Вирок № 13929585, 18.06.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-283/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретаря Помазан С. С., прокурорів Сукача О.О., Шаповалова В.Г., потерпшого ОСОБА_1, захисників підсудного ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, освіта середня спеціальна, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_1, проживаючого в кв. АДРЕСА_2, не маючого судимості

за ст. ст. 15, 115 ч. 1, 263 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 14.11.2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку № 17 по вул. Туполева в м. Києві, використовуючи невстановлену слідством вогнепальну зброю, намагався умисно, протиправно, заподіяти смерть ОСОБА_1, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 14.11.2008 року, у вечірній час, знаходився по місцю свого тимчасового проживання - в кв. № АДРЕСА_2, де разом із своїм знайомим ОСОБА_5, вживав спиртні напої.

Після цього, ОСОБА_4, приблизно о 22 годині, вирішив продовжити вживати спиртні напої в кафе, розташованому неподалік від будинку № 17 по вул. Туполева в м. Києві.

Перед виходом із житла, ОСОБА_4 взяв по місцю мешкання заряджену невстановлену слідством вогнепальну зброю та сховав її за пояс своїх штанів, а потім, разом з ОСОБА_5, якому про це нічого не повідомив, вийшов на подвіря.

Слідуючи по вул. Туполева в м. Києві, ОСОБА_4 зустрів свою знайому ОСОБА_6 та запропонував їй разом відпочити.

14.11.2008 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_6, зайшла разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до приміщення кафе, розташованого біля будинку № 17 по вул. Туполева в м. Києві, де побачила свого брата ОСОБА_7 та його знайомого -ОСОБА_1, які вживали спиртні напої.

Підійшовши до них, ОСОБА_6, не звертаючи уваги на ОСОБА_4 та ОСОБА_5, почала спілкуватися з братом ОСОБА_7 та ОСОБА_1

В звязку з цим у ОСОБА_4, на грунті ревнощів ОСОБА_6 до ОСОБА_1, виникли неприязні почуття, тому він, приблизно о 23 годині, 14.11.2008 року, вийшов з приміщення кафе.

В цей же вечір, приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_4, знаходячись неподалік від вказаного кафе, побачив ОСОБА_1, який, вийшов з приміщення кафе та направився до будинку № 17 по вул. Туполева в м. Києві.

ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_1 та бажаючи настання його смерті, на грунті ревнощів, наздогнав потерпілого біля будинку № 17 по вул. Туполева в м. Києві і з невстановленої слідством вогнепальної зброї здійснив один постріл в живіт останнього.

В результаті цього, підсудний заподіяв ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді вогнепального, кульового, наскрізного поранення живота з наскрізним пораненням правої долі печінки, крововиливу в черевну порожнину, яке, згідно висновку судово-медичної експертизи № 12/Е від 06.02.2009 року, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

ОСОБА_4, після цього, з місця скоєння злочину втік і не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як останньому своєчасно була надана медична допомога.

Таким чином, ОСОБА_4, умисно, протиправно, намагався заподіяти смерть ОСОБА_1, однак не довів свій злочинний умисел до кінця, що не залежали від його волі, тобто скоїв злочин, передбачений ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 15.11.2008 року, приблизно о 9 годині, незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї по місцю свого тимчасового проживання - в кв. АДРЕСА_2, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4, 14.11.2008 року, приблизно об 11 годині, придбав при невстановлених слідством обставинах 4 патрона до вогнепальної зброї, калібру 7.62 мм., які переніс в кишені своєї куртки до місця свого тимчасового проживання - в кв. АДРЕСА_2, де залишив на зберігання без передбаченого законом дозволу.

15.11.2008 року, приблизно о 9 годині, працівники міліції, при обшуку в кв. АДРЕСА_2, виявили та вилучили у ОСОБА_4 4 патрона, калібру 7.62 мм., які згідно висновку балістичної експертизи № 3 від 12.01.2009 року є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї - 7.62 мм., патронами до револьверу Наган, вироблені на Юрюзанському механічному заводі у 1942 та 1943 роках відповідно до маркування і придатні до стрільби та можуть бути використані у зброї відповідного калібру.

Таким чином, ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу придбав, переніс та зберігав бойові припаси, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 263 ч. 1 КК України.

У судовому засіданні підсудний свою вину у скоєному визнав частково та пояснив, що дійсно 14.11.2008 року, прибираючи житло наглядно знайомої жінки, що по вул. Туполева, 16Г м. Києва, знайшов револьвер, патрони з гільзою, кобуру, які переніс до себе в кв. АДРЕСА_2.

Розпивши спиртні напої з ОСОБА_5, ввечері того ж дня, взявши вогнепальну зброю з набоями, пішов на вулицю.

Через деякий час, знаходячись біля будинку, що по вул. Туполева, 17 м. Києва, приблизно о 23 годині 30 хвилин, бажаючи показати зброю потерпілому, випадково пальцем натиснув спусковий гачок, після чого пролунав вистріл і куля влучила в живіт ОСОБА_1

Зазначив, що вистрілив він ненавмисно, не маючи при цьому ніякого умислу. Висновки проведених експертиз, як і використання зброї, проведення неодноразових вистрілів ОСОБА_4 не оспорив.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_4 винним себе в інкримінованих йому діяннях визнав частково, остання повністю підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 14.11.2008 року, після розпиття спиртних напоїв, він разом з ОСОБА_7 повертались до місця проживання останнього.

Приблизно о 23 годині 30 хвилин, коли знаходився біля будинку, що по вул. Туполева, 17 м. Києва і ОСОБА_7 відійшов, то побачив підсудного, який йшов на нього, тримаючи у руці пістолет.

Пролунав постріл і куля влучила в живіт, після чого він впав. Злякавшись, піднявся з землі і побіг, спочатку до кафе, а потім по місцю мешкання, де розповів, що сталось. Крім цього, він зауважив, що, чув декілька пострілів.

Вважає, що ОСОБА_4 вистрілив навмисно, можливо, через ревнощі до ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_7 підтвердив суду, що 14.11.2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, він повертався з ОСОБА_1 додому. Коли він знаходився біля будинку, що по вул. Туполева, 17 м. Києва, відійшовши від потерпілого, почув декілька пострілів. Пізніше, від ОСОБА_1 дізнався, що в нього стріляв ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 15.11.2008 року під час проведення обшуку його квартири працівники міліції виявили кобуру для зберігання зброї та патрони, належні ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_6, пояснила 14.11.2008 року, ввечері, знаходячись по вулиці Туполева, 17 м. Києва, почула постріл і побачила ОСОБА_4, який тримав у руці пістолет, а ОСОБА_1 лежав на на землі.

Через деякий момент, ОСОБА_1О піднявся і направився у сторону кафе. Уприміщенні кафе дізналася від потерпілого, що у нього стріляв ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що пізно вночі 15.11.2008 року додому повернувся її син - ОСОБА_1 і розповів, що в нього стріляли.

Пізніше їй стало відомо із слів ОСОБА_6, що в сина стріляв ОСОБА_4

Місце, час, обставини та механізм діянь підсудного, при встановлених судом обставинах, підтверджуються протоколами огляду місця події (ас. 18-22 т. 1, 26-31 т. 1), фототаблицями до них (ас. 23 - 24 т. 1, 32 - 34 т. 1), огляду та вилучення (а.с. 61 т. 1), відтворення обстановки та обставин події (а.с. 73-78 т. 2, 84-88 т. 2), фототаблицями до них (а.с. 79-83 т. 2, 89-93 т. 2), огляду предметів (а.с. 110 т. 2, 112 т. 2), фототаблицями до них (а.с. 111, 113 т. 2), висновками експертів № 12/Е від 6.02.2009 р. (ас. 5-7 т. 2), № 18 від 15.01.2009 р. (ас. 12-14 т. 2), № 17 від 19.01.2009 р. (ас. 19-21 т. 2), № 16 від 15.01.2009 р. (ас. 26-28 т. 2), № 15 від 20.01.2009 р. (ас. 33-36 т. 2), № 7-МК від 10.02.2009 р. (ас. 40-45 т. 2), № 3 від 12.01.2009 р. (ас. 51-52 т. 2), № 02 від 17.01.2009 р. (ас. 58-61 т. 2), № 1 від 13.01.2009 р. (ас. 67-69 т. 2), згідно яких ОСОБА_4 намагався умисно протиправно заподіяти смерть ОСОБА_1, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі та незаконно придбав, переніс та зберігав бойові припаси.

Пояснення підсудного, потерпілого, свідків, висновки експертів, за винятком твердження ОСОБА_4 про те, що він вистрілив у ОСОБА_1 з необережності, не мав наміру заподіяти йому смерть і почуття ревнощів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони, в частині інкримінованих діянь, послідовні, непротиречиві між собою і, по суті, підтверджуються поясненнями ОСОБА_4 щодо незаконно придбання, перенесення та зберігання бойових припасів, які, на думку суду, в зазначеній частині, відповідають дійсності.

Пояснення підсудного про те, що він вистрілив у ОСОБА_1 з необережності, не мав наміру заподіяти йому смерть і почуття ревнощів, суд відносить до числа таких, що не відповідають дійсності, які повністю спростовуються доказами, які суд відніс до числа достовірних.

Ще одним підтвердженням скоєння підсудним першого із інкримінованих діянь, на думку суду, являється та обставина, що ОСОБА_4 провів декілька вистрілів із револьвера, проти чого не заперечує і сам підсудний, що повністю виключає скоєння ним цього діяння з необережності та спростовує його пояснення у зазначеній частині.

Не можуть бути, на думку суду, перекваліфіковані дії підсудного з ст. ст. 15, 115 ч. 1 на ст. 128 КК України, як було запропоновано адвокатом та підтримано ОСОБА_4, оскільки судом достовірно встановлено, що підсудний вчинив замах, безпосередньо спрямований на вчинення вбивства ОСОБА_1, однак не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Зазначена підсудним версія випадкового заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, яка визнана судом такою, що не відповідає дійсності, не спростовує правильність кваліфікації його дій за ст. ст. 15, 115 ч. 1 КК України, а свідчить лише, на думку суду, про бажання ОСОБА_4 уникнути кримінальної відповідальності за скоєне або, на крайній випадок, - помякшити участь -за замах на умисне вбивство ОСОБА_1, яке він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про обгрунтованість предявленого ОСОБА_4 обвинувачення, винність у скоєнні встановлених судом кримінально-караних діянь та правильності кваліфікації дій підсудного за ст. ст. 15, 115 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, оскільки він своїми навмисними діями протиправно намагався заподіяти смерть ОСОБА_1, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, а також, без передбаченого законом дозволу придбав, переніс та зберігав бойові припаси.

При обранні підсудному міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику ОСОБА_4, склад його сімї, стан здоровя як його самого, так і членів сімї.

Обставинами, що помякшують відповідальність ОСОБА_4 суд визнає відсутність матеріальної шкоди у потерпілого, знаходження на утриманні та вихованні малолітньої дитини - сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, а обтяжуючою - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі за ст. ст. 15, 115 ч. 1 КК України, строком 7 років, а за ст. 263 ч. 1 КК України - 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточну міру покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, строком 7 років.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.

Витрати на проведення експертизи, лікування потерпілого у стаціонарному медичному закладі, на думку суду, підлягають стягненню у повному обємі з підсудного, а речові докази по справі - необхідно знищити.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, визнати винним за ст. ст. 15, 115 ч. 1, 263 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі

за ст. ст. 15, 115 ч. 1 КК України, строком 7 років, за ст. 263 ч. 1 КК України - 2 роки.

Па підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточну міру покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, строком 7 (сім) років.

Міру запобіжного заходу залишити йому попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП по м. Києву та Київській області.

Строк покарання засудженому рахувати з 20 листопада 2008 року і в строк відбуття покарання зарахувати йому період знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України з 17 листопада по 19 листопада 2008 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, не працюючого, проживаючого в кв. АДРЕСА_2 на користь

Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що по вул. Братиславській, 3, м. Києва, р/р № 35426002001136 в ГУДКУ м. Києва, витрати за проведене лікування потерпілого ОСОБА_1 - 2 061, 78 грн.,

НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, УДК у Київській області, на р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, витрати на проведення експертиз -1460, 31грн.

Речові докази по справі, що знаходяться в камері схову Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, згідно постанов Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 12.02.2009 р. - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.