Ухвала суду № 139284974, 27.08.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/163/26

Провадження №2-др/731/4/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Смаглюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області справу за заявою про компенсацію здійснених відповідачем витрат пов`язаних з розглядом справи в наслідок необґрунтованих дій позивача у цивільній справі №731/163/26 (провадження №2/731/214/26) за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2026 року Варвинським районним судом Чернігівської області винесено ухвалу у цивільній справі №731/163/26 (провадження №2/731/214/26), відповідно до якої позовну заяву ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду за клопотанням представника позивача.

17 серпня 2026 року представник відповідача Калінін С.К. звернувся до суду із заявою про компенсацію здійснених відповідачем витрат пов`язаних з розглядом справи в наслідок необґрунтованих дій позивача, тож просить стягнути на користь відповідача судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

17 серпня 2026 року до суду надійшли пояснення представника позивача в якій просила заяву представника відповідача залишити без розгляду. Обґрунтовує вказану позицію тим, що витрати на правничу допомогу є завищеними та необґрунтованими.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2026 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27 серпня 2026 року зазначену заяву було призначено до судового розгляду на 27 серпня 2026 року з викликом учасників справи в судове засідання.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Причини неявки до суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Калінін С.К. у судове засідання також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки до суду не повідомляли.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника відповідача слід задовольнити частково з наступних підстав.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонам доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

При цьому, слід зауважити, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у суді здійснював адвокат Калінін С.К. на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 22 квітня 2026 року серія ВІ №1380821 (а.с. 157, том 1). У відзиві на позовну заяву представником була вказана орієнтовна сума витрат на правничу допомогу адвоката 6 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача надано:

- копія ордеру на надання правничої допомоги від 22 квітня 2026 року серія ВІ №1380821 (а.с. 157, том 1);

- копія договору про надання правової (правничої) допомоги від 07 квітня 2026 року (а.с. 160-162, том. 1);

- копія рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (а.с. 165, том 1);

- копія акту виконаних робіт від 22 квітня 2026 року, де перелічено види наданих юридичних послуг на загальну суму 6 000 грн (за 14 годин роботи) (а.с. 166, том. 1).

Таким чином, аналізуючи документи надані представником відповідача на обґрунтування витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку щодо їх належності як доказів на підтвердження понесених ним судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги.

При цьому, суд бере до уваги позицію сторони позивача, висловлену у письмових поясненнях від 17 серпня 2026 року (а.с. 58-60, том 2), де представник позивача наголосила що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є явно непропорційним та необґрунтованим за складністю виконаної роботи та предмета спору.

Крім того, слід зазначити, що стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такий висновок викладений Верховним Судом, зокрема в постановах від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 28 серпня 2025 року в справі № 357/5156/23.

На підтвердження необґрунтованості дій позивача у заяві про відшкодування витрат, представник відповідача посилається на зловживання правами, а саме: пред`явлення завідомо безпідставного позову, відсутність предмета спору або його очевидно штучний характер.

Однак, суд критично ставиться до вказано твердження, адже стороні позивача стало відомо про набуття відповідачкою статусу дружини військовослужбовця лише з відзиву на позовну заяву, що і стало причиною для зменшення позовних вимог а згодом і залишення позову без розгляду. У разі своєчасного повідомлення стороні позивача про вказані обставини, вимоги не були б пред`явлені, а позов не був би поданий. У зв`язку з цим дії відповідача щодо невчасного повідомлення про наявність статусу особи, яка має пільги щодо нарахування відсотків слід вважати неправомірними та у зв`язку з цим зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Враховуючи викладене та виходячи з конкретних обставин справи, позиції сторін, щодо необґрунтованого та неспівмірного розміру витрат на правничу допомогу, невчасного повідомлення про фактичні обставини справи відповідачем, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Калініна С.К. підлягають зменшенню до розміру 2 000 грн., та відповідному стягненню на користь сторони відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача Калініна Сергія Костянтиновича про компенсацію здійснених відповідачем витрат пов`язаних з розглядом справи в наслідок необґрунтованих дій позивача у цивільній справі №731/163/26 (провадження №2/731/214/26) за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із позивача ТОВАРСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, юридична адреса: вул. Юрія Поправки, б. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094) на користь відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя А.І.Савенко