Рішення № 139287701, 06.08.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/807/26

Провадження № 2/548/547/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

06.08.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.

заявниці - ОСОБА_1

предстаника заявника - адвоката Чубенко Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, за участю третіх осіб : ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факт , що має юридичне значення - факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, прийняти до розгляду та відкрити провадження

В С Т А Н О В И В:

Позиції учасників справи, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області із позовом до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, за участю третіх осіб : ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факт , що має юридичне значення - факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, прийняти до розгляду та відкрити провадження.

В обґрунтування позову вказала, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2022 року до 16 травня 2025 року включно, спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від даного «фактичного шлюбу» народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 19 березня 2024 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 25 від 19 березня 2024 року. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відомості про батька у свідоцтві про народження дітей були записані з її слів відповідно до статті 135 СК України, що доводиться витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00052045935 від 27 червня 2025 року.

ОСОБА_2 вважав, що ОСОБА_3 є його біологічною (рідною по крові) дочкою, піклувався про неї як про рідну, матеріально забезпечував, всебічно сприяв її розвитку та планував офіційно оформити своє батьківство. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із їхньою спільною дитиною ОСОБА_3 проживали разом у АДРЕСА_1 .

За час проживання однією сім`єю, як чоловік та дружина, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставилися один до одного з повагою та любов`ю. Усі родичі по лінії ОСОБА_1 , сусіди, знайомі та односельці вважають, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 . Усі родичі по лінії ОСОБА_2 знаходяться на тимчасово окупованій території України (Луганська область), зв`язок з ними відсутній.

Після повномасштабного вторгнення російської федерації, ОСОБА_2 у січні 2025 року був мобілізований до Збройних Сил України та останній став на захист своєї Батьківщини. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув у бою за Україну (селище Бурлацьке Волноваський район Донецька область), що підтверджується копіями: 1) Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого 20 лютого 2026 року Хорольським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 110; 2) Сповіщення сім`ї від 11 червня 2025 року № 45; 3) Сповіщення сім`ї від 12 лютого 2026 року № 10.

Факт спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується:

1. Копією Постанови старшого слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпровській області капітана поліції Людмили Головченко від 06 лютого 2026 року про встановлення особи загиблого. Як слідує з даного документа: «1. Тіло невідомого військовослужбовця, реєстраційний номер в морзі №20250604020001036 від 02.06.2025 Новокодацького відділення ДСУ «Дніпропетровське обласне відділення СМЕ» визнати як військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .».

2. Копією Висновку експерта Дніпровського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 23 січня 2026 року № СЕ-19/104-26/1176 БД. Згідно даного документа: 1) Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт №1), які наведені у таблиці 1.1 додатку. 2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 генетичні ознаки якої встановлено у висновку експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України від 09.07.2025 №СУ-19/117-25/13827-БД (об`єкт №1), народжена матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , може бути біологічною донькою невідомого загиблого військовослужбовця, р/н № НОМЕР_4 від 02.06.2025 генетичні ознаки якого встановлено у висновку експерта ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» від 14.08.2025 №3002/3256-БД (об`єкт № 1). Ймовірність даної події становить не менше ніж 99.999999999929%.

3. Спільними фото.

4. Письмовими заявами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

5. Копією виписки із банківського рахунку ОСОБА_1 , відповідно до якої картка Позивачки є додатковим електронним платіжним засобом до картки клієнта ОСОБА_2 . Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 отримувала від чоловіка кошти, в тому числі грошове забезпечення як військовослужбовця. 6. Скріншотами переписки із телефона, з яких слідує, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були теплими, близькими, такими, що притаманні для подружжя.

7. Копією Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей. Згідно даного документа ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 на представництво його інтересів з питань отримання заробітної плати та/або будь-яких інших виплат.

8. Копією довідки КБ Приватбанк від 02.12.2025 р. про рух коштів.

9. Копією довідки ЦНАП від 20.02.2026 р. №09-08/03/56.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.04.2026 року представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_9 Шутько А.В. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що позивачка звертаючись до суду із вказаним позовом не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю із загиблим ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу. При цьому подані позивачкою докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо.

13.05.2026 року представник третьої особи Міністерства оборони України Володимир Лисенко подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що позивачка звертаючись до суду із вказаним позовом не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю із загиблим ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу. При цьому подані позивачкою докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Чубенко Ж.А. в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач в судове засідання не з"явився.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , показали, що дійсно померлий ОСОБА_2 проживав однією сім?єю з громадянкою ОСОБА_9 з 2022 року, вели спільне господарство в с. Покровська Багачка , мали спільний побут, піклувалися один про одного та про дитину. Протягом свого життя В їх присутності називали один одного «дружина» і «чоловік».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно, спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від даного «фактичного шлюбу» народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 19 березня 2024 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 25 від 19 березня 2024 року. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відомості про батька у свідоцтві про народження дітей були записані з її слів відповідно до статті 135 СК України, що доводиться витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00052045935 від 27 червня 2025 року.

ОСОБА_2 вважав, що ОСОБА_3 є його біологічною (рідною по крові) дочкою, піклувався про неї як про рідну, матеріально забезпечував, всебічно сприяв її розвитку та планував офіційно оформити своє батьківство. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із їхньою спільною дитиною ОСОБА_3 проживали разом у АДРЕСА_1 .

За час проживання однією сім`єю, як чоловік та дружина, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставилися один до одного з повагою та любов`ю. Усі родичі по лінії ОСОБА_1 , сусіди, знайомі та односельці вважають, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 . Усі родичі по лінії ОСОБА_2 знаходяться на тимчасово окупованій території України (Луганська область), зв`язок з ними відсутній.

Після повномасштабного вторгнення російської федерації, ОСОБА_2 у січні 2025 року був мобілізований до Збройних Сил України та останній став на захист своєї Батьківщини. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув у бою за Україну (селище Бурлацьке Волноваський район Донецька область), що підтверджується копіями: 1) Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого 20 лютого 2026 року Хорольським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 110; 2) Сповіщення сім`ї від 11 червня 2025 року № 45; 3) Сповіщення сім`ї від 12 лютого 2026 року № 10.

Факт спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується:

1. Копією Постанови старшого слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпровській області капітана поліції Людмили Головченко від 06 лютого 2026 року про встановлення особи загиблого. Як слідує з даного документа: «1. Тіло невідомого військовослужбовця, реєстраційний номер в морзі №20250604020001036 від 02.06.2025 Новокодацького відділення ДСУ «Дніпропетровське обласне відділення СМЕ» визнати як військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .».

2. Копією Висновку експерта Дніпровського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 23 січня 2026 року № СЕ-19/104-26/1176 БД. Згідно даного документа: 1) Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт №1), які наведені у таблиці 1.1 додатку. 2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 генетичні ознаки якої встановлено у висновку експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України від 09.07.2025 №СУ-19/117-25/13827-БД (об`єкт №1), народжена матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , може бути біологічною донькою невідомого загиблого військовослужбовця, р/н № НОМЕР_4 від 02.06.2025 генетичні ознаки якого встановлено у висновку експерта ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» від 14.08.2025 №3002/3256-БД (об`єкт № 1). Ймовірність даної події становить не менше ніж 99.999999999929%.

3. Спільними фото.

4. Письмовими заявами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

5. Копією виписки із банківського рахунку ОСОБА_1 , відповідно до якої картка Позивачки є додатковим електронним платіжним засобом до картки клієнта ОСОБА_2 . Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 отримувала від чоловіка кошти, в тому числі грошове забезпечення як військовослужбовця. 6. Скріншотами переписки із телефона, з яких слідує, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були теплими, близькими, такими, що притаманні для подружжя.

7. Копією Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей. Згідно даного документа ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 на представництво його інтересів з питань отримання заробітної плати та/або будь-яких інших виплат.

8. Копією довідки КБ Приватбанк від 02.12.2025 р. про рух коштів.

9. Копією довідки ЦНАП від 20.02.2026 р. №09-08/03/56.

Даний факт є юридичним, оскільки його встановлення в судовому порядку надає позивачці можливість реалізувати право на отримання одноразової допомоги, інших пільг та компенсацій у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської обалсті від 12.05.2026 року ( справа № 548/805/26), яке набрало законої сили 16.06.2026 року, встановлено юридичний факт, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - місто Лубни Лубенського району Полтавської області, актовий запис № 25 від 19 березня 2024 року, складений Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Мотивована оцінка доказів та аргументів сторін. Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, які згідно закону є основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України.

Ознакою проживання однією сім`єю є систематичне ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

Так відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За ч. 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Вказані вище норми дають підстави стверджувати, що ані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ані положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не дають визначення поняття сім`ї та члена сім`ї військовослужбовця.

Водночас, згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 починаючи із 2022 року, з яким вони спільно проживали за однією адресою по АДРЕСА_1 з 2022 року по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_10 , були пов`язані спільним побутом, маючи спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, піклуючись один про одного та про дитину.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п..

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, відносяться зокрема, але не виключно, існування та реалізація жінкою та чоловіком особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, в тому числі, право розподіляти між собою обов`язки в сім`ї, утвердження поваги до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім`ї, вирішення усіх найважливіших питань життя сім`ї спільно, на засадах рівності та ін.

Судовою практикою встановлено, що при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну "сімейне життя", вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.

На час виникнення у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги питання порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця було врегульовано відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

П. 5 Порядку… визначено: «Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста».

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022 - застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Абзацом 1 пункту 2 абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - «Постанова») передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України.

Враховуючи , що Закон « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, що діяла на час загибелі ОСОБА_2 , не містив визначення « члени сім`ї », а відсилав визначення поняття членів сім`ї до Сімейного Кодексу України, питання визнання ОСОБА_1 членом сім`ї ОСОБА_2 має юридичне значення для захисту її майнових прав та інтересів, для включення позивачки до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , відповідно до ст. 16-1 Закону України, факт їх спільного проживання однією сім`єю (як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу), може бути вирішено лише у судом загальної юрисдикції.

Заслухавши сторони по судовій справі, допитавши свідків, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до переконання, що обставини, викладені в позові ОСОБА_1 , покази ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 в судовому засіданні узгоджуються між собою та доказами по справі, а тому не викликають у суду сумніву.

Твердження, які містяться у поясненнях МО України про те, що аргументи ОСОБА_1 не підтверджують факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, спростовується такими встановленими у судовому засіданні фактами та обставинами: тривалість спільного безперервного проживання за однією адресою: АДРЕСА_1 (більше трьох років), ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, придбання та спільне використання майна. Твердження МО України щодо фактичних обставин справи суд не бере до уваги через їх недоведеність.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Європейської Конвенції з прав людини, СК України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України «Про міжнародні договори України».

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення, зокрема, факту: родинних відносин між фізичними особами; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини, кожен має право на повагу до свого сімейного життя, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як передбачено ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтею 58 Конституції України,закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Україна, ратифікувавши цей міжнародно-правовий документ, взяла на себе зобов`язання у сфері захисту прав людини, зокрема, й щодо визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та її протоколів.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства: сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки; подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно; сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як передбачено ст. 4 СК України, особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї; сім`ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку; кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Відповідно ст. 13 СК України, частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання; одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби.

Вказаний Закон було доповнено статтею 16-1, згідно якої у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста; члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Метою Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція) є забезпечення загального і ефективного визнання і здійснення проголошених у ній прав. Конвенція разом з протоколами, які прийняті на додаток до неї, включають практично весь перелік громадянських та політичних прав і свобод, які є в документах ООН. Але найголовніша цінність Конвенції полягає в механізмі, який дозволяє зробити її норми не міжнародними стандартами, а звичайними чинними нормами, на які можна посилатися в суді кожної з країн, які приєдналися до Конвенції. Україна як учасник Конвенції визнає юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї в разі передбачуваного порушення Україною положень цих договірних актів. Поняття «сім`я» в рішеннях ЄСПЛ вирішується з іншого ракурсу: ЄСПЛ відповідно до Конвенції користується терміном "сімейне життя", яке видається тісно пов`язаним із категорією "сім`я", проте, не тотожним йому. ЄСПЛ виходить з того, що сім`я не зводиться лише до подружніх відносин, а може охоплювати інші зв`язки, що існують de facto; поняття «сімейне життя», наприклад, передбачає стосунки батьків та дітей, в тому числі народжених поза шлюбом, оскільки з моменту народження між дитиною і батьками виникають відносини, які складають "сімейне життя" (Berrehab v. The Netherlands, 1988; Kroon v. the Netherlands, 1994; GUI v. Switzerland, 1996; Ahmut v. the Netherlands, 1996; Elsholz v. Germany, 2000; Zaunegger v. Germany, 2009); сімейними визнаються взаємини між дитиною та близькими родичами (напр., бабусями і дідусями), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті (Bronda v. Italy, 1998; Marckxv. Belgium, 1979). Таким чином, у розумінні ЄСПЛ «сімейне життя" набагато більш ємка категорія, ніж категорія «сім`я». Окрема група рішень ЄСПЛ стосується відносин, вже досить звичних для значної кількості іноземних держав, проте нетрадиційних для нашого суспільства. Так, у низці справ цей орган визнав, що стаття 12 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює традиційну концепцію шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, основану на біологічних критеріях визначення статі (Rees v. the UK, 1986; Sheffield and Horsham v. the UK, 1998,; Hamalainen v Finland, 2014). Також ця стаття захищає право усіх різностатевих осіб вступати у такий союз, адже власне шлюб є «інститутом, на якому будується сім`я» (Cossey v. the UK, 1990).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Як вбачається із сукупності положень ст.51 Конституції України, ст. 3 СК України законодавець відрізняє поняття «шлюб», «зареєстрований шлюб» та «сім`я» і визначає, що як шлюб, так і сім`я в однаковому ступені підлягають державній охороні.

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог про встановлення факту проживання позивачки та ОСОБА_2 , однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, суд виходить з наступного. Стаття 3 СК передбачає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки; сім`я створюється на підставі не лише шлюбу, а і кровного споріднення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час, а саме з лютого 2022 року до загибелі останнього до 16 травня 2025 проживали разом, вели спільне господарство, виявляли турботу один до одного. Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 створили сім`ю.

Враховуючи вищевикладене, повно та об`єктивно оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1414, видане радою адвокатів Полтавської області 25 червня 2014 року, юридична адреса: 37860, Полтавська область, Лубенський район с. Вишняки, вул. Шевченка, 43а) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ: 22528612, адреса знаходження: м. Хорол, вул. Соборності буд. 4, Лубенського району Полтавської області) , за участю третіх осіб : ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , юридична адреса : АДРЕСА_2 ), Міністерства оборони України ( код ЄДРПОУ 00034022, адреса знаходження: проспект Повітрофлотський, будинок 6 м. Київ, 03168, Електронна пошта: admou@post.mil.gov.ua) про встановлення факт , що має юридичне значення - факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, - задовольнити .

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали спільно однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, починаючи з 2022 року до моменту його загибелі, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод