить 35,88% річних, та реальна річна процентна ставка, що становить 42,36% річних.

Відповідачкою ОСОБА_1 04 березня 2023 року також був підписаний паспорт споживчого кредиту, що містить умови кредитування.

Згідно довідки АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту 04 березня 2023 року відповідачці ОСОБА_1 по договору № 2002127369501 від 04 березня 2023 року встановлено кредитний ліміт в сумі 3000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2002127369501 від 04 березня 2023 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальному розмірі 4402,48 грн., в тому числі заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн. та заборгованість за процентами - 1402,48 грн.

04 березня 2023 ОСОБА_1 підписала власноручним підписом Заяву № 3002127366401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Заява 2). У вищезазначеній заяві ОСОБА_1 просила надати їй споживчий кредит в сумі 22146,41 грн., в тому числі з метою оплати товару 1 - 20001,90 грн., з метою оплати товару 2 - 1015,00 грн., для сплати разової комісії - 1129,51 грн.

Згідно п. 6 Заяви 2 строк надання кредиту - 24 місяці, пільговий період - 6 місяців.

В п. 8 Заяви 2 визначений розмір процентної ставки: з 07 березня 2023 року по 06 вересня 2023 року - 0,010% річних, з 07 вересня 2023 року - 0,010% річних.

В п. 9 Заяви 2 визначений розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 07 березня 2023 року по 06 вересня 2023 року - 0,00 %, з 07 вересня 2023 року - 3,50%.

Згідно п. 10 Заяви 2 разова комісія становить 3% від суми кредиту + 499,00 грн.

У Заяві 2 визначений Графік платежів, згідно якого разова комісія в сумі 1129,51 грн. включена до суми споживчого кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості в загальному становить 13952,16 грн., загальні витрати за кредитом - 13953,96 грн. загальна вартість кредиту - 36100,37 грн.

Відповідачкою ОСОБА_1 04 березня 2023 року також був підписаний паспорт споживчого кредиту, що містить умови кредитування.

Згідно платіжної інструкції № TR.63113987.12175.359 від 04 березня 2023 року ОСОБА_1 надано кредитні кошти за договором № 3002127366401 від 04 березня 2023 року в сумі 22146,41 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3002127366401 від 04 березня 2023 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальному розмірі 24769,27 грн., в тому числі заборгованість за сумою кредиту - 11592,71 грн., заборгованість за процентами - 1,48 грн. та заборгованість за комісією - 13175,08 грн.

До позову додано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 24 лютого 2023 року), що не містить підпису відповідачки ОСОБА_1 .

Також, позивачем були надані виписки по рахунках ОСОБА_1 за кредитними договорами № 2002127369501 та № 3002127366401, з яких вбачається, що відповідачка користувалася наданим кредитним лімітом та споживчим кредитом шляхом зняття готівки, здійснення покупок у магазинах тощо.

20 березня 2026 року ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу (повідомлення) про виконання зобов`язань за кредитними договорами № 2002127369501 та № 3002127366401.

24 липня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 на електронну адресу суду надіслала: копію платіжної інструкції від 22.06.2026 про сплату платником ОСОБА_1 отримувачу ПУМБ 4000,00 грн, призначення - сплата за договором № 3002127366401; копію платіжної інструкції на переказ готівки від 21 травня 2026 року про сплату ОСОБА_1 4402,48 грн, призначення платежу - кошти для погашення заборгованості за кредитним договором № 2002127369501 від 30.06.2026; копію платіжної інструкції від 25.06.2026 про сплату платником ОСОБА_1 отримувачу ПУМБ 3000,00 грн, призначення - сплата за договором № 3002127366401; копію платіжної інструкції від 26.06.2026 про сплату платником ОСОБА_1 отримувачу ПУМБ 500,00 грн, призначення - сплата за договором № 3002127366401; копію платіжної інструкції від 21.05.2026 про сплату платником ОСОБА_1 отримувачу ПУМБ 4000,00 грн, призначення - сплата за договором № 3002127366401; копію платіжної інструкції від 22.06.2026 про сплату платником ОСОБА_1 отримувачу ПУМБ 4000,00 грн, призначення - сплата за договором № 3002127366401 (а.с. 108-112).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договорів саме відповідачкою.

Також суд вважає доведеними позивачем та не спростованими відповідачкою факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами за договорами.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договорів, зокрема процентна ставка.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що проценти нараховувалися на умовах визначених кредитними договорами.

Крім того, сторонами Договору № 3002127366401 була узгоджена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,50%, що становить 775,12 грн. щомісячно, а разом за весь період договору - 13952,16 грн.

Між тим щодо правомірності нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» (далі також - Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21).

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вказано, зокрема, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

Як суд зазначав вище у пункті 9 Договору № 3002127366401 зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 07.03.2023 по 06.09.2023 - 0,00%, з 07.09.2023, з 07.09.2023 - 3,50% .

Однак умови вказаного договору не містять інформації щодо послуг, які надавалися позивачем та за які була встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Крім того, надання позивачем відповідачці послуг з обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких була встановлена комісія, позивачем не було підтверджено жодним доказом.

Оскільки стороною позивача не підтверджено надання послуг, передбачених умовами договору № 3002127366401 від 04 березня 2023 року, частина заборгованості, а саме нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 13952,16 грн, не підлягає до стягнення з відповідачки.

Щодо договору № 2002127369501 суд зазначає наступне.

Як уже було зазначено, позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2002127369501 від 04 березня 2023 року, згідно з яким в ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальному розмірі 4402,48 грн, в тому числі заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн та заборгованість за процентами - 1402,48 грн.

24 липня 2026 року відповідачка подала до суду платіжну інструкцію, згідно з якою 21 травня 2026 року ОСОБА_1 сплатила 4402,48 грн, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2002127369501.

Отже, у цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки на момент розгляду справи відповідачка погасила заборгованість за кредитним договором № 2002127369501 у повному обсязі.

Щодо договору № 3002127366401 суд зазначає наступне.

Оскільки стороною позивача не підтверджено надання послуг з обслуговування кредитної заборгованості, передбачених умовами вказаного договору, у відповідачки утворилась заборгованість лише затілом кредиту - 11592,71 грн та процентами - 1,48 грн, що загалом становить 11594,19 грн.

Водночас, як було встановлено судом, ОСОБА_1 внесла на погашення заборгованості за договором № 3002127366401 кошти в сумі 14500,00 грн: 21.05.2026 - 4000,00 грн, 22.06.2026 - 4000,00 грн, 22.06.2026 - 4000,00 грн, 25.06.2026 - 3000,00 грн та 26.06.2026 - 500,00 грн.

Отже, з урахуванням положень статті 534 ЦК України внесені відповідачкою кошти в сумі 14500,00 грн на погашення кредитної заборгованості за договором № 3002127366401 необхідно врахувати на погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами. Вказана обставина свідчить, що у ОСОБА_1 на момент розгляду справи відсутня заборгованість перед позивачем за договором № 3002127366401.

При цьому суд зазначає, що будь - яких пояснень з приводу наданих відповідачкою доказів від позивача на дату розгляду справи до суду не надійшло.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за договорами перед АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати слід покласти на позивача АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати покласти на позивача Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код в ЄДРПОУ 14282829.

Представниця позивача - Донцова Євгенія Олександрівна, адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070.

Відповідачка - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю.В. Зіненко