Ухвала суду № 139277240, 27.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11676/26

1-кс/308/5280/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , неодноразово перетинаючи митний кордон України, будучи обізнаною з правилами його перетину, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсору - псевдоефедрину в особливо великих розмірах, не раніше 09 червня 2026 року прибула до Арабської Республіки Єгипет, де за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбала медичні препарати «Trimed Flu» та «Decancit SR» з вмістом прекурсору-псевдоефедрину в особливо великих розмірах.

Переслідуючи зазначений злочинний умисел та перебуваючи на території Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_5 , помістила в ручній поклажі поміж речей особистого користування та інших лікарських засобів медичні препарати «Trimed Flu» та «Decancit SR» та 16.06.2026 авіатранспортом прибула до м. Будапешт Угорської Республіки з Арабської Республіки Єгипет.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на контрабандне переміщення через митний кордон України прекурсору - псевдоефедрину в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 17.06.2026 о 06 год. 40 хв. слідуючи в якості пасажира потягу № 010К сполученням «Будапешт-Київ» прибула на ділянку «В`їзд в Україну» митного поста «Чоп-залізничний» Закарпатської митниці та під час здійснення подальших митних формальностей, шляхом усного декларування заявила про відсутність у неї предметів, заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України та у митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщується через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, наданій працівником митниці до заповнення, власноручно зазначила про відсутність заборонених до перевезення речовин та предметів.

В подальшому, 17.06.2026 після прийняття митної декларації для оформлення, в ході подальшого митного контролю та поглибленого огляду у ручній поклажі ОСОБА_5 було виявлено приховані від митного контролю поміж речей особистого користування та інших лікарських засобів медичні препарати, а саме: 21 блістер з написом «Trimed Flu», по 10 таблеток у кожному та 71 блістер з написом «Decancit SR» торгівельної марки «APEX», по 10 таблеток у кожному, що були приховані у 2 упаковках з-під медичного препарату з написом Ocuduard LX, в упаковці з написом Ruxotop 1.5% та упаковці з написом Larypro, а також 6 упаковок з написом «Trimed Flu» торгівельної марки «MINAPHARM», в кожній з яких містяться 2 блістери, по 10 таблеток у кожному, які не були задекларовані у митній декларації від 17.06.2026 та про наявність яких ОСОБА_5 не було заявлено в усній формі.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-26/7547-НЗПРАП надані на дослідження 120 (сто двадцять) таблеток білого кольору, які містились в 12 (дванадцяти) комірчастих упакуваннях з полімерної плівки та металевої фольги, із друкованими написами: «Trimed Flu Loratidine 5 mg Paracetamol 500 mg Pseudoephedrine sulphate 120 mg MINAPHARM PHARMACEUTICALS», що знаходились в 6 (шести) картонних упакуваннях білого та сірого кольорів, із друкованими написами: «Trimed Flu Loratidine 5 mg Paracetamol 500 mg Pseudoephedrine sulphate 120 mg MINAPHARM PHARMACEUTICALS», містять в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин. Загальна маса псевдоефедрину в 120 (сто двадцяти) таблетках білого кольору становить 13,4880 г.:

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-26/7546-НЗПРАП надані на дослідження 620 (шістсот двадцять) таблеток білого кольору, які містились в 62 (шістдесяти двох) комірчастих упакуваннях з полімерної плівки та металевої фольги з літографованим написом барвника синього кольору: «Decancit SR AРЕХ...», та 90 (дев`яносто) таблеток білого кольору, які містились в 9 (дев`яти) комірчастих упакуваннях з полімерної плівки та металевої фольги з літографованим написом барвника фіолетового кольору: «Decancit SR APEX...», містять в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрин. Загальна маса псевдоефедрину в 710 (сімсот десяти) таблетках білого кольору становить 84,7830 г.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-26/7545-НЗПРАП надані на дослідження 210 (двісті десять) таблеток білого кольору, які містились в 21 (двадцяти одному) комірчастому упакуванні з полімерної плівки, металевої фольги та написами «Trimed Flu...», в своєму складі містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрин. Загальна маса псевдоефедрину в 210 (двісті десяти) таблетках білого кольору становить 24,5490 г.

Таким чином, загальна маса псевдоефедрину в таблетках, вилучених у ОСОБА_5 становить 122,8200 г.

Згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» псевдоефедрин (таблиця ІV, список № 1) віднесено до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.

Відповідно до Таблиці 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, маса псевдоефедрину від 0,006 кг (тобто 6 г) є особливо великим розміром.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме у контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Згідно з відомостями, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у власності підозрюваної громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває об`єкт нерухомого майна земельна ділянка із кадастровим номером 7420684000:05:004:2005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС станом на 26.08.2026 за гр. ОСОБА_5 , 01.07.1978 зареєстровано автомобіль марки «CHEVROLET TAHOE», 1995 р.в., VIN НОМЕР_2 .

Слідчий вказує, що у даному випадку, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України метою застосування арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Крім того, слідчий просить розгляд клопотання здійснити без виклику власника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. При цьому, подав заяву, згідно якої просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі та зазначив, що клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.

Відповідно до положень ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя на підставі ч.2 ст.172 КПК України вважає за можливе провести розгляд даного клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

18.08.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за №22026070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 305 КК України, а саме: у вчиненні контрабанди, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю в особливо великих розмірах.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №491654821 від 27.08.2026 року земельна ділянка із кадастровим номером 7420684000:05:004:2005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .

Згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС станом на 26.08.2026 за гр. ОСОБА_5 , 01.07.1978 зареєстровано автомобіль марки «CHEVROLET TAHOE», 1995 р.в., VIN НОМЕР_2 .

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив конфіскації майна як виду покарання, відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК України). Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не ухвалений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його ухвалення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи доводи вказаного клопотання, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого, у разі доведеності вини, останній може бути призначено покарання у виді конфіскації майна.

Враховуючи, що санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, враховуючи, що земельна ділянка із кадастровим номером: 7420684000:05:004:2005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки «CHEVROLET TAHOE», 1995 р.в., VIN НОМЕР_2 , належать на праві власності ОСОБА_5 , існують обґрунтовані підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи унеможливить виконання вироку в частині конфіскації майна, арешт належного підозрюваній ОСОБА_5 нерухомого майна на даному етапі є необхідним для забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, та враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане майно, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження, з можливістю користування ними.

При цьому, слідчий суддя вважає, що в даному випадку у клопотанні стороною обвинувачення необґрунтовано обмеження особи в реалізації права володіння вищевказаною власністю.

Незастосування обмежень до відчуження такого майна може призвести до вжиття підозрюваним заходів для його відчуження чи перереєстрації, з метою уникнення його арешту та подальшої можливої конфіскації.

Надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, підлягає задоволенню.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна, слідчому судді надано не було та під час розгляду клопотання не встановлено.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч.2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт з позбавленням права на відчуження та розпорядження вказаним майном, але без позбавлення права користування майном, що належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- об?єкт нерухомого майна - земельну ділянку із кадастровим номером: 7420684000:05:004:2005, яка розташована за адресою: Чернігівська обл., Бобровицький р-н, Кобижчанська сільська рада, ділянка 28/4;

- автомобіль марки «CHEVROLET TAHOE», 1995 р.в., VIN НОМЕР_2 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1