Рішення № 139275735, 27.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3078/26

№ провадження 2/646/2995/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі : головуючої судді Демченко І.М., за участю секретаря судового засідання Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «ФК «Позика» Міньковська Анастасія Володимирівна звернулася до Основ`янського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 81296374 від 31.12.2021 у розмірі 24 220, 00 грн, а також судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» (ТОВ «ФК «ІРБІС», кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 81296374 (далі - Договір), відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти (кредит) у розмірі 7 000, 00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання та 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «Позика» укладений Договір факторингу №01092025/1, згідно з яким 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за Договором у розмірі 24 220, 00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000 грн.; заборгованість за відсотками становить 17 220, 00 грн.

Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справа передана на розгляд судді Демченко І.М.

Ухвалою судді від 01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Звіздецької Д.І. надійшло клопотання про витребування доказів.

30.04.2026 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи шляхом направлення копій на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду копія позовної заяви з додатками та всі процесуальні документи у справі успішно доставлені на електронну адресу ОСОБА_1 30.04.2026.

Ухвалою суду від 30.04.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, у АТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період 31.12.2021-06.01.2022 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 31.12.2021-06.01.2022; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошта тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

14.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про витребування доказів, клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

29.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача Виссал В.В. про перенесення розгляду справи, у зв`язку з ненадходженням від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» витребуваних ухвалою суду від 30.04.2026 доказів.

Ухвалою суду від 05.06.2026 частково задоволено клопотання відповідача про витребування доказів від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС», ЄДРПОУ 42427514, деталізовану (покрокову) інформацію щодо реєстрації ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС», ознайомлення його з офертою, її акцептування та всі інші дії, пов`язані із укладенням договору про надання фінансового кредиту № 81296374 від 31.12.2021, а також надати докази перерахування кредитних коштів на виконання цього договору. В іншій частині клопотання - відмовлено.

06.07.2026 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

27.07.20266 до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на виконання ухвали суду від 30.04.2026.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1. у задоволенні ТОВ «ФК «ПОЗИКА» просив відмовити, посилаючись на те, що не укладав кредитний договір, ні в паперовій, ні в електронній формі з ТОВ «ІРБІС», кошти не отримував.

У письмових поясненнях ТОВ «ФК «ПОЗИКА» щодо доводів відповідача про ненадання позивачем доказів укладення договору про надання фінансового кредиту № 81296374 від 31.12.2021 зазначає таке. Згідно з п. 1.1 Договору, ТОВ «ФК «ІРБІС» є фінансовою установою на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 1137 від 11.12.2018, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та відповідно до розпорядження № 2308 від 27.12.2018 має ліцензію на право здійснення діяльності з надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, і відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України шляхом розміщення документа «Договір про надання фінансового кредиту № 81296374 від 31.12.2021» в онлайн-системі на веб-сайті Товариства направляє пропозицію укласти Договір (оферту) відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України та ст. ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1.7. Договору він вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору).

Відповідно до пп. 13.1-13.4 Договору, цей Договір є електронним договором у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», укладеним українською мовою в електронній формі та підписаним із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим він має повну юридичну силу, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі, а всі згоди/дозволи, надані Клієнтом за цим Договором та виражені в ньому, вважаються такими, що надані у письмовій формі.

Договір про надання фінансового кредиту № 81296374 від 31.12.2021 разом із відповідними додатками, укладеними між відповідачем та первісним кредитором, не визнаний недійсним та/або неукладеним у порядку, встановленому законом.

Фактичні обставини, встановлені судом

Договір про надання фінансового кредиту № 81296374 від 31.12.2021 містить пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Ірбіс" укласти Договір про надання фінансового кредиту № 81296374 від 31.12.2021.

Пропозиція набирає чинності з 31.12.2021 та діє до 23 годин 59 хвилин 31.03.2022.

Особою, якій адресована Пропозиція, є ОСОБА_1 (серія та номер паспорту НОМЕР_3 , дата та місце видачі 04.03.1999, Московським МВХМУУМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків, згідно з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків : НОМЕР_1 )

Прийняти (акцептувати) Пропозицію може лише Клієнт, що подав Заявку на Кредит. До акцептування Пропозиції Клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами Пропозиції, умовами Договору та Правилами, якщо Клієнт не згодний з умовами Договору, Правилами та/або вважає умови Договору, Правил такими, що є явно обтяжливими для Клієнта, Клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання Договору.

Після акцептування Клієнтом Пропозиції, всі умови Договору є обов`язковими для Товариства і Клієнта. Клієнт акцептує пропозицію в цілому. Клієнт не може запропонувати свої умови Договору.

Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору).

Відповідь Клієнта про прийняття (акцепт) Пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення Товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається Товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти Договір, Клієнту (іншій стороні електронного правочину) у текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення Пропозиції) Клієнтом у своєму Особистому кабінеті/у Системі номер мобільного телефону (телефонний номер мобільного (рухомого) зв`язку), та додається (приєднується) до електронного повідомлення від Клієнта як особи, яка прийняла Пропозицію.

За цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 7000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Розділом 4 цього договору визначено, що видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 31.03.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Прикінцевими положеннями Договору визначено, що він є електронним договором у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу. Цей Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України «Про електронну комерцію». Оскільки цей Договір укладено (підписано) із дотриманням порядку, передбаченого Законом України «Про електронну комерцію», цей Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимог (Додаток №1) та акту приймання-передачі реєстру прав вимог права вимоги до ОСОБА_2 за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Позика». Платіжною інструкцією від 02.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» здійснило оплату фінансування за права вимоги.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Звертаючись до суду з позовом позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що у порушення умов укладеного між сторонами договору про надання фінансового кредиту відповідач свої зобов`язання не виконує та має заборгованість у загальному розмірі 24 220,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту підписаний в електронній формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Проте, він не містить номеру платіжної картки, на яку здійснювалося перерахування кредитних коштів на виконання умов договорів.

Сам факт підписання кредитного договору ще не свідчить про отримання коштів, які згідно з умовами договору протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору мали бути перераховані на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 21.10.2025 не підтверджує зарахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 та не містить ідентифікуючих ознак його власника.

Будь-які відомості про платіжної карти, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки, в матеріалах справи відсутні, як і відсутній алгоритм дій відповідача під час укладенні договору в особистому кабінеті.

За повідомленням АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», яка надана на виконання ухвали про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку не емітовано карту № НОМЕР_2 , у зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану інформацію. Надати відомості щодо особи, на ім`я якої було емітовано цю платіжну карту не вбачається можливим, оскільки недостатньо інформації для пошуку. Банк просить надати повний номер рахунку.

Відтак позивач як правонаступник кредитора та особа, яка вимагає повернення кредитних коштів, повинен був надати докази перерахування ТОВ «ІРБІС» кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

Такими доказами є винятково первинні фінансові документи, які за змістом приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є документами, що містять достовірні відомості про фінансову операцію.

Первинними документами на підтвердження обставин, викладених у позові, можуть бути платіжне доручення про перерахування коштів, проведене та виконане банківською установою, або виписка з поточного банківського рахунку ТОВ «ІРБІС», з якого відповідачу мало б бути перераховані кредитні кошти.

Натомість до позовної заяви долучені лише лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», який містять відомості про успішність платежу на карту НОМЕР_2 . Цей лист не містить даних ані отримувача коштів, ані повних реквізитів платіжної карти.

Будь-які ідентифікуючі ознаки отримувача коштів на карту НОМЕР_2 відсутні.

З довідки про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025, складеної ТОВ «ІРБІС», вбачається, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований 2021-12-31 13:47:32 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII: акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 81296374: Унікальний ідентифікатор (код підпису) 630863 № моб./ел. адреса, на яку було відправлено персональний ідентифікатор НОМЕР_5, дата та час підписання -номер карти/маска карти НОМЕР_4 . Таким чином, при ідентифікації клієнт у особистому кабінеті зазначив реквізити іншої платіжної карти, аніж НОМЕР_2 .

Розрахунок заборгованості також не є первинним бухгалтерським документом, а тому сам по собі не підтверджує факт надання кредиту.

Крім того, розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси первісного кредитора, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Однак зазначені докази суду не надані.

Позивач як учасник судового процесу несе ризики, пов`язані з реалізацією або нереалізацією наданих йому процесуальних прав та обов`язків.

Позивач розпорядився наданими йому процесуальними правами на власний розсуд шляхом надання тих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, які він уважав за потрібне.

Правом на звернення до суду з клопотанням про витребування доказів після отримання інформації з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», не скористався.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин видачі кредитних коштів позичальнику, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем витрати на сплату судового збору та витрати на правничу допомогу залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін.

позивач- ТОВ «ФК «ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 39493634, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17 Б;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27.08.2026.

Головуючий І.М.Демченко