Ухвала суду № 139284299, 25.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

25 серпня 2026 р. Справа № 906/310/26.

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

розглянувши заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 14.08.2026 (за вх.№01-44/3008/26 від 14.08.2026)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22"

про стягнення 996 461,84грн

за участю представників сторін:

від стягувача: Малюта Н.М. - довіреність від 09.02.2026 (в режимі відеоконференції);

від боржника: Проценко О.М. - ордер серія АІ №2234542 від 18.06.2026 (в режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2026 позов задоволено частково; зменшено розмір штрафу та пені на 50 відсотків; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 445 241,00грн основного боргу; 53 686,64грн курсової різниці; 142 796,48грн 15% штрафу; 114 225,15грн 36% річних; 48 858,05грн пені; 11 957,55грн судового збору; відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 142 796,48грн 15% штрафу та 48 858,05грн пені; органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання даного рішення суду, проводити нарахування і стягнення 36% річних (від суми основного боргу), починаючи з 14.03.2026 і до моменту повної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" суми основного боргу (зазначеної у п.3 рішення), за формулою: сума боргу х 36 х кількість днів прострочення : 365 : 100.

05.08.2026 на виконання зазначеного рішення видано наказ.

10.08.2026 від Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит на матеріали справи №906/310/26 в зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Агрополісся-22".

12.08.2026 матеріали справи скеровані до суду апеляційної інстанції.

14.08.2026 за вх.№01-44/3008/26 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Агрополісся-22" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 14.08.2026. В обґрунтування даної заяви, боржник посилається на те, що станом на дату видачі наказу від 05.08.2026 та станом на дату подання заяви рішення Господарського суду №906/310/26 не набрало законної сили, оскільки відповідачем реалізовано своє право на апеляційне оскарження та у визначений процесуальним законом двадцятиденний строк з моменту отримання судового рішення - 03.08.2026 відповідач шляхом поштового зв`язку звернувся із апеляційною скаргою. Боржник вважає, що наказ №906/310/26 від 05.08.2026 виданий судом передчасно, тому він має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню. Також боржник доводить до відома, що незважаючи на обізнаність ТОВ "Вітагро Партнер" на наявність апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2026 останній пред`явив наказ №906/310/26 до примусового виконання та 13.08.2026 відкрито виконавче провадження на примусове виконання рішення.

Ухвалою суду від 17.08.2026 заяву ТОВ "Агрополісся-22" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 14.08.2026 прийнято до розгляду; судове засідання для розгляду вказаної заяви призначено на 25.08.2026 о 12:00.

19.08.2026 за вх.№9830/26 через систему "Електронний суд" стягувач подав заперечення на заяву від 18.08.2026, в яких останній зазначає, що станом на дату набрання рішенням законної сили (04.08.2026) та станом на дату видачі наказу (05.08.2026) інформація щодо апеляційного оскарження судового рішення у справі у суду першої інстанції та у позивача була відсутня. Тільки 10.08.2026 від Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит на матеріали справи №906/310/26, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Агрополісся-22" шляхом надіслання апеляційної скарги поштовим зв`язком. Тобто ТОВ "Агрополісся-22" маючи зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС направили апеляційну скаргу поштовим зв`язком в останній день на апеляційне оскарження. Стягувач вважає, що боржник зловживає процесуальними правами задля затягування строків розгляду апеляційної скарги та відповідно перешкоджає виконанню рішення суду. Вважає, що наказ суду у справі не виданий помилкового, тому відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник боржника підтримала заяву та просила її задовольнити.

Представник стягувача заперечила проти задоволення заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 14.08.2026 та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" на заяву від 19.08.2026, суд не вбачає підстав для задоволення заяви боржника, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України передбачено, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч.1, 2 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч.2, 4 ст.11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

Згідно із ч.2 ст.328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Як зазначено в обґрунтуванні заяви ТОВ "Агрополісся-22" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Житомирської області від 05.08.2026 на примусове виконання рішення суду від 30.06.2026 видано помилково. На думку заявника, станом на 03.08.2026 рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки, копію повного рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 15.07.2026. За таких обставин, передбачений ст.256 ГПК України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження розпочався 16.07.2026 та сплив 04.08.2028. 03.08.2026 засобами поштового зв`язку ТОВ "Агрополісся-22" подало апеляційну скаргу на рішення суду від 30.06.2026.

Згідно положень ч.1 ст.241, ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Із наведеного випливає, що момент набрання законної сили рішення суду безпосередньо пов`язаний із закінченням строку на його апеляційне оскарження, строк якого становить двадцять днів і починає свій перебіг з дня складення повного рішення суду.

Тобто визначальним у обчислені двадцятиденного строку подання апеляційної скарги є момент складення повного тексту рішення.

Крім того, зазначені норми вказують на те, що господарські суду першої інстанцій у разі відсутності апеляційної скарги протягом 20 днів з дати складання та підписання повного тексту рішення повинні видати наказ про примусове виконання рішення.

У судовому засіданні 30.06.2026 за участю представника відповідача суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/310/26.

Повне рішення складено та підписано 10.07.2026.

Отже, враховуючи положення ч.1 ст.241 та ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що повне рішення суду складено 10.07.2025, двадцятиденний строк на його апеляційне оскарження сплив 31.07.2026. У зв`язку з відсутністю у базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" відомостей про подання апеляційної скарги у вказаний строк, рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2026 набрало законної сили 31.07.2026.

Водночас, суд, враховуючи відсутність інформації у базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" відомостей про подання апеляційної скарги (апеляційна скарга зареєстрована 06.08.2026), 05.08.2026 видав наказ стягувачу.

Після видачі наказу №906/310/26, 06.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" надійшла заява від 06.08.2026, в якій повідомляє суд про подання апеляційної скарги 03.08.2026 засобами поштового зв`язку.

06.08.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд зареєстрував апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22". Тобто у суду першої інстанції на момент видачі наказу були відсутні будь-які відомості про наявність/подання апеляційної скарги ТОВ "Агрополісся-22" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2026.

Суд зазначає, що заявник помилково ототожнює положення ст.242 Господарського процесуального кодексу України, які регулюють момент вручення судового рішення, із положеннями ст.256 цього Кодексу, що визначають порядок обчислення строку апеляційного оскарження та початок його перебігу для визначення дати набрання законної сили рішення суду.

Зокрема, суд звертає увагу, що момент вручення судового рішення стороні впливає на право цієї сторони на апеляційне оскарження в контексті положень ч.2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України, за яким учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В розрізі викладеного суд зазначає, що у разі, якщо сторона отримала копію рішення не у день його проголошення або складення, це не позбавляє її права на апеляційне оскарження. Заявник може подати апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з дня вручення повного рішення з одночасним клопотанням про поновлення строку на таке оскарження. Водночас зазначене не переносить автоматично строк обчислення дати набрання законної сили рішення суду, а лише дає можливість поновити строк на апеляційне оскарження.

Означене вказує, що момент вручення рішення впливає лише на можливість поновлення строку апеляційного оскарження, але не змінює початок перебігу основного (20-денного) строку, який обчислюється від дати складення повного тексту.

Відповідно, дата набрання рішенням законної сили визначається за загальним правилом, а не з огляду на дату вручення судового рішення.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 14.08.2026 (за вх.№01-44/3008/26 від 14.08.2026) за безпідставністю.

Також суд, звертає увагу боржника на ст.38 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.

Керуючись ст.234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 14.08.2026 (за вх.№01-44/3008/26 від 14.08.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 27.08.2026.

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1, 2 - сторонам в Електронні кабінети підсистеми "Електронний суд"