Рішення № 139289562, 26.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

26.08.2026 Справа № 756/17764/25

Унікальний номер 756/17764/25

Номер провадження 2/756/2249/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (далі - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») через свого представника - адвоката Журавльова С.Г. звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20678,85 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № TDB.2021.0011.36209, за умовами якого відповідачу відкрито поточний рахунок, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, з встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн та видачею платіжної картки. Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами у межах встановленого ліміту, однак відповідач зобов`язання з повернення заборгованості та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 03.09.2024 утворилась заборгованість.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників банку, в тому числі до відповідача за вказаним кредитним договором.

У подальшому, 27.12.2024, між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги до відповідача перейшло до позивача.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0011.36209 від 23.12.2021, укладеним між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 , а також судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.12.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № TDB.2021.0011.36209, який відповідно до п. 1 розділу «Запевнення та умови» складається з публічної частини (Договору, розміщеного на офіційному сайті банку) та індивідуальної частини (цієї Заяви-Договору), а в сукупності є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, укладеним шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку відповідно до ст. 641, 644 ЦК України.

Заява-Договір підписана власноручно відповідачем та уповноваженою особою банку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією цього документа, а відтак відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України є вчиненою у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту Заяви-Договору та Паспорту споживчого кредиту суд встановлює, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитування рахунка, зокрема: максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія на поточному рахунку, спосіб надання кредиту, розмір мінімального обов`язкового платежу та строк його сплати.

Відповідно до п. 8 розділу «Запевнення та умови» Договір набрав чинності з моменту його підписання і діє протягом трьох років з можливістю необмеженої кількості пролонгацій.

За таких обставин суд доходить висновку, що 23.12.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 у належній письмовій формі укладено кредитний договір, який відповідає вимогам ст. 626, 627, 628, 634, 638, 639 ЦК України.

Наявною в матеріалах справи випискою за особовими рахунками ОСОБА_1 , сформованою АТ «МЕГАБАНК» за період з 23.12.2021 по 02.12.2022, підтверджується фактичне користування відповідачем кредитними коштами в межах встановленого ліміту кредитної лінії (здійснення видаткових операцій, у тому числі оплата товарів і послуг, перекази коштів), а також нарахування Банком процентів за користування кредитом та внесення відповідачем часткових платежів на погашення заборгованості.

Відповідач зобов`язання з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 03.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0011.36209 становить 22 678,85 грн, яка складається із наступного: 9962,56 грн заборгованість за тілом кредиту; 12716,29 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників АТ «МЕГАБАНК», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0011.36209 від 23.12.2021.

27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до боржників ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Зкредитним договором № TDB.2021.0011.36209 від 23.12.2021.

Належність відповідача до боржників, право вимоги до яких відступлено за наведеними договорами, підтверджується Реєстром боржників, доданим до матеріалів справи.

Матеріали справи не містять відомостей про оспорення відповідачем договорів відступлення права вимоги чи визнання їх недійсними у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд доходить висновку, що відступлення права вимоги за кредитним договором № TDB.2021.0011.36209 відбулося без порушення вимог ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», а позивач ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є належним (поточним) кредитором за зобов`язанням, що виникло з указаного кредитного договору, і має право вимагати його виконання від відповідача.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виключне право оцінки доказів належить суду, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні (ст. 89 ЦПК України).

Позивач надав суду належні й допустимі докази на підтвердження факту укладення кредитного договору, надання банком кредитних коштів, наявності заборгованості та переходу до нього права вимоги. Відповідач, у свою чергу, відзиву на позов не подала, доказів виконання зобов`язань за кредитним договором чи погашення заборгованості, а також доказів, що спростовували б доводи позивача, суду не надала.

Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Оцінивши в сукупності подані сторонами докази, встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в межах заявленого позивачем розміру заборгованості у розмірі 20678,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується оригіналом квитанції про сплату судового збору

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивач надав Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», Реєстр боржників від 21.07.2025, яким Клієнтом доручено Об`єднанню здійснення дій щодо стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 , та Акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12133601 від 14.08.2025 на суму 11 200,00 грн.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 11200,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 631, 1054, ст.ст. 9-14, 19, 23, 27, 81, 89, 133, 137,141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0011.36209 від 23.12.2021 у розмірі 20 678 (двадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 85 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна