Рішення № 139294077, 28.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 591/6354/26

Провадження № 2/581/378/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

29 травня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом, мотивувавши його тим, що 13 березня 2025 року між сторонами був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1525-0766 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua). Кредитний договір у відповідності до норм частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №1525-0766 від 13 березня 2025 року, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період - 21 день, знижена процентна ставка 1,00 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день, протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, стандартна процентна ставка 0,74 % в день (з 181 календарного дня), промо-ставка 0,90% в день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість.

Позивач просив стягнути із відповідача борг у розмірі 14394 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за кредитом, 9444 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 1500 грн - заборгованість за відсотками на підставі статті 625 ЦК України, 450 грн заборгованість по комісії.

Також ставиться питання про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 9 червня 2026 року справу передано на розгляд до Липоводолинського районного суду Сумської області за підсудністю.

Ухвалою суду від 8 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, яка була направлена за адресою реєстрації місця проживання, отримав 17 липня 2026 року. В установлений судом 15-денний строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

13 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1525-0766 у вигляді електронного документа, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн зі строком кредитування 365 календарних днів (дата повернення кредиту 12 березня 2026 року) із застосуванням: стандартної ставки 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, стандартної процентної ставки 0,74% за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня користування кредитом, зі сплатою комісії за видачу кредиту 15% від суми виданого кредиту.

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту, позичальник зобов`язується сплатити проценти на підставі 625 ЦК України, при цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1% від неповернутої позичальником суми кредиту.

Договір разом з правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa» був підписаний відповідачем за допомогою наданого одноразового ідентифікатора (пароля) А9373 (а.с. 10 зворот-30).

Додатком до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що датою надання інформації є 13 березня 2025 року та інформація є актуальною до 20 березня 2025 року (а.с. 32-34).

Згідно із таблицею обчислення загальної вартості кредиту за договором №1525-0766, загальна вартість кредиту складає 13047,67 грн, з яких: 3000 грн сума кредиту за договором, 9507 грн проценти за користування кредитом, 450 грн комісія за надання кредиту, 90,67 грн інші послуги третіх осіб, розрахунковий період складає 365 днів, погашення мають здійснюватися кожні 21 дні (а.с. 31 зворот-31).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 3000 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за допомогою системи EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 63 зворот).

Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість відповідача за договором №1525-0766 від 13 березня 2025 року, становить 14394 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за кредитом, 9444 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 1500 грн - заборгованість за нарахованими відсоткам на підставі статті 625 ЦК України, 450 грн заборгованість за комісією (а.с. 64 зворот-69).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути позику, сплатити комісію та виконати інші обов`язки, передбачені договором, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, позику не повернув, тому суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 3000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 9444 грн.

Нарахування відсотків було здійснене в межах строку дії договору до 12 березня 2026 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України суд зазначає таке.

Законом України №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває станом на день розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення відсотків за статтею 625 ЦКУ у розмірі 1500 грн, оскільки вони нараховані після 24 лютого 2022 року, тобто під час дії режиму воєнного стану.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У справі, яка розглядається установлено, що умовою пункту 4.11. договору про відкриття кредитної лінії від 13 березня 2025 року передбачена комісія за надання кредиту, що становить 15% від суми виданого кредиту, тобто в розмірі 450 грн, яка нараховується одноразово в день виплати кредиту.

Аналіз цього пункту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 450 грн. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що положення пункту 4.11. договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу кредиту є нікчемним відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 4.11. договору про відкриття кредитної лінії, яким установлений обов`язок сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 450 грн, є нікчемним, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 450 грн.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 86 % (14394 грн 100%, 12444 грн 86%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 2289,66 грн (2662,40 грн 100%, 2289,66 грн 86%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1525-0766 від 13 березня 2025 року у розмірі 12444 грн, з яких: 3000 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 9444 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків, нарахованих по статті 625 ЦК України та комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2289,66 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О. В. Кузьмінський