Ухвала суду № 139286597, 27.08.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.08.2026 Справа № 908/2886/24 (908/368/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» Мілованової Ольги Михайлівни про відвід судді Сушко Лариси Миколаївни у справі № 908/2886/24 (908/368/26)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ СТІЛ» про покладення субсидіарної відповідальності на органи управління банкрута

у межах справи № 908/2886/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ СТІЛ» (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 160, код ЄДРПОУ 33225649),

без виклику учасників справи,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області, суддя Сушко Л.М., перебуває справа № 908/2886/24 (908/368/26) за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛАЙТ СТІЛ» про покладення субсидіарної відповідальності на органи управління банкрута у межах справи № 908/2886/24 про банкрутство ТОВ «БІЛАЙТ СТІЛ».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.12.2024 відкрито провадження у справі № 908/2886/24 про банкрутство ТОВ «БІЛАЙТ СТІЛ», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2025 ТОВ «БІЛАЙТ СТІЛ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

16.02.2026 до суду надійшла заява ліквідатора ТОВ «БІЛАЙТ СТІЛ» про покладення субсидіарної відповідальності на органи управління банкрута та солідарне стягнення на користь банкрута 351 459 826,61 грн. Ухвалою від 12.03.2026 зазначену заяву прийнято до розгляду.

21.08.2026 через підсистему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» Міловановою О.М. подано заяву про відвід судді Сушко Л.М. від розгляду справи № 908/2886/24 (908/368/26).

В обґрунтування заяви про відвід заявник посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Сушко Л.М. під час розгляду справи.

Зокрема, заявник зазначає, що відповідні обставини, на його думку, найбільш виразно проявилися під час судових засідань 07.07.2026 та 04.08.2026, а їх підтвердженням вважає відеозаписи зазначених судових засідань.

Заявник стверджує, що під час судового засідання 07.07.2026 суддею та секретарем судового засідання нібито здійснювався телефонний контакт із представником одного з учасників справи, під час якого використовувалося звернення у формі «ти», а також обговорювалися питання щодо звуку технічної фіксації судового засідання. Вказані обставини заявник розцінює як прояв особистого характеру взаємовідносин та прихильності до іншого учасника процесу.

Також заявник зазначає, що під час судового засідання 04.08.2026 представнику кредитора, на його переконання, не було надано належної можливості висловити позицію, ставити запитання та надавати пояснення, що заявником оцінюється як додатковий прояв упередженості судді.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.08.2026 суддя Сушко Л.М., розглянувши заяву про відвід у порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про її необґрунтованість та передала справу для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому статтями 32, 39 ГПК України.

Зокрема, в ухвалі від 24.08.2026 зазначено, що аргументи заявника за своєю суттю зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді, а належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б об`єктивно свідчили про упередженість або необ`єктивність судді Сушко Л.М., заявником не надано.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-240/26 від 25.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід судді у справі № 908/2886/24 (908/368/26).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 для розгляду заяви про відвід судді Сушко Л.М. визначено суддю Юлдашева О.О.

Розглянувши заяву ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про відвід судді Сушко Л.М., дослідивши викладені у ній доводи та матеріали, які мають значення для вирішення питання про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною сьомою статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Таким чином, питання щодо заявленого ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» відводу судді Сушко Л.М. підлягає вирішенню суддею Юлдашевим О.О. без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

- він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу чи осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

- він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

- було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

- є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 ГПК України прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, саме на заявника покладається обов`язок навести конкретні фактичні обставини, які можуть бути перевірені судом та які об`єктивно свідчать про наявність однієї з передбачених статтями 35, 36 ГПК України підстав для відводу.

Самого лише суб`єктивного переконання учасника процесу у тому, що суддя є упередженим, для задоволення заяви про відвід недостатньо.

Суд також враховує положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм оцінюються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або прихильність у конкретній справі.

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть бути перевірені та які здатні породити об`єктивно виправдані сумніви щодо безсторонності судді. Вирішальним є не суб`єктивне сприйняття заявника, а те, чи є відповідні побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме такі критерії наведені заявником із посиланням, зокрема, на практику Європейського суду з прав людини у справах «Білуха проти України» та «Газета «Україна-центр» проти України».

Разом із тим застосування наведених критеріїв до обставин цієї справи не дає підстав для висновку про упередженість судді Сушко Л.М.

Посилання заявника на порядок проведення судових засідань 07.07.2026 та 04.08.2026, ненадання, на думку заявника, достатнього часу для висловлення позиції, відхилення процедурних зауважень, порядок спілкування головуючого з учасниками процесу стосуються передусім процесуального керівництва судовим засіданням та реалізації суддею процесуальних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода з такими процесуальними діями чи рішеннями не може сама по собі бути підставою для відводу судді.

Правильність чи неправильність відповідної процесуальної дії, дотримання судом порядку розгляду клопотань, надання слова учасникам справи, прийняття або відхилення доказів та пояснень підлягають оцінці у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема під час перевірки законності судового рішення, однак не є доказом особистої заінтересованості судді у результаті справи.

Суд звертає увагу, що інститут відводу не є способом перевірки законності процесуальних рішень чи дій судді та не може підміняти встановлений Господарським процесуальним кодексом України порядок оскарження судових рішень.

Щодо тверджень заявника про телефонний контакт судді або секретаря судового засідання з представником іншого учасника суд зазначає таке.

Заявником викладено власну інтерпретацію змісту та характеру відповідного спілкування, у тому числі зроблено висновок про існування особистих відносин на підставі форми звернення та змісту окремих реплік.

Проте наведені обставини самі по собі не доводять наявності у судді Сушко Л.М. особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості у результаті розгляду справи, особливих позапроцесуальних відносин з будь-яким учасником справи чи сформованої наперед позиції щодо результату розгляду заяви про субсидіарну відповідальність.

Для цілей застосування пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України обставини, на які посилається заявник, повинні породжувати об`єктивно виправданий, а не лише суб`єктивний сумнів у неупередженості судді.

Зміст заяви про відвід свідчить, що висновок заявника про упередженість судді значною мірою побудований на припущеннях та оцінці процесуальної поведінки головуючого.

Заявником не наведено доказів того, що суддя Сушко Л.М. є прямо чи побічно заінтересованою у результаті справи, перебуває у родинних, службових, майнових чи інших відносинах з учасниками справи, отримувала від них будь-які переваги або має інший приватний інтерес щодо результату розгляду справи.

Так само не встановлено обставин, передбачених пунктами 1 4 частини першої статті 35 ГПК України або статтею 36 ГПК України.

З матеріалів заяви не вбачається і порушення встановленого законом порядку визначення судді Сушко Л.М. для розгляду справи.

Саме по собі використання заявником емоційних оцінок процесу, зокрема тверджень про «процесуальний фарс», «зверхню поведінку», «завчасно запланований» результат розгляду справи, не є фактичними даними, які можуть слугувати належним доказом упередженості судді. Такі твердження відображають суб`єктивну оцінку заявником перебігу судового розгляду, але не підтверджують наявності об`єктивних обставин, передбачених статтею 35 ГПК України.

Як правильно зазначено в ухвалі судді Сушко Л.М. від 24.08.2026, істинність твердження про упередженість або небезсторонність судді має бути доведена заявником, а припущення, не підтверджені належними та допустимими доказами, не є достатніми для відводу.

Суд також враховує, що презумпція особистої неупередженості судді діє до того моменту, доки не буде надано переконливих доказів протилежного. Необхідність відводу виникає тоді, коли встановлені конкретні факти особистої заінтересованості, прихильності або ворожого ставлення судді до певної сторони чи інші обставини, які об`єктивно ставлять під сумнів його безсторонність.

Таких доказів у матеріалах заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» судом не встановлено.

Суд наголошує, що відвід судді є процесуальним механізмом забезпечення права особи на незалежний та безсторонній суд, однак застосування цього механізму має ґрунтуватися на об`єктивно встановлених обставинах, а не на незгоді учасника справи з характером процесуального керівництва судовим розглядом чи суб`єктивному сприйнятті поведінки головуючого.

За таких обставин доводи, викладені ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у заяві про відвід судді Сушко Л.М., не підтверджують існування обставин, передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, та не дають об`єктивних підстав сумніватися у безсторонності та неупередженості судді Сушко Л.М.

Отже, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» Мілованової О.М. про відвід судді Сушко Л.М. у справі № 908/2886/24 (908/368/26) задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» Мілованової Ольги Михайлівни про відвід судді Сушко Лариси Миколаївни у справі № 908/2886/24 (908/368/26) відмовити.

Матеріали справи № 908/2886/24 (908/368/26) повернути судді Сушко Л.М. для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 27.08.2026.

Суддя О.О. Юлдашев