Рішення № 139285936, 24.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/569/26

Провадження № 2/373/965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Усенко М.І. через підсистему «Електронний суд» подав позов, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2550895 від 22.06.2020 у загальному розмірі 39688,00 грн, судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.06.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір № 2550895, який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

29.12.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-29122020, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості становить 39688,00 грн, що складається з такого: заборгованість за кредитом у розмірі 12100,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 27588,00 грн.

Ухвалою судді від 18.03.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, після чого здійснено перехід до розгляду з викликом сторін.

Ухвалою судді від 14.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзиву на позов, будь-яких заяв (клопотань) до суду не направляв.

Суд, дослідивши письмові докази, що є допустимими, належними та достовірними, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

22.06.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2550895 (далі - договір, кредитний договір), за умовами якого товариство надало позичальнику в кредит грошові кошти у розмірі 12100,00 грн на строк 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,90 % у день (п. 1.3, 1.4, 1.5.2 договору).

Договір був підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Як вбачається із п. 1.4 кредитного договору строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами може бути досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п. 4.2-4.5 договору. Споживач, у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.3 договору. Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Товариство має право, а не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку кредитування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або на адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується копією довідки ТОВ ФК «Вей Фор Пей» № 6514 від 16.12.2025 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 27.07.2026, наданої на виконання ухвали судді в частині витребування доказів.

Із доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 28.12.2020 складає 39688,00 грн, з яких: 12100,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 27588,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Із вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем не було здійснення жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за договором.

29.12.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-29122020, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за цим кредитним договором.

До позову також додані копії витягу з реєстру боржників від 29.12.2020, акту приймання-передачі реєстру боржників від 29.12.2020, платіжного доручення № 20815 від 29.12.2020, досудової вимоги № 20310353 від 13.02.2026.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поданими доказами підтверджено укладення 22.06.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору № 2550895 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та підписання його відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що відповідає положенням ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Здійснення переказу кредитних коштів на виконання умов укладеного кредитного договору із використанням платіжної системи узгоджуються з приписами Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З копії кредитного договору № 2550895 від 22.06.2020 вбачається, що сума кредиту за умовами договору становить 12100,00 грн, строк кредитування 30 днів з відсотковою ставкою 1 % за кожен день користування кредитом.

Доказів наявності обставин для продовження строку кредитування матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного вище, суд вважає правомірним нарахування первісним кредитором процентів у межах строку кредитування (30 днів - за період із 22.06.2020 до 21.07.2020) у розмірі 1,9 % від суми кредиту в день на загальну суму 6897,00 грн (12100,00 грн : 100 % х 1,9 % х 30 днів).

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 18997,00 грн, з яких: 12100,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6897,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору пропорційно задоволених судом позовних вимог (47,87 % від ціни позову).

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2550895 від 22.06.2020 у розмірі 18997,00 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1274,50 грн (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ