Ухвала суду № 139284291, 26.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

26 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/742/26 (906/1045/26)

За заявою: Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича

До:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроХім Трейд 25"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниватек"

про визнання договорів недійсними та витребування майна

в межах справи №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"

Суддя Гнисюк С.Д.

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026, зокрема, відкрито провадження у справі №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна" арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича, за його згодою; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/742/26; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні суду на 06.10.2026.

24.08.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд" від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича надійшла позовна заява №906/742/26 від 21.08.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна", до Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроХім Трейд 25"та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниватек"про визнання договорів недійсними та витребування майна, в межах справи №906/742/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна", з додатками.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно статті 7 Кодексу про банкрутство, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також вимогам статті 172 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 163 ГПК України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір сплати судового збору за подання позовів майнового характеру визначено у підпункті 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно поданого позову заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договорів) та дві майнові вимоги (витребування майна).

Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті за дві немайнові вимоги 6 656,00грн.

Позивачем, з урахуванням коефіцієнту 0,8, було сплачено судовий збір за 2 немайнові вимоги в сумі - 5 324,80грн.

Щодо майнових вимог, суд зазначає про наступне.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.05.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог ст. 162 ГПК України.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, належним та допустимим доказом вартості спірного нерухомого майна є належним чином оформлений звіт суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта нерухомості.

Матеріали позовної заяви не містять доказів вартості майна, тому суд не може визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд вимог про витребування майна.

Оскільки позивач заявив дві вимоги немайного характеру та дві вимоги майнового характеру (застосування наслідків недійсності правочинів шляхом витребування права вимоги), то останній повинен доплатити судовий збір як за майнові спори у відповідності до пункту 2 частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням вартості майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищезазначене, суд вбачає підстави для залишення заяви без руху, надавши заявникам строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича №906/742/26 від 21.08.2026 про визнання договорів недійсними та витребування майна - залишити без руху.

2. Розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Агро Україна"арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича надати суду:

- докази сплати (доплати) судового збору за 2 вимоги майнового характеру (витребування майна) на рахунок Господарського суду Житомирської області, який визначається з урахуванням вартості майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз`яснити заявнику, що за змістом ч.4 ст.174 чинного ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Гнисюк С.Д.