Вирок № 139289575, 27.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 756/14041/24

Номер провадження № 1-кп/756/678/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

судді, який головує ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 23.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000987, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Токмак, Запорізької області, громадянки України, яка має повну загальну середню освіту, не працевлаштована, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживала за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2024 року № 3602-IX констатовано, що збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 19 лютого 2014 року, а 24 лютого 2022 року переросла у повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації в Україну. У зв`язку із цією агресією Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діяв упродовж усього періоду вчинення описаних далі дій.

1.2. ОСОБА_8 , будучи громадянкою України та достовірно знаючи про збройну агресію російської федерації проти України і запровадження воєнного стану, у червні 2024 року, але не пізніше 13 червня 2024 року, умисно й добровільно погодилася за грошову винагороду виконувати завдання, які надходили їй через застосунок Telegram від невстановленої судом особи, що використовувала ім`я ОСОБА_9 та обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_39 » і координувала діяльність в інтересах російської федерації. Ці завдання стосувалися пошуку й прихованого фотографування автомобілів військовослужбовців, передавання відомостей про місця їх розташування, підготовки та здійснення підпалів таких автомобілів із подальшою відеофіксацією результатів.

На виконання одержаного завдання не пізніше 13 червня 2024 року, близько 20 год 36 хв, ОСОБА_8 прибула до місця розташування на території Оболонського району міста Києва транспортного засобу - легкового автомобіля марки Opel, моделі Vivaro, чорного кольору, реєстраційний номер, на лобовому склі якого була розміщена емблема Збройних Сил України. Діючи приховано, вона сфотографувала цей автомобіль і за допомогою власного мобільного телефону через застосунок Telegram передала фотозображення зазначеному координатору.

Надалі, не пізніше 27 червня 2024 року, ОСОБА_8 одержала через додаток Telegram наступне завдання щодо пошуку автомобілів, якими користуються військовослужбовці, передавання відомостей про місця їх розташування та підготовки підпалу одного з таких автомобілів, і погодилася його виконати.

27 червня 2024 року близько 10 год 45 хв координатор надав ОСОБА_8 вказівки відшукати, придбати та підготувати складові для виготовлення саморобного запалювального пристрою уповільненої дії, а також забезпечити підпал третьою особою автомобіля, визначеного як транспортний засіб військовослужбовця. За виконання цього завдання було обіцяно 2 000 доларів США.

Того самого дня близько 14 год 05 хв ОСОБА_8 прибула до місця розташування на території Оболонського району міста Києва транспортного засобу - легкового автомобіля марки Infiniti, моделі FX35, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користувався військовослужбовець територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Діючи приховано, вона сфотографувала автомобіль і передала його фотозображення координатору через застосунок Telegram.

Упродовж цього ж дня ОСОБА_8 придбала мисливські сірники, спіральний засіб від комарів, ізоляційну стрічку, полімерну трубку та полімерну пляшку, після чого принесла їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у квартирі, вона одержувала від координатора через Telegram покрокові вказівки щодо виготовлення запалювального пристрою, повідомляла про виконання окремих етапів та уточнювала правильність своїх дій.

Близько 19 год 08 хв 27 червня 2024 року ОСОБА_8 встановила зв`язок із ОСОБА_11 , якого той самий координатор залучив до безпосереднього розміщення та приведення в дію запалювального пристрою біля обраного автомобіля. Близько 21 год 25 хв у квартирі за вказаною адресою ОСОБА_8 , діючи відповідно до одержаних інструкцій та у присутності ОСОБА_11 , виготовила саморобний запалювальний пристрій уповільненої дії: використала полімерну пляшку з бензином, мисливські сірники, полімерну трубку, ізоляційну стрічку та спіральний засіб від комарів, з`єднавши ці складові у конструкцію, придатну для запалювання горючої рідини після спливу певного часу.

Близько 23 год 55 хв 27 червня 2024 року ОСОБА_11 , який після першої зустрічі з ОСОБА_8 повідомив правоохоронний орган про запропоновані йому дії, виніс виготовлений пристрій із квартири та розмістив його біля транспортного засобу - легкового автомобіля марки Mercedes, моделі ML, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який ОСОБА_8 та координатор визначили об`єктом підпалу як автомобіль військовослужбовця. ОСОБА_11 не привів пристрій у дію, у зв`язку з чим займання автомобіля не відбулося.

За погодженим із координатором розподілом дій - ОСОБА_8 мала після розміщення пристрою вийти до автомобіля та зафіксувати на відео його займання для подальшого звітування. Після того як займання не відбулося, близько 01 год 10 хв 28 червня 2024 року ОСОБА_8 вийшла до місця розташування автомобіля разом із ОСОБА_12 та попросила останнього забрати залишений там пристрій. Після повернення до під`їзду їх затримали співробітники Служби безпеки України.

Вчиняючи зазначені дії, ОСОБА_8 розуміла фактичний зміст одержаних завдань, усвідомлювала, що об`єктами пошуку та підпалу є транспортні засоби, пов`язані з військовослужбовцями України, знала про мету пошкодження такого майна вогнем, виконувала вказівки щодо конспірації та звітування, а також розраховувала на грошову винагороду. Отже, вона передбачала, що її дії сприяють діяльності, спрямованій проти Сил оборони України в інтересах держави-агресора, і бажала надати таке сприяння.

За таких обставин відшукання транспортних засобів, якими користуються військовослужбовці Збройних Сил України, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки й інших військових формувань, передавання відомостей про місця їх розташування, підготовка та організація підпалів цих транспортних засобів, а також фіксація результатів таких підпалів для звітування координатору за своїм змістом спрямовані на послаблення спроможностей Сил оборони України, перешкоджання їх діяльності та дестабілізацію суспільно-політичної обстановки, а тому об`єктивно відповідають інтересам держави-агресора - російської федерації, чим ОСОБА_8 надала допомогу іноземній державі - рф, у проведенні підривної діяльності проти України.

1.3. Отже, ОСОБА_8 учинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, а саме - державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянкою України в умовах воєнного стану на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, що полягало у наданні іноземній державі - російській федерації - допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиції сторін захисту та обвинувачення.

2.1.1. Прокурор у судовому засіданні вважала, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні державної зради за частиною 2 статті 111 КК України доведена поза розумним сумнівом. За позицією сторони обвинувачення, ОСОБА_8 , усвідомлюючи належність особи на ім`я ОСОБА_17 - ОСОБА_14 - до Головного управління Генерального штабу Збройних сил рф , погодилася за винагороду надавати йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Така допомога полягала у пошуку, фотографуванні та передачі відомостей про автомобілі військовослужбовців Збройних Сил України і працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, підготовці підпалу одного з таких автомобілів і подальшій відеофіксації результату.

Прокурор наголосила, що ОСОБА_8 самостійно підшукувала автомобілі, передавала їхні фотографії, реєстраційні номери та відомості про місця і час перебування, придбала частину компонентів для саморобного запалювального пристрою, разом із ОСОБА_11 виготовила його, підтримувала зв`язок із ОСОБА_9 , отримувала від нього докладні інструкції та мала зафіксувати підпал на відео. На переконання прокурора, листування щодо винагороди, використання рукавичок, видалення повідомлень, залишення телефону поза місцем події та прихованої відеозйомки свідчить про усвідомлення ОСОБА_8 протиправного характеру своїх дій і вжиття нею заходів конспірації.

На підтвердження обвинувачення прокурор послалася на матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, огляду мобільного телефону ОСОБА_8 та її листування з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і Telegram-ботом « Связь »; повідомлення про автомобілі та місця розташування українських військовослужбовців і техніки; відомості компетентного органу про належність ОСОБА_14 до російської військової розвідки; результати обшуку й огляду місця події; вилучений запалювальний пристрій і компоненти для його виготовлення; матеріали спостереження за придбанням таких компонентів; висновки експертиз; показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Окремо прокурор звернула увагу на листування ОСОБА_8 з військовослужбовцями рф, в якому вона позитивно висловлювалася щодо російських ударів по українській інфраструктурі, просування російських військ та можливого захоплення нових територій, а також писала про бажання жити в Токмаку під владою рф. На думку сторони обвинувачення, це листування спростовує показання ОСОБА_8 про підтримку України та підтверджує її суб`єктивне ставлення до дій держави-агресора.

Прокурор вважала, що сукупність доказів виключає інше розумне пояснення подій, підтверджує прямий умисел ОСОБА_8 та її свідому взаємодію з представником держави-агресора. Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, прокурор не встановила, зазначивши, що щире каяття відсутнє. Просила визнати ОСОБА_8 винуватою за частиною 2 статті 111 КК України та призначити їй покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою без змін, стягнути процесуальні витрати на проведення експертиз, конфіскувати визначені речові докази, а саморобний запалювальний пристрій і його складові знищити.

2.1.2. Захисник у судових дебатах заперечував доведеність у діях ОСОБА_8 складу державної зради. Наголосив, що для кваліфікації за статтею 111 КК України необхідно встановити прямий умисел на заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності або державній безпеці України, тоді як такого умислу стороною обвинувачення не доведено.

За позицією захисту, бажання ОСОБА_8 повернутися до рідного міста Токмака, де залишилися її родичі та де минули її дитинство і юність, не свідчить про підтримку рф. Її листування з російськими військовослужбовцями мало переважно особистий характер і саме собою не доводить наміру вчинити державну зраду.

Захисник також указав, що особа на ім`я ОСОБА_9 належним чином не ідентифікована як представник російської спеціальної служби, а доказів того, що ОСОБА_8 знала про його можливу належність до військової розвідки рф, немає. Характер спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , на думку захисту, був неформальним і не підтверджує відносин підлеглості або свідомого виконання наказів представника держави-агресора.

Участь ОСОБА_8 у виготовленні запалювального пристрою захисник пояснив її бажанням допомогти ОСОБА_11 , який мав пошкоджену руку та повідомляв про необхідність виконати завдання для вирішення питання з мобілізацією. Захист стверджував, що ОСОБА_8 сприймала свої дії як допомогу ОСОБА_11 та створення відеоконтенту, а не як сприяння підривній діяльності проти України. Жоден зі свідків, за твердженням захисника, не повідомив про прямі висловлювання ОСОБА_8 проти незалежності чи суверенітету України.

На думку захисту, фактичні дії, доведені дослідженими доказами, не утворюють складу державної зради та мають бути кваліфіковані окремо: передавання відомостей про розташування автомобілів військовослужбовців - за частиною 1 статті 114-2 КК України, а дії, спрямовані на підпал автомобіля, - як замах на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України за відповідною частиною статті 15 та статтею 114-1 КК України.

Захисник просив перекваліфікувати дії ОСОБА_15 , призначити за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання у виді п`яти років позбавлення волі та застосувати статтю 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням. Просив урахувати тривале перебування ОСОБА_8 під вартою, переоцінку нею своєї поведінки та відсутність наміру повторювати подібні дії.

2.1.3. Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала позицію захисника, винуватість в інкримінованому діянні не визнала, але не заперечувала певниїх фактів та участі в діях.

Вона визнала неправильність своєї поведінки, однак заперечувала, що її дії становлять державну зраду та заслуговують на покарання, запропоноване прокурором.

2.2. Докази, надані стороною обвинувачення.

2.2.1. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні надав показання, що з обвинуваченою ОСОБА_8 познайомився приблизно в лютому 2024 року в мережі «Інтернет». На той час ОСОБА_8 проживала в Запорізькій області, а він винаймав житло у місті Києві, куди переїхав у травні 2023 року.

Після певного часу спілкування вони домовилися спільно винаймати житло. Згодом орендували двокімнатну квартиру в АДРЕСА_3 . Номера квартири свідок точно не пам`ятав, зазначивши, що це могла бути квартира АДРЕСА_4 . За його приблизними підрахунками, спільно проживати вони почали у квітні 2024 року. Між ними склалися близькі стосунки, які під час допиту свідок охарактеризував як «дружбу з привілеями». Вони домовлялися сплачувати орендну плату порівну, хоча хто саме та в якому розмірі фактично сплачував кошти, свідок через сплив часу не пам`ятав.

Після початку спільного проживання свідок дізнався про захоплення ОСОБА_8 спіритичними сеансами, ворожінням та іншими подібними практиками. Раніше ОСОБА_8 запитувала, як він до цього ставиться, однак про характер та обсяг таких її занять він не знав. Свідок пояснив, що деякі прояви поведінки ОСОБА_8 здавалися йому дивними, тому надалі він не завжди серйозно сприймав її запитання та прохання.

Приблизно через місяць після початку спільного проживання, за підрахунками свідка - у травні 2024 року, ОСОБА_8 почала звертати його увагу на поширені в мережі «Інтернет» повідомлення про підпали автомобілів військовослужбовців. Вона пересилала йому публікації з Telegram-каналів, у яких демонструвалися такі випадки. Останньою подібною публікацією, яку пам`ятав свідок, було повідомлення про подію у місті Вишневому. Під час спільних прогулянок ОСОБА_15 , помічаючи автомобілі, запитувала його, чи належить певний автомобіль військовослужбовцю та що означає зображений на ньому знак.

Приблизно в той самий період ОСОБА_8 попросила свідка придбати бензин. Оскільки він офіційно працював водієм таксі та щоденно заїжджав на автозаправні станції, це прохання не викликало в нього підозр. Він придбав каністру з бензином і залишив її на балконі квартири. Точної дати придбання, об`єму каністри та подальшої долі бензину свідок не пам`ятав.

У період спільного проживання свідок значну частину вільного часу проводив за комп`ютерними іграми, зокрема грав у «Dota», та іноді вживав алкогольні напої. За таких обставин ОСОБА_8 періодично ставила йому запитання, чи погодився б він за грошову винагороду підпалити автомобіль або вчинити іншу подібну дію. Свідок наголосив, що не може назвати це прямою пропозицією, однак чітко пам`ятає запитання про те, чи вчинив би він підпал за чотири, п`ять або шість тисяч доларів США. Точного розміру названої суми він не пам`ятав, проте вважав, що йшлося про винагороду за підпал одного автомобіля.

Такі запитання ОСОБА_8 ставила протягом періоду тривалістю до одного місяця. Свідок не зміг точно відтворити, як відповідав на них у стані алкогольного сп`яніння, однак наголосив, що під час розмов у тверезому стані кожного разу категорично відмовлявся. Свою відмову пояснював тим, що раніше вже зіпсував собі життя намаганням отримати «легкі гроші» і не бажав повторювати цього.

Зі слів ОСОБА_8 свідку було відомо, що названі суми їй повідомив чоловік, з яким вона спілкувалася через мережу «Інтернет», зокрема в одному з Telegram-каналів. ОСОБА_8 також розповідала, що цей чоловік займається на території України певним «рухом спротиву» або «партизанським рухом». Зі змісту її розповідей свідок зробив висновок, що цей чоловік міг перебувати на тимчасово окупованій території України або в рф. Особисто з ним свідок не спілкувався, місця його перебування не перевіряв і про нього знав виключно зі слів ОСОБА_8 . Мети, з якою мали здійснюватися підпали автомобілів, ОСОБА_8 свідку не пояснювала, повідомляючи лише про можливу грошову винагороду.

Приблизно ще через місяць, за орієнтовними підрахунками свідка - у червні 2024 року, ОСОБА_8 запитала, чи може її знайомий на ім`я ОСОБА_16 переночувати в їхній квартирі. Свідок погодився, оскільки квартира була двокімнатною. Після приходу цей чоловік представився ОСОБА_16 , вони зі свідком потиснули один одному руки, однак надалі між собою практично не спілкувалися.

Під час першого відвідування ОСОБА_16 і ОСОБА_8 певний час перебували на кухні та щось там робили. Свідок у цей час грав у комп`ютерну гру, тому за їхніми діями не спостерігав. Нічого такого, що викликало б у нього занепокоєння, він тоді не помітив. Хоча ОСОБА_16 мав залишитися ночувати, приблизно о 23 годині він пішов із квартири.

Приблизно через два тижні ОСОБА_8 знову запросила ОСОБА_16 до квартири. Наступного дня у свідка мав бути вихідний, тому того вечора він грав у «Dota» та вживав алкоголь. За його словами, він міг випити приблизно два або два з половиною літри пива. Свідок визнав, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак вважав, що міг орієнтуватися в обстановці та реагувати на події, оскільки раніше досить часто проводив вільний час у такий спосіб.

Під час перебування ОСОБА_16 у квартирі свідок зайшов на кухню. Кухня була невеликою, орієнтовно три на три метри. Одразу ліворуч від входу стояв невеликий стіл із двома або трьома стільцями, навпроти входу було вікно. ОСОБА_8 сиділа безпосередньо біля столу та частково перекривала прохід, а ОСОБА_16 сидів дещо далі, також обличчям до столу.

На столі свідок побачив мисливські сірники та інші предмети, яких не зміг точно описати. На краю столу, як йому здалося, також лежав мобільний телефон, однак чи був він увімкнений та чи використовувався в той момент, свідок не пам`ятав. У приміщенні відчувався різкий запах бензину. ОСОБА_8 та ОСОБА_16 до його входу розмовляли, але, коли він зайшов на кухню, замовкли.

Свідок не зміг пригадати, які саме дії в цей момент виконували ОСОБА_8 та ОСОБА_16 і хто з них торкався предметів на столі. Через різкий запах бензину він відчинив вікно, взяв собі склянку або воду та повернувся до кімнати продовжувати гру.

ОСОБА_16 свідок описав як чоловіка, одна рука якого була загіпсована або перемотана. За зовнішнім виглядом він здався свідку дещо неохайним. Під час допиту свідок спочатку помилково назвав цього чоловіка ОСОБА_17 , однак одразу виправився і зазначив, що йдеться саме про ОСОБА_16 . Помилку пояснив тим, що від описуваних подій минуло майже два роки.

Після того як ОСОБА_16 залишив квартиру, приблизно о першій годині ночі ОСОБА_8 підійшла до свідка та попросила вийти разом із нею на вулицю. Точного змісту першої фрази свідок не пам`ятав. Він зробив паузу в комп`ютерній грі, взувся та протягом приблизно п`яти-десяти хвилин вийшов із квартири разом із ОСОБА_8 . При цьому усвідомлював, що вийшов на вулицю під час дії комендантської години.

Перебуваючи у дворі, ОСОБА_8 наполегливим, підвищеним, але водночас прохальним тоном попросила його забрати пляшку або інший предмет, який знаходився біля автомобіля, розташованого ліворуч від сміттєвого баку. Причини, з якої цей предмет необхідно було забрати, ОСОБА_8 не пояснила.

Свідок підійшов до вказаного автомобіля. Точного кольору та марки автомобіля він не пам`ятав. За його сприйняттям, автомобіль мав темне камуфляжне покриття або покриття типу «раптор», зовні нагадував військовий та мав неукраїнські номерні знаки.

На колесі автомобіля, як здалося свідку - на задньому, знаходилася зім`ята пляшка з певною речовиною, яка мала різкий запах бензину. Свідок забрав цю пляшку. Після цього бензином пахли й його руки. Повертаючись до квартири, він висловлював ОСОБА_8 своє невдоволення та розмовляв із нею на підвищених тонах.

Чому ОСОБА_8 попросила забрати пляшку, свідку безпосередньо не відомо, оскільки вона цього йому не пояснювала. Водночас під час допиту він висловив власне припущення, що ОСОБА_8 могла злякатися того, що автомобіль не загорівся, і тому хотіла прибрати пляшку, щоб вона не залишалася біля автомобіля. Свідок наголосив, що це є лише його припущенням.

Коли вони поверталися до будинку, біля під`їзду перебував невідомий чоловік, який курив і щось розповідав. Цей чоловік притримав двері під`їзду та зайшов усередину разом із ними. Одразу після цього, на першому поверсі, до свідка та ОСОБА_8 підійшли працівники Служби безпеки України . Надалі у квартирі був проведений обшук.

Характеризуючи висловлювання ОСОБА_8 в період їхнього спільного проживання, свідок зазначив, що не бачив у неї символіки або інших проявів, безпосередньо спрямованих проти незалежності чи суверенітету України. ОСОБА_8 не висловлювалася про бажаність приходу російських військ або встановлення російської влади. Водночас між ними неодноразово відбувалися розмови про підпали автомобілів, а також про те, що українська влада, на думку ОСОБА_15 , діє неправильно. Вона висловлювала думку, що, можливо, краще було б віддати певні території, ніж допустити подальшу загибель великої кількості людей. Свідок не зміг упевнено сказати, чи були ці висловлювання спрямовані на підтримку рф, чи ОСОБА_8 обґрунтовувала їх бажанням зберегти життя українців. Також він не зміг визначити, прихильницею якої держави була ОСОБА_15 , та зазначив, що її позиція з цього питання йому невідома.

Після описаних подій свідок протягом приблизно одного місяця два або три рази прибував до Служби безпеки України , де його допитували та проводили перевірку із застосуванням поліграфа. Працівники Служби безпеки України також оглядали його мобільний телефон. Свідок підтвердив, що дає показання добровільно та щиро і будь-якого тиску у зв`язку з його родичами або контактами з тимчасово окупованою територією на нього не здійснювалося.

Свідок повідомив, що переглядав Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_38 », оскільки його батьки залишалися у Скадовську і він хотів отримувати інформацію про події в місті та перевіряти, чи все з ними гаразд. У цьому каналі він нічого не писав, оскільки це був інформаційний канал, а не чат. За словами свідка, його батьки отримали паспорти рф у зв`язку з необхідністю оформлення спадщини після смерті бабусі.

Також свідок повідомив, що раніше був засуджений за незаконне зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту для власного вживання. Точної частини статті Кримінального кодексу України він не пам`ятав. Йому було призначено покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, протягом трьох років він з`являвся для реєстрації, а на час допиту судимість була погашена. За його словами, вирок суду першої інстанції був залишений без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Свідок стверджував, що з 5 квітня 2019 року наркотичних засобів не вживав, а під згадуваним ним «відпочинком» у день описуваних подій мав на увазі виключно вживання алкоголю.

2.2.2. Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні надав показання, що на час подій працював водієм таксі, був військовозобов`язаним та мав проблеми з військовим обліком.

Через поширювані в мережі Інтернет повідомлення про затримання військовозобов`язаних працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки свідок побоювався мобілізації, тому шукав різні способи отримати відстрочку або в інший спосіб вирішити це питання. У процесі такого пошуку він знайшов у месенджері Telegram певний канал, через який установив зв`язок із чоловіком, котрий, як пригадував свідок, назвався ОСОБА_9 . Водночас свідок не був упевнений, що правильно пам`ятає його ім`я.

Спочатку ОСОБА_17 не повідомляв свідку про свою належність до будь-якої української чи російської державної установи або спеціальної служби, однак стверджував, що має можливості вирішити питання свідка, пов`язані з мобілізацією. Як саме ОСОБА_9 представився та чим обґрунтовував наявність у нього таких можливостей, свідок через сплив часу не пам`ятав. Свідок зазначив, що тоді спілкувався в мережі «Інтернет» не лише з ОСОБА_9 , оскільки розглядав різні способи розв`язання своїх проблем із військовим обліком.

ОСОБА_17 запропонував свідку виконувати за його вказівками певну роботу, пообіцявши за це сприяти вирішенню питання з мобілізацією та одночасно виплачувати грошову винагороду. Запропонована робота полягала у підпалах автомобілів військовослужбовців або працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За словами свідка, спочатку ОСОБА_9 називав винагороду в розмірі приблизно 4 000 доларів США, а надалі зменшив її до 2 000 доларів США.

Для виконання одного із завдань ОСОБА_9 повідомив свідку, що йому потрібна інша особа, яка допомагатиме у його виконанні. ОСОБА_17 назвав такою довіреною особою ОСОБА_8 та надав свідку можливість зв`язатися з нею.

Перша особиста зустріч свідка з ОСОБА_8 відбулася влітку 2024 року. Точної дати свідок не пам`ятав. Під час зустрічі він запитав у ОСОБА_15 , ким є ОСОБА_9 та чи можна йому довіряти. У відповідь ОСОБА_8 розповіла, що раніше вже виконувала для ОСОБА_9 певні завдання. Вона запевнила свідка, що ОСОБА_9 можна довіряти, що він не є людиною, яка дає неправдиві обіцянки, дотримується своїх слів та виконує обіцяне.

Також ОСОБА_8 розповіла, що походить із Запорізької області, за приблизними спогадами свідка - з місцевості неподалік міста Токмака. Інших подробиць її життя та обставин переїзду свідок не з`ясовував.

Під час першої зустрічі вони разом пройшлися місцевістю, де ОСОБА_8 показувала свідку автомобілі, серед яких була й певна ціль, для огляду якої він приїхав. Точно описати цей автомобіль, місце його розташування та зміст поставленого тоді завдання свідок у судовому засіданні не зміг. На запитання захисника він зазначив, що, наскільки пам`ятає, завдання здійснити підпал автомобіля ставилося й під час першої зустрічі, однак висловився щодо цього невпевнено.

Після першої зустрічі свідок повідомляв ОСОБА_17, що боїться виконувати запропоноване завдання та що в нього не виходить його виконати. За словами свідка, він вигадував різні причини, щоб ухилитися від участі в підпалі, тоді як ОСОБА_9 намагався переконати та спрямувати його на виконання завдання.

Після першого особистого контакту з ОСОБА_8 свідок звернувся до Служби безпеки України . Точної дати звернення він не пам`ятав. За його словами, він зателефонував за відповідним номером, після чого прибув до установи, яку частково ідентифікував як приміщення Служби безпеки України , та письмово повідомив про відомі йому обставини. Зміст складених документів і процесуальний порядок оформлення такого звернення свідок детально відтворити не зміг, пояснивши, що раніше з подібними процедурами не стикався.

Між першою та другою зустрічами свідок із ОСОБА_8 більше особисто не зустрічався. Він допускав, що вони могли кілька разів обмінятися повідомленнями в месенджері Telegram, однак постійного або інтенсивного спілкування між ними не було.

Наступна особиста зустріч із ОСОБА_8 відбулася у квартирі, де вона проживала, за адресою: АДРЕСА_3 або АДРЕСА_7. Точного номера будинку свідок не пам`ятав. За його приблизними спогадами, квартира була розташована на третьому поверсі, складалася з двох кімнат і кухні та не мала будь-яких особливостей.

Перед цією зустріччю ОСОБА_9 поставив завдання підпалити автомобіль і зафіксувати результат на відео, після чого надіслати відеозапис йому. За виконання цього завдання ОСОБА_9 назвав суму винагороди в розмірі 2 000 доларів США. Питання про розподіл цих коштів між свідком і ОСОБА_8 окремо не обговорювалося. Свідок вважав, що вся сума не мала належати виключно йому, однак це було лише його розуміння домовленості.

Як пригадував свідок, конкретний автомобіль для підпалу обрала ОСОБА_8 та погоджувала цей вибір із ОСОБА_9 . Це був чорний автомобіль марки «Mercedes», схожий на позашляховик, з іноземними номерними знаками. Автомобіль знаходився у дворі, приблизно за 15 метрів від під`їзду будинку, в якому проживала ОСОБА_15 .

Свідок запитував ОСОБА_15 , чи дійсно цей автомобіль належить військовослужбовцю. Вона відповіла ствердно та повідомила, що це автомобіль певного військового. Особу власника автомобіля, його посаду, місце служби та належність до конкретного військового формування вони не з`ясовували.

Для підпалу планувалося виготовити саморобний запалювальний пристрій із підручних матеріалів. ОСОБА_17 надіслав відеоінструкцію з його виготовлення та повідомляв, які саме складові необхідно придбати.

До складу такого пристрою, за показаннями свідка, мали входити пляшка з бензином, спіраль від комарів, сірники та бенгальський вогонь. Придбати бенгальський вогонь не вдалося, оскільки влітку його не було в магазині, тому пристрій виготовляли з наявних компонентів. Частину необхідних предметів придбав свідок, зокрема пляшку та сірники, а іншу частину придбала або підготувала ОСОБА_15 .

На той час свідок мав реальне пошкодження зв`язок руки. Перелому та гіпсової пов`язки в нього не було, проте рука була туго перемотана, через що він не міг повноцінно нею користуватися. Про пошкодження руки він повідомляв ОСОБА_9 , однак відповіді останнього з цього приводу не пам`ятав.

Саморобний запалювальний пристрій виготовляли на столі в кухні квартири. Через пошкодження руки свідок не міг самостійно виконувати всі необхідні дії, тому ОСОБА_8 допомагала йому та безпосередньо здійснювала дії зі складання пристрою. При цьому свідок заперечив, що окремо просив ОСОБА_8 виготовити пристрій замість нього. За його словами, вони виконували спільне завдання, яке координував ОСОБА_9 .

Виготовлення пристрою здійснювалося відповідно до наданої ОСОБА_9 відеоінструкції. Свій мобільний телефон свідок за вказівкою ОСОБА_9 залишив в автомобілі та перевів у режим польоту, щоб уникнути його фіксації поблизу місця запланованого підпалу. Тому відеоінструкцію вони переглядали на телефоні ОСОБА_8 або на іншому телефоні, який знаходився у квартирі та їй належав або перебував у її користуванні.

Під час складання пристрою ОСОБА_17 спілкувався з ними через телефон ОСОБА_15 . Розмова відбувалася в режимі гучного зв`язку. ОСОБА_17 пояснював послідовність дій, повідомляв, як з`єднувати компоненти, та коригував виготовлення пристрою з огляду на відсутність бенгальського вогню.

Щодо часу отримання відеоінструкції свідок надав не цілком послідовні показання. Під час прямого допиту він спочатку зазначив, що ОСОБА_9 надіслав відео приблизно за день до події. Під час перехресного допиту свідок повідомив, що інструкцію переглядали вже під час перебування його та ОСОБА_8 на кухні й що, наскільки він пам`ятає, ОСОБА_9 надіслав її на телефон ОСОБА_8 саме тоді. Достовірно визначити, чи була інструкція надіслана ОСОБА_8 до приходу свідка або вже під час їхнього спільного перебування у квартирі, він не зміг.

За принципом дії спіраль від комарів мала бути прикріплена до пляшки з бензином. Після її підпалювання спіраль повинна була поступово тліти до основи пляшки, після чого мав зайнятися бензин і предмети, які знаходилися навколо.

Усі дії вони виконували у вечірній час, після 22 години, щоб надворі було темно та перебувало якомога менше людей. Точного часу, протягом якого спіраль мала тліти до займання бензину, свідок не пам`ятав.

Спочатку, відповідаючи на запитання захисника, свідок зазначив, що завдання безпосередньо підпалити автомобіль було поставлено йому, а завдання ОСОБА_15 , за його розумінням, полягало у відеофіксації результату та звітуванні перед ОСОБА_9 . Водночас після додаткових запитань сторін і суду свідок уточнив, що завдання було поставлене їм обом, а не йому одному.

За остаточними поясненнями свідка, ОСОБА_9 повністю координував їхні дії, повідомляв, які складові потрібно придбати, та визначив порядок виконання завдання. Свідок мав винести готовий пристрій, розмістити його біля автомобіля та привести в дію. ОСОБА_8 приблизно через 30 хвилин мала вийти до автомобіля, зафіксувати результат на відео та надалі передати цей відеозапис ОСОБА_9 . При цьому свідок наголосив, що ОСОБА_9 ніколи не говорив, що роль ОСОБА_8 мала обмежуватися виключно відеозйомкою, оскільки вона також придбавала складові, допомагала виготовляти пристрій і виконувала надані їй вказівки.

Після виготовлення пристрою свідок узяв його, вийшов із квартири та підійшов до визначеного автомобіля. Відповідно до отриманих вказівок він розмістив пристрій біля автомобіля, запалив його та відійшов від місця. Після цього обійшов будинок, повернувся до свого автомобіля та поїхав.

Окремо ОСОБА_9 інструктував свідка щодо приховування своїх дій. Зокрема, вимагав залишити мобільний телефон в автомобілі, перевести його в режим польоту та не потрапляти в поле зору сторонніх осіб і засобів відеоспостереження. Інші настанови щодо конспірації свідок через сплив часу не пам`ятав.

Мотив своєї участі свідок пояснив бажанням вирішити проблеми з військовим обліком і мобілізацією та водночас отримати грошову винагороду. Водночас під час перехресного допиту він також зазначив, що на першу зустріч із ОСОБА_8 їхав для того, щоб оцінити обстановку та зрозуміти, з ким і з чим має справу.

Мотив участі ОСОБА_8 у цих діях свідок із нею не обговорював. Він лише припускав, що вона погодилася виконувати завдання заради грошової винагороди. Про будь-які інші мотиви ОСОБА_8 особисто йому не повідомляла.

Щодо мети підпалів автомобілів свідок висловив власну думку, що такі дії могли бути частиною кампанії російської розвідки, спрямованої на дестабілізацію внутрішньої ситуації в Україні. Водночас свідок не повідомив, що ОСОБА_9 або ОСОБА_8 безпосередньо роз`яснювали йому таку мету, тому цей висновок ґрунтувався на його власному сприйнятті характеру запропонованих завдань.

Під час спілкування з ОСОБА_9 свідку іноді здавалося, що під цим ім`ям із ним контактували різні люди, оскільки змінювалися манера та спосіб спілкування. З ОСОБА_8 такого припущення він не обговорював, і вона не повідомляла, що також вважає ОСОБА_17 кількома різними особами.

У розмовах ОСОБА_9 використовував програму для зміни голосу. Свідок вважав, що голос був змінений істотно та неприродно. Саме використання такої програми, характер поставлених завдань, воєнний стан і пропозиція підпалювати автомобілі військовослужбовців стали підставами для його висновку, що ОСОБА_9 міг бути працівником спеціальної служби.

Під час прямого допиту свідок зазначив, що згодом зрозумів ОСОБА_9 як особу, яка служить у російській розвідці. Водночас під час перехресного допиту визнав, що спочатку ОСОБА_9 не повідомляв про свою належність ані до України, ані до рф, а свідок не пам`ятає, ким саме той представлявся. Він припускав, що під час подальшого спілкування ОСОБА_9 один раз міг згадувати про свою прихильність до рф, однак точно цього не пам`ятав.

Отже, твердження про належність ОСОБА_17 до російської спеціальної служби свідок сформулював як власний висновок, зроблений з огляду на характер завдань, використання програми для зміни голосу та загальні обставини спілкування, а не як обставину, достовірно відому йому з документів або безпосереднього представлення ОСОБА_9 .

Характеризуючи висловлювання ОСОБА_8 , свідок повідомив, що не пам`ятає від неї прямих закликів до повалення влади, посягання на суверенітет України або інших відверто сепаратистських висловлювань. Водночас ОСОБА_8 розповідала, що протягом кількох днів перебувала на тимчасово окупованій території, та цікавилася життям людей в окупації. За словами свідка, вона негативно відгукувалася про українську сторону й говорила, що обстріли на відповідній території здійснюють Збройні Сили України. На пряме запитання, чи виправдовувала ОСОБА_8 збройну агресію рф, однозначної відповіді свідок не надав.

Усього свідок особисто зустрічався з ОСОБА_8 двічі. Перший контакт стосувався знайомства, перевірки наданої ОСОБА_17 інформації та огляду можливих автомобілів-цілей. Друга зустріч була пов`язана з придбанням компонентів, виготовленням саморобного запалювального пристрою та його розміщенням біля визначеного автомобіля.

Свідок наголосив, що до описаних подій раніше з правоохоронними органами не співпрацював, іншої спільної діяльності з ними не здійснював і на час допиту такого співробітництва не підтримував.

2.2.3. Протокол тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.07.2024 (761/26757/24), відповідно до якого було отримано тимчасовий доступ до інформації, на диску формату DVD, яка перебувала у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ « Водафон », щодо номерів телефонів, які перебували в володінні ОСОБА_8 .

З наданої інформації вбачається, що ОСОБА_8 перебувала 27.06.2024 в зоні дії базових станції ПрАТ « ВФ Україна » в межах знаходження транспортного засобу марки Mercedes, моделі ML 270, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) (т. 2 а.п. 178-180, т. 5 а.п. 2- 27).

2.2.4. Відповідь на запит, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні відомості щодо транспортного засобу Mercedes ML 270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (т. 3 а.п. 20),

Довідка та документи, відповідно до яких, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває у складі Української добровольчої армії (член ГО « ІНФОРМАЦІЯ_41 ») та виконує поставлені йому завдання командуванням УДА. Надано також статут ГО « ІНФОРМАЦІЯ_41 », а також повідомлено, що транспортний засіб марки Mercedes, моделі ML 270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуває на балансі ГО « ІНФОРМАЦІЯ_41 » ( т. 3 а.п. 27 - 57).

2.2.5. Відповідь на запит ВЧ НОМЕР_3 МО України Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України , згідно з якою на доручення командира військової частини НОМЕР_4 опрацьовано Ваш запит щодо надання інформації про громадянина рф ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

За результатом опрацювання повідомляємо, що інформація стосовно особи « ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 » відсутня.

Водночас, установлено особу з даними ОСОБА_14 (рос. ОСОБА_14 ), ймовірно власник абонентського номеру НОМЕР_5 .

Станом на 2019 року військовослужбовець гу гш зс рф та був прописаний за місцем розташування штаб квартири гу гш: АДРЕСА_5 .

Інші установчі дані: ІНФОРМАЦІЯ_12., паспорт громадянина рф: серія НОМЕР_6 , виданий 08.01.2003 р. Селятинським селищним відділенням поліції Наро-Фоминського увс Московської області. ІПН: НОМЕР_7 . Адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_5 (2019 р.); рф, АДРЕСА_6 (2022 р.).

Номери телефонів: НОМЕР_8 (регіон оператору - м. Москва і Московська обл., id telegram: НОМЕР_27), НОМЕР_5 (регіон оператору - м. Москва і Московська обл.).

Профілі в соцмережах: ІНФОРМАЦІЯ_13 ІНФОРМАЦІЯ_14 Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_15

Інформація щодо id telegram НОМЕР_28 ( ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ІНФОРМАЦІЯ_17 ) відсутні. (т. 3 а.п. 88, 89,90, 93, 94).

2.2.6. Протокол обшуку від 28.06.2024 (з додатком - диском DVD), відповідно до якого було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , під час якого було вилучено: документи на ім`я ОСОБА_8 : трудова книжка, студентський квиток серії НОМЕР_9 (дійсний до 2020 року), копія паспорту, копія ІПН, банківська картка ПУМБ НОМЕР_10 , банківська картка ПриватБанк НОМЕР_11 , банківська картка Таскомбанк НОМЕР_12 , банківська картка Monobank НОМЕР_13 , готівкові грошові кошти у розмірі 20000 грн банкнотами номіналом 1000 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 50500 грн банкнотами номіналом 500 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 10000 грн банкнотами номіналом 100 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 32500 грн банкнотами номіналом 500 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 9000 грн банкнотами номіналом 200 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 2500 грн банкнотами номіналом 100 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 1000 грн банкнотами номіналом 50 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 60 грн банкнотами номіналом 20 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 150 доларів США банкнотами номіналом 50 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 10 доларів США банкнотами номіналом 10 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 1 долар США банкнотами номіналом 1 долар США, готівкові грошові кошти у розмірі 4400 доларів США банкнотами номіналом 100 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 600 Євро банкнотами номіналом 100 Євро, готівкові грошові кошти у розмірі 100 Євро банкнотами номіналом 50 Євро, готівкові грошові кошти у розмірі 5 Євро банкнотами номіналом 5 Євро, прикраси: три кільця золотистого кольору, два ланцюжки золотистого кольору, два кільця сріблястого кольору, предмет, зовні схожий на набій калібру 5,45 мм (1 штука), дві пляшки з прозорою рідиною невідомого походження з характерним запахом бензину, одна пляшка з прозорою рідиною невідомого походження з характерним запахом бензину, мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro» бірюзового кольору із сімкарткою, номер телефону: НОМЕР_14 , IMEI1: НОМЕР_15 , IMEI2: НОМЕР_16 , мобільний телефон марки «Redmi 10T» у корпусі темно-сірого кольору у вимкненому стані, мобільний телефон марки «Realme 7 ProT» у корпусі синього у вимкненому стані, чотири пластикові трубочки, викрутка, сірники у футлярі помаранчевого кольору, ножиці синього кольору, двосторонній скотч, прозорий скотч, ізолента чорного кольору, захист від комарів (спіраль), змив невідомої речовини з раковини на кухні на ватну паличку (т. 3. а.п. 108-121).

2.2.7. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.06.2024 (з додатком - диском DVD), відповідно до якого було затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.06.2024 о 01:15 год. (т. 3 а.п. 128 - 134).

2.2.8. Протокол огляду місцевості від 28.06.2024 (з додатком - диском DVD), у кримінальному провадженні № 22024000000000533 від 14.06.2024, розпочатому за частиною 2 статті 111 КК України, у період з 01 год 29 хв до 02 год 42 хв старший слідчий 1 відділу 1 управління ГСУ СБУ майор юстиції ОСОБА_22 провів огляд прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_3 , а саме ділянки біля входу до під`їзду № 2.

Огляд проводився за участю співробітника ІСТЕ СБУ ОСОБА_23 як спеціаліста та співробітника СБ України ОСОБА_24 . Поняті до проведення огляду не залучалися. Огляд здійснювався у нічний час, за температури повітря +19 °C та штучного освітлення. Під час огляду застосовувалася відеокамера «SONY» HDR-CX405 із картою пам`яті «Kingston».

Під час огляду ділянки біля бордюру, при вході до під`їзду № 2, виявлено мобільний телефон чорного кольору без видимих зовнішніх пошкоджень. На момент виявлення телефон перебував у ввімкненому стані, рівень заряду його акумуляторної батареї становив 35 %.

При вході до під`їзду, на бетонному покритті, виявлено полімерну ємність темного кольору, яка мала характерний різкий запах бензину. Ємність була пошкоджена у верхній та нижній частинах, усередині неї містилися залишки рідини з характерним запахом бензину.

Поряд із зазначеною ємністю виявлено прозору полімерну трубочку для пиття напоїв, до одного з кінців якої за допомогою ізоляційної стрічки чорного кольору були прикріплені сірники. Трубочку із прикріпленими до неї сірниками поміщено до сейф-пакета № 3293148.

З метою збереження виявленої рідини та проведення її подальшого дослідження частину рідини з характерним запахом бензину перелито до скляної ємності, яку поміщено до сейф-пакета № 3293147. Полімерну ємність із залишками рідини герметизовано за допомогою скотчу та гумової рукавички, після чого поміщено до сейф-пакета № 002185.

Перед входом до під`їзду, безпосередньо на порозі, виявлено фрагмент паперу від пачки цигарок та фрагмент недопалка, просочений рідиною з різким запахом. Зазначені предмети поміщено до сейф-пакета № 3293149.

Окремо під час цієї ж процесуальної дії проведено огляд виявленого мобільного телефона. Після його розблокування на пристрої виявлено фотозображення особи жіночої статі, зовні схожої на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У протоколі зазначено, що ця обставина дала підстави вважати, що мобільний телефон належить саме ОСОБА_8 .

У пам`яті мобільного телефона також зафіксовано повідомлення з описом автомобіля темного кольору. У повідомленні зазначалося, що в передній частині автомобіля розміщені європейські номерні знаки, а в задній частині - номерний знак чорного кольору « НОМЕР_17 »; автомобіль марки «MERCEDES»; на правому боковому дзеркалі наявна синя обмотка; також зазначено про стікер синього кольору, логотип із написом « Український добровольчий альянс » та позначення з обох сторін заднього скла.

Під час огляду встановлено, що виявленим пристроєм є мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy M32, «SM-M325FV/DS», із двома сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_18 та НОМЕР_19 , серійний номер НОМЕР_20 , IMEI1: НОМЕР_21 , IMEI2: НОМЕР_22 . Після огляду телефон поміщено до сейф-пакета № 3293150.

Отже, під час проведення огляду місцевості виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy M32, «SM-M325FV/DS», із сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_18 та НОМЕР_19 , серійний номер НОМЕР_20 , IMEI1: НОМЕР_21 , IMEI2 НОМЕР_22 , прозору полімерну трубочку для пиття напоїв, до одного з кінців якої ізоляційною стрічкою чорного кольору прикріплено сірники, 3) полімерну ємність темного кольору, пошкоджену у верхній та нижній частинах, із залишками рідини з характерним запахом бензину,4) скляну ємність зі зразками рідини з характерним запахом бензину, відібраними з полімерної ємності, фрагмент паперу від пачки цигарок, фрагмент недопалка, просочений рідиною з різким запахом (т. 4. а.п. 1 - 5).

2.2.9. Протокол огляду речей та документів від 28.06.2024 (з додатком - диском DVD), згідно з яким було оглянуто мобільний телефон, який належіть ОСОБА_8 - марки Samsung, моделі Galaxy M32, з карткою НОМЕР_18 , НОМЕР_19 . Під час огляду було виявлено листування з абонентами:

- ОСОБА_17 (ОСОБА_17 ) - щодо приватних розмов, отримання завдання, спостереження за транспортними засобами, їх розташування, пошуку другого виконавця, контакти другого виконавця, здійснення відеозапису події, придбання предметів для того, аби зробити запалюючу рідину, вказівки, як зробити таку рідину (скидання відповідних відеоінструкцій), звіт про виконані дії та підготовку до підпалів машин.

Крім того, спілкування стосується питань додаткового підзаробітку, зокрема наразі лише підпали, хоча раніше ще було поширення пропагандистських та залякувальних листівок, а також про те, що особа на ім`я ОСОБА_9 координувала та координує значну кількість підвалів;

- ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) спілкування щодо виконання завдання з підпалу транспортних засобів, домовленості про зустріч для виконання завдання.

Крім того, оглянуто відомості щодо акаунту особи на ім`я ОСОБА_17 (ОСОБА_17) -ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 4. А.п. 6 - 118).

2.2.10. Протокол огляду від 29.06.2024 (з додатком - диском DVD), згідно з яким було оглянуто мобільний телефон, який належіть ОСОБА_11 - марки Samsung, моделі Galaxy А50, Під час огляду було виявлено листування з абонентом ОСОБА_30 ( ОСОБА_30 ), ОСОБА_17 (ОСОБА_17), ОСОБА_23 . Зокрема:

- з ОСОБА_30 ( ОСОБА_30 ) щодо намагання уникнути мобілізації;

- ОСОБА_17 (ОСОБА_17 ) щодо отримання завдання, виготовлення запалюючу рідину, вказівки, як зробити таку рідину, звіт про виконані дії та підготовку до підпалів машин;

- ОСОБА_23. щодо виконання завдання з підпалу транспортних засобів, домовленості про зустріч для виконання завдання (т. 4. а.п. 119 - 158).

2.2.11. Протокол огляду від 24.07.2024 (з додатком - диском DVD), згідно з яким було оглянуто мобільний телефон, який належіть ОСОБА_8 - Samsung Galaxy M32, з карткою НОМЕР_18 , НОМЕР_19 .

Під час огляду було виявлено окрім інформації, що вказана же в пункті 2.2.9., листування в месенджері Telegram « чат бот - Связь », який відповідно до інформації, яка надається при переході на канал, відноситься до каналу російської федерації, військового спрямування, оскільки України позиціонується як - противник.

На каналі міститься листування з адміністратором від імені ОСОБА_8 , яка ініціативно повідомляє про місця розташування військових підрозділів (дисклокації), пересування військових у Новомосковську, їх розміщення, питання - чи платять гроші за виконання завдань та яких, зокрема фото транспортних засобів військових, наведення такі транспортні засоби.

Також міститься листування з ОСОБА_32 ( ОСОБА_32) , зокрема щодо спілкування можливості заробітку на підвалах транспортних засобах військових.

Містяться також спілкування ОСОБА_8 , в якості приватних розмов із особами, які мають ознаки належності до військових РФ (т. 4 а.п. 160 - 199).

2.2.12. Протокол огляду від 31.07.2024 (з додатком - диском DVD), згідно з яким було оглянуто мобільний телефон, який належіть ОСОБА_11 - Samsung Galaxy А50, Під час огляду було виявлено інформацію, яку вказано в пункті 2.2.10. (т. 4. а.п. 195 - 205).

2.2.13. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 28.06.2024 (з додатками - дисками DVD), згідно з яким зафіксовано зустріч та спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Під час розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_11 обговорюють особу на ім`я ОСОБА_9 , отримане від нього завдання, його виконання, придбані для виконання речі. Окрім того, ними обговорюється об`єкт, яким має бути знищено за допомогою горючої суміші, здійснюється виготовлення горючої суміші, а також оговорюється порядок дій та розподілення ролей. Під час цих дій через мобільний телефон їм телефонує особа, яку органом досудового розслідування ідентифіковано як ОСОБА_9 ( ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) та надає вказівки щодо порядку виготовлення горючої суміші, а також інших дій (т. 5 а.п. 24 - 98).

2.2.14. Протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.07.2024 у рамках кримінального провадження № 22024000000000533 (з додатками - дисками DVD), згідно з яким було здійснено візуальне спостереження за ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Зокрема, виявлено пересування ОСОБА_8 неподалік транспортного засобу марки Mercedes, моделі ML 270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пересування ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , а також ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (т. 5 а.п. 99 - 114).

2.2.15. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 28.06.2024 (з додатками - дисками DVD), згідно з яким зафіксовано спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Під час розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_11 обговорюють особу на ім`я ОСОБА_9 , отримане від нього завдання, його виконання, придбані для виконання речі. Окрім того, ними обговорюється об`єкт, яким має бути знищено за допомогою горючої суміші, здійснюється виготовлення горючої суміші, а також оговорюється порядок дій та розподілення ролей. Під час цих дій через мобільний телефон їм телефонує особа, яку органом досудового розслідування ідентифіковано як ОСОБА_9 ( ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) та надає вказівки щодо порядку виготовлення горючої суміші, а також інших дій. Окрім того, особа на ім`я ОСОБА_9 повідомляє ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про те, що за виконану роботу останнім бути виплачено 2000 доларів США на двох. Також спілкування містить інформацію про початок виконання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 дій закладення до транспортного засобу запальною суміши (т. 5 а.п. 115 - 179).

2.2.16. Протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04.07.2024 у рамках кримінального провадження № 22024000000000533 (з додатками - дисками DVD), згідно з яким було здійснено візуальне спостереження за ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Зокрема, виявлено пересування ОСОБА_8 неподалік транспортного засобу марки Mercedes, моделі ML 270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пересування вулицею із триманням в руках пластин для фумігатору від комарів, надалі з порожньою пластиковою пляшкою з під пива, яку дістала зі сміттєвих баків, а також здійснення нею огляду разом із ОСОБА_11 парковки, де розташований вказаний транспортний засіб. У подальшому ОСОБА_34 заклав пластикову пляшку під транспортний засіб марки Mercedes, моделі ML 270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 спостерігала за зазначеним транспортним засобом, але в подальшому наведену пластикову пляшку забрав ОСОБА_12 (т. 5 а.п. 170 - 175).

2.2.17. Висновок експерта № 211/8-106/10 від 29.08.2024, згідно з яким гідно з висновком експертів від 29.08.2024 № 211/8-106/10, на механічно пошкодженій пляшці з полімерного матеріалу, до якої клейкою стрічкою були примотані сірникова коробка із сірниками та гумова рукавичка, виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту - зміненого бензину. Надані на дослідження рідини об`ємом 1140 мл, 860 мл, 2070 мл та 35 мл є світлими нафтопродуктами - бензинами, які мають спільну родову належність. На фрагменті спіралі від комах та ватній паличці зі змивом із раковини слідів нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів не виявлено.

Експерти встановили, що предмети, вилучені під час огляду місцевості та поміщені до спеціальних пакетів № 002185 і № 3293148, у конструктивному поєднанні між собою є саморобним запалювальним пристроєм уповільненої дії. Принцип його дії полягав у тому, що після підпалювання спіралі від комах вона переходила у стан тління, після чого полум`я досягало сірників, спричиняло їх займання, руйнування полімерної ємності та займання парів бензину з подальшим розтіканням пального і поширенням полум`я на розташовані поблизу матеріали. Досліджений бензин був здатний зайнятися та поширити полум`я внаслідок дії вказаного механізму запалювання.

Вартість проведення експертизи складає 18 932 грн (т. 6 а.п. 33 - 60).

2.2.18 Висновок експерта № 292/6 від 23.10.2024, згідно з яким визначити склад металу наданих на дослідження прикрас, вилучених під час обшуку квартири за адресою АДРЕСА_2 , не виявилося можливим із причин, наведених у дослідницькій частині висновку.

Водночас експерт зазначив, що на момент проведення експертизи можлива вартість чотирьох предметів, описаних у висновку як вироби із золота 585 проби, могла складати: каблучки масою 2,34 г - 9048,54 грн; каблучки масою 2,16 г - 7404,62 грн; браслета масою 8,40 г - 32 723,03 грн; ланцюжка масою 4,58 г - 18 506,20 грн. Визначити вартість інших досліджених каблучок, пари сережок, сережки-гвіздка та браслета не виявилося можливим.

Вартість проведення експертизи складає 19 101,60 грн (т. 6 а.п. 67 - 81).

2.2.19. Висновок експерта № 500/1 від 11.09.2024, згідно з яким на фотозображеннях у файлах «IMG-20240627-WA0036», «IMG_9979», а також у відеофайлах «2024_06_27___21_39_ch1», «2024_06_27___21_59_ch1», «2024_06_27___22_18_ch1», «2024_06_27___22_38_ch1», « 2024_06_27___22_58_ch1 », « 2024_06_27___23_18_ch1 » та « 2024_06_27___23_38_ch1 » зображена та сама особа, що й на наданому для порівняльного дослідження зображенні ОСОБА_8 з її особової картки Державної міграційної служби України . На фотозображеннях ця особа тримає в руці предмет, схожий на полімерну пляшку.

Вирішити питання щодо тотожності особи, зображеної у відеофайлі « 2024_06_27___21_19_ch1 », з ОСОБА_8 експерт не зміг через низьку якість досліджуваного зображення.

Вартість проведення експертизи складає 14 388,32 грн (т. 6 а.п. 100 - 121).

2.2.20. Висновок експерта № 111/4 від 27.09.2024, згідно з яким за результатами інтегральних технічних досліджень встановлено, що голос та усне мовлення ОСОБА_8 присутні в розмовах, зафіксованих у восьми відеофайлах: «2024_06_27___21_19_ch1.mp4», «2024_06_27___21_39_ch1.mp4», «2024_06_27___21_59_ch1.mp4», «2024_06_27___22_18_ch1.mp4», «2024_06_27___22_38_ch1.mp4», «2024_06_27___22_58_ch1.mp4», «2024_06_27___23_18_ch1.mp4» та «2024_06_27___23_38_ch1.mp4».

Вартість проведення експертизи складає 6 058,24 грн (т. 6 а.п. 122 - 130).

2.2.21. Під наглядом лікаря психіатра та нарколога ОСОБА_8 не перебуває (т. 3 а.п. 12, 14, 16).

2.3. Докази, надані стороною захисту.

2.3.1. Обвинувачена ОСОБА_8 у судовому засіданні надала показання, що не заперечуючи своєї участі в частині фактичних дій, стверджувала, що не знала про належність особи на ім`я ОСОБА_9 до спеціальних служб рф, не бажала заподіяти шкоду Україні та не усвідомлювала свої дії як надання допомоги державі-агресору.

ОСОБА_8 показала, що у 2024 році через один із Telegram-каналів почала спілкуватися з особою, яка називала себе ОСОБА_9 . Із її пояснень випливало, що до отримання першого завдання вони спілкувалися приблизно протягом одного місяця. Спілкування не обмежувалося виконанням окремих доручень, а стосувалося також особистих і побутових питань, зокрема стану здоров`я, погоди та інших повсякденних обставин.

Хто насправді був ОСОБА_9 , де він проживав, працював та яку установу представляв, обвинувачена, за її словами, не знала. Вона сприймала його як користувача або адміністратора Telegram-каналу, через який розпочалося їхнє спілкування. ОСОБА_8 не змогла пояснити, чому протягом тривалого спілкування не встановила особу ОСОБА_9 та не з`ясувала джерело його можливостей ставити завдання іншим особам.

За версією ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не повідомляв їй, що є представником рф або її спеціальних служб. Водночас вона припускала, що він міг перебувати на тимчасово окупованій території України. Обвинувачена не надала однозначного пояснення, з яких саме обставин зробила таке припущення.

ОСОБА_8 стверджувала, що не сприймала ОСОБА_9 як працівника спеціальної служби рф. Використання ним програми для зміни голосу та інших способів приховування особи вона, за її словами, оцінила як ознаки небезпечної або конспіративної діяльності вже після описуваних подій. Чому в такому разі ОСОБА_17 ставив їй «завдання», а вона погоджувалася їх виконувати, обвинувачена чітко не пояснила.

За показаннями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомив їй про чоловіка, якому потрібно було допомогти. Цим чоловіком виявився свідок зі зміненими анкетними даними ОСОБА_11 . ОСОБА_8 пояснювала, що ОСОБА_11 мав проблеми з військовим обліком та побоювався мобілізації, а ОСОБА_17 обіцяв допомогти йому отримати відстрочку або бути виключеним із військового обліку.

Яким саме способом ОСОБА_9 , який, за припущенням самої обвинуваченої, міг перебувати на тимчасово окупованій території, мав вирішити питання ОСОБА_11 з мобілізацією в Україні, ОСОБА_8 достовірно не знала. Вона припускала, що ОСОБА_9 міг мати в Україні знайомих або інших осіб, які могли б організувати оформлення відповідних документів, надання відстрочки чи виключення ОСОБА_11 з військового обліку.

Особисто з ОСОБА_11 до цих подій ОСОБА_8 знайома не була та близьких відносин із ним не підтримувала. Вона характеризувала його як фактично сторонню для неї людину, якій погодилася допомогти, оскільки той хвилювався через можливу мобілізацію.

ОСОБА_8 підтвердила, що особисто зустрічалася з ОСОБА_11 . Із її відповідей випливало, що таких зустрічей було дві. Під час першої зустрічі обговорювалися можливі автомобілі, однак, за її словами, підпал тоді здійснений не був і попередньо підготовленого запалювального пристрою вони не мали.

Під час другої зустрічі ОСОБА_11 прибув до квартири, де проживала ОСОБА_8 . Його рука була туго перемотана через пошкодження зв`язок, унаслідок чого він не міг повноцінно нею користуватися. ОСОБА_8 не стверджувала, що ОСОБА_11 застосовував до неї фізичний або психічний примус. Вона пояснювала свою участь власним бажанням допомогти йому виконати поставлене ОСОБА_9 завдання та розв`язати проблему з мобілізацією.

У квартирі був бензин, який, за поясненнями ОСОБА_8 , належав її співмешканцю та міг використовуватися для автомобіля або генератора. Вона не заперечувала, що на кухні квартири допомагала ОСОБА_11 виготовляти саморобний запалювальний пристрій із пляшки, бензину, сірників, спіралі від комарів та інших наявних складових.

Виготовлення пристрою відбувалося відповідно до відеоінструкції та вказівок ОСОБА_9 . Обвинувачена підтверджувала, що ОСОБА_9 ставив певні завдання та надавав вказівки щодо їх виконання, однак не змогла переконливо пояснити, ким вона вважала цю особу та чому підкорялася її вказівкам.

Метою виготовлення пристрою було його подальше використання для підпалу автомобіля. ОСОБА_8 загалом розуміла, що йдеться саме про підпал транспортного засобу, проте стверджувала, що не сприймала це завдання як поставлене безпосередньо їй. За її словами, завдання підпалити автомобіль отримав ОСОБА_11 , а вона лише допомагала йому через пошкодження руки.

Водночас ОСОБА_8 не заперечувала, що її участь не обмежувалася пасивною присутністю у квартирі. Вона допомагала придбавати та готувати необхідні складові, брала участь у виготовленні запалювального пристрою, обговорювала можливі автомобілі та мала здійснити відеофіксацію результату.

Обвинувачена пояснювала, що сприймала пошук автомобіля та подальшу відеофіксацію як окремі завдання. Вона стверджувала, що не мала безпосередньо встановлювати пристрій біля автомобіля та підпалювати його. На її думку, ці дії мав виконати ОСОБА_11 , тоді як вона повинна була зафіксувати результат на відео.

ОСОБА_8 не заперечувала, що оглядала автомобілі, які знаходилися поблизу місця її проживання, та могла записувати або передавати їхні реєстраційні номери. Водночас вона заперечувала, що самостійно достовірно встановлювала належність таких автомобілів військовослужбовцям. За її поясненнями, інформацію про можливу належність автомобілів військовим повідомляв ОСОБА_11 або вона визначала це лише приблизно за зовнішніми ознаками.

На запитання прокурора щодо зафіксованої в матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій розмови, під час якої ОСОБА_8 повідомляла, що сама обирала автомобілі, вона не надала чіткого пояснення відмінності між змістом цієї розмови та своїми показаннями в суді.

Після виготовлення пристрою ОСОБА_11 узяв його та залишив квартиру. Обставини подальших дій ОСОБА_11 , момент виходу ОСОБА_8 на вулицю, її дії біля автомобіля та причини, з яких вона надалі просила співмешканця забрати предмет із колеса автомобіля, у наданій текстовій розшифровці відтворені нерозбірливо і потребують звірення безпосередньо з технічним записом судового засідання.

ОСОБА_8 стверджувала, що її метою було допомогти ОСОБА_11 , а не заподіяти шкоду автомобілю військовослужбовця, обороноздатності України або інтересам держави. Вона заперечувала наявність умислу на спричинення шкоди суверенітету, незалежності, територіальній цілісності чи обороноздатності України.

На запитання про можливі наслідки підпалу автомобіля обвинувачена відповідала, що не усвідомлювала своїх дій як таких, що можуть спричинити шкоду державі. Водночас вона не заперечувала, що загалом розуміла протиправний характер підпалу чужого транспортного засобу.

ОСОБА_8 також зазначила, що якби розуміла, що ОСОБА_9 є представником спеціальної служби рф, а виконання його вказівок може заподіяти шкоду Україні, вона не погодилася б із ним співпрацювати та не вчиняла б відповідних дій.

Щодо виявленого в її мобільному телефоні листування з Telegram-ботом під назвою « Бот-связь » ОСОБА_8 повідомила, що не пам`ятає обставин його початку та змісту повідомлень. Вона не змогла пригадати, з якою метою надіслала команду « Старт », яку роботу шукала та що мала на увазі, запитуючи адміністратора бота, як можна на нього працювати й за що здійснюється оплата.

Після оголошення прокурором повідомлень, у яких ішлося про певні населені пункти й об`єкти, можливість надати адресу розташування автобусів і реєстраційний номер одного з них, ОСОБА_8 також зазначила, що цих обставин не пам`ятає. Зміст такого листування, мету передачі відповідних відомостей та особу співрозмовника вона не пояснила.

Не змогла обвинувачена чітко пояснити й зміст повідомлення ОСОБА_9 , у якому просила вибачення за те, що не змогла зробити все належним чином. Причину вибачення, характер невиконаного завдання та те, чому вона вважала ОСОБА_17 незадоволеним її діями, ОСОБА_8 достовірно не пригадала.

Крім того, ОСОБА_8 підтвердила, що через сайт знайомств спілкувалася з особами, які перебували на тимчасово окупованій території України та були військовослужбовцями рф. За її словами, відповідний сайт був українським, а метою реєстрації було особисте знайомство та отримання інформації про життя людей на окупованій території.

Листування з такими особами, за твердженням ОСОБА_15 , мало переважно особистий, інтимний і сексуальний характер. Вона заперечувала, що передавала їм інформацію про українські військові частини, місця розташування військових об`єктів, переміщення техніки або інші відомості, які могли становити інтерес для збройних сил рф. Також вона зазначила, що ці особи не схиляли її до підпалів автомобілів.

ОСОБА_8 не надала однозначної відповіді на запитання, чи повідомляв ОСОБА_9 безпосередньо про належність до рф або її спеціальних служб. Вона наполягала, що достовірно цього не знала, хоча усвідомлювала можливість його перебування на тимчасово окупованій території, спостерігала застосування ним засобів зміни голосу та виконувала поставлені ним завдання.

На значну кількість запитань щодо конкретного змісту листування, часу одержання завдань, способу їх формулювання, розподілу ролей, інструкцій із конспірації та передбаченої винагороди ОСОБА_8 відповідала, що через сплив часу відповідних обставин не пам`ятає.

2.4. Оцінка наданих сторонами доказів та

2.4.1. Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази відповідно до статті 94 КПК України з погляду їх належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з погляду достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд виходить із того, що жоден доказ не має наперед установленої сили. Висновки суду ґрунтуються не на окремому повідомленні свідка, фрагменті листування або вилученому предметі, а на взаємопов`язаній сукупності показань, цифрових, речових та експертних доказів.

2.4.2. Суд не знайшов підстав уважати надані докази не належними, не допустимими, не достовірними (окрім довідки/відповіді пункт 2.2.5.), та в цілому недостатніми. Оскільки надані докази стороною обвинувачення, які підтверджуються частково і доказами наданими стороною захисту, є в цілому достатніми для доведення винуватості обвинуваченої.

2.4.3. Що стосується довідки (пункт 2.2.5.). На підтвердження встановлення координатора сторона обвинувачення посилалася також на відповідь військової частини НОМЕР_26 , надану на запит слідчого. У ній зазначено, що відповідний запит опрацьовано Департаментом захисту національної державності СБУ та що особу з прізвищем « ОСОБА_14 » за наведеними даними не встановлено, натомість повідомлено про встановлення особи на прізвище « ОСОБА_14 », яка, за змістом відповіді, є військовослужбовцем рф, а також про виявлення пов`язаних із нею профілів у соціальних мережах та електронної адреси. Водночас відомості про належність цій особі облікового запису Telegram з ідентифікатором « ІНФОРМАЦІЯ_39 » у відповіді відсутні.

Суд визнає зазначену відповідь документом у розумінні статті 99 КПК України та, за відсутності даних про порушення порядку її одержання, допустимим джерелом доказів. Однак допустимість документа не означає достовірності кожного викладеного в ньому висновку та не звільняє суд від перевірки його походження, змісту і зв`язку з іншими доказами.

Відповідь містить лише узагальнений результат опрацювання запиту, але не розкриває використаних джерел, способу пошуку, критеріїв ідентифікації особи та порядку встановлення належності їй профілів у соціальних мережах і електронної адреси. До неї не долучено протоколів огляду відповідних інформаційних ресурсів чи реєстрів, витягів із них, скриншотів, технічних даних, посилань на первинні джерела або інших матеріалів, за якими суд і сторони могли б перевірити зроблені висновки. За своїм змістом така відповідь має інформаційно-довідковий характер і не може замінити процесуально зафіксоване дослідження електронних джерел.

Тому зазначений документ не має достатньої доказової сили для ототожнення користувача облікового запису Telegram « ІНФОРМАЦІЯ_16 », який у спілкуванні використовував ім`я ОСОБА_9 , з конкретною особою на прізвище ОСОБА_14 . Особливо істотним є те, що сама відповідь не містить відомостей про зв`язок цього Telegram-ідентифікатора з установленою особою. Суд не відкидає документ як недопустимий, але не покладає його в основу висновку про анкетні дані, військовий статус чи службову належність безпосереднього координатора.

2.5. Висновки щодо доведення винуватості поза розумним сумнівом.

2.5.1. Отже, надаючи оцінку наданим доказам, слід узяти до уваги, що хронологічно першими встановленими обставинами є дії ОСОБА_8 , які передували безпосередній підготовці підпалу автомобіля. Зокрема, дані, які вилучені з мобільного телефону ОСОБА_8 підтверджують, що вона підтримувала спілкування з військовослужбовцями рф, а також самостійно зверталася до чат-боту, який позиціонувався як канал проросійського руху та приймав відомості щодо українських військових об`єктів. У цьому спілкуванні ОСОБА_8 запитувала, яким чином може допомагати та на яких умовах можлива співпраця, повідомляла відомості щодо місць розташування військових та транспортних засобів та отримувала підтвердження прийняття наданої інформації.

2.5.2. Наведені відомості суд ураховує не як самостійний доказ винуватості через сам факт спілкування з представниками рф або через висловлені політичні погляди, а як обставини, що характеризують її попередню обізнаність із каналами взаємодії проросійського спрямування, характером інформації, яка становила для них інтерес, та можливістю одержання винагороди за виконання відповідних завдань.

Надалі, за показаннями свідка ОСОБА_12 , з яким ОСОБА_8 спільно проживала, остання почала систематично цікавитися підпалами автомобілів військовослужбовців: надсилала матеріали з телеграм-каналів про такі підпали, під час прогулянок з`ясовувала належність окремих автомобілів до військового транспорту, просила придбати бензин, а також неодноразово запитувала, чи погодився б він підпалити автомобіль за грошову винагороду. Вона розповідала про особу, з якою спілкувалася через мережу «Інтернет» із приводу підпалів автомобілів та діяльності так званого «партизанського руху» на території України.

2.5.3 Наступним етапом стало залучення ОСОБА_11 . За показаннями останнього, особа, яка використовувала ім`я ОСОБА_9 , запропонувала виконувати завдання щодо підпалів автомобілів військовослужбовців або працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_37) за грошову винагороду та звела його з ОСОБА_8 як з особою, з якою необхідно діяти спільно. Під час першої зустрічі ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_11 , що раніше виконувала завдання цієї особи, та охарактеризувала її як надійну і таку, якій можна довіряти. Після першої зустрічі ОСОБА_11 звернувся до СБУ, а його подальше спілкування з ОСОБА_8 відбувалося під контролем правоохоронного органу.

2.5.4. Під час наступної зустрічі у квартирі ОСОБА_8 обговорювалися конкретні автомобілі, які учасники сприймали як транспортні засоби військовослужбовців або працівників ІНФОРМАЦІЯ_37, необхідні компоненти, спосіб виготовлення запалювального пристрою, послідовність його застосування та відеофіксація результату. ОСОБА_8 підтримувала зв`язок із ОСОБА_9 , отримувала від нього вказівки, брала участь у придбанні та підготовці складових і безпосередньо виготовляла пристрій. Наявність у ОСОБА_11 пошкодження руки пояснює, чому частину фізичних дій виконувала саме ОСОБА_8 , однак не змінює змісту спільного завдання і не перетворює її участь на випадкову побутову допомогу.

Зміст цієї зустрічі та дій її учасників підтверджений не лише показаннями ОСОБА_11 , а й матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій і цифровими даними з телефону ОСОБА_15 . У листуванні та зафіксованих розмовах відображені підбір автомобілів, обговорення їх можливої належності військовослужбовцям або працівникам ІНФОРМАЦІЯ_37, перелік складових, інструкції щодо виготовлення пристрою, питання винагороди, розподіл дій між учасниками, заходи конспірації та необхідність відеофіксації результату для подальшого звітування координатору. Ці докази створені безпосередньо в період підготовки події, а тому не залежать від здатності учасників через значний проміжок часу точно відтворити всі деталі з пам`яті.

2.5.5. Після виготовлення пристрою ОСОБА_11 розмістив його біля обраного автомобіля, однак займання транспортного засобу не відбулося. Згодом ОСОБА_8 попросила ОСОБА_12 вийти з нею на вулицю та забрати від автомобіля предмет у вигляді пляшки із запахом бензину. Після повернення до під`їзду вони були зупинені працівниками СБУ. Ці показання ОСОБА_12 згоджуються з обставинами виявлення відповідного предмета, зафіксованими під час огляду місцевості.

2.5.6. Протоколами огляду місцевості та обшуку зафіксовано виявлення механічно пошкодженої полімерної пляшки з приєднаними сірниками та іншими елементами, а також бензину й предметів, пов`язаних із виготовленням пристрою. Згідно з висновком експертів від 29.08.2024 № 211/8-106/10, на пляшці виявлено сліди зміненого бензину, надані на дослідження рідини є бензинами та мають спільну родову належність, а предмети, вилучені під час огляду, у конструктивному поєднанні становлять саморобний запалювальний пристрій уповільненої дії. Механізм був придатний для займання бензину, його розтікання та поширення полум`я на матеріали, розташовані поблизу. Отже, експертне дослідження об`єктивно підтвердило функціональне призначення виготовленої конструкції та відповідність вилучених предметів змісту попередніх домовленостей учасників.

2.5.7. Належність зафіксованих дій і розмов саме ОСОБА_8 підтверджена висновками експертів від 11.09.2024 № 500/1 та від 27.09.2024 № 111/4. За результатами судово-портретного дослідження на двох фотозображеннях і семи відеозаписах зображена та сама особа, що й на порівняльному зразку ОСОБА_15 . Неможливість портретної ідентифікації у відеофайлі, створеному о 21 год 19 хв, зумовлена низькою якістю зображення і не поширюється на інші файли. Водночас голос та усне мовлення ОСОБА_8 виявлені в розмовах на всіх восьми досліджених відеозаписах, зокрема й у зазначеному файлі.

2.5.8. Показання ОСОБА_12 суд оцінює з урахуванням того, що через сплив часу він не зміг точно назвати окремі дати, іноді помилявся в імені особи, яка приходила до квартири, а в день події вживав алкоголь. Проте свідок не приховував цих обставин і послідовно повідомляв про основні факти, які сприймав особисто: попередні розмови про підпали, прохання придбати бензин, приходи ОСОБА_11 , запах бензину, наявність сірників та вилучення предмета від автомобіля. Його показання у цій частині підтверджуються цифровими, речовими та експертними доказами, тому окремі неточності не спростовують їх достовірності щодо суті події.

2.5.9. Показання ОСОБА_11 суд також не використовує як єдину або визначальну підставу для висновку про винуватість, ураховуючи його звернення до СБУ після першої зустрічі. Висловлене ним припущення про належність ОСОБА_17 до російської розвідки є особистою оцінкою свідка і саме собою не доводить офіційного статусу цієї особи. Водночас повідомлені ОСОБА_11 фактичні обставини щодо зустрічей із ОСОБА_8 , предмета завдання, виготовлення пристрою, спілкування з координатором, розміщення пристрою та запланованої відеофіксації підтверджуються незалежними від його показань матеріалами. Окремі неточності щодо часу отримання інструкції або детального розподілу функцій не стосуються основного змісту події.

2.5.10. Надаючи показання, ОСОБА_8 не заперечувала факту спілкування з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , своєї присутності під час виготовлення пристрою і виконання нею частини дій, однак пояснювала їх бажанням допомогти ОСОБА_11 через пошкодження його руки та сприяти вирішенню питання щодо відстрочки від мобілізації.

Суд не покладає на обвинувачену обов`язку доводити невинуватість і не розцінює обраний спосіб захисту як доказ її винуватості. Зазначена версія відхиляється тому, що вона не пояснює попередньої самостійної зацікавленості ОСОБА_8 підпалами військового транспорту, її пропозицій ОСОБА_12 , підшукування автомобілів, попередньої взаємодії з координатором, придбання складових та прийняття функції відеофіксації. Вона також не містить розумного пояснення того, яким чином підпал автомобіля українського військовослужбовця міг правомірно сприяти отриманню ОСОБА_11 відстрочки від мобілізації.

2.5.11. Суд не ототожнює саме собою особисте спілкування ОСОБА_8 з військовослужбовцями рф, її критичне ставлення до окремих рішень української влади або бажання повернутися до тимчасово окупованого міста Токмак, із наявністю державної зради. Ці обставини мають лише контекстуальне значення та оцінюються разом із конкретною поведінкою обвинуваченої. Такий підхід узгоджується з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 521/9656/23: політичні переконання або незгода з політикою держави не усувають кримінально-правової оцінки конкретних дій, якими надається допомога державі-агресору, однак і не можуть підміняти доказування таких дій та їх умисної спрямованості.

2.5.12. Висновок експерта від 23.10.2024 № 292/6 щодо маси та можливої вартості вилучених прикрас не підтверджує і не спростовує обставин інкримінованого діяння та не використовується судом для доведення винуватості; він має значення виключно для вирішення питання щодо майна та речових доказів.

2.5.13. Отже, досліджені докази утворюють послідовну та взаємно узгоджену сукупність: показання одного свідка доповнюються показаннями іншого, зміст листування підтверджується зафіксованими розмовами, домовленості - фактичними діями учасників, а призначення вилученої конструкції - висновком експертів. Суд не встановив істотних суперечностей щодо самого факту одержання і виконання завдання, спрямованості дій на автомобіль, який учасники вважали військовим, ролі ОСОБА_8 у виготовленні пристрою та необхідності звітування про результат.

2.5.14. За змістом статті 111 КК України надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України є однією з форм державної зради. У постановах від 22.08.2023 у справі № 759/4148/17, від 09.04.2024 у справі № 639/1528/22 та від 11.03.2025 у справі № 521/9656/23 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду виходив із функціонального розуміння такої допомоги як сприяння можливим або дійсним зусиллям іноземної держави чи її представників заподіяти шкоду національній безпеці України. Конкретні форми підривної діяльності та допомоги у її проведенні можуть бути різними, зокрема - шляхом організації чи виконання конкретного злочину.

Зокрема, термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) та інших..

У контексті положень ст. 111 КК України підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини кримінального провадження, суд робить висновок, що застосування ст. 111 КК України в цьому випадку є передбачуваним і не суперечить вимогам ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

2.5.15. На підставі наведеної сукупності доказів суд визнає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_8 добровільно підтримувала зв`язок з особою, яка координувала виконання завдань в інтересах рф, отримувала завдання щодо пошуку транспортних засобів, якими користувалися військовослужбовці Збройних Сил України або працівники ІНФОРМАЦІЯ_37, передавала відомості про такі автомобілі та погодилася сприяти підпалу одного з них.

2.5.16. На виконання цього завдання ОСОБА_8 брала участь у визначенні об`єкта, придбанні та підготовці необхідних компонентів, за наданою інструкцією безпосередньо виготовила саморобний запалювальний пристрій уповільненої дії, підтримувала зв`язок із координатором і погодилася здійснити відеофіксацію результату для подальшого звітування. Її участь була частиною єдиного координованого процесу, а не сукупністю випадкових або не пов`язаних між собою дій. При чому, досліджене судом листування доводить, що такі дії не планувалось одноразово, а лише одна з перших спроб.

За своїм об`єктивним змістом установлені дії виходили за межі наміру лише пошкодити окремий автомобіль або тільки поширити відомості про його місцезнаходження, чи перешкодити діяльності окремого військового чи його підрозділу.

Бо обрання транспорту військовослужбовця чи працівника ІНФОРМАЦІЯ_37 як об`єкта, дистанційне координування, використання спеціально виготовленого пристрою, розподіл функцій, очікування винагороди, застосування заходів конспірації та обов`язкова відеофіксація результату свідчать про надання допомоги в діяльності, спрямованій проти обороноздатності, державної та інформаційної безпеки України.

2.5.17. Сторона захисту пропонувала розділити встановлену поведінку на два самостійні епізоди: передання відомостей оцінити за статтею 114-2 КК України, а дії щодо підпалу автомобіля - як замах на кримінальне правопорушення, передбачене статтею 114-1 КК України. Суд відхиляє таку позицію, оскільки вона штучно роз`єднує взаємопов`язані дії, які мали спільний предмет, одного координатора, єдину послідовність виконання та спільну кінцеву мету.

2.5.18. У постанові від 14.10.2025 у справі № 711/4047/22 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що склади кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111 і 114-2 КК України, можуть мати спільну об`єктивну ознаку у вигляді передання інформації. Визначальним для їх розмежування є характер умислу. Якщо передання відомостей здійснюється з метою заподіяти шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України та свідчить про усвідомлене приєднання особи до ворожо спрямованої діяльності, вчинене охоплюється статтею 111 КК України. Така спрямованість умислу виходить за межі суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 114-2 КК України. Крім того, частина 3 статті 114-2 КК України прямо передбачає її застосування лише за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

2.5.19. У цьому провадженні передання ОСОБА_8 відомостей не було одноразовою або відокремленою дією. Воно становило один з етапів систематичної поведінки, яка включала власну ініціативу в пошуку можливостей співпраці, підшукування кількох транспортних засобів, які вона сприймала як військові, обговорення винагороди, придбання компонентів, виготовлення запалювального пристрою, його розміщення біля обраного автомобіля та підготовку відеозвіту. Тому відомості про автомобілі не можуть бути вилучені з контексту цієї діяльності та окремо кваліфіковані лише як несанкціоноване поширення інформації за статтею 114-2 КК України.

2.5.20. Не дає підстав для заміни правової кваліфікації і посилання захисту на статтю 114-1 КК України. Ця норма передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, але не охоплює як обов`язкову ознаку надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності. Наявність в окремих фізичних діях ознак, які за відсутності доведеного іноземного зв`язку та відповідної спрямованості умислу могли б одержати оцінку за статтею 114-1 КК України, не усуває і не замінює встановлених ознак державної зради. Питання у цьому провадженні полягає не в тому, чи могло пошкодження військового автомобіля створити перешкоди його використанню, а в тому, чи були ці дії способом надання допомоги рф у ворожо спрямованій діяльності. Сукупність досліджених доказів підтверджує саме останнє.

2.5.21. Відсутність фактичного займання автомобіля та матеріальної шкоди його власнику також не змінює цієї оцінки. Як зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.04.2024 у справі № 639/1528/22, формулювання «на шкоду» у статті 111 КК України визначає суб`єктивну спрямованість дій, а не обов`язкові суспільно небезпечні наслідки. Державна зрада у цій формі є закінченою не з моменту встановлення зв`язку або одержання завдання, а з моменту вчинення конкретних дій, якими фактично надається допомога у проведенні підривної діяльності.

На час припинення дій працівниками СБУ така допомога вже набула об`єктивного вираження у підшукуванні транспортних засобів, переданні відомостей, придбанні та підготовці компонентів, виготовленні придатного до застосування запалювального пристрою, координації його розміщення і підготовці відеозвіту. Тому незаймання автомобіля не перетворює весь комплекс учиненого на замах на інше кримінальне правопорушення та не виключає закінченого складу державної зради.

2.5.22. Версія обвинувачення послідовно пояснює всі істотні встановлені судом обставини, тоді як матеріали провадження не містять іншого розумного пояснення походження пристрою, характеру листування, вибору автомобіля, розподілу дій між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , заходів конспірації і необхідності передання координатору відеопідтвердження. Отже, винуватість ОСОБА_8 у наданні рф допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану доведена поза розумним сумнівом, а підстав для заміни цієї кваліфікації на статтю 114-1 або статтю 114-2 КК України суд не встановив.

2.5.23. Суд урахував, що державна зрада у формі надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України вчиняється лише з прямим умислом. Для встановлення такого умислу необхідно з`ясувати - чи усвідомлювала особа фактичний зміст і спрямованість власних дій та чи бажала вчинити дії, якими об`єктивно надавалася відповідна допомога. Водночас не вимагається, щоб особа знала точні анкетні дані, посаду або відомчу належність усіх учасників координаційного ланцюга чи передбачала кожен можливий наслідок підривної діяльності.

2.5.24. Інтелектуальний момент умислу ОСОБА_8 полягав в усвідомленні того, що об`єктом запланованого підпалу є автомобіль, який учасники визначили як транспорт військовослужбовця або працівника ІНФОРМАЦІЯ_37; для його займання виготовляється спеціальний пристрій уповільненої дії; дії виконуються за вказівками віддаленого координатора; за їх виконання передбачається винагорода; результат необхідно зафіксувати та передати координатору як підтвердження виконаного завдання. Зміст цих обставин був очевидним для ОСОБА_8 з безпосередніх розмов, листування та власноруч виконаних нею дій.

2.5.25. Попереднє звернення ОСОБА_8 до чат-боту проросійського спрямування з пропозицією допомоги, передання інформації військового характеру, самостійний пошук транспортних засобів, її розмови з ОСОБА_12 про підпал за винагороду та подальше виконання конкретного завдання виключають розумне припущення про необізнаність з ворожою спрямованістю діяльності. Йдеться не про висновок із політичних поглядів обвинуваченої, а про оцінку послідовності її конкретної поведінки до, під час та після одержання завдання.

2.5.26. Вольовий момент прямого умислу виразився у добровільному продовженні взаємодії з координатором і послідовному виконанні дій, необхідних для реалізації завдання. ОСОБА_8 не обмежилася присутністю або нейтральною технічною допомогою, а підшукувала об`єкти, готувала складові, виготовила пристрій, підтримувала зв`язок із координатором та погодилася забезпечити відеофіксацію результату. Отже, вона бажала вчинити саме ті дії, якими надавалася допомога у проведенні підривної діяльності.

2.5.27. Підхід Верховного Суду, викладений у постанова від 14.10.2025 у справі № 711/4047/22, № 619/3751/24 від 11.06.2024, № 210/3372/22 від 21.10.2025, передбачає оцінку систематичності поведінки, власної ініціативи особи, характеру одержуваних завдань та усвідомленого узгодження своєї поведінки з цілями ворожої сторони. У діях ОСОБА_8 наявні саме ці ознаки: її поведінка не обмежилася одним повідомленням, вона самостійно пропонувала допомогу, підшукувала кілька можливих об`єктів, погоджувала подальші дії з координатором і перейшла від передання відомостей до безпосередньої підготовки підпалу транспортного засобу, який сприймала як військовий.

2.5.28. Мотив її поведінки - очікування винагороди, бажання допомогти ОСОБА_11 , особисте ставлення до подій в Україні або поєднання цих чинників - не змінює спрямованості умислу, оскільки мотив не є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111 КК України. Відповідно до правового підходу, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 521/9656/23, суб`єктивне переконання особи у доцільності власних дій або незгода з політикою України не виключають державної зради, якщо фактичні дії та їх умисна спрямованість відповідають ознакам статті 111 КК України.

Версія про бажання лише допомогти ОСОБА_11 з вирішенням питання про відстрочку не пояснює, чому така допомога мала полягати саме у підшукуванні та підпалі автомобіля українського військовослужбовця, виконанні вказівок координатора, застосуванні конспірації та відеозвітуванні. Так само посилання на створення «контенту» не спростовує умислу: відеозапис не був самостійною нейтральною метою, а становив передбачений завданням спосіб підтвердження та подальшого використання результату підпалу.

Відсутність прямого висловлювання ОСОБА_8 про бажання заподіяти шкоду Україні не спростовує умислу, оскільки внутрішнє ставлення особи встановлюється за об`єктивними ознаками її поведінки. Вибір транспортного засобу саме за ознакою його використання військовослужбовцем або працівником ІНФОРМАЦІЯ_37, виготовлення засобу його займання, звітування координатору та конспіративний характер дій свідчать про усвідомлення спрямованості завдання проти обороноздатності, державної та інформаційної безпеки України.

2.5.29. Отже, суд визнає доведеним, що ОСОБА_8 усвідомлювала зміст і ворожу спрямованість виконуваного завдання, розуміла, що своїми діями сприяє діяльності в інтересах рф, та бажала надати таку допомогу. Її дії вчинені з прямим умислом, характер якого відповідає державній зраді та виходить за межі суб`єктивної сторони кримінальних правопорушень, запропонованих стороною захисту.

2.5.30. Сторона захисту окрім того посилалася на те, що обвинувачення не довело справжніх анкетних даних особи, яка використовувала ім`я ОСОБА_9 , її посади та належності до конкретного органу рф, а показання ОСОБА_11 про можливу належність цієї особи до російської розвідки мають характер припущення.

Суд погоджується, що особисте припущення ОСОБА_11 , використання співрозмовником програми зміни голосу або конспіративного способу зв`язку окремо не є достатніми для категоричного висновку про службу ОСОБА_17 в конкретному підрозділі спеціальних служб рф. Матеріали провадження також не дають достатніх підстав ототожнити цю особу з ОСОБА_14 або встановити її конкретну посаду. Тому суд не покладає такі твердження в основу вироку та виключає з установленого обвинувачення недоведені анкетні й службові дані координатора.

2.5.31. Водночас не встановлення особи безпосереднього координатора та недоведеність його формального статусу не є тотожними недоведеності надання допомоги іноземній державі. Диспозиція статті 111 КК України альтернативно передбачає надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. Тому для обраної форми обвинувачення необхідно довести не обов`язково ім`я, звання чи посаду кожного учасника комунікаційного ланцюга, а те, що конкретні дії обвинуваченої об`єктивно сприяли зусиллям відповідної іноземної держави та що вона усвідомлювала таку спрямованість своєї поведінки.

2.5.32. Суд ураховує, що у справі № 711/4047/22, яка вже була наведена (пункти 2.5.18, 2.5.27), щодо розмежування статей 111 і 114-2 КК України, зв`язок адресата інформації з ворожою державою був установлений. Отже, ця постанова не підміняє доказування відповідного зв`язку в цьому кримінальному провадженні. Висновок щодо спрямованості дій ОСОБА_8 в інтересах рф суд робить не через анонімність ОСОБА_17 і не лише через загальний воєнний контекст, а на підставі сукупності конкретних доказів.

Оцінюючи цю сукупність, суд ураховує встановлений законодавцем контекст подій. У Заяві Верховної Ради України, схваленій постановою від 21.04.2015 № 337-VIII, констатовано, що збройна агресія рф проти України розпочалася 20.02.2014. У Заяві, схваленій постановою Верховної Ради України від 14.04.2022 № 2188-IX, події, що розпочалися 24.02.2022, визначені як остання фаза цієї агресії. На час учинення інкримінованих дій рф продовжувала збройну агресію, а Україна перебувала в умовах воєнного стану.

Зазначений контекст сам по собі не доводить винуватості ОСОБА_8 , проте є необхідним для оцінки об`єктивної спрямованості завдань щодо українських військових об`єктів. Підшукування та організація підпалів автомобілів, відібраних саме за ознакою їх використання військовослужбовцями Збройних Сил України або працівниками ІНФОРМАЦІЯ_37, з обов`язковою відеофіксацією результату за своїм характером сприяють послабленню спроможностей сил оборони, створенню небезпеки для військовослужбовців і їхнього майна та використанню таких подій в інформаційних інтересах держави, яка веде проти України збройну агресію.

Безпосередній зв`язок установленої діяльності саме з інтересами рф підтверджується не однією загальною ознакою, а їх поєднанням: попереднім зверненням ОСОБА_8 до чат-боту проросійського спрямування з пропозицією допомоги, переданням через нього інформації щодо українських військових об`єктів, одержанням підтверджень прийняття такої інформації, її обізнаністю з практикою підпалів військових автомобілів, повідомленнями про координатора та так званий «партизанський рух», добором цілей серед автомобілів українських військовослужбовців або працівників ІНФОРМАЦІЯ_37, дистанційними інструкціями, винагородою, конспірацією та обов`язковим відеозвітом.

Наведені обставини у своїй сукупності не залишають іншого розумного пояснення, за яким відповідне завдання було нейтральною приватною ініціативою, створенням розважального контенту або виконувалося в інтересах будь-якої іншої сторони. Вони підтверджують, що ОСОБА_17 виконував функцію координатора діяльності, яка за змістом, об`єктами, способом організації та очікуваним результатом здійснювалася в інтересах рф. Для цього висновку не потрібно приписувати йому недоведену посаду або визнавати його особисто встановленим представником російської спеціальної служби.

Такий висновок узгоджується з функціональним підходом Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду , за яким підривна діяльність і допомога у її проведенні можуть набувати різних форм, а визначальним є реальне сприяння ворожим зусиллям. Зокрема, у постановах від 22.08.2023 у справі № 759/4148/17 та від 20.12.2023 у справі № 759/22254/19 допомогою у проведенні підривної діяльності визнавалися різні за зовнішнім проявом дії, якщо за своїм змістом вони забезпечували реалізацію інтересів рф на шкоду Україні.

2.5.33. Отже, не встановлення справжнього імені, посади та конкретного службового статусу безпосереднього координатора не утворює розумного сумніву в тому, що допомога за своїм об`єктивним змістом була надана іноземній державі - рф через невстановленого координатора, який діяв у її інтересах. З огляду на це доведене обвинувачення підлягає формулюванню без зазначення недоведених відомостей про ОСОБА_14 , ГУ ГШ ЗС РФ або іншу конкретну російську спеціальну службу.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 - судом не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_8 покарання, виходить із положень статей 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання є заходом державного примусу, що застосовується від імені держави до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, та має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Під час визначення виду та розміру покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, форму вини, обставини його вчинення, наслідки, що настали, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про призначення покарання.

Призначене покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій особливо тяжких відповідно до ст. 12 КК України. Його вид та суспільна небезпечність, що злочин стосується посягання на основи національної безпеки України та полягає у допомозі проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, чим завдано шкоду обороноздатності та державній безпеці України, в інтересах російській федерації. Хоча діями ОСОБА_8 не було безпосередньо завдано шкоди майну та здоров`ю фізичних та юридичних осіб, оскільки дії ОСОБА_8 вчасно були викриті Службою безпеки України .

Також суд ураховує, що ОСОБА_8 є громадянкою України, раніше не притягувалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності, на момент учинення кримінального правопорушення виповнилось 23 роки, є тимчасово переміщеною особою, має освіту, однак не працювала, а злочин учинявся обвинуваченою, зокрема із корисною метою.

4.3. Судом, при дослідженні особистості обвинуваченої, відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1, 75 КК України, не встановлено.

4.4. За указаних обставин, відомостей щодо особи обвинуваченої, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, інших установлених обставин в кримінальному провадженні, суд уважає необхідним призначити ОСОБА_8 покарання в виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією майна, яке є менш суворим ніж покарання в виді довічного позбавлення волі, яке також передбачено санкцією ч. 2 ст. 111 КК України, та підстав для застосування якого судом не вбачається.

4.5. Призначення ОСОБА_8 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, є необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. У рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме з моменту затримання 28.06.2024, який у подальшому судом було продовжено і діє наразі. У зв`язку з чим, на думку суду, слід відповідно до вимог ст. 377 КПК України залишити без змін вказаний запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 до набуття вироком законної сили.

5.2. Крім того, відповідно до ст. 72 КК України слід зарахувати в якості відбутого ОСОБА_8 за цим вироком покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме з 28.06.2024 і до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що 1 (одному) дню попереднього ув`язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.

5.3. Процесуальні витрати - витрати пов`язані із проведенням експертиз: № 211/8-106/10 від 29.08.2024 в розмірі 18 932 грн, № 292/6 від 23.10.2024 в розмірі 19 101,60 грн, № 500/1 від 11.09.2024 в розмірі 14 388,32 грн, № 111/4 від 27.09.2024 в розмірі 6 058,24 грн, що в сумі складає 58 480,16 грн, слід стягнути з ОСОБА_8 на користь держави.

5.4. Заходи із забезпечення кримінального провадження - арешти, які накладені на підставі ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2024 № 761/26775/24 (1-кс/761/17230/2024), від 05.07.2024 № 761/24288/24 (1-кс/761/15611/2024), слід касувати.

5.5. Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст. 124 КПК України, а саме:

- документи на ім`я ОСОБА_8 : трудова книжка, студентський квиток серії НОМЕР_9 (дійсний до 2020 року), копія паспорту, копія ІПН, банківська картка ПУМБ НОМЕР_10 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - повернути ОСОБА_8 ;

- банківська картка ПУМБ НОМЕР_10 , банківська картка ПриватБанк НОМЕР_11 , банківська картка Таскомбанк НОМЕР_12 , банківська картка Monobank НОМЕР_13 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - після виконання дій щодо конфіскації грошових коштів, які розміщені на вказаних рахунках - знищити;

- мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy M32, «SM-M325FV/DS» у чорному силіконовому чохлі з сім-картами з номерами « НОМЕР_18 , НОМЕР_19 », серійний номер: НОМЕР_20 , IMEI: НОМЕР_21 , IMEI2: НОМЕР_22 , який належіть ОСОБА_8 та знаходиться при матеріалах судового провадження - конфіскувати;

- мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy M32, який належіть ОСОБА_11 та знаходиться при матеріалах судового провадження - повернути останньому;

- предмет, зовні схожий на набій калібру 5,45 мм (1 штука), дві пляшки з прозорою рідиною невідомого походження з характерним запахом бензину, одна пляшка з прозорою рідиною невідомого походження з характерним запахом бензину, чотири пластикові трубочки, викрутка, сірники у футлярі помаранчевого кольору, ножиці синього кольору, двосторонній скотч, прозорий скотч, ізолента чорного кольору, захист від комарів (спіраль), змив невідомої речовини з раковини на кухні на ватну паличку, полімерна прозора трубочка для пиття напоїв, до одного з кінців якої ізолентою чорного кольору прикріплено сірники, полімерна ємність темного кольору без верхньої і нижньої частин із залишками рідини з характерним запахом бензину, скляна ємність зі зразками рідини з характерним запахом бензину, взятих з полімерної ємності темного кольору, фрагмент паперу від пачки цигарок, фрагмент недопалку, просочений рідиною різкого запаху, які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - знищити.

5.6. Майно обвинуваченої:

- готівкові грошові кошти у розмірі 20 000 грн банкнотами номіналом 1 000 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 50 500 грн банкнотами номіналом 500 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 10 000 грн банкнотами номіналом 100 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 32500 грн банкнотами номіналом 500 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 9000 грн банкнотами номіналом 200 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 2 500 грн банкнотами номіналом 100 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 1 000 грн банкнотами номіналом 50 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 60 грн банкнотами номіналом 20 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 150 доларів США банкнотами номіналом 50 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 10 доларів США банкнотами номіналом 10 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 1 долар США банкнотами номіналом 1 долар США, готівкові грошові кошти у розмірі 4 400 доларів США банкнотами номіналом 100 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 600 Євро банкнотами номіналом 100 Євро, готівкові грошові кошти у розмірі 100 Євро банкнотами номіналом 50 Євро, готівкові грошові кошти у розмірі 5 Євро банкнотами номіналом 5 Євро, які зберігаються у ФЕУ СБ України , слід - конфіскувати;

- три кільця золотистого кольору, два ланцюжки золотистого кольору, два кільця сріблястого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ , слід конфіскувати.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 297-1, 297-5, 323, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років із конфіскацією належного на праві власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набуття вироком законної сили - залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з дня набуття вироком законної сили. Зарахувати в якості відбутого покарання, строк попереднього ув`язнення, починаючи з 28.06.2024 до набуття вироком законної сили.

Процесуальні витрати - витрати пов`язані із проведенням експертиз:

- № 211/8-106/10 від 29.08.2024 в розмірі 18 932 грн;

- № 292/6 від 23.10.2024 в розмірі 19 101,60 грн;

- № 500/1 від 11.09.2024 в розмірі 14 388,32 грн;

- № 111/4 від 27.09.2024 в розмірі 6 058,24 грн, що в сумі складає 58 480,16 грн підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.

Речові докази:

- документи на ім`я ОСОБА_8 : трудова книжка, студентський квиток серії НОМЕР_9 (дійсний до 2020 року), копія паспорту, копія ІПН, які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - повернути ОСОБА_8 ;

- банківська картка ПУМБ НОМЕР_10 , банківська картка ПриватБанк НОМЕР_11 , банківська картка Таскомбанк НОМЕР_12 , банківська картка Monobank НОМЕР_13 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - після виконання дій щодо конфіскації грошових коштів, які розміщені на вказаних рахунках - знищити;

- мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy M32, «SM-M325FV/DS» у чорному силіконовому чохлі з сім-картами з номерами « НОМЕР_18 , НОМЕР_19 », серійний номер: НОМЕР_20 , IMEI: НОМЕР_21 , IMEI2: НОМЕР_22 , який належіть ОСОБА_8 та знаходиться при матеріалах судового провадження - конфіскувати;

- мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy M32, який належіть ОСОБА_11 та знаходиться при матеріалах судового провадження - повернути останньому;

- предмет, зовні схожий на набій калібру 5,45 мм (1 штука), дві пляшки з прозорою рідиною невідомого походження з характерним запахом бензину, одна пляшка з прозорою рідиною невідомого походження з характерним запахом бензину, чотири пластикові трубочки, викрутка, сірники у футлярі помаранчевого кольору, ножиці синього кольору, двосторонній скотч, прозорий скотч, ізолента чорного кольору, захист від комарів (спіраль), змив невідомої речовини з раковини на кухні на ватну паличку, полімерна прозора трубочка для пиття напоїв, до одного з кінців якої ізолентою чорного кольору прикріплено сірники, полімерна ємність темного кольору без верхньої і нижньої частин із залишками рідини з характерним запахом бензину, скляна ємність зі зразками рідини з характерним запахом бензину, взятих з полімерної ємності темного кольору, фрагмент паперу від пачки цигарок, фрагмент недопалку, просочений рідиною різкого запаху, які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - знищити.

Майно обвинуваченої:

- готівкові грошові кошти у розмірі 20 000 грн банкнотами номіналом 1 000 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 50 500 грн банкнотами номіналом 500 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 10 000 грн банкнотами номіналом 100 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 32500 грн банкнотами номіналом 500 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 9000 грн банкнотами номіналом 200 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 2 500 грн банкнотами номіналом 100 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 1 000 грн банкнотами номіналом 50 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 60 грн банкнотами номіналом 20 грн, готівкові грошові кошти у розмірі 150 доларів США банкнотами номіналом 50 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 10 доларів США банкнотами номіналом 10 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 1 долар США банкнотами номіналом 1 долар США, готівкові грошові кошти у розмірі 4 400 доларів США банкнотами номіналом 100 доларів США, готівкові грошові кошти у розмірі 600 Євро банкнотами номіналом 100 Євро, готівкові грошові кошти у розмірі 100 Євро банкнотами номіналом 50 Євро, готівкові грошові кошти у розмірі 5 Євро банкнотами номіналом 5 Євро, які зберігаються у ФЕУ СБ України - конфіскувати;

- три кільця золотистого кольору, два ланцюжки золотистого кольору, два кільця сріблястого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченою - з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.

Суддя, що головує ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3