Ухвала суду № 139290937, 24.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5571/26

1-кс/0203/5648/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

заявника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м.Дніпра надійшло вищезазначене клопотання ОСОБА_4 , в якому останній посилався на те, що в рамках кримінального провадження №12026042130000326 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.146, ч.2 ст.377,ч.4 ст.196 КК України, досудове розслідування у якому проводиться СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, 06.04.2026 року за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а також в СТО «Автосфера» було проведено обшуки, за наслідками яких було вилучено належне йому майно відео реєстратор Hik Vision PC-7608NHI-R1 (D), S/N FW0825960; 27 ключів та 3 електричні брелки на 5-ти зв`язках, а також мобільний телефон «iPhone Pro Maх». Ухвалами слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14.04.2026 року на вилучено майно було накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування. Посилаючись на те, що вказане майно є його особистою власністю, що він не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні та особою, що може нести відповідальність за завдану шкоду, заявник просив скасувати арешт з його майна та повернути йому останнє.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 підтримав клопотання та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останнє.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання в частині скасування арешту та повернення заявнику 27 ключів та 3 електричні брелки на 5-ти зв`язках. В частині скасування арешту з відео реєстратора та мобільного телефону та їх повернення заявнику заперечував, посилаючись на те, що останні визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, необхідність їх подальшого дослідження в ході досудового розслідування.

Перевіривши доводи, викладені в поданому клопотанні, заслухавши заявника та прокурора, а також дослідивши матеріали справи за клопотанням та витребувані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042130000326 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.146, ч.2 ст.377,ч.4 ст.196 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 06.04.2026 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а також за місцем здійснення ним підприємницької діяльності в СТО «Автосфера», було проведено санкціоновані обшуки, за наслідками яких було вилучено відео реєстратор Hik Vision PC-7608NHI-R1 (D), S/N FW0825960; 27 ключів та 3 електричні брелки на 5-ти зв`язках, а також мобільний телефон «iPhone Pro Maх».

В подальшому постановами слідчого, вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та ухвалами слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14.04.2026 року на нього було накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.ч.1,2 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Пунктами 5,6 ч.2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя приймає до уваги, що з огляду на встановлені під час досудового розслідування обставини, на теперішній час відсутні об`єктивні підстави вважати, що вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 27 ключі, 3 електричні брелки на 5-ти зв`язках, мають значення для кримінального провадження та відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК України, а, відповідно і підстав для їх подальшого утримання органом досудового розслідування, проти чого не заперечував і прокурор під час розгляду клопотання.

За вказаних вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше обмеження власника у праві володіння та користування цим майном не буде співрозмірним із завданнями кримінального провадження, в зв`язку із чим на теперішній час буде виправданим скасування арешту та відповідних заборон відчуження, розпорядження та користування з 27 ключів, 3 електричних брелків на 5-ти зв`язках, вилучених в ході обшуку, проведеного 06.04.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , із поверненням останніх власнику ОСОБА_4 ..

Поряд з цим, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту, накладеного на вилучені в ході обшуку відео реєстратор та мобільний телефон, оскільки наявні матеріали кримінального провадження містять достатні дані проте, що останній можуть містити інформацію щодо переміщення транспортних засобів, які використовувались фігурантами кримінального правопорушення при його вчиненні, щодо їхнього спілкування тощо, тобто інформацію, що має суттєве значення для досудового розслідування.

Вказані відео реєстратор та телефон підлягають подальшому огляду в ході досудового розслідування та фіксування наявної в них інформації, визнані речовими доказами, а тому питання про подальшу долю останніх має вирішуватись у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України, за результатами завершення досудового розслідування або розгляду справи судом по суті.

Керуючись ст.ст.28,131,132,170,173,174,369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту та заборони здійснення будь-яких операцій, пов`язаних із відчуженням, розпорядженням та користування майном, застосовані в рамках кримінального провадження №12026042130000326 згідно ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 квітня 2026 року у справі №201/4967/26, провадження №1-кс/201/1486/2026, а саме: скасувати арешт з 27 ключів, 3 електричних брелків на 5-ти зв`язках, вилучених в ході обшуку, проведеного 06 квітня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , повернувши останні власнику ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1