Рішення № 139282165, 27.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 584/1481/25

Номер провадження 2/585/558/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Кириченко Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Кириченко О.М., яка діє в інтересах ТОВ ««Брайт Інвестмент» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ««Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 року у розмірі 18 592,17 грн. Стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, в позовній заяві вказано, що 21.12.2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) (далі- АТ «ОТП БАНК», Банк, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (далі- Позичальник/ Боржник, Відповідач) укладено кредитний договір № 0397/980/2084558/20 (далі - кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі- ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», Новий кредитор, Позивач) (ЄДРПОУ: 43115064) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР - АТ «ОТП БАНК» відступив на користь НОВОГО КРЕДИТОРА - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за Кредитним договором N° 0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 року, продукт (BANK CARD), укладеним між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 18 592,17грн., із яких: Заборгованість по тілу кредиту: 10 030,27 грн., заборгованість по відсотках: 8 561,90грн., заборгованість по комісії: 0 грн. Судові витрати Позивача складаються виключно зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн.

9 березня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив:1. Прийняти визнання ОСОБА_2 позовних вимог про стягнення з неї на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості за Кредитним договором № 0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 року у розмірі 18 592,17 грн. 2. Зменшити розмір витрат ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на оплату правничої допомоги з 5000,00 до 1859,22 грн, що складає 10% від ціни позову; 3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» 1211,20 грн у відшкодування витрат на оплату судового збору та 1859,22 грн у відшкодування витрат на оплату правничої допомоги; 4. Вирішити питання про повернення позивачу ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 грн.. Зазначив, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за № 0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 року у розмірі 18 592,17 грн відповідачем визнаються у повному обсязі, оскільки заборгованість за тілом кредиту дійсно до цього часу не погашена. В обґрунтування вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн представник позивача посилається на те, що згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "ОЛЬГИ КЛЕЩ", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" щодо стягнення кредитної заборгованості, адвокатським бюро здійснено правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надано правові рекомендації (консультації) щодо захисту інтересів ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", 1,5 годин, 1500,00 грн, складено позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, 3 години, 3000 грн, здійснено формування додатків до позовної заяви (письмові докази), 0,5 годин, 500 грн. Вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю) та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, необхідно взяти до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" у судах різних регіонів України, у яких правничу допомогу надає АДВОКАТСЬКЕ БЮРО "ОЛЬГИ КЛЕЩ", від імені якого діє адвокат КИРИЧЕНКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим як надання консультацій, так і підготовка позову у цій справі не вимагали від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому, визначена адвокатом кількість годин робочого часу, витраченого на правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" 1,5 годин, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат 3 години, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 годин, є очевидно завищеними, враховуючи типовість та поширеність такої категорії справ та участь у таких справах представника ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" адвоката Кириченко О.М.. Більше того, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн не відповідає не лише складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, який мав витратити адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а й ціні позову, яка складає 18 592,17 грн. Враховуючи типовість даної категорії справ, те, що фактично правнича допомога полягала лише у заповненні шаблону позовної заяви даними про відповідача, про кредитний договір та про суму заборгованості, що міг здійснити сам позивач в порядку самопредставництва без звернення за наданням правничої допомоги, вважаю, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн є явно завищеною і непропорційною до складності справи, предмета спору та ціни позову, тому враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 5000,00 грн до 1859,22 грн, що складає 10% від ціни позову, про що заявляється відповідне клопотання. Відтак, у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу має бути повернуто з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 грн (2 422,40:2=1211,20). Інша частина судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою судді від 18 лютого 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0397/980/2084558/20. Відповідно до кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, іншіплатежі, визначені даним кредитним договором (а.с.10-11).

Сторонами погоджено та підписано паспорт споживчого кредиту з тими самими основними умовами, де, серед іншого у розділі 3 вказано, що сума кредиту складає 10000 грн, строк кредитування - 36 місяців, мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом. Розділом 4 Паспорту споживчого кредиту визначено, що в договорі визначена фіксована процентна ставка в розмірі 0,01% річних; загальні витрати за кредитом складають 3250грн 42 коп.; орієнтовна загальна вартість кредиту становить 13250 грн 42 коп.; реальна річна процентна ставка 79,56% річних(а.с.12).

На підтвердження наявності заборгованості за договором № 0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 позивачем також долучено виписку з рахунка приватного клієнта відповідача за період з 21.12.2020 по 24.03.2023 (а.с.13-18).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 картковий рахунок № НОМЕР_2 про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту ОСОБА_1 станом на 24.03.2023заборгованість становить 18 592,17 грн. (а.с.30-50).

24.03.2023 АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали Договір факторингу № 24/03/23 (а.с.19-23).

За цим Договором клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (п.1.1-1.4 Договору).

Згідно із п.6.1 вказаного Договору факторингу, у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.

Відповідно до п.6.2.3 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Згідно із п.8.1 вказаного Договору факторингу, копії всієї документації, крім довідок про рух коштів по рахункам (виписки по рахунку боржника) та детальних розрахунків заборгованості по кредитному договору на дату укладення договору факторингу, щодо боржників, яких включено до реєстру боржників №1 та №2 (Додаток №1), вказаних в акті приймання передачі права вимоги до боржників та за якими сума загального боргу вказана у Реєстрі боржників №1 та №2 (Додаток №1) як «сума загального боргу в гривні» складає більше ніж 2000 гривень, клієнт зобов`язаний передати фактору протягом 8 місяців з моменту передачі вищезазначеного реєстру боржників.

ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило АТ «ОТП Банк» за відступлення права вимоги за Договором факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 р. 7155 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 46 від 24.03.2023 (а.с.28).

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 ТОВ «БрайтІнвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0397/980/2084558/20 від 21.12.2020в сумі 18 592грн 17 коп., з яких: 10 030 грн 27 коп. заборгованості за тілом кредиту; 8 561 грн 90 коп. заборгованість за відсотками (а.с.26).

На адресу відповідача позивачем було надіслано вимогу про погашення кредитної заборгованості, в якій повідомлено про відступлення права вимоги та суму заборгованості, яку відповідач має сплатити (а.с.29).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим в частині стягнення заборгованості і доходить висновку про можливість його задоволення.

Матеріалами справи доведено, що 21.12.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0397/980/2084558/20, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

До суду надійшла заява представника відповідача про визнання позовних вимог у повному обсязі. У заяві зазначено, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками відповідачем до цього часу не погашена.

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 18 592 грн 17 коп., з яких: 10 030 грн 27 коп. заборгованість за тілом кредиту; 8 561 грн 90 коп. заборгованість за відсотками.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 2715 від 17.11.2025 року, позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 грн. (2 422,40 грн. : 2 = 1211,20 грн.). Інша частина судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги № 43115064 від 01 липня 2025 року, Додаткову угоду №0397/980/2084558/20 від 17.11.2025 року до Договору № 43115064 від 01 липня 2025 року, Акт №0397/980/2084558/20 від 17.11.2025 року, детальний опис робіт виконаних Адвокатським бюро «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, заперечення відповідача щодо заявлених витрат на адвоката, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, є явно завищеною, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 89, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Кириченко Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ43115064), заборгованість за Кредитним договором № 0397/980/2084558/20 від 21.12.2020 року у розмірі 18 592,17 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні17 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга