Рішення № 139288090, 27.08.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

27.08.2026

Справа № 696/966/26

Провадження № 2/696/682/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19 850,00 грн боргу за кредитним договором з підстав неналежного виконання умов договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 20 лютого 2025 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 9637364, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн.

27 червня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 19 850 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,00 грн сума заборгованості за процентами, 1 250,00 заборгованість за комісією за надання кредиту; 5 600,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом.

Оскільки відповідач не виконує умови договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості і судові витрати.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 разом з позовом подала до суду клопотання про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем її проживання та шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

20 лютого 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала заявку на отримання кредиту № 9637364 на суму 5 000,00 грн (а.с. 10 (на звороті)). Водночас 20 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала договір про споживчий кредит № 9637364 та графік платежів, який є додатком № 1 до договору, укладеного нею з ТОВ «МІЛОАН» (а.с. 7-10).

Разом з тим, 20 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту № 9637364 - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) та графік платежів до паспорту споживчого кредиту № 9637364 (а.с. 11-12).

Згідно з платіжним дорученням № 148320500 від 20 лютого 2025 року ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_3 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 5 000,00 грн за договором № 9637364 (а.с. 16).

27 червня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, з додатками, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників за відповідним реєстром (а.с. 16 (на звороті)-18).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 10108 від 30 червня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перерахувало на рахунок ТОВ «МІЛОАН» кошти в сумі 5 117 061,87 грн за договором факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2025 року (а.с. 18 (на звороті)).

Відповідно до витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 19 850 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,00 грн сума заборгованості за процентами, 1 250,00 заборгованість за комісією за надання кредиту, 5 600,00 грн заборгованістб за комісією за обслуговування кредиту, 8 000,00 грн сума заборгованості за штрафом (а.с. 19-20).

З наданого суду розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту № 9637364 від 20 лютого 2025 року, виготовленого ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ОСОБА_1 має заборгованість за період з 20 лютого 2025 року по 27 червня 2025 року в сумі 19 850,00 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,00 грн заборгованість за процентами, 1 250,00 заборгованість за комісією за надання кредиту, 5 600,0 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 8 000,00 грн заборгованість за штрафом (а.с. 15-16).

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договору факторингу; позивач доводить, що має місце неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань й після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за договором та на час розгляду справи не спростувала наданий позивачем розрахунок розміру заборгованості, зокрема, з призми суми сплачених нею коштів у рахунок погашення тіла кредиту та комісії, що вплинуло б на розмір заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості в частині тіла кредиту в сумі 5 000,00 грн, комісії за надання кредиту в сумі 1 250,00 грн, комісії за обслуговування кредиту в сумі 5 600,00 грн, а всього 11 850,00 грн, підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу в сумі 8 000,00 грн, суд зазначає таке. Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 910/10901/23, який у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

За таких обставин нарахування позивачем штрафу в сумі 8 000,00 грн є безпідставним та неправомірним, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст.ст. 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, що, у свою чергу, порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості, а тому порушене право підлягає судовому захисту і позов слід задовольнити частково.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 589,39 грн (11 850,00 х 2 662,40 / 19 850,00). На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1054, 1077ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн заборгованості за договором про споживчий кредит № 9637364 від 20 лютого 2025 року, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн, комісії за надання кредиту в розмірі 1 250 (однієї тисячі двісті п`ятдесят) грн, комісії за обслуговування кредиту в розмірі 5 600 (п`ять тисяч шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 589 (однієї тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 39 (тридцять дев`ять) коп.

В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»,

місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; ЄДРПОУ: 37616221, рахунок НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», МФО: 300528.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Н.А. Білопольська