Рішення № 139281826, 12.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5438/26

Провадження № 2-о/591/116/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в м.Суми за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду з заявою, яку мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Суми. Здобувала освіту у Путивльському інтернаті у школі № 12 м.Суми, школі-інтернаті у м.Суми та у Сумському ПТУ№ 6.В 1973 році Ковпаківським РВВД була документована паспортом громадянина колишнього СРСР. З другої половини 1990 по 2024 рік фактично проживала с. Мар`їне Юнаківської сільської громади Сумського району Сумської обалсті, звідки була у 2024 році евакуйована. Тривалий час була прописана та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . В липні 1991 року була засудження народним судом Ковпаківського району м.суми до 3 років позбавлення волі, в 1995 році цим же судом до 2 років позбавлення волі. Покарання відбувала в ДУ «сумський слідчий ізолятор». Та в ЧЄ-327/44. З 09.04.2004 по 06.10.2006 року відбувала покарання на території російської федерації у м. Цивільськ. Після прибуття з місць позбавлення волі у 2006 році не залишала територію України. Паспорт громадянина України заявниця ніколи не отримувала, мала паспорт громадянина СРСР, який нею було втрачено. Заявник не може отримати новий паспорт громадянина України у зв`язку із втратою попереднього, оскільки у неї був паспорт колишнього СРСР. Заявник не має паспорта громадянина України і не може скористатись своїми правами, які надаються громадянам України згідно чинного законодавства України, зокрема влаштуватись на роботу, отримувати соціальну допомогу.

Заявниця та її представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі. Додатково пояснили, що заявниця проживала до свого ув`язнення у 1991 році у АДРЕСА_2 , у квартирі своєї матері. Згодом іноді теж проживала у цій квартирі, квартиру давно продала. Паспорт громадянина УРСР втратила. У приблизно 1998 році у Ковпаківському районі на Першотравневій отримувала посвідчення громадянина України (на той момент бланків паспортів не було,тому паспорт їй не видали), паспорт інших держав не отримувала. Коли була засуджена, посвідчення забрали, де воно ділося в подальшому не знає.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд заяви повідомлений належним чином. В поданих поясненнях вважає, що надані заявницею доказів не достатньо для задоволення заяви.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 12.08.2026 року .

Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками записано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції складений актовий запис № 963 (а.с.6).

Згідно відповіді Управління ДМС України в Сумській області від 26.01.2026 року ОСОБА_1 документована паспортом громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_2 Ковпаківським РВВС м.Суми. Паперова заява про видачу паспорта не збереглися (а.с.7).

Згідно інформації Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» від 23.12.2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 в період з 02.11.1977 по 19.07.1978, з 21.06.1979 по12.07.1979, з 12.01.1982 по 09.12.1982, з 14.11.1986 по 30.01.1992 (а.с.8-13).

Згідно копії картки реєстраційної форми А на громадянку ОСОБА_1 , наданої Управлінням «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми», є українкою, народилася в м.Суми, Сумська область, 02серпня 1957 року, прибула 25.05.1979 року з місця позбавлення волі, прописана 21.06.1979 року за адресою : АДРЕСА_3 років Жовтня. Вибула 12.07.1979 року в м.Харків (а.с.18).

1981 року ОСОБА_1 прибула із місць позбавлення волі, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Ковпаківським РВВС м.Суми 04.01.1982 року (а.с.17).

14 березня 1997 року заявниці Ковпаківським РВ СГУ видано тимчасове посвідчення 30.01.1998 року № 1015 . Прописана ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_4 , виписана 27.03.1998 року Сумська область м.Лебедин. (а.с.14-15) .

Вироком Ковпаківського районного народного суду м.Суми від 02.07.1991 року у справі № 1-198/91 ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст.229-6 КК України до трьох років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії (а.с.19-20)

Вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 14.03.1995 року у справі № 1-119/95 ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст.229-6 КК України до двох років позбавлення волі (а.с.21).

Як вбачається з довідки ДУ «Сумський слідчий ізолятор» від 17.12.2025 року ОСОБА_1 прибула до слідчого ізолятора 08.04.1991 року. 19.07.1991 року направлена в установу ЧЄ-327/44 Чернігівської області для відбуття покарання за вироком Ковпаківського районного народного суду м.Суми від 02.07.1991 року у справі № 1-198/91. Також 14.03.1995 року заарештована на виконання вироку Ковпаківського районного суду м.Суми від 14.03.1995 року у справі № 1-119/95, 07.04.1995 року направлена в установу ЄТ-322/63 Тернопільської області (а.с.22).

Згідно відповіді ДУ «Чернігівська виправна колонія (№44)» від 20.03.2026 року на адвокатський запит надати фотокартки особи та/або копії документа, що посвідчує особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , завірені в установленому порядку,- неможливо у зв`язку зі знищенням особової справи ОСОБА_1 за строком давності (а.с.23).

Згідно відповіді Департаменту інформатизації МВС України від 01.12.2025 станом на 09.12.2025 року відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності відсутні. Надано дактилоскопічну картку (а.с.24-25).

Згідно довідки №061607 федеральної служби виконання покарань РФ по ЧР-Чувашіі від 06.10.2006 року ОСОБА_1 відбувала покарання з 09.04.2004 року по 06.10.2006 року. Вибула : Україна, Сумська область, Краснопільський район, с.Мар`їно (а.с.26).

У відповіді управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 12 березня 2026 року № Є-17/6/5901-26/5901.3/41-26 на звернення адвоката Юрко О., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , стосовно документування паспортом громадянина України у зв`язку з втратою паспорту колишнього СРСР зразка 1974 року, зазначено, що заявнику для встановлення належності до громадянства України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року (а.с. 27-28).

З довідки Чернеччинського старостинського округу від 21.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ж, ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно фактично проживає (без реєстрації місця проживання) з 12.07.2024 року за адресою : АДРЕСА_5 (а.с.29).

Свідок ОСОБА_6 , який є знайомим заявниці з 1994 року, суду пояснив, що знає, що у неї нема документів. Відбувала покарання в Чернігівській колонії. В 1994 році звільнилася і жила з подругою в с.Мар`їне. Він проживав на той час в сусідньому селі. Заявниця та її подруга допомагали їм по господарству (за гроші) з 1994 року по 2023 рік. У 2001 році вона відбувала покарання два роки на території російської федерації. У 2023 році переїхала в Мозгове.

Свідок ОСОБА_7 , яка є подругою заявника, суду пояснила, що знає її з 1972 року. Разом навчалися в училищі, працювали та жили. В період з 1980 по 1991 роки працювали разом в м.Суми на будівництві. В 1991 році заявниця потрапила до в`язниці, де знаходилась до 1994 року. Потім вони разом переїхали у с. Мар`їне, де разом жили і працювали. У двохтисячних роках удвох відбували покарання в російській федерації через незаконний перетин кордону (ходили разом в росію в магазин, бо він був ближчий за магазин, розташований на території України). Документи заявниця втратила.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у ч. 1 статті 8, статті 21, ч. 1 статті 24 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 363/214/17-ц перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 статті 3 цього Закону.

Згідно з п. 1, п. 2 ч. 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у п. 2, - з 13 листопада 1991 року (ч. 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України»).

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 293 ЦПК України та ст. 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Відповідно до п.п. «а» п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт «в» пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

За наведеного, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі ст. 3 Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Враховуючи усе викладене вище, суд вважає, що заявником були надані суду належні та допустимі докази його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Встановлення юридичного факту постійного проживання заявниці на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідно їй для отримання паспорту громадянина України.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви у повному обсязі, шляхом встановлення юридичного факту постійного проживання заявниці на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки даний факт є доведеним наявними в матеріалах справи доказами, показами свідків.

Керуючись Законом України «Про громадянство України», ст. ст. 4, 12-13, 81, 247, 263-266, 293-294, 315, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Суми, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП відсутній.

Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській обалсті , місцезнаходження : м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд.27, код ЄДРПОУ 37846270.

Повний текст рішення складений 12.08.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко