Рішення № 139293417, 13.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12010/25

Провадження №: 2/752/1349/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 січня 2016 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 613905306 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого, банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строку та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, однак відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим загальна заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 23 квітня 2024 року становить 2 290 558,08 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування.

На підставі викладеного, АТ «Сенс Банк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 613905306 у розмірі 2 290 558,08 грн з яких: 1 092 819,97 грн - прострочене тіло кредиту, 1 017 628,76 грн - відсотки за користуванням кредитом, 175 222,86 грн - тіло кредиту, 4 886,49 грн - відсотки за прострочене тіло кредиту.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

01 вересні 2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Суліма Я. В. до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що у матеріалах справи відсутня копія кредитного договору, який, нібито, укладено між позивачем та відповідачем. Також не надано доказів отримання відповідачем кредитних коштів, інформації про належність відповідачу кредитної картки, а також зарахування грошових коштів саме на кредитну картку ОСОБА_1 . У виписці з розрахунку приватного клієнта відсутні обов`язкові реквізити первинного документа та ідентифікації кредитного договору. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», посилаючись на відповідну практику Верховного Суду просить у задоволенні позову відмовити.

18 вересні 2025 року через систему «Електронний суд» від АТ «Сенс Банк» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких, посилаючись на відповідну практику Верховного Суду, зазначено, що виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнту, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника. Виписка по картрахунку підтверджує, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт. Відповідач користувалася грошима, а отже й отримала кредитну картку, оскільки проведення банківських операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором.

23 вересні 2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Суліма Я. В. до суду надійшли заперечення, в яких зазначено, що відповідно норм процесуального права на позивача покладено обов`язок довести підстави своїх позовних вимог та надати належні докази укладення кредитного договору. Належними доказами заборгованості за кредитним договором є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що не надано позивачем, а тому виключає можливість перевірити розмір та обґрунтованість заявлених сум. Також наявні розбіжності у сумі боргу та відсутність розрахунку, що свідчить про недостовірність та необґрунтованість позовних вимог.

У грудні 2025 року від представника ОСОБА_1 - Суліма Я. В. до суду надійшли заперечення на клопотання про надання доказів, в яких викладено свої обґрунтування щодо невиконання позивачем вимог частини другої статті 83 ЦПК України. Також заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні - 23 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Суліма Я. В. позов не визнав. Пояснив, що позивачем не доведено розмір заборгованості, не надано копію кредитного договору, що унеможливлює перевірити правильність розміру заборгованості, який складений позивачем. Навів аналогічні заперечення, викладені і заявах по суті спору.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

У судове засідання, яке призначене на 13 серпня 2026 року, представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, вислухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

У частинах першій, другій статті 205 ЦК України зазначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина перша статті 207 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справ, АТ «Сенс Банк», звертаючись до суду з позовом, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 613905306, який укладений 12 січня 2016 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі 2 290 558,08 грн.

На підтвердження позовних вимог додано угоду про надання пакету послуг «Elite» клієнтам «А-Клуб», укладену 12 січня 2016 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , предметом якої є встановлення умов надання банком послуг клієнту «А-Клуб», визначених у додатку 1 до цієї угоди. Згідно з умовами цієї угоди банк на підставі укладених з клієнтом договорів зобов`язується надати клієнту комплекс банківських та фінансово-консультаційних послуг в рамках пакета послуг (пункт 1.1).

У рамках цієї угоди за заявою клієнта банк може надати клієнту банківські послуги, що обумовлені наступними банківськими продуктами: відкриття та обслуговування поточних рахунків/карткових рахунків клієнта в національній та іноземній валютах; інші послуги у відповідності до датку 1 до цієї угоди (пункт 1.2 угоди).

Також додано додаток до угоди про надання пакету послуг «Elite» клієнтам «А-Клуб» від 12 січня 2016 року, укладену між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, із виписки з рахунку приватного клієнта № 900909-2025/0430 з 12 січня 2018 року по 13 грудня 2024 року у одержувача ОСОБА_1 вбачається, що кінцевий залишок становить 0,00 грн, кінцева заборгованість зі сплати комісійних, відсотків - 0,00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № 613905306 від 12 січня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 13 грудня 2024 року становить 2 840 839,80 грн, який не містить підпису начальника відділу.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду

від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18).

Однак, всупереч вказаним положенням закону позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог щодо факту існування заборгованості, так як не надано кредитний договір № 613905306, який укладений 12 січня 2016 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , натомість надано угоду про надання пакету послуг «Elite» клієнтам «А-Клуб» від 12 січня 2016 року, укладену між сторонами, у якій відсутній номер такої угоди, а тому суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, а також неможливо встановити, які саме умови вказаного договору порушені відповідачем та з`ясувати правильність нарахування відсотків позивачем.

Долучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 613905306 від 12 січня 2016 року до уваги не береться, оскільки за відсутності у матеріалах справи самого договору № 613905306 від 12 січня 2016 року, суд позбавлений можливості встановити чи передбачалися договором заявлені до стягнення відсотки, у якому розмірі та порядку вони підлягали нарахуванню, а також чи відповідає заявлений позивачем розрахунок умовам такого договору.

Подання позивачем доказів на підтвердження обставин справи є обов`язковим, оскільки у цій частині між сторонами виникає спір про право та такі докази мають значення для ухвалення рішення у справі.

Оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту укладання кредитного договору № 613905306 від 12 січня 2016 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким є предметом судового розгляду, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» у зв`язку із його недоведеністю.

Відповідно до 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 24 серпня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук