Ухвала суду № 139280917, 03.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7485/26

Провадження № 1-кс/947/9575/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162480001164 від 24.09.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263, ст. 336, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора, в якому він просить накласти арешт на грошові кошти належні ТОВ «Торговий дім «МИ», ЄДРПОУ: 45958125, які перебувають на банківському рахунку відкритому у АТ «ОТП БАНК», а саме: НОМЕР_1 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, дата відкриття: 15.10.2025 року, шляхом заборони здійснення будьяких банківських операцій із грошовими коштами, які наявні на вказаному рахунку.

Начальник Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив подане клопотання задовольнити та розглянути у його відсутність.

У резолютивній частині клопотання прокурор просив з метою забезпечення арешту майна, розгляд даного клопотання прошу здійснити без виклику підозрюваного, його захисника та інших осіб, перелік яких зазначених у ч. 1 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Приймаючи до уваги клопотання прокурора, враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна з метою забезпечення арешту майна у зв`язку із наявністю достатніх підстав вважати, що власник майна може вжити заходів щодо відчуження майна.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025162480001164 від 24.09.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263, ст. 336, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською Спеціалізованоою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону

Так, в ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, встановлено, що на території міста Одеси та Одеської області свою діяльність здійснює Громадська організації «Україна це матір» (код ЄДРПОУ - 45391135), до складу якої входять особи чоловічої статі призовного віку. Заступником керівником вказаної організації є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, встановлено, що представники ГО «Україна - це матір», підшукують серед мешканців м. Одеса, платоспроможних чоловіків, які мають на меті уникнути призову на військову службу до лав ЗСУ та пропонують останнім за грошові кошти у розмірі 1000 доларів США членство в громадській організації, яке забезпечить «недоторканість» з боку представників ТЦК та СП.

Зокрема, під час ознайомчої бесіди представники ГО «Україна - це матір» зазначають, що вони постійно працюють спільно з ТЦК та СП (зі слів підпорядковуються їм), залучаються до піших патрулів та для несення служби на блокпостах на території м. Одеси та в Одеській області. У зв`язку з наявними серед керівництва ГО «УЦМ» знайомств з представниками ТЦК та СП, останні можуть вирішувати будь-які проблеми щодо уникнення призиву на військову службу.

Також, за наявною інформацією, представники громадської організації, повідомляють чоловіків призовного віку, що за грошові кошти в сумі 3000 доларів США, виготовляють та надають посвідчення учасника добровольчого батальйону «Україна - це матір», який функціонує в структур ГО «УЦМ» та додають до закритої групи у інтернет-мессенджері, що в свою чергу дає можливість особі володіти інформацією про місця розташування у м. Одеса всіх місць несення служби представників громадської організації спільно з ТЦК та СП. У разі зупинки та перевірки даних, представниками ТЦК та СП, особа повинна показати посвідчення організації та закриту групу, що надає гарантії не призиву на військову службу.

Якщо особа, що за грошову винагороду отримала посвідчення учасника ДБ «УЦМ» та доступ до їх групи, не бажає приймати участь у спільних патрулюваннях, вона повинна кожного місяця сплачувати представникам громадської організації грошові кошти в сумі 2000 гривень.

Керівництво ГО «Україна - це матір» запевняють, що вказані вище грошові кошти, які вони отримують від учасників ГО «УЦМ», вони передають керівництву ІНФОРМАЦІЯ_2 за сприяння у не призиві на військову службу учасників громадської організації.

Також, встановлено, що представники громадської організації постійно залучаються до патрулювання спільно з військовослужбовцями ТЦК та СП, де є можливість отримувати грошові кошти, шляхом виявлення осіб - «ухилянтів» та вимагання від них коштів за не доставляння до підрозділів ТЦК та СП з метою призову. Грошові кошти отримані вказаним шляхом, розподіляються між всіма особами порівно, які перебували у патрулі.

Разом з тим, в ході здійснення досудового розслідування, встановлено, що керівництво ГО «УЦМ», в додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» розміщує у Telegram-спілках, які пов`язані з діяльністю ГО «УЦМ» реквізити банківських рахунків, на які учасники ГО «УЦМ» перераховують щомісячні внески за членство у вказаній організації.

Разом з тим, в ході здійснення досудового розслідування, встановлено, що одним із засновників ГО «Україна це матір» є громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 . На теперішній час, у досудовому розслідування встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Окрім того, досудовим розлідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , є засновником ТОВ «Торговий дім «МИ», ЄДРПОУ: 45958125, яке має банківський рахунок відкритий у АТ «ОТП БАНК», а саме: НОМЕР_1 , 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, Дата відкриття: 15.10.2025 року.

Постановою слідчого від 25.06.2026 року грошові кошти та банківський відкритий у АТ «ОТП БАНК», а саме: НОМЕР_1 , 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, Дата відкриття: 15.10.2025 року, на якому знаходиться вказані кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так у сторони обвинувачення є підстави вважати, що грошові кошти, які отримуються фігурантами від учасників ГО «УЦМ», переказуються останніми на банківський рахунок ТОВ «Торговий дім «МИ», ЄДРПОУ: 45958125, яке має банківський рахунок відкритий у АТ «ОТП БАНК», а саме: НОМЕР_1 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, Дата відкриття: 15.10.2025.

У кримінальному провадженні, 09.05.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно фактичних обставин такого кримінального провадження, наразі у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що грошові кошти, які перебувають на вказаному у клопотанні банківському рахунку могли бути отримані в результаті ймовірного вчинення кримінально протиправних дій, що на переконання слідчого судді, з урахуванням, знову ж таки, фактичних обставин такого кримінального провадження може свідчити про відповідність таких грошових коштів критеріям речових доказів (гроші набуті кримінально протиправним шляхом).

На думку слідчого судді, грошові кошти на вказаному рахунку можуть бути предметом протиправної діяльності та отримані внаслідок проведення незаконної діяльності, злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які обліковуються на рахунку є предметом кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти належні ТОВ «Торговий дім «МИ», ЄДРПОУ: 45958125, які перебувають на банківському рахунку відкритому у АТ «ОТП БАНК», а саме: НОМЕР_1 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, дата відкриття: 15.10.2025 року, шляхом заборони здійснення будьяких банківських операцій із грошовими коштами, які наявні на вказаному рахунку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити прокурору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили,але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1