Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/1254/26
Провадження № 2/373/1285/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Паладич А.О. звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 154663585 від 08.12.2021 у розмірі 24474,39 грн, судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 154663585, за умовами якого відповідачу надано кредит у виді відновлювальної кредитної лінії з встановленим розміром кредитного ліміту від 2000,00 грн до 50000,00 грн. Договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого останнє набуло право вимоги до відповідача за цим договором.
На підставі договору факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24, укладеного 02.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс», позивач набув право вимоги до відповідача за вказним кредитним договором.
Відповідач не повернув своєчасно кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
Станом на дату формування позовної заяви загальний розмір заборгованості становить 24474,39 грн, що складається з такого, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 4999,89 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 19474,50 грн.
Ухвалою судді від 09.04.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем не надано відзиву на позов, тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив таке.
До позову додано паперову копію електронного договору кредитної лінії № 154663585, укладеного 08.12.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за умовами якого останнє зобов`язувалося відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лініюз встановленим розміром кредитного ліміту від 2000,00 грн до 50000,00 грн на строк до 1825 днів, зі сплатою дисконтної та базової процентної ставок у розмірі 0,99 % та 2 % за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається позичальнику в сумі встановленого кредитного ліміту повністю або частинами (траншами), з відкладною обставиною, якою є момент проведення кожної авторизованої операції з використанням платіжної картки. Кожен транш, наданий згідно з договором, є еквівалентний сумі авторизованої операції, здійсненої позичальником в рамках цього договору.
Із паспорта споживчого кредиту вбачається, що кредит видається шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки позичальника, випущеної йому банком в рамках продукту «Веокард». Також до позову додані копії заявки на отримання грошових коштів в кредиті від 08.12.2021, правил надання грошових коштів у позику, договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткових угод № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, реєстру прав вимоги № 237 від 27.06.2023, договору факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024, реєстру прав вимоги № 1 від 02.05.2024, платіжної інструкції № 9599 від 02.05.2024; розрахунки заборгованості, складені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд? ? у своїх постановах із подібних правовідносин зробив висновок, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Отже, саме виписка з особового рахунку клієнта банку є документом, який може засвідчити надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок відкритий споживачу.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 154663585 у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного підпису.
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повинно було перерахувати на карту, емітовану на ім`я відповідача, кошти у розмірі кредитного ліміту, який був погоджений сторонами договору.
Разом з тим, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження зазначених вище обставин, клопотання про їх витребування до суду подано не було.
Таким чином, суд уважає недоведеними обставини, що підлягають доказуванню у справі, зокрема, перерахування первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів на картковий рахунок, емітований на ім`я відповідача, на виконання умов кредитного договору № 154663585 від 08.12.2021, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати слід залишити за позивачем у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 37616221;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ
Судове рішення № 139285906, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 25.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/1254/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: