Ухвала суду № 139284493, 27.08.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3982/25

Провадження № 1-кс/286/370/26

У Х В А Л А

27 серпня 2026 року м. Овруч

Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю заявника ОСОБА_3 , представника захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник захисник ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025065500000055 , -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник захисник адвокат ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області із скаргою на повідомлення про підозру, в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025065500000055 як таке, що здійснене без дотримання вимог ст.ст.276-278 КПК України та не породило передбачених законом процесуальних наслідків, витребувати у сторони обвинувачення матеріали кримінального провадження в частині, що стосується вручення повідомлення про підозру, зокрема докази вручення, докази відмови від отримання, матеріали поштового направлення, рапорти слідчого.

Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 складене, однак не було вручено у спосіб, передбачений КПК України, що унеможливлює виникнення передбачених законом процесуальних наслідків та позбавляє особу реальної можливості реалізувати право на захист. Повідомлення про підозру особисто не вручалося, підпис про отримання відсутній, акт відмови від отримання відсутній. Поштове відправлення № 011201152953 не було вручено та повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання. Посилання сторони обвинувачення на повідомлення через застосунки Viber, WhatsApp, телефонні дзвінки або залишення у поштовій скринці не може вважатися належним врученням, оскільки такі способи не передбачені КПК України та не забезпечують підтвердження факту доведення змісту підозри до особи. Відповідно до ст.276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом, а згідно зі ст.278 КПК України підозра підлягає врученню у спосіб, який забезпечує підтвердження її отримання. Згідно з ст.42 КПК України права підозрюваного виникають з моменту повідомлення про підозру, тобто з моменту її належного вручення. Таким чином, за відсутності належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного. За таких обставин, будь-які процесуальні дії, що обґрунтовуються наявністю у особи статусу підозрюваного, здійснюються за відсутності належної процесуальної передумови. Невручення повідомлення про підозру не є формальним порушенням, і призводить до неможливості реалізації особою прав, передбачених ст.42 КПК України, зокрема права знати суть підозри, права на захист, права подавати клопотання та оскаржувати процесуальні рішення. Фактичне інформування особи через будь-які не передбачені законом канали не може замінити належне процесуальне повідомлення, оскільки не створюють юридичного факту набуття статусу підозрюваного. Отже, у даному кримінальному провадженні виникла ситуація, за якої: - сторона обвинувачення вважає особу підозрюваним; - однак не виконала обов`язок щодо належного повідомлення; - при цьому намагається застосувати до особи процесуальні наслідки такого статусу. Такий підхід призводить до порушення ст.20, 42 КПК України та фактичне обмеження права на захист. У постанові ККС ВС від 05.08.2025 у справі № 711/171/24, провадження № 51-1367км25, відповідно до ч.1 ст.278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Верховний суд також звернув увагу, що метою передбаченого законом алгоритму повідомлення є доведення до відома адресата певної інформації, яка має процесуальне значення, а у разі відмови особи від отримання повідомлення належним способом фіксації такого повідомлення може бути відеозапис відповідної процесуальної дії. На відміну від обставин, оцінених Верховним судом у справі № 711/171/24, у цьому кримінальному провадженні відсутні докази особистого вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру, відсутні докази його відмови від отримання, відсутня відеофіксація оголошення змісту повідомлення про підозру, а поштове відправлення повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання. Отже, сторона обвинувачення не підтвердила належного доведення змісту повідомлення про підозру до адресата у спосіб, передбачений КПК України. Таким чином, за відсутності належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 не набув процесуального статусу підозрюваного. За таких обставин, будь-які процесуальні дії, що обґрунтовуються наявністю статусу підозрюваного, здійснюються за відсутності належної процесуальної передумови. Відмова у задоволенні цієї скарги означатиме визнання допустимим застосування до особи процесуального статусу підозрюваного без виконання обов`язкової процесуальної умови належного вручення повідомлення про підозру, що створює можливість обмеження прав особи поза межами процедури, встановленої законом. Таким чином, усунення зазначеного порушення можливе виключно шляхом скасування повідомлення про підозру як такого, що не породило передбачених законом правових наслідків. Оскільки повідомлення про підозру не було вручено належним чином, строк на його оскарження не розпочався. У разі іншої оцінки судом, заявник просив поновити строк відповідно до ст.117 КП України.

Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 04.05.2026 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 на повідомлення про підозру, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.05.2026. Ухвалою слідчого судді від 28.05.2026 скаргу залишено без розгляду.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.06.2026 частково задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 , скасовано ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 28.05.2026, постановлено нову ухвалу, якою матеріали скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10.10.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України у межах кримінального провадження №12025065500000055 від 14.03.2025 повернуто в суд першої інстанції для виконання вимог ст.ст.304, 306, 307 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29.06.2026 справу за скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник захисник ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2026; зобов`язано слідчого відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області надати слідчому судді Овруцького районного суду Житомирської області для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025065500000055 в частині, що стосується вручення повідомлення про підозру.

30.06.2026 слідчим СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 подано слідчому судді заяву, в якій вказано, що 11.05.2026 обвинувальний акт розслідування у кримінальному провадженні № 12025065500000055 від 14.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України, був скерований до Овруцького районного суду Житомирської області, а матеріали передані процесуальному прокурору прокурору Овруцького районного відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_5 станом на даний час досудове розслідування завершено, жодними матеріалами, у тому числі тими, що слідчий суддя витребує, орган досудового розслідування не володіє.

За клопотанням сторони захисту від 29.06.2026 проведення судового засідання 01.07.2026, 12.00 год. відкладалося на 03.07.2026 о 12.00 год. В судовому засіданні оголошувались перерви до 08.07.2026 о 16.00 год., до 09.07.2026 о 11.00 год., до 15.07.2026 о 16.00 год., до 21.07.2026 о 15.30 год, до 26.08.2026 о 14.30 год., до 27.08.2026 о 16.00 год.

В судовому засіданні заявник та його представник захисник вимоги та доводи скарги підтримали, просили її задоволити, з мотивів у ній наведених, зокрема наголосили, що стороною обвинувачення не доведено, що повідомлення про підозру є врученим ОСОБА_3 .

В судовому засіданні прокурор проти скарги заперечив, просив у її задоволенні відмовити за безпідставністю, надав копії матеріалів кримінального провадження в частині, що стосується вручення повідомлення про підозру.

Розглянувши вимоги та доводи скарги, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим відділом ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025065500000055 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України.

10.10.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 за погодженням із процесуальним прокурором ОСОБА_5 було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України. Так як вказане повідомлення про підозру вручити особисто ОСОБА_3 не представилося можливим по причині переховування від органів досудового розслідування та уникання будь-яких контактів, слідчим було проведено комплекс заходів, направлених на вручення вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_3 , зокрема 10.10.2025 слідчим особисто здійснено виїзд за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , яке також є місцем проживання його батьків, що за адресою: АДРЕСА_1 , та о 14.38 год. особисто поміщено до поштової скриньки домоволодіння за вказаною адресою письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 та повістки про виклик до слідчого, що зафіксовано на боді-камері слідчого, відеозапис з якої, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, оглянуто слідчим суддею в судовому засіданні. А також 10.10.2025 на єдиний наявний застосунок Viber абонентського номеру ОСОБА_3 НОМЕР_1 слідчим надіслано скан-копію письмового повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого із відповідними роз`ясненнями; 11.10.2025 поштою на адресу за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , що в АДРЕСА_1 , рекомендованим листом № 1110201152953 надіслано письмове повідомлення про підозру та повістка про виклик, які не отримані адресатом з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Постановою слідчого від 31.10.2025 оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_3 , здійснення розшуку доручено СКП ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 03.11.2025 у справі № 286/3982/25 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з протоколом затримання особи від 24.04.2026 ОСОБА_3 фактично затриманий 24.04.2026 о 02.00 год. на підставі ухвали слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 03.11.2025 у справі № 286/3982/25.

24.04.2026 о 12.08 год. ОСОБА_3 у присутності його захисника особисто вручено під розписку письмове повідомлення про підозру.

Вказані обставини стверджуються матеріалами кримінального провадження № 12025065500000055, частину копій яких надано прокурором для приєднання до матеріалів скарги, а також досліджено слідчим суддею в судовому засіданні.

Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 24.04.2026 у справі № 286/3982/25, в кримінальному провадженні №12025065500000055 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора, суду, строком на два місяці - до 24.06.2026 включно; покладено на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21.05.2026 ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 24.04.2026 залишено без змін.

11.05.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025065500000055 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.345 КК України, скерований до Овруцького районного суду Житомирської області.

Звертаючись 29.04.2026 до слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області із скаргою на повідомлення на підозру ОСОБА_3 , заявник та його представник - захисник просять скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025065500000055, як таке, що здійснене без дотримання вимог ст.ст.276-278 КПК України та не породило передбачених законом процесуальних наслідків.

Згідно з ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу (ч.1). У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу (ч.2). Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав. (ч.3).

У відповідності до ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

У відповідності до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання; у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Згідно з ч.4 ст.278 КПК України дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Із змісту норми ч.1 ст.278 КПК України слідує, що складення письмового повідомлення про підозру та вручення письмового повідомлення про підозру є двома різними процесуальними діями, які можуть не збігатися в часі.

У даному випадку старшим слідчим СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНГТ в Житомирській області ОСОБА_7 було зібрано достатнього доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень: кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, відтак, 10.10.2025 складено письмове повідомлення про підозру. З метою вручення, письмове повідомлення про підозру направлялося ОСОБА_3 10.10.2025 на застосунок Viber його абонентського номеру телефону, поміщалося слідчим під відеозапис в поштову скриньку за місцем його фактичного проживання та 11.10.2025 надсилалось поштою.

Главою 26 КПК України передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Згідно з п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Із змісту норми п.10 ч.1 ст.303 КПК України слідує, що початок перебігу строку оскарження повідомлення про підозру законодавець пов`язує із днем її пред`явлення особі, а саме після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Заявник у скарзі стверджує, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 складено, однак належно не вручено у спосіб, передбачений КПК України, так як повідомлення особи через мобільні застосунки та залишення у поштовій скринці не є належним врученням у спосіб, передбачений законом; особисто повідомлення про підозру не вручалося, підпис про отримання відсутній, акт відмови від підпису відсутній.

При цьому доводи заявника, що особисто ОСОБА_3 повідомлення про підозру не вручалося не відповідають фактичним обставинам справи, так як 24.04.2026 ОСОБА_3 затримано та цього ж дня, 24.04.2026 слідчим ОСОБА_7 вручено ОСОБА_3 способом надання йому особисто під розписку письмового повідомлення про підозру, складеного 10.10.2025.

Будучи допитаним в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 показав, що 24.04.2026 його фактично було затримано працівниками поліції в м.Бровари Київської області у зв`язку із іншими подіями, внаслідок яких він зазнав тілесних ушкоджень і йому надавали медичну допомогу - зашивали перерізане горло. Під час встановлення його особи працівники поліції Київщини з`ясували, що він розшукується поліцією м.Овруч, тому зв`язалися з останніми і ті через 3-4 години приїхали за ним та перевезли його в м.Овруч. 24.04.2026 поліція оформляла щодо нього багато якихось документів, але яких саме йому не відомо. Стверджує, що йому не було відомо про підозру, розписки про вручення йому підозри 24.04.2026 він не підписував. Вважає, що на розписці про вручення підозри від 24.04.2026 міститься не його підпис. Визнає, що на протоколі про затримання від 24.04.2026 та розписці про надання копії клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 24.04.2026 містяться його підписи. В той день 24.04.2026 він підписував багато документів, але які саме - не знає.

Слідчий суддя до показів підозрюваного ОСОБА_3 щодо невручення йому підозри особисто під розписку 24.04.2026 та того, що на розписці про вручення підозри від 24.04.2026 міститься не його підпис, відноситься критично, оскільки ці показання суперечать матеріалам кримінального провадження і спрямовані на ухилення підозрюваного від досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Водночас, будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 - слідчий ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирські області, показав, що відповідно до матеріалів кримінального провадження був визначений слідчим під час досудового розслідування за фактом скоєння кримінальних правопорушень, до яких причетний ОСОБА_3 . Всі матеріали досудового розслідування вказаного кримінального провадження надавалися захисту для ознайомлення у встановленому КПК порядку. Всі слідчі дії, які проводилися в межах вказаного кримінального провадження, де у процесуальних документах зазначено його прізвище як слідчого, проводилися безпосередньо ним. Текст повідомлення про підозру ОСОБА_3 складався безпосередньо ним, як слідчим, на підставі сукупності доказів зібраних на досудовому розслідуванні, та погоджувався прокурором. Зібрані докази підтверджували підозру і давали підстави її скласти. Не пам`ятає точних дат коли саме пред`являлася підозра, але точно пам`ятає, що складена підозра первинно вручалася у жовтні 2025 року шляхом надіслання її ОСОБА_3 засобами електронного зв`язку, зокрема через застосунок Viber, а також ним, як слідчим, особисто було здійснено виїзд на місце проживання ОСОБА_3 і поміщено повідомлення про підозру в поштову скриньку. Окрім того, повідомленням про підозру надіслано ОСОБА_3 поштою. Захиснику ОСОБА_4 також було надіслано повідомлення про підозру ОСОБА_3 . Захисник ОСОБА_4 був залучений до кримінального провадження на стадії затримання ОСОБА_3 . Фактично ОСОБА_3 було затримано 24.04.2026 в місці його виявлення у Київській області, але протокол затримання складено в м.Овруч оперативним працівником ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Зважаючи на нетипову поведінку підозрюваного ОСОБА_3 , який не визнавав та заперечував факт вручення йому підозри поштовими та електронними засобами зв`язку, ОСОБА_3 на момент його затримання 24.04.2026 слідчим було вручено особисто під розписку ще раз ту ж саму первинну підозру. Нова підозра ОСОБА_3 не вручалася. Хоча первинно підозра була вручена всіма можливими іншими засобами, передбаченими КПК, вручення тієї ж самої підозри особисто ОСОБА_3 під розписку 24.04.2026 є контрольним заходом і не являється повторним врученням. Повторного повідомлення про підозру не було. 24.04.2026 мало місце контрольне вручення підозри, під час якого були присутні підозрюваний ОСОБА_3 та він, слідчий ОСОБА_7 . Чи був присутній захисник ОСОБА_4 - не пригадує. На розписці про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 . 24.04.2026 проставлений підпис ОСОБА_3 , який належить саме йому, а також міститься підпис його - слідчого ОСОБА_7 . Підписи на розписці належать саме тим особам, які їх ставили. Проставляння підпису захисника на повідомленні про підозру його підзахисному законом не вимагається. Відповідно не потрібно, щоб захисник ставив свій підпис на розписці про вручення повідомлення про підозру особі, яку він захищає. Права і обов`язки підозрюваного ОСОБА_3 було роз`яснено під час вручення підозри. Відеофіксації вручення підозри особисто під розписку підозрюваного 24.04.2026 не здійснювалося. Не пам`ятає хто був присутній при врученні підозри 24.04.2026, можливо оперативні працівники. Години вручення не пригадує. Пригадує, що орієнтовно за день до 10.10.2025 за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , спілкувався з ОСОБА_3 та намагався йому вручити повідомлення про підозру, яке вже було складено, але дата на ньому ще не була проставлена, проте розмова не задалася і він не зміг його вручити. Хоча документально підтвердити цього не може. Згідно з оперативною інформацією слідчому було достовірно відомо, що ОСОБА_3 не проживає за місцем своєї реєстрації, фактично проживає в АДРЕСА_1 . Вказана адреса проживання зафіксована також в матеріалах про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, де справа розглядалася судом і провадження у справі було закрито.

Слідчий суддя констатує, що, виходячи із приписів п.10 ч.1 ст.303 КПК України, строк оскарження повідомлення про підозру, пред`явленого 10.10.2025 настав. Враховуючи, що стосовно ОСОБА_3 було складено єдине повідомлення про підозру, яке вручалося йому різними способами в різний час, і нового повідомлення про підозру йому 24.04.2026 не пред`являлося, тому підстави вважати, що строк оскарження повідомлення про підозру, пред`явленого 24.04.2026, станом на момент подання розглядуваної скарги 29.04.2026, не настав - відсутні.

Водночас із змісту норми п.10 ч.1 ст.303 КПК України вбачається, що з підстав, зазначених у ній слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся із скаргою на повідомлення на підозру, складене 10.10.2025, - 29.04.2026, тобто до звернення прокурора 11.05.2025 з обвинувальним актом до суду. Відтак, вказана скарга підлягає розгляду слідчим суддею.

У відповідності до ч.1 ст.42 КПК, підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 Кодексу: повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У постанові ККС ВС від 05.08.2025 у справі № 711/171/24, провадження № 51-1367км25, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч.1 ст.278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Тобто вказана норма передбачає можливість не лише письмового вручення повідомлення про підозру, але й відсилає до норми, за якою повідомлення про підозру буде вважатися врученим із застосуванням інших способів, визначених для вручення повідомлень у кримінальному провадженні. За правилами ч.1, ч.3 ст.111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження, зокрема про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію; повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

У свою чергу, положення ч.1 ст.135 глави 11 КПК України регламентують, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою. Тоді як положення ч.1 ст.136 глави 11 КПК України регламентують, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому відправленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2025 у справі № 711/171/24, провадження № 51-1367км25, також звертає увагу, що положення кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру повідомлення учасника провадження про здійснену процесуальну дію або про прийняте процесуальне рішення, в тому числі й вручення письмового повідомлення про підозру, спрямоване на те, щоб адресат такого повідомлення був поінформований про факт прийнятого рішення або вчинення процесуальної дії. Тобто основною метою передбаченого законом алгоритму здійснення такого повідомлення є доведення до відома адресата певної інформації, яка має процесуальне значення у провадженні.

Водночас, з огляду на те, що відповідно до приписів ч.1 ст.136, ч.1 ст.278 КПК України в якості належного підтвердження факту отримання особою повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом іншим шляхом законодавець допускає будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом, слідчий суддя вважає, що ознайомлення ОСОБА_3 із змістом повідомлення про підозру 10.10.2025 через мобільний застосунок та шляхом поміщення слідчим в поштову скриньку домоволодіння за місцем фактичного перебування підозрюваного від відеозапис та надіслання 11.10.2025 повідомлення про підозру поштою, є належним врученням у спосіб, передбачений КПК України. При цьому, відсутність відеозапису безпосереднього вручення особі повідомлення про підозру 24.04.2026, не свідчить про його не вручення, оскільки такий спосіб є альтернативним можливим іншим способом фіксації факту повідомлення, передбаченим ч.1 ст.136 КПК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025065500000055 здійснено з дотримання вимог ст.ст.276-278 КПК України.

За правилами ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Відтак, керуючись ст.ст.304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник захисник адвокат ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025065500000055 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 27.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1