Ухвала суду № 139286616, 25.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/590/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" від 23.07.2026 (вх.№6866/26 від 23.07.2026) з грошовими вимогами до боржника у справі

про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1 ;

фактичне місце проживання: АДРЕСА_2

за участю:

представника боржника: Редьки Михайла Григоровича (в режимі відеоконференції);

представника ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП": Калачика Володимира Вікторовича (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026, суд постановив: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); ввести процедуру реструктуризації боргів боржника; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначити керуючою реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Діденко Валерію Валеріївну; оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначити дату проведення попереднього засідання - 23.07.2026.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-сайті 01.06.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, граничним строком для подання відповідних заяв є 01.07.2026 (включно).

Судом встановлено, що у визначений Кодексом України з процедур банкрутства строк, заяв з грошовими вимогами до боржника до суду не надходило.

За результатами попереднього засідання, яке відбулося 23.07.2026, суд призначив підсумкове засідання на 27.08.2026.

23.07.2026 через систему "Електронний суд" від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла заява від 23.07.2026 (вх.№6866/26) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 18237 грн 00 коп., з яких: 6912 грн 20 коп. - заборгованість за договором кредитної лінії №00-10275091 від 23.03.2025; 5324 грн 80 коп. - судовий збір та 6000 грн 00 коп. - витрати на правничу допомогу.

Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2026, суд прийняв заяву ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" від 23.07.2026 (вх.№6866/26 від 23.07.2026) з грошовими вимогами до боржника до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2026 та зобов`язав керуючу реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Діденко Валерію Валеріївну та боржника в 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали повідомити господарський суд про результати розгляду грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП".

28.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду від керуючої реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Діденко В.В. надійшло клопотання від 28.07.2026 (вх.№14128/26) про приєднання до матеріалів справи повідомлень про відкриття провадження у справі №909/590/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з доказами направлення їх кредиторам.

Через систему "Електронний суд" до суду надійшли:

- від керуючої реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Діденко В.В - повідомлення від 31.07.2026 (вх.№14388/26 від 03.08.2026) про результати розгляду грошових вимог кредитора, згідно з яким керуюча реструктуризацією грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" визнала частково у розмірі 3912 грн 00 коп., решту вимог - в частині 1000 грн 00 коп. комісії та 2000 грн 00 коп. штрафних санкцій не визнала. Комісію не визнала з посиланням на постанову Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15-ц, в якій викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Штраф не визнано у зв`язку з безпідставністю його нарахування з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України;

- від представника боржника - заява від 03.08.2026 (вх.№14487/26 від 04.08.2026) про результати розгляду заяви з грошовими вимогами кредитора, відповідно до якої грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" визнано боржником частково у розмірі 3 912 грн 00 коп. При цьому не визнано комісію у розмірі 1 000 грн 00 коп. та штраф у розмірі 2 000 грн 00 коп. з аналогічних з керуючою реструктуризацією боржника підстав.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" від ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла заява від 12.08.2026 (вх.№14980/26), в якій кредитор просив суд визнати грошові вимоги в повному обсязі, при цьому зазначив, що немає підстав для застосування до спірної комісії висновків, зроблених Верховним Судом у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15 щодо плати за дії, які не є самостійною послугою і фактично дублюють обов`язок банку з надання кредиту, оскільки в даному договорі не існує жодної «послуги», відмінної від самого надання кредиту, за яку б стягувалася плата. Крім того, кредитор заперечує проти доводів боржника та керуючої реструктуризацією щодо списання штрафних санкцій на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, посилаючись на спеціальне регулювання відповідальності споживача за прострочення виконання зобов`язань, передбачене пунктом 6 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування". Зазначає, що відповідне звільнення поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені до 23.01.2024 включно, тоді як договір №00-10275091 укладено 23.03.2025, у зв`язку з чим підстави для звільнення боржника від відповідальності за прострочення відсутні.

В судовому засіданні представник ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" заяву з грошовими вимогами до боржника підтримав в повному обсязі. Представник боржника грошові вимоги визнав частково з підстав, викладених у поданій ним заяві.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 , заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

23.03.2025 між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії №00-10275091. Договір з боку позичальника підписано Електронним підписом одноразовим ідентифікатором 21924, а з боку кредитодавця Електронним підписом уповноваженого працівника ТОВ "МАКС КРЕДИТ".

Відповідно до п. 1.1 договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.2 договору, сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 5000 грн 00 коп. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

В п.1.3 договору визначено, що строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 18.03.2026.

За змістом п. 1.4 договору, розрахунковий платіжний період за цим договором становить 25 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: "17" квітня 2025 р., та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дата повернення кредиту, періодичні дати платежу та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною. У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів та належної до оплати комісії / частини комісії (згідно Графіку платежів) не пізніше наступного дня за днем періодичної дати платежу, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином.

Тип процентної ставки фіксована (п.1.5 договору).

Відповідно до 1.5.1. договору, стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.

За змістом п. 1.6 договору, кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1000 грн 00 коп., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах визначених пунктом 3.5 цього договору.

В п. 2.10 договору визначено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 23.03.2025. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5000 грн 00 коп. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 6.4 договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку та розмірі:

- на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 250 грн 00 коп.;

- на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 500 грн 00 коп.;

- на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 750 грн 00 коп.;

- на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 500 грн 00 коп.;

- на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 500 грн 00 коп.

У будь-якому разі сукупна сума неустойки (штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань на підставі цього договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за таким договором і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

ТОВ "МАКС КРЕДИТ" свої зобов`язання за договором виконало та надало боржнику грошові кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп., що підтверджується наданим ТОВ "ПрофітГід" підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів за платіжною інструкцією №131795966 від 23.03.2025.

29.12.2025 між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (клієнт) та ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (фактор) укладено договір факторингу №29122025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП (договір факторингу), відповідно до п. 2.1 якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити факторові Права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні Права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора Прав вимоги відповідно до Реєстру боржників та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.12.2025 до договору факторингу, ТОВ "МАКС КРЕДИТ" відступило ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10275091 від 23.03.2025 в сумі 4 226 грн 00 коп., з яких: 1500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2726 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 2000 грн 00 коп. - штрафні санкції.

Згідно з проведеним ТОВ "МАКС КРЕДИТ" розрахунком заборгованості станом на 29.12.2025, сума загальної заборгованості становить 4 226 грн 00 коп., з яких: 500 грн 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням; 2726 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 1000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією та 2000 грн 00 коп. - штрафні санкції.

Як вбачається із проведеного ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10275091 від 23.03.2025, загальна сума заборгованості за цим договором становить 6 912 грн 20 коп., з яких: 500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 1000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією; 314 грн 90 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 24.10.2025 по 29.12.2025; 3097 грн 30 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 30.12.2025 по 18.03.2026 та 2000 грн 00 коп. - штрафні санкції.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

За встановлених судом обставин справи, між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10275091 від 23.03.2025, на виконання умов якого товариство надало ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 5 000 грн 00 коп., які боржник повернув частково в сумі 4 500 грн 00 коп.

В договорі сторони визначили стандартну процентну ставку в розмірі 0,94% (п.1.5.1) та пунктом п. 1.6 договору погодили, що кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1000 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як встановлено судом, на підставі договору факторингу №29122025-МК/ЕЛ.ЕН.ГРУП від 29.12.2025 ТОВ "МАКС КРЕДИТ" відступило ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10275091 від 23.03.2025 в сумі 4 226 грн 00 коп., з яких: 1500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2726 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками та 2000 грн 00 коп. - штрафні санкції.

Відповідно до проведеного ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10275091 від 23.03.2025, заборгованість за тілом кредиту становить 500 грн 00 коп.; заборгованість за комісією - 1000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 24.10.2025 по 18.03.2026 - 3412 грн 20 коп.

За перерахунком суду, розрахунок ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" є обґрунтованим та арифметично правильним.

Заперечення представника боржника та керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Діденко Валерії Валеріївни щодо нарахування комісії за надання кредиту суд оцінює критично, оскільки її сплата прямо передбачена умовами укладеного сторонами договору, а можливість встановлення відповідної комісії передбачена пунктом 4 статті 1, частиною другою статті 8 та іншими положеннями Закону України "Про споживче кредитування". При цьому передбачена договором комісія у розмірі 1 000 грн є одноразовою, а її розмір зазначений у Додатку № 1 до кредитного договору (Графік платежів) в таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування" щодо розкриття споживачу інформації про загальні витрати за кредитом.

Також посилання представника боржника та керуючої реструктуризацією на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.12.2019 у справі №524/5152/15-ц, є безпідставними, оскільки такі висновки стосувалися оцінки правомірності стягнення періодичних комісій, зокрема плати за надання інформації про стан заборгованості та інші дії, які фактично дублюють обов`язки кредитодавця. Натомість у цій справі йдеться про одноразову комісію за надання кредиту, розмір та факт сплати якої прямо передбачені договором і відображені у розрахунку загальної вартості кредиту. Відтак, правовідносини, які були предметом розгляду Верховним Судом не є релевантними до правовідносин у цій справі.

Щодо нарахування 2000 грн 00 коп. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постановах від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 та від 06.05.2025 у справі №464/2647/22 послідовний у застосуванні такої позиції: тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Тобто незважаючи на відсутність у Законі України "Про споживче кредитування" положення про обмеження стягнення неустойки за період воєнного стану, на спірні правовідносини поширюються приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідно до положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, штраф та пеня, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за договором, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому вимоги в цій частині належить відхилити.

Враховуючи наведене, належить визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 4 912 грн 20 коп. (500 грн - тіло кредиту + 1000 грн - комісія + 3412 грн 20 коп. - відсотки). Решту вимог слід відхилити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

За подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" сплатило судовий збір у розмірі 5 324 грн 80 коп. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

Вказані витрати кредитора по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Приписи ч. 2 ст. 133 КУзПБ передбачають, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 910/14892/22, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 (статті 133) КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі, а відносяться згідно із ч.2 ст. 133 КУзПБ до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025 та акт про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2026 до договору №8/2025 від 18.11.2025.

Як вбачається з договору про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (клієнт) та Адвокатським бюро "КАЛАЧИК ТА ПАРТНЕРИ" (адвокат), адвокат взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язався сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: а) складає необхідні документи, заяви про грошові вимоги кредитора, позовних заяв в тому числі процесуального характеру, предметом яких є врегулювання правовідносин між Клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин; б) надає консультації та роз`яснення з правових питань; в) представляє інтереси клієнта в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в судах загальної юрисдикції в адміністративних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення протягом строку дії цього договору з усіма наданими правами позивача, відповідача, кредитора, представника боржника, третьої особи, потерпілого, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі з правом відмови від позову, зміни позову, правом визнання позову, правом примирення від імені клієнта та правом підпису та подання всіх необхідних документів від імені клієнта, а також з правом отримання в судах копій процесуальних документів; представляє інтереси Клієнта у виконавчому провадженні з усіма наданими правами як учаснику такого провадження. г) представляє (захищає) Клієнта в органах внутрішніх справ, Служби безпеки України, органах прокуратури, податкової міліції в кримінальних провадженнях на всіх стадіях, включаючи судовий розгляд на всіх інстанціях. д) брати участь від імені Клієнта у зборах кредиторів з правом голосу та підпису процесуальних документів, у тому числі але не виключно плану реструктуризації боргів боржника.

Згідно з п. 4.1 договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг.

21.07.2026 сторони підписали акт про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2026 до договору №8/2025 від 18.11.2025, відповідно до якого адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , справа №909/590/26.

Відповідно до зазначеного в акті переліку наданих послуг, адвокат надав клієнту наступні послуги:

1) аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок - вартість 1000 грн 00 коп.;

2) аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника - вартість 1000 грн 00 коп.;

3) визначення складу і розміру грошових вимог кредитора - вартість 1000 грн 00 коп.;

4) підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45 47, 122 КУзПБ - вартість 2000 грн 00 коп.;

5) підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС - вартість 1000 грн 00 коп.

Загальна вартість послуг: 6000 грн 00 коп.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Украни).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 цієї ж статті, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналізуючи зазначені норми у сукупності, Велика Палата Верховного Cуду у додатковій постанові від 20.05.2026 у справі №911/969/24 виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час тощо.

Як зазначено вище, вартість наданих кредитору адвокатом послуг склала 6000 грн 00 коп.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши вказані в акті від 21.07.2026 надані адвокатом послуги, суд вважає, що такі послуги, як аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок; аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставин щодо боржника; визначення складу і розміру грошових вимог кредитора; підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС повністю поглинаються такою послугою, як підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45-47, 122 КУзПБ, вартість якої становить 2000 грн 00 коп.

З огляду на викладене, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість і пропорційність, враховуючи критерій розумності розміру витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати кредитора на правничу допомогу у сумі 2 000 грн 00 коп., які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду заяви, окрім вказаної заяви ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП", будь-яких інших заяв кредиторів з вимогами до боржника до суду не надходило.

Враховуючи викладене вище, до реєстру вимог кредиторів боржника підлягають включенню визнані цією ухвалою грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" у розмірі: 5 324 грн 80 коп. - до задоволення вимог кредиторів; 4 912 грн 20 коп - 2 черга задоволення (без права вирішального голосу).

Разом з тим суд зазначає, що враховуючи відсутність у даній справі кредиторів, які мають право вирішального голосу на зборах кредиторів, питання щодо розгляду та затвердження плану реструктуризації боргів боржника підлягає вирішенню конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/1862/21.

В ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема, скласти та у випадках, передбачених цим Кодексом, вести реєстр вимог кредиторів; брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду та здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУзПБ, керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.

Таким чином, задля досягнення мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі №909/590/26, керуючій реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражній керуючій Діденко Валерії Валеріївни необхідно розробити план реструктуризації боргів боржника з урахуванням визнаних господарським судом цією ухвалою грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" та надати суду схвалений зборами кредиторів боржника та погоджений боржником відповідний план реструктуризації боргів.

Керуючись ст. cт. 2, 45, 122, 127, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" від 23.07.2026 (вх.№6866/26 від 23.07.2026) з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі 4 912 (чотири тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 20 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу.

Решту вимог відхилити.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн (дві тисячі) 00 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

У визнанні 4 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючій реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражній керуючій Діденко Валерії Валеріївній:

- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення вимоги;

- провести збори кредиторів боржника, за результатами яких надати суду рішення зборів кредиторів, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 123 КУзПБ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 25.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 27.08.2026.

Суддя О.В. Рочняк