Рішення № 139284418, 27.08.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/654/26

Провадження № 2/685/622/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в сел. Теофіполь в порядку спрощеного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2026 року від ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до суду надійшов позов з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 315851, укладеним 19 лютого 2025 року між позикодавцем ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 , яка становить 12207 грн. і складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3900 грн., заборгованості за відсотками в сумі 390 грн., заборгованості по комісії в сумі 312 грн. та заборгованості по штрафних санкціях в сумі 7605 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальницею своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

Позивачем перед звернення до суду було направлено відповідачці копію позовної заяви з додатками за її зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , судом за цією ж адресою було направлено копію ухвали про відкриття провадження, яка була повернена без вручення у зв`язку з відсутністю одержувача.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України учасник судового розгляду в такому разі вважається належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.

Відповідачка письмового відзиву не направила.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

19 лютого 2025 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 315851, який, згідно пункту 21 договору укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальниця надала кредитодавцю реквізити свого паспорта, РНОКПП, адресу, номери телефонів та електронну адресу, договір був підписаний нею шляхом введення одноразового ідентифікатора «v6U4T2», з чого вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Сіроко фінанс» та позичальницею ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Відповідно до умов договору позики, Товариство зобов`язувалося надати позичальнику 3900 грн. на строк 20 днів, а позичальник зобов`язувався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування ними в розмірі 0,01 % на кожен день користування в межах вищезазначеного строку користування кредитом та 5 % в день поза межами такого строку, а також сплатити комісію за надання позики в розмірі 17,81 % від суми наданої позики, що у грошовому виразі становить 694,59 грн.

Повернення позики та сплата процентів, згідно графіку платежів у додатку до договору, здійснювалося шляхом здійснення 10 березня 2025 року одного платежу в сумі 4602 грн., який складався з повернення тіла кредиту в сумі 3900 грн., процентів в сумі 7,41 грн. та комісії за надання кредиту разом в сумі 694,59 грн.

На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальниці було надано кредит шляхом перерахування на її рахунок НОМЕР_1 , визначений у п. 30 Кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальниця кількома платежами вносила кошти на виконання умов договору в загальній сумі 741 грн., з яких 163 грн. зараховано на погашення процентів, 382,59 грн. зараховано на погашення комісії за видачу кредиту та 195 грн. зараховано на погашення пені.

Відповідачем не надано доказів здійснення платежів у більшій сумі, тому вимога стягнення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Проте, суд не погоджується з визначеним розміром боргу по тілу кредиту, також не вбачається підстав для стягнення відсотків, комісії та штрафних санкцій.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості, позивач нарахував проценти за користування позикою по 03 травня 2025 року.

Однак, умовами договору чітко визначено, що строк позики становить 20 днів, продовження строку, відповідно до розділу 6, можливе лише на підставі додаткової угоди, якої матеріали справи не містять, тому нарахування відсотків за користування позикою поза межами строку позики порушує умови договору, тобто розмір відсотків, які позичальниця зобов`язана сплатити за даним договором, є 7,41 грн., які уже були нею внесені платежем від 10 березня 2025 року.

З цих же підстав на суму 156 грн., зарахованих на погашення процентів з одержаних від позичальника коштів, підлягає зменшенню борг по тілу кредиту.

Пунктом 1.2, 2.4 договору передбачена комісія, тобто грошові кошти, які нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою, в розмірі 17,81 % від суми позики, що становить 694,59 грн.

При цьому у договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов?язані з наданням та обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена одноразова комісія в значному розмірі та щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього закону загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісії за надання та за обслуговування кредиту.

Водночас, закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту 2.4 договору № 315851 від 19 лютого 2025 року щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування комісії за надання та комісії за обслуговування кредиту, судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення даної комісії. Безпідставним також є зарахування одержаних від відповідача коштів на погашення комісії.

Не підлягає задоволенню і позовна вимога стягнення неустойки у виді пені в сумі 7605 грн. як така, що суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з цим позивачем було безпідставно зараховано з одержаних від позичальниці коштів 195 грн. в рахунок погашення пені, тому на цю суму підлягає зменшенню заборгованість по тілу кредиту за надання кредиту.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту становить 3166,41 грн. ((3900,00 грн. (початкова сума боргу по тілу кредиту) 382,59 грн. (безпідставно зарахована на погашення боргу по комісії частка суми платежу) 156,00 грн. (безпідставно зарахована на погашення боргу по процентах частка суми платежу) 195 (безпідставно зарахована на погашення боргу по пені частка суми платежу)), яка і підлягає стягненню.

Правонаступником ТОВ «Сіроко фінанс» за даним кредитним договором є ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», що підтверджується договором факторингу № 23072025 від 23 липня 2025 року з відповідним реєстром боржників, до якого включена відповідачка, згідно якого право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ТОВ «Сіроко фінанс» до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн., яка підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір № 43657029/02 про надання правової допомоги, укладений 02 січня 2026 року між Адвокатським об`єднанням «Констрактів лойерз» та позивачем, згідно якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Додатковою угодою № 315851 до даного договору від 31 березня 2026 року про доручення адвокатському бюро надання юридичної допомоги у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 .

Згідно наданого представником позивача акту прийому-передачі наданих послуг № 315851 від 31 березня 2026 року АО «Констрактів лоєрз» надало ТОВ «ФК «Солвентіс» послуг про стягнення заборгованості з відповідача на загальну суму 6000 грн., з яких усна консультація щодо обставин спірних правовідносин впродовж 0,5 год. на суму 250 грн., письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин впродовж 0,5 год. на суму 250 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів позивача впродовж 1 години на суму 1500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в т.ч. попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи впродовж 2 годин на суму 3000 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) впродовж 0,5 год. на суму 750 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З наданих матеріалів не вбачається обґрунтувань на підтвердження того, що час тривалістю 4,5 год. був в повній мірі використаний для надання консультацій, правовий аналіз, складання позовної заяви та вивчення матеріалів, зважаючи на ціну позову та суть спору, який полягає у стягненні заборгованості за договорами мікрозайму, зважаючи на однотипність та схожість кредитних інших позикодавців, про що також свідчить заповнення тексту шаблону позовної заяви з застосуванням «автозаміни», оскільки прізвище відповідача у позовній заяві не відмінялося не зважаючи на контекст, тому на відповідача покладаються витрати позивача на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Сплачений при подачі позову судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог 25,94 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість в сумі 3166,41 грн. (Три тисячі сто шістдесят шість гривень 41 коп.) за Договором позики № 315851 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), укладеним 19 лютого 2025 року між кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» (код ЄДРПОУ 42827134) та позичальницею ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3166,41 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код ЄДРПОУ 43657029) судові витрати в сумі 1209,39 грн., з яких сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 690,61 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 518,79 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 серпня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.