Рішення № 139295406, 27.08.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1638/26

Провадження № 2/601/974/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 серпня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

за участі секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувшив порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/1638/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23.03.2023. Відповідно до змісту Анкети-заяви, визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку зазначених вище документів, що складають договір та зобов`язалась виконувати його умови. На підставі укладеного договору, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач вказує, що умови за договором ним виконано, а саме, надана можливість відповідачу розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором від 23.03.2023 щодо погашення заборгованості по кредиту у строки та розмірах визначених умовами договору, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 250 091,24 грн., з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 238112.17 грн.; заборгованість за пенею 11979.07 грн. Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 23.03.2023 року в розмірі 250 091,24 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак просив розгляд даної справи проводити без його участі, просить позов задовольнити та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав .

Судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі частини 4 статті 223 та частини 1 статті 281 ЦПК України, оскільки відповідачка належним чином повідомлялась про день, час і місце судового засідання, не з`явиласьв судове засідання без поважних причин і не повідомила причини неявки та не подала відзив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Суд, встановив, що monobank це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом, яким є платіжні картки monobank.

Особливістю monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг (знайомство користувача з продуктом) відбувається шляхом верифікації клієнта очно на точці видачі; у відділенні банку; кредитним агентом у точці, зручної для клієнта.

Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua./terms.

23.03.2023 року ОСОБА_1 дистанційно звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідно до умов анкети-заяви банк зобов`язався відкрити позичальникові поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказаному у за стосунку.

До позовної заяви позивач додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

У позові АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 23.03.2021 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідачка погодилася з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank , таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www/ monobank.ua/terms; Тарифами, що розміщені за посиланням www/ monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідачки та позивачем не доведено, що саме ці Умови, Тарифи, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту розуміла відповідачка, ознайомившись і погодившись з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем під час розгляду справи.

Тобто, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

У постанові від 03.07.2019 року у справі №14-131цс19 Верховним Судом України викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правил ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Підписана відповідачкою анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, не містить дати підписання, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, відкриття поточного рахунку, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги.

Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідачка висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.

Разом з тим, п.6.3 розділу 6 Використання електронного підпису визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов`язані з укладеними правочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільний додаток клієнту, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта, під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та Тарифів, їх підписання відповідачем відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка була ознайомлена саме з наданими позивачем та долученими до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту.

Отже, суд дійшов висновку, що вказані Умови, Тарифи, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту не є складовою кредитного договору від 23.03.2021 року, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.

До позовної заяви позивачем у відповідності до вимог ст.12, 81 ЦПК України не долучено жодного доказу на підтвердження видачі відповідачці спеціального платіжного засобу у вигляді платіжної картки, її номеру та строку дії. Тобто, не надано жодного доказу виконання банком умов договору в частині видачі кредиту та користування кредитними коштами відповідачкою.

Також суд враховує, що в анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення кредитного ліміту, його розміру, порядку видачі, відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання, відсутня дата підписання.

Відтак у контексті приведених вище норм процесуальним завданням позивача було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, із дотриманням принципу їх достатності (ст. 77, 80 ЦПК України), факту передачі відповідачці 23.03.2021 року грошових коштів у конкретній сумі. Такими доказами відповідно до матеріального закону та сталої судової практики можуть бути платіжна квитанція, платіжне доручення, меморіальний касовий ордер, розписка тощо. Жодний з таких доказів позивачем суду надано не було.

При цьому зміст анкети-заяви також не є таким доказом, оскільки свідчить лише про виявлення відповідачем бажання оформити на своє ім`я платіжну картку та містить дати.

Долучений до позову розрахунок заборгованості зроблений банком в односторонньому порядку не визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження видачі відповідачу кредитної картки та користування кредитними коштами.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх недоведеністю належними та допустимими доказами.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місце знаходження вул. Оленівська, 33 м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий: