Ухвала суду № 139297072, 27.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-з/381/26/26

381/5418/26

Ухвала

Іменем України

27 серпня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Самуха В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним, внаслідок фіктивності та повернення сторін договору у первісний стан,-

Встановив:

26 серпня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання недійним (фіктивним) договору купівлі-продажу квартири від 10 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , за згодою її чоловіка ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Сергеєвою А. В. та зареєстрованого в реєстрі № 454.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Довженко Романом Валентиновичем.

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивачки, покликаючись на реальні наміри відповідачів не виконувати рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , заборонивши будь-які дії, пов`язані з відчуженням вказаного нерухомого майна до ухвалення остаточного рішення у справі.

Окремо викладено прохання заборонити ОСОБА_6 чи будь-яким третім особам вчиняти дії щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від комунальних послуг до ухвалення остаточного рішення у справі.

Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову, Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Далі, згідно правової позиції, висловленої в п. 35 Постанови ВП ВС від 15 вересня 2020 року по справі № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Оцінюючи зміст наведених заявником доводів, приходжу до переконання, що вони не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів.

Зокрема, доводи заявника не можуть бути визнані обґрунтованим припущення щодо існування ризику відчуження квартири, яка належить відповідачці протягом тривалого періоду часу, з березня 2021 року. Крім того, як слідує зі змісту заявлених позовних вимог, в межах цієї справи позивачі не просять визнати свої права на спірну квартиру чи застосовувати будь-який речово-правовий спосіб захисту права власності (права володіння).

За відсутності обґрунтованих ризиків щодо можливого невиконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог чи неможливості ефективного захисту прав позивача, накладення арешту на майно, як захід забезпечення позову, буде не виправданим втручанням у право мирного володіння майном у розумінні статті 1 протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окремо зауважую, що вимога про заборону вчиняти дії щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від комунальних послуг до ухвалення остаточного рішення у справі не відповідає заявленим позовним вимогам, які не пов`язані з визнанням (підтвердженням) прав позивачів на квартиру, яка є предметом спірного правочину.

Крім того, ризики вчинення відповідних дій не доведені заявником.

Враховуючим вище викладене, керуючись приписами статті 148-150 ЦПК України, -

Постановив:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Довженко Романа Валентиновича про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 27 серпня 2026 року.

Суддя В.О.Самуха