Рішення № 139290957, 27.08.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1966/26

Провадження № 2/177/1607/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 серпня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним № 014/0169/82/91819993 від 29.12.2018 року у розмірі 36700,23 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 29.12.2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0169/82/91819993, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 27728,48 грн, а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання за договором. Кредит надано на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб позичальника, з яких 25000 грн кредиту та 2728,48 грн на сплату страхового платежу на користь страховика. Кредитним договором визначено сплату шляхом ануїтетних платежів, 29 числа кожного календарного місяця, згідно з графіком кредиту, строк кредиту 48 місяців, з датою повного погашення 29.12.2022. Сторони погодили процентну ставку за кредитом 52,9 % річних. Банк зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредит, але відповідач належним чином не виконував умови договору, суму кредиту не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.

20.05.2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-43, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передало за плату, а АТ «ОКСІ БАНК» прийняло належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за Кредитним договором № 014/0169/82/91819993 від 29.12.2018 року.

20.05.2021 АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 114/2-43/1, за умовами якого АТ «ОКСІ БАНК» передало за плату, а ТОВ «ФК «Сіті фінанс» прийняло належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за Кредитним договором № 014/0169/82/91819993 від 29.12.2018 року.

Оскільки, позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, позивач, як новий кредитом, звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві виклав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 2 зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явився, але реалізував право на представництво. Представник відповідача надав суду відзив на позов та заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов. Просив суд відмовити у задоволенні позову та стягненні судових витрат, заявив вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. В обґрунтування заперечень щодо позову вказав на не підтвердження позивачем права вимоги за вказаним кредитним договором. У разі задоволення позову, просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 3000 грн.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання відзиву, представник відповідача адвокат Вовк М.В. посилався на те, що відповідач є юридично необізнаним, а тому не мав можливості самостійно скласти відзив на позов, у зв`язку з чим звернувся за правничою допомогою. Уклавши договір з адвокатом 10.07.2026, останній без зайвих зволікань ознайомився зі справою та 14.07.2026 року надав відзив на позов.

Розглянувши заяву про продовження строку на подання відзиву, викладі в ній обставини, з метою забезпечення доступу до правосуддя, можливості реалізації принципу змагальності, враховуючи незначний пропуск строку на подання відзиву та його подання без зайвих зволікань після залучення представника, суд вважав за необхідне задовольнити заяву відповідача та продовжити строк на подання відзиву, прийнявши останній до розгляду.

Представник позивача надав суду додаткові пояснення та додаткові докази, копія яких надіслана представнику відповідача засобами ЕС.

Представник відповідача адвокат Вовк М.В. надав суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 29.12.2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0169/82/91819993, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 27728,48 грн, а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання за договором. Кредит надано на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб позичальника, з яких 25000 грн кредиту та 2728,48 грн на сплату страхового платежу на користь страховика. Кредитним договором визначено сплату шляхом ануїтет них платежів, 29 числа кожного календарного місяця, згідно з графіком кредиту, строк кредиту 48 місяців, з датою повного погашення 29.12.2022. Сторони погодили процентну ставку за кредитом 52,9 % річних. Тест договору підписано сторонами, банк зобов`язання за договором виконав, надав кредит (а.с. 14), що відповідач не заперечував.

Згідно розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором, станом на 21.05.2021 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 36700,23 грн, з яких заборгованість за кредитом 24908,38 грн, за процентами 11791,85 грн (а.с. 22-23).

20.05.2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКСІ БАНК» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-43, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передав за плату, а АТ «ОКСІ БАНК» прийняв належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за Кредитним договором № 014/0169/82/91819993 від 29.12.2018 року, що слідує з наявного у матеріалах справи Реєстру боржників (а.с. 24-27, матеріали ЕС (долучено до додаткових пояснень позивача 14.08.2026).

20.05.2021 АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-43/1, у відповідності до умов якого АТ «ОКСІ БАНК» передав за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняв належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за Кредитним договором № 014/0169/82/91819993 від 29.12.2018 року, що слідує з наявного у матеріалах справи Реєстру боржників (а.с 28-31, а.с. 49-51, матеріали ЕС (долучено до додаткових пояснень позивача 14.08.2026).

Відповідно, доводи сторони відповідача про не підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором відповідача, спростовуються вищевказаними доказами, наданими позивачем. Щодо доводів сторони відповідача про не підтвердження прав вимоги позивача, через відмінність дати складення реєстру прав вимоги та дати договору між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс», відповідно 25.05.2021 та 20.05.2021, суд їх розцінює критично, адже за умовами договору відступлення прав вимоги від 20.05.2021 № 114/2-43/1 (п. 2.3) остаточний розмір прав вимоги, що відступаються, визначається на дату відступлення, що зазначається в реєстрі боржників. Тобто дата укладення договору та дата складення реєстру боржників, може бути відмінною, залежно від того коли передано ті чи інші вимоги з пакету, що відступається.

Інших заперечень щодо суті позову, відзив на позов не містить.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу, у якій зазначив про існування заборгованості. Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, а також проценти за його користування.

Розмір заборгованості 36700,23 грн, що відступлений позивачу, підтверджений належними доказами.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів змагальності, диспозитивності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 36700,23 гривень.

Відповідач не довів належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивачем понесено витрати у зв`язку з розглядом зазначеної справи, а саме витрати на сплату судового збору в розмірі 3328 грн, які в силу ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, з урахуванням доводів відповідача про їх зменшення, то суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що інтереси позивача в справі за вищевказаним позовом представляло АБ «Титаренко лігал груп», вартість послуг з правничої допомоги оцінена в 7500,00 грн, що підтверджено договором та актом виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 39-44), квитанцією про їх сплату (а.с. 45).

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними, необхідними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог.

Так, суд звертає увагу на те, що така складова правничої допомоги як «зустріч із клієнтом з наданням усних правових консультацій щодо правових ….», не підтверджена перед судом. Вказана послуга переплітається з іншими послугами «аналіз наданих клієнтом документів у справі… вивчення кредитного договору…», «правовий аналіз нормативної бази та судової практики…», «формування правової позиції…, перевірка структури позовних вимог, визначення обсягу доказів, що подаються до суду», при цьому кожна з вказаних послуг нібито займає годину часу, вартістю 1500 грн кожна. Однак, вказані послуги є взаємопов`язаними між собою, адже без знання нормативних актів та ознайомлення з доказами, неможливим є визначення правової позиції та формування змісту позову. Разом з тим, час заявлений на надання таких послуг є явно завищеним, відповідно і їх вартість є завищеною. Окремою послугою заявлено «підготовка позовної заяви до суду з додатками..», що також, згідно змісту акту виконаних робіт, включає комплексне опрацювання пакету документів, підготовка та остаточне редагування тексту позову, формування додатків, тощо, хоча така послуга як перевірка структури позову вже включена до іншого пакету послуг.

Беручи до уваги викладене, доводи сторони відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що обґрунтованою є сума витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 4500 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, буде співмірною з ціною позову та не призведе до надмірного, невиправданого збагачення.

Підстав для відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу судом не встановлено, адже позов задоволено в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, ЄДРПОУ: 39508708) заборгованість за кредитним договором № 014/0169/82/91819993 від 29.12.2018 року у розмірі 36700 (тридцять шість тисяч сімсот) гривень 23 копійки, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя М.В. Березюк