Ухвала суду № 139295173, 28.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8407/26

Провадження №: 2/336/5604/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Актум Кримінал» про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів за ненадані послуги,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла вищезазначена позовна заява.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року позов залишено без руху з підстав несплати судового збору, надано строк для усунення недоліків 5 днів.

26.08.2026 року стороною позивача подано заяву відповідно до якої недолік, який зазначений у вищезазначеній ухвалі суду був усунутий.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Загальне правило територіальної підсудності визначене статтею 27 ЦПК України, відповідно до частини другої якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом із тим стаття 28 ЦПК України встановлює випадки альтернативної підсудності, тобто випадки, коли позивач має право обрати суд, до якого може бути пред`явлено позов.

Зокрема, частиною п`ятою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Таким чином, можливість застосування зазначеного правила альтернативної підсудності безпосередньо пов`язана з наявністю між сторонами правовідносин, на які поширюється законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

При цьому законодавство про захист прав споживачів застосовується до правовідносин, у яких одна сторона виступає споживачем, а інша суб`єктом господарювання, який реалізує продукцію, виконує роботи або надає послуги відповідно до характеру відповідних правовідносин.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що спір між сторонами виник з договірних правовідносин.

Верховний суд у своїй постанові від 24.11.2021 у справі № 191/261, зокрема зазначив,що клієнт адвоката не є споживачем у розумінні Закону про захист прав споживачів, а договір про надання правничої допомоги регулюється загальними та спеціальними нормами договірного права.

Саме лише посилання позивача на порушення його прав або зазначення ним у позовній заяві про необхідність застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» не є достатньою підставою для висновку про те, що спір має споживчий характер. При визначенні предметної та територіальної підсудності суд повинен виходити з дійсного характеру спірних правовідносин, їх суб`єктного складу та змісту заявлених позовних вимог.

Отже, судом встановлено відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак і положень статті 28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності справ про захист прав споживачів.

Крім того, позивач у позовній заяві не посилається на положення частини восьмої статті 28 ЦПК України, як на правову підставу визначення територіальної підсудності справи за вибором позивача та не навів обставин, які б свідчили про наявність передбачених цією нормою підстав для розгляду справи саме Шевченківським районним судом м. Запоріжжя .

За таких обставин позов має розглядатися за загальним правилом територіальної підсудності, визначеним статтею 27 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до відомостей встановлених судом місце реєстрація відповідача, як юридичної особи знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.20-В, офіс 26/1.

Зазначена адреса знаходиться на території, яка відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Таким чином, дана цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України передача справи з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на викладене, враховуючи, що спірні правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а положення частини п`ятої, восьмої статті 28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності також застосуванню не підлягають, то справа підсудна суду за місцезнаходженням відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, а тому суд дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Керуючись статтями 27, 31, 258261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 336/8407/26 за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Актум Кримінал» про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів за ненадані послуги передати на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Є.С. Боєв