Рішення № 139285565, 18.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2468/25

провадження № 2/361/829/25

18.08.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

18 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що 20.04.2023 року відповідач уклав з АТ «Сенс Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 500765442. За умовами кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Відповідач належним чином свій обов`язок не виконав, внаслідок чого станом на 24.06.2024 утворилася заборгованість у розмірі 482 906 грн 19 коп. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача наявну заборгованість у розмірі 482 906 грн 19 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5794,87 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 37 955,23 грн.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 11 березня 2025 року відкрито провадження в справі у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 05 листопада 2025 року прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року закрито підготовче провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку судового засідання подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час повідомлений належним чином. Відзив не подав, причини неявки суду невідомі.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Обставини справи, що встановлені судом

20 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Сенс Банк» із пропозицією, офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500765442.

Згідно Акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500765442 від 20 квітня 2023 рокуАТ «Сенс-Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоду про надання споживчого кредиту на наступних умовах:

- тип кредиту «Кредит готівкою»;

- сума кредиту 447632,82 грн.;

- процентна ставка річних 4,99%; фіксована;

- строк кредиту 120 місяців;

- дата повернення 20.04.2033 року;

20.04.2023 року банк умови договору виконав та перерахував кошти на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується меморіальним ордером №1704722152 від 20.04.2023 року.

Випискою АТ «Сенс Банк» банку за період з 20.04.2023 по 24.06.2024 підтверджується користування кредитними коштами відповідачем ОСОБА_1 .

Із розрахунку заборгованості встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 500765442, в останнього станом на 24.06.2024 утворилася заборгованість, яка становить в загальному розмірі 482906 грн 19 коп. та складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 444 748,46 грн, відсотків за користування кредитом у розмірі 24 281,14 грн, заборгованість по комісії у розмірі 13 876,59 грн.

Також, відповідачу направлялася Письмова вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань та погашення заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами у загальному розмірі 467 713,17 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклав вищезазначений договір, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача - НОМЕР_1 . (Довідка про ідентифікацію).

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір про споживчий кредит № 500765442 від 20.04.2023 прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

У ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, що у випадку якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив борг та жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості по кредитному договору в розмірі 482 906 грн 19 коп. є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

При подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5794,87 грн, що підтверджується оригіналом меморіального ордера №724352 від 10.02.2025, який міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивачу надавалася правова допомога Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» відповідно до Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, вартість наданих послуг становить 37 955,23 грн, про що свідчить наданий розрахунок судових витрат в позовній заяві.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Так, згідно з розрахунку судових витрат, який здійснювався відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги №1006 від 28 січня 2025 року, вартість наданих послуг становить 37 955,23 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, керуючись принципами справедливості та верховенства права, враховуючи те, що правнича допомога по складанню позовних заяв за кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, є однотиповою, такі справи не є складними, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, як і кількість годин, витрачених адвокатом на надання послуг.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правову допомогу та визначає їх в розмірі 6 000 грн.

За вищенаведених обставин, а також враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає сплачений судовий збір у розмірі 5 794,87 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 530, 536, 611, 1046-1053, 1050, 1054, 1055, , ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 280-284, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» заборгованість за договором про споживчий кредит №500765442 від 20 квітня 2023 рокуу розмірі 482 906 (чотириста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот шість) гривень 19 копійки, з яких: 444 748,46 грн - тіло кредиту, 24 281,14 грн відсотки за користуванням кредиту, 13 876,59 грн комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» судовий збір у розмірі 5 794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні, 87 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН