Рішення № 139284045, 27.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2409/26Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Синельникової К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Амбар", м. Фастів, Київська обл.

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 5 207 291 грн 46 коп. та визнання недійсним одностороннього правочину

Представники:

від позивача: Наконечний В.Л., ордер, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Амбар" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Амбар" грошові кошти у сумі 5 207 291 грн 46 коп.

- Визнати недійсним односторонній правочин Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", викладений у листі за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024, щодо дострокового розірвання договору про закупівлю товару за № 12/13/562ВО від 05.01.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Амбар".

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару № 12/13/562ВО від 05.01.2024.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 30.06.2026.

19.05.2026 від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якій останній вказує на те, що 05.01.2024 ДП «СхідГЗК» електронною поштою на адресу ТОВ «АМБАР» була направлена заявка № 13-13/42 щодо часткової поставки товару.

Згідно видаткової накладної №54 від 11.01.2024 "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" поставило Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі Договору №12/13/562 ВО від 05.01.2024 товар (труба безшовна) на загальну суму 2 928 724 грн 09 коп. з ПДВ.

09.02.2024 ДП «СхідГЗК» електронною поштою на адресу ТОВ «АМБАР» була направлена друга заявка № 13-13/378 щодо поставки залишку товару згідно до специфікації № 1 до договору.

Дана заявка не була ТОВ «АМБАР» виконана, товар на підприємство визначений договором в строк не надійшов, останнім строком поставки є 01.03.2024.

21.02.2024 ДП «СхідГЗК» електронною поштою на адресу ТОВ «АМБАР» підприємство направляє заявку № 13-13/496 щодо поставки труби б/ш 219х8.00 мм, яка була визначена в заявці від 09.02.2024 та не була взагалі поставлена.

Видатковою накладною №324 від 22.02.2024, ТОВ "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" поставило Державному підприємству "Східний гірничо- збагачувальний комбінат" на загальну суму 255 022 грн. 56 коп.

Таким чином, згідно заявки від 05.01.2024 та від 21.02.2024 поставлено товару на загальну суму 3 183 746,65 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/2758/24 від 27.11.2024 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Амбар" 3 183 746,65 грн. заборгованість, 49 169,97 грн. інфляційні втрати, 38795 грн. судовий збір.

Таким чином, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості згідно договору №12/13/562ВО про закупівлю товару від 05.01.2024р. у розмірі 3 183 746,65 грн., по якому є рішення, яке набрало законної сили, знаходиться на виконанні, але згідно мораторію зупинено до 01.01.2028.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що заявка від 09.01.2024 не була виконана позивачем на суму 5 188 472,15 грн.

05.03.2024 за № 01 ТОВ ТВКАМБАР була направлена на адресу ДП СхідГЗК претензія якою повідомлено про вжиття самозахисту цивільних прав у вигляді зупинення наступної поставки товару до моменту сплати покупцем 2 928 724,09 грн. вартості попередньої поставки.

Тобто ТОВ ТВКАМБАР призупинило поставку згідно заявки від 09.02.2024 за № 13-13/378 і на сьогодні Позивач так і не здійснив поставку, а тому відсутні підстави вимагати стягнення з відповідача не існуючої заборгованості у розмірі 5 207 291,46 грн.

Якщо Позивач не здійснив поставку, у Покупця не виникає обов`язку з оплати чи відшкодування заборгованості, адже фактично відсутній сам предмет заборгованості.

Таким чином вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 5 207 291,46 грн. є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивач не надає жодного документу щодо здійсненої поставки за яку вимога є стягнення у розмірі 5 207 291,46 грн.

Крім того, відповідач зазначає про те, що Позивач посилається на лист від 08.07.2024 № 13-13/1932 про розірвання в односторонньому порядку згідно з невиконанням п.5.1 умов договору, який хоче визнати судом недійсним, стає юридично недоречним для підтвердження правовідносин, які виникли внаслідок рішення від 18.03.2025 (оскільки на момент прийняття цього рішення сам договір вже не діяв).

Таким чином, посилання Позивача на умови вже неіснуючого договору є юридично недоречним та не може братися судом до уваги як доказ, а тому відсутні підстави у задоволенні позовних вимог.

21.05.2026 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній вказує на те, що ним позовних вимог про стягнення з відповідача 3 183 746,65 грн, по якому є рішення, яке набрало законної сили, не заявлялися.

Покупець, маючи заборгованість перед Постачальником на суму 3 271 711,62 грн, фактично відмовився прийняти та оплатити товари на суму 5 207 291,46 грн.

Позивач наполягає на тому, що у разі задоволення судом заявлених позовних вимог та оплати Відповідачем заборгованості за товари у Позивача виникне обов`язок з постачання товарів Покупцю на суму 5 207 291,46 грн, що прямо передбачено ч. 1 ст. 655 ЦК України (за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму).

Постачальник зберігає вказаний товар у себе, але постачати його без оплати є недоцільним, оскільки це призведе ще до більшої суми заборгованості Продавця за вже поставлений товар.

Позивач вважає, що спосіб захисту у цій справі спрямований на розумне стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, в іншому випадку поставка товару на 5 207 291,46 грн призведе до несправедливого та непомірного тягаря для Постачальника , а також стане джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків Покупцем.

Крім того, позивач вказує на те, що Відповідач заявку від 09.02.2024 за № 13-13/378 надіслав Позивачу в період дії Договору до прийняття спірного одностороннього правочину у листі за вих. № 13- 13/1932 від 08.07.2024.

В силу прямих положень Договору договір діє в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Строк дії договору не є терміном дії зобов`язання, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13 та в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/7444/18).

Отже, закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

У підготовчому засіданні 30.06.2026 присутні представники сторін не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 30.06.2026 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.07.2026.

01.07.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує на те, що аргументи, викладені у відповіді на відзив, носять виключно суб`єктивний характер та зводяться до незгоди з правовою позицією Відповідача, проте вони не містять чіткого правового обґрунтування відповідно до норм матеріального чи процесуального права.

Крім того, відповідач повторно наполягає на тому, що вимоги позивача про стягнення 5 207 291,46 грн є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу (поставки) обов`язок продавця передати товар виникає в обмін на зобов`язання покупця оплатити його вартість.

Згідно із нормами господарського права, право вимоги оплати у постачальника виникає виключно після фактичної передачі товару, яка підтверджується належними первинними документами.

Оскільки постачання товару не відбулося, покупець має право відмовитися від оплати, якщо за договором передбачено попередню (поетапну) оплату. Відповідно до ст. 692 та ст. 538 Цивільного кодексу України, при не поставці товару у відповідача не виникає зобов`язання з його оплати. Отже, вимога Позивача про стягнення 5 207 291,46 грн. є необґрунтованою та безпідставною.

21.07.2026 від позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні, що відбулося 23.07.2026 оголошувалась перерва до 18.08.2026.

У судовому засіданні, що відбулося 18.08.2026 оголошувалась перерва до 27.08.2026.

27.08.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

У судове засідання 27.08.2026 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 27.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочену частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови оплати та поставки товару, наявність підстав для стягнення основного боргу, наявність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", викладеному у листі за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024, щодо дострокового розірвання договору про закупівлю товару за № 12/13/562ВО від 05.01.2024.

Між Державним підприємством"Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" (далі - постачальник/позивач) укладений договір про закупівлю товару від 05.01.2024 за № 12/13/562ВО (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.2. договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в пункті 1.2. договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Постачальник зобов`язується поставити магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, код ДК 021:2015-4416 (труби безшовні Ст10Х17Н13М2Т (AISI 316Ті)) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 30-ти календарних днів.

Поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару - протягом 20-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу, що вказана в договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим) (пункт 5.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, але, в будь - якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1. договору).

Також, між позивачем та відповідачем укладена специфікація № 1 від 05.01.2024 до договору на поставку відповідачем металопродукції на 8372218,80 грн з урахуванням ПДВ 20 %.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що 05.01.2024 останній отримав від відповідача заявку за вих. № 13-13/42 від 05.01.2024 на поставку товарів (додається).

12.02.2024 Позивач отримав від Відповідача заявку за вих. № 13-13/378 від 09.02.2024 на поставку товарів.

Позивач по заявці за вих. № 13-13/42 від 05.01.2024 поставив Відповідачу товари 11.01.2024 на суму 2 928 724,09 грн, а 22.02.2024 по заявці за вих. № 13-13/378 від 09.02.2024 на суму 255 022,56 грн.

Водночас Відповідач в порушення п.п. 4.2, 6.4.1 Договору протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товарів (12.02.2024 та 25.03.2024 відповідно) оплату Позивачу не здійснив.

На цій підставі Позивач 05.03.2024 зупинив виконання свого зобов`язання з поставки наступної партії товару за заявкою за вих. № 13-13/378 від 09.02.2024 до моменту сплати Покупцем 2 928 724,09 грн.

Листом за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024 ДП "СХІДГЗК" повідомило ТОВ "ТВК "АМБАР", що з 08.07.2024 Договір розривається в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням Постачальником п. 5.1 Договору щодо постачання товару згідно з заявкою № 13-13/378 від 09.02.2024.

16.03.2026 Позивач направив Відповідачу лист за вих. № 16-1/03-2026 від 16.03.2026, яким запропонував:

1) В добровільному порядку визнати лист ДП "СХІДГЗК" за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024 таким, що втратив чинність, та підтвердити чинність Договору у повному обсязі;

2) Підписати додаткову угоду № 1 від 16.03.2026 до Договору, якою серед іншого, пропонувалось здійснити Покупцем 60 % попередньої оплати за Товар, а остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості поставленої партії Товару провести протягом 30 календарних днів з дати отримання партії Товару.

Відповідач листом за вих. № 13-02/747-вих від 07.04.2026 відмовився поновити дію Договору та отримати товар, шляхом здійснення 60 % попередньої оплати за нього.

В свою чергу, Позивач як переможець публічних закупівель мав "виправдане очікування" стосовно того, що публічна закупівля (придбання замовником товарів у порядку, встановленому згаданим Законом) відбулася і, відповідно, весь товар, зазначений у Специфікації до Договору, буде прийнятий та оплачений відповідачем як покупцем.

Таким чином, позивач вважає, що невиконання відповідачем як покупцем свого зобов`язання щодо прийняття кількості невитребуваного товару від позивача суперечить принципу добросовісності у виконанні договору та порушує права позивача як постачальника, який розраховував на належне виконання договору в обсязі, погодженому за результатами проведеної процедури публічної закупівлі

З огляду на викладене, Позивач звертається до суду з вимогами:

- визнати недійсним односторонній правочин Відповідача, викладений у листі за вих.

№ 13-13/1932 від 08.07.2024;

- стягнути з Відповідача заборгованість за Договором в сумі 5 207 291,46 грн.

Вказана сума розрахована Позивачем наступним таким чином:

1) Заявка на поставку товару надана Відповідачем на суму 5 462 314,02 грн.

2) Позивач поставив Відповідачу товарів на суму 255 022,56 грн. Ця сума стягнута з Відповідача на користь Позивача рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/2758/24, яке набрало законної сили 17.02.2025.

3) 5 462 314,02 - 255 022,56 = 5 207 291,46 грн (ціна позову).

Додатково Позивач зазначає про те, що він реалізувати товари іншим особам не може, оскільки безшовні труби з нержавіючої сталі Ст10Х17Н13М2Т (AISI316Ti), є дуже специфічними по фізико-хімічних характеристиках, а саме спроможності цього матеріалу перебувати в агресивних середовищах (кислотних середовищах). Вказана сталь працює у середовищах підвищеної агресивності, призначена для тривалих термінів служби за 600 °C, сталь аустенітного класу. Даний матеріал є невід`ємною складовою хімічних заводів, атомних станцій, гірничо-збагачувальних комбінатів і в них зацікавлене обмежене коло осіб, кому вони необхідні в такій кількості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до пункту 4.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 30-ти календарних днів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами заявка від 09.01.2024 на поставку товару не була виконана позивачем на суму 5 188 472,15 грн.

Отже, Позивач не виконав умови договору з поставки товару на суму 5 188 472,15 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що строк виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати товару не настав, оскільки за умовами договору строк оплати покупцем товару починає відлік саме від моменту отримання ним товару від постачальника.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 5 188 472,15 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним одностороннього правочину Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", викладеного у листі за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024, щодо дострокового розірвання договору про закупівлю товару за № 12/13/562ВО від 05.01.2024, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Амбар", господарський суд зазначає таке.

Пунктом 6.2.1 договору сторони визначили, що покупець має право, у разі невиконання Постачальником умов та строків поставки товару, встановлених даним договором, або невиконання умов Договору відносно якості, кількості, асортименту, тари та упаковки товару розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це Постачальника.

Відповідно до п. 12.3 договору договір може бути розірваним у порядку, передбаченому цим договором та/або чинним законодавством України.

Пунктом 12.4 договору сторони домовились вважати договір розірваним у разі його невиконання повністю або частково щодо поставки товару на дату закінчення терміну дії договору, за умови що сторони не досягнуть домовленості про продовження терміну його дії або перегляду в установленому чинним законодавство України порядку.

Листом за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024 ДП "СХІДГЗК" повідомило ТОВ "ТВК "АМБАР", що з 08.07.2024 Договір розривається в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням Постачальником п. 5.1 Договору щодо постачання товару згідно з заявкою № 13-13/378 від 09.02.2024.

16.03.2026 Позивач направив Відповідачу лист за вих. № 16-1/03-2026 від 16.03.2026, яким запропонував:

1) В добровільному порядку визнати лист ДП "СХІДГЗК" за вих. № 13-13/1932 від 08.07.2024 таким, що втратив чинність, та підтвердити чинність Договору у повному обсязі;

2) Підписати додаткову угоду № 1 від 16.03.2026 до Договору, якою серед іншого, пропонувалось здійснити Покупцем 60 % попередньої оплати за Товар, а остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості поставленої партії Товару провести протягом 30 календарних днів з дати отримання партії Товару.

Відповідач листом за вих. № 13-02/747-вих від 07.04.2026 відмовився поновити дію Договору та отримати товар, шляхом здійснення 60 % попередньої оплати за нього.

В свою чергу, судом встановлено, що сторони в договорі визначили строк його дії до 31.12.2024.

На момент звернення позивача з даною вимогою, спірний договір припинив свою дію починаючи з 01.01.2025 року.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Господарський суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що сторонами завершено порядок розірвання договору, а спірний договір припинив свою дії 31.12.2025, то позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що його права та законні інтереси порушені оспорюваним правочином і, в результаті його визнання недійсним, майнові права позивача буде захищено та відновлено.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 185, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.08.2026.

Суддя І.А. Рудь