Рішення № 139297111, 28.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6018/26

Провадження №2/524/5353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до суду звернулося АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі позивач, Банк, АТ «ПУМБ») із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позову вказували, що 15 вересня 2022 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори № 1010548062, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 8855,54 грн. та № 1010547979, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 17 892,60 грн.

Відповідно до даних договорів банк повністю та в строки виконав зобов`язання перед відповідачем, видав відповідачу кредитні кошти. Однак відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконував своєчасно та належним чином, внаслідок чого, станом на 03.06.2025 року, виникла заборгованість за кредитним договором № 1010548062 від 15.09.2022 року у загальному розмірі 11 374,09 грн. та за кредитним договором № 1010547979 від 15.09.2022 року у загальному розмірі 23 107,32 грн. Загальна сума боргу за двома договорами склала 34 481,41 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

15 вересня 2022 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання Заяви № 1010548062 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Зі змісту Заяви № 1010548062 вбачається, що відповідач просив надати йому споживчий кредит «Рефінансування» у розмірі 8855,54 грн. для погашення заборгованості, на строк 36 місяців, розмір процентної ставки 0,01% річних та сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,4%, із поверненням кредиту шляхом оплати щомісячними ануїтетними платежами.

В цей же день, 15 вересня 2022 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання Заяви № 1010547979 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Зі змісту Заяви № 1010547979 вбачається, що відповідач просив надати йому споживчий кредит «Рефінансування» у розмірі 17 892,60 грн. для погашення заборгованості, на строк 36 місяців, розмір процентної ставки 0,01% річних та сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,4%, із поверненням кредиту шляхом оплати щомісячними ануїтетними платежами.

Згідно інформації, викладеної у вказаних заявах, їх підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування, і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості Банку).

До Заяв позивач додав також Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками.

Відповідач також підписав особисто Паспорти споживчого кредиту.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 8855,54 грн. та 17 892,60 грн. підтверджується платіжними інструкціями № TR.60133662.36928.25578 та № TR.60131934.35469.25578 від 15.09.2022 року.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 : - за кредитним договором № 1010548062 від 15.09.2022 року складає 11 374,09 грн., з яких: 7853,81 грн. заборгованість за кредитом, 0,96 грн. заборгованість за процентами та 3519,32 грн. заборгованість по комісії; - за кредитним договором № 1010547979 від 15.09.2022 року складає 23 107,32 грн., з яких: 15 899,08 грн. заборгованість за кредитом, 2,10 грн. заборгованість за процентами та 7206,14 грн. заборгованість по комісії. Загальний розмір боргу за кредитними договорами складає 34 481,41 грн.

05 червня 2025 року позивач направив відповідачу вимогу (повідомлення) щодо наявної заборгованості перед банком за кредитними договорами у загальному розмірі 34481,41 грн., яку вимагав погасити у 30-денний строк з моменту отримання повідомлення. Позивач вказав, що у наданий строк відповідач борг не погасив.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками.

Як було встановлено судом, 15 вересня 2022 року ОСОБА_1 підписав Заяви № 1010548062 та № 1010547979, в яких сторонами погоджено умови кредитування та узгоджено проценту ставку у розмірі 0,01% річних.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 03.06.2025 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1010548062 від 15.09.2022 року складає 11 374,09 грн., за кредитним договором № 1010547979 від 15.09.2022 року складає 23 107,32 грн. Власного контррозрахунку відповідач суду не надав.

Суд вважає доведеним наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами за кредитними договорами та які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості по комісії з обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3519,32 грн. та 7206,14 грн., суд звертає увагу на наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління НБУ постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанова Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно публічної пропозиції AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту (розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту), надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості.

Проте, банк не надав належних та допустимих доказів того, що саме з цією редакцією публічної пропозиції AT «ПУМБ» був ознайомлений відповідач та погодився з ними, відтак відсутні підстави вважати, що сторони договору належним чином обумовили та визначили умови та порядок сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктом 5 Заяв від 15.09.2022 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 1,4%. Необхідність внесення плати (комісії) за обслуговування кредиту передбачена в розділі «Графік платежів». Розмір такої комісії за кредитним договором складав 1,4% щомісяця.

Однак, у Заявах на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 15.09.2022 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 5 заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 15.09.2022 року щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісіям за обслуговування кредиту у розмірі 3519,32 грн. та 7206,14 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже позов підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: - за кредитним договором № 1010548062 від 15.09.2022 року у розмірі 7854,77 грн., з яких: 7853,81 грн. заборгованість за кредитом та 0,96 грн. заборгованість за процентами; - за кредитним договором № 1010547979 від 15.09.2022 року у розмірі 15 901,18 грн., з яких: 15 899,08 грн. заборгованість за кредитом та 2,10 грн. заборгованість за процентами, відмовивши у стягненні комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3519,32 грн. та 7206,14 грн. відповідно.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Позов судом було задоволено у загальному розмірі 23 755,95 грн., що складає 68,89% від заявленого позивачем розміру 34 481,41 грн.

Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1668,79 грн. (68,89% від 2422,40).

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов АТ «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість: - за кредитним договором № 1010548062 від 15.09.2022 року у розмірі 7854,77 грн., з яких: 7853,81 грн. заборгованість за кредитом та 0,96 грн. заборгованість за процентами; - за кредитним договором № 1010547979 від 15.09.2022 року у розмірі 15 901,18 грн., з яких: 15 899,08 грн. заборгованість за кредитом та 2,10 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1668,79 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Позивач: АТ «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд. № 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 28 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: