Рішення № 139285599, 26.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3822/26

Провадження № 2/362/4644/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 серпня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року в розмірі 7444,00 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.08.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 15.08.2023-010000089.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн. на умовах, визначених договором. Однак, відповідач свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконав, не повернув кредит, проценти за користування кредитом та інші платежі, визначені умовами договору у загальній сумі 7444,00 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

Процесуальні дії:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2026 року

відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, зі змісту позову просив проводити розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`явився.

Зі змісту позову адресою проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_1 .

З відомостей Гребінківської селищної ради від 12.05.2026 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не зареєстрований в Гребінківській СТГ Білоцерківського р-ну, Київської обл.

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2787391 від 26.05.2026 року за вказаними параметрами особу боржника не знайдено.

Таким чином, останнім відомим місцем проживання відповідача є адреса зазначена в кредитному договорі № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року: АДРЕСА_1 .

За останнім відомим місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження. Однак, поштове вкладення повернулося до суду без вручення з відміткою поштового відділення про причини повернення: «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Крім того, в силу вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом було неодноразово повідомлено відповідача про розгляд справ через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою зареєстрованого місця проживання, однак, остання своїм процесуальним правом подачі відзиву не скористалася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслала, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи:

Суд встановив, що 15.08.2023 року ТОВ «Споживчий Центр» направило ОСОБА_1 . Пропозицію про укладення Кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та одноразовий ідентифікатор (код з смс - повідомлення) А714 для підписання та укладання договору на фінансовий номер телефону: НОМЕР_1 .

15.08.2023 року відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Кредитного договору № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року, а також підписав одноразовим ідентифікатором А714 Заявку Кредитного договору № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року (далі - Договір).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (відповідний скріншот міститься в матеріалах справи).

Даним одноразовим ідентифікатором (А714) було підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, Додаток до анкети Позичальника та Паспорт споживчого кредиту, в якому додатково були погоджені умови кредитування.

Таким чином, відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року, з яким він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до ТОВ «Споживчий центр» із заявою про надання роз`яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

Отже суд встановив, що між сторонами 15.08.2023 укладено кредитний договір № 15.08.2023-010000089.

Відповідно до умов договору:

- сума кредиту 4000 грн.;

- строк на який надається кредит 42 днів з дати його надання;

- дата повернення (виплати кредиту) 25.09.2023 року;

- Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі "первинний період");

- Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі "черговий період");

- Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

- Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку;

- Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 4000 грн. 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит;

- Протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Комісії договором не встановлені. Кредитодавець не надає супровідних послуг.

- Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кошти в розмірі 4000,00 гривень шляхом їх перерахування на платіжну картку клієнта, зазначену в договорі (5366-39*02), що підтверджується квитанцією LIQPAY/

Належність відповідачу електронного платіжного засобу для перерахування кредитних коштів (5366-39XX-XXXX-1002) підтверджується даними заявки на отримання кредиту, яка ним була підписана одноразовим ідентифікатором.

Однак,позичальник свої зобов`язання з повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановлений договором строк та на дату розгляду справи судом не виконав.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість в сумі 7444,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 3444,00 грн.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.

Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до частин 1, 3статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Щодо правової природи укладеного Кредитного договору № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023, то він є кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормою статті 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054 ЦК України, позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оцінка суду.

Відповідно до положень статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 4000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за тілом кредиту у сумі 4000,00 грн. та відсотків, розрахованих в межах строку кредитування ( 42 дні) в сумі 3444, 00 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12,76,77-81,141,211,223,247, 263,265,280, 285,289 ЦПК України, ст.ст.11,16,509,525,526,530,546,610,625,629,638,639,1052,1054 ЦК України,Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.08.2023-010000089 від 15.08.2023 року в розмірі 7444 ( сім тисяч чотириста сорок чотири) 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА