Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 390/2842/25
2/405/2691/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання Бобко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування заявленого позову зазначено, що 16.10.2024 між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений договір страхування наземного транспорту №1381/24-Т/Лв, згідно з яким ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 12.01.2025 сталося ДТП, за участю автомобіля «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , т.з. «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , т.з. «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та т.з. «MERCEDES-BENZ GLE 450» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до Постанови Бориславського міського суду Львівської області від 13.03.2025 року (справа №438/80/25), винним у вчиненні вищезазначеного ДТП було визнано ОСОБА_1 . Відповідно до Рахунку на оплату №96 від 16.01.2025 р., вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , складає 364 916,00 грн. З метою визначення розміру вартості матеріального збитку, внаслідок ДТП, яка мала місце, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до Звіту №8/25 від 17.01.2025 р. вартість відновлювального ремонту, автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , складає 371 105,47 грн. У зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» понесло збитки, виплативши страхове відшкодування у розмірі 364 916,00 грн, підтверджується платіжною інструкцією №62523002 від 24.01.2025. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLЕ 450» д.н.з. НОМЕР_4 , була застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Альфа Гарант» (згідно з полісом АТ-004855252, по якому ліміт відповідальності 160 000,00 грн.), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства у межах ліміту. 27.01.2025, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було надіслано на адресу ТДВ «СК «Альфа Гарант» Претензію про відшкодування збитків з додатками копій необхідних документів. 24.02.2025 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТДВ «СК «Альфа Гарант» було укладено договір про здійснення страхового відшкодування, та погоджений розмір страхового відшкодування, згідно зі ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з вищезазначеною угодою, ТДВ «СК «Альфа Гарант» були виконані взяті на себе зобов`язання по полісу АТ-004855252, що підтверджується платіжною інструкцією №56496 від 27.02,2025. Тобто, невиплаченою залишається сума в розмірі 204 916,00 грн. (364 916,00 грн. (сума понесених збитків) - 160 000,00 грн, (розмір виконаного зобов`язання ТДВ «СК «Альфа Гарант») = 204 916,00 грн), яка підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 05.11.2025 матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Кропивницького.
Ухвалою судді від 10.12.2025 прийнято до розгляду вказану справу, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
30.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
03.02.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
24.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
25.03.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
05.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
05.05.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
15.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
18.05.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
05.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
08.06.2026 в судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки клопотання про проведення експертизи.
16.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
17.06.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
29.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
10.08.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява, у якій повідомлено суд про припинення договору між відповідачем та адвокатом на представлення інтересів у даній справі.
Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
16.10.2024 між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений договір страхування наземного транспорту №1381/24-Т/Лв, згідно з яким ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
12.01.2025 сталося ДТП, за участю автомобіля «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , т.з. «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , т.з. «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та т.з. «MERCEDES-BENZ GLE 450» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до Постанови Бориславського міського суду Львівської області від 13.03.2025 року (справа №438/80/25), винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_1 . Вказана постанова суду набрала законної сили 24.03.2025
З вказаної постанови судом встановлено, що 12 січня 2025 року 13:10:00 с-ще Східниця, вулиця Котляревського, 88, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes Benz Gle 450 д.н.з. НОМЕР_4 , на якому використовувалися шини, що не відповідають стану дороги, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, не обрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати ним, чим допустила наїзд на нерухомі припарковані транспортні засоби, а саме автомобіль марки Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200 д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль марки Toyota Rav4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_3 , що спричинило їх механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив пункти 2.3.б, 31.4.5, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її ухвалено в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З розрахунку суми страхового відшкодування від 23.01.2025 року та Рахунку на оплату №96 від 16.01.2025, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , складає 364 916,00 грн.
Відповідно до Звіту №8/25 від 17.01.2025 р. вартість відновлювального ремонту, автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , складає 371 105,47 грн.
Згідно зі страховим актом №006.00060225-1 від 23.01.2025 ПрАТ «СК» Арсенал Страхування» виплатило ТОВ «ВЕЛЕТ АВТО» на рахунок ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 364 916,00 грн. Розрахунок страхового відшкодування зроблено на підставі акту №006.00060225-1 від 23.01.2025 та рахунку №96 від 16.01.2025. Виплата коштів підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 62523002 від 24.01.2025.
Відповідно до ремонтної калькуляції №8/25 від 20.01.2025 вартість ремонту складає 371 105,41 грн.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ GLЕ 450» д.н.з. НОМЕР_4 , застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Альфа Гарант» (згідно з полісом АТ-004855252, по якому ліміт відповідальності 160 000,00 грн.), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства у межах ліміту.
27.01.2025, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надіслано на адресу ТДВ «СК «Альфа Гарант» Претензію про відшкодування збитків з додатками копій необхідних документів.
24.02.2025 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТДВ «СК «Альфа Гарант» укладено договір про здійснення страхового відшкодування, та погоджений розмір страхового відшкодування.
Згідно з вищезазначеною угодою, ТДВ «СК «Альфа Гарант» виконані взяті на себе зобов`язання по полісу АТ-004855252, що підтверджується платіжною інструкцією №56496 від 27.02,2025.
Тобто, невиплаченою залишається сума в розмірі 204 916,00 грн. (364 916,00 грн (сума понесених збитків) - 160 000,00 грн, (розмір виконаного зобов`язання ТДВ «СК «Альфа Гарант») = 204 916,00 грн).
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.
За загальним правилом, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.
Суб`єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.
Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів (ч.1 ст.979 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Згідно з частиною другою ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика.
Нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Отже, позивач, як страховик потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідача.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних відносин), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до положень ст.979 ЦК України, ст.16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) викладений правовий висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 лютого 2022 року у cправі № 910/12472/18 зазначено: «страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Слід зазначити, що в процесі реалізації прав та обов`язків, які виникають з таких договорів, також має місце делікт (деліктна відповідальність), внаслідок настання якого і виникає страховий випадок, коли страхувальник зазнає майнової шкоди, а в подальшому можуть виникнути і відносини суброгації. Статтями 512, 514 ЦК України передбачено, що в установлених законом випадках кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою. Ці норми кореспондуються з положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто у правовідносинах суброгації відбувається лише заміна кредитора: право вимоги передається (переходить) від страхувальника (якого ще називають вигодонабувачем, первісним кредитором, потерпілим) до страховика - нового кредитора, який в подальшому замість страхувальника і буде пред`являти право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Така заміна відбувається на підставі закону, в момент виплати страховиком страхового відшкодування страхувальнику. Тому нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки у таких правовідносинах зберігається те зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування.
Отже, у відносинах суброгації страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні, а особа, яка завдала шкоди, - його боржником. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Під час виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування відбувається заміна кредитора, і, як наслідок, у страховика виникає право вимоги до відповідальної особи щодо відшкодування йому завданої шкоди у порядку суброгації».
Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 727/182/21 (провадження № 61-11749св21)).
Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Як встановлено судом вище, з вини відповідача мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 .
ПрАТ «СК» Арсенал Страхування» виплатило страхове відшкодування у розмірі 364 916,00 грн.
Страховик винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснило платіж на суму у загальному розмірі 160 000,00 грн.
ПрАТ «СК» Арсенал Страхування», яке виплатило страхове відшкодування у розмірі 364 916,00 грн, звертаючись до суду з даним позовом до відповідача про стягнення різниці між фактичним розміром понесених ПрАТ «СК» Арсенал Страхування» витрат та отриманим від страховика винуватця ДТП відшкодуванням, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» шляхом звернення з позовом до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, із відповідача, як особи винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , на користь ПрАТ «СК» Арсенал Страхування» підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 204 916,00 грн.
При цьому, відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування дійсного розміру шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 .
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку, що із позов підлягає задоволенню повністю.
Вівдповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відшкодування витрат у розмірі 204 916,00 грн та 3 073,74 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», адреса: ІКЮО 33908322, вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 17.08.2026.
Суддя Подільського районного
суду міста Кропивницького Андрій Вікторович Волоткевич
Судове рішення № 139292183, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 390/2842/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: