Рішення № 139272205, 27.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 серпня 2026 року № 520/14095/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

Прийняти рішення про визнання дій по мобілізації ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_4 за підпунктом г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (під час дії воєнного стану) через сімейні обставини у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за членом сім`ї першого ступеня споріднення своєю матір`ю ОСОБА_2 протиправними та звільнення його з ЗСУ, виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії по мобілізації ОСОБА_1 є протиправними та позивач вважає, що підлягає звільненню із військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ через сімейні обставини, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за членом сім`ї першого ступеня споріднення своєю матір`ю - ОСОБА_2 . Також Позивач просить суд виключити його зі списків особового складу Військової частини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач надав до суду клопотання, в якому просив замінити неналежного відповідача - Військову частину НОМЕР_5 на належного - Військову частину НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи зазначене клопотання позивач зазначив, що на даний час він переведений для проходження військової служби з військової частини НОМЕР_5 до військової частини НОМЕР_2 , таким чином відповідачем має бути Військова частина НОМЕР_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 клопотання позивача про заміну неналежного відповідача у справі №520/520/14095/26, - задоволено. Замінено неналежного відповідача - Військову частину НОМЕР_5 на належного відповідача- Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Представник Військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив, в якому зазначив, що 16 березня 2026 року на підставі наказу командира військової частина НОМЕР_2 (по стройовій частині) молодший сержант ОСОБА_1 , прийняв справи та посаду командира відділення кулеметного взводу НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 і приступив до виконання службових обов`язків. Наказ військової частина про зарахування військовослужбовця є актом індивідуальної дії і вичерпав свою дію фактом його виконання (військовослужбовець прибув до військової частини, приступив до виконання обов`язків). Військова частина НОМЕР_2 не має відношення до процедури мобілізації позивача. Видача наказу про зарахування до списків особового складу військової частини здійснена в порядку чинного законодавства України. Також вказує, що позивач взагалі не зазначає чи була у нього належним чином оформлена відстрочка. Звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач взагалі звертався до військової частина НОМЕР_2 з рапортом про звільнення.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації під час дії правового режиму воєнного стану та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_5 .

06.03.2026 наказом командира військової частина НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 77 ОСОБА_1 вважається таким, що з 05.03.2026 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_5 та з 06.03.2026 його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

16 березня 2026 року на підставі наказу командира військової частина НОМЕР_2 (по стройовій частині) молодший сержант ОСОБА_1 , прийняв справи та посаду командира відділення кулеметного взводу НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 і приступив до виконання службових обов`язків.

Довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 20.06.2026 №4112 підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до акту про встановлення факту здійснення особою (військовозобов`язаним) догляду (постійного догляду) від 30.12.2024 встановлено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю - ОСОБА_2 .

Висновком лікарсько-консультативної комісії КПН ЦПМСД Донецької селищної ради Харківської області №145/3 від 05.08.2025 визначено, що мати Позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного стороннього догляду терміном на 6 місяців з 05.08.2025 по 07.02.2026.

Також висновком ЛКК від 16.01.2026 № 10/3 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватись та/або самообслуговуватись і потребує постійного стороннього догляду по формі №080-4/о, яким визначено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 15.01.2027.

Позивач вважає, що має право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" через такі сімейні обставини: у зв`язку з необхідністю постійного догляду за своєю матір`ю.

Позивач вважає дії Відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військовий обов`язок і військову службу №2232-XII (далі за тестом Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положенням частини шостою статі 2 Закону України №2232-ХІІ передбачені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Статтею 24 Закону №2232-XII унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, відповідно до частини третьої якої закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII, а у частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (п.1), під час воєнного стану (п. 2).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду цієї справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Зокрема, частина 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

- військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;

- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

- дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

- військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов`язані її виховувати;

- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати;

- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

-якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

- якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавцем встановлено ряд умов для звільнення військовослужбовця з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення догляду.

Отже, обов`язковими умовами для отримання позивачем права на звільнення з військової служби за сімейними обставинами у цьому випадку є:

- наявність одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за особою, яка є особою з інвалідністю I або II групи;

- відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зазначені обставини мають існувати в сукупності та бути підтвердженими доказами.

Суд наголошує, що перелік документів, що підтверджують обставини, що слугують підставами для звільнення військовослужбовця з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи визначений пунктом 26 Переліку, що викладено у додатку №19 до Інструкція №170.

Відповідно до пункту 26 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, який є Додаток 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII), при поданні до звільнення з військової служби за підставами у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, ;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

- висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 .

Відповідно до акту про встановлення факту здійснення особою (військовозобов`язаним) догляду (постійного догляду) від 30.12.2024 встановлено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю - ОСОБА_2 .

Висновком лікарсько-консультативної комісії КПН ЦПМСД Донецької селищної ради Харківської області №145/3 від 05.08.2025 визначено, що мати Позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного стороннього догляду терміном на 6 місяців з 05.08.2025 по 07.02.2026.

Також висновком ЛКК від 16.01.2026 № 10/3 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватись та/або самообслуговуватись і потребує постійного стороннього догляду визначено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 15.01.2027.

Отже, суд доходить до висновку, що позивач є сином, особи, яка потребує постійного стороннього догляду.

Проте, Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, зокрема, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копію посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копію пенсійного посвідчення чи копію посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, ;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946.

Також обов`язковою умовою звільнення з військової сімейними обставинами у цьому випадку є відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Слід зауважити, що обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в 51 статті Конституції України. Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки: є непрацездатними. Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

Як зазначено в підпункт г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ регламентує можливість звільнення військовослужбовця з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, вказану норму слід тлумачити не лише як їх юридичну чи фізичну відсутність, але й як об`єктивну неможливість виконання такими членами сім`ї, зокрема другого ступеня споріднення обов`язків по здійсненню постійного догляду за особою, з певних об`єктивно існуючих причин.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27 лютого 2025 роках у справі №380/16966/24: "Таким чином, відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж юридичної наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2122-IX.

Відповідні висновки також були зазначені у постанові Верховного Суду від 07.05.2025р. у справі №420/30227/24.

Для підтвердження відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Позивач мав надати до суду документи, що підтверджують відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): зокрема, один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді, акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Проте, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відтак, надаючи оцінку обставинам даної справи, а також наявним в матеріалах справи доказам, суд зазначає, що не підтвердив, що він є єдиною можливою особою, яка може здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 .

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Лише за умови підтвердження таких взаємопов`язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут) із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Пунктом 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Згідно з абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454 (далі - Інструкція №170 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Згідно з абзацом 13 пункту 14.10 Розділу XIV Інструкції №170, документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Отже, звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або наявність інших поважних причин здійснюється шляхом подання військовослужбовцем, який не висловив бажання продовжувати військову службу, рапорту та документів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення його з військової служби, і такий рапорт має бути адресований вищій посадовій особі.

Подання рапорту по команді означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26.06.2024 у справі №420/23353/23, розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Суд встановив, що у матеріалах справи не міститься докази того, що позивач звертався до відповідача із рапортом, в якому просив про звільнення його з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу, зокрема, через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня спорідненості самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами тієї обставини, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю I або II групи, що потребує постійного догляду, а також, що інші члени сім`ї ОСОБА_2 (як особи, яка потребує постійного догляду), окрім позивача, які могли б здійснювати постійний догляд за нею, мають об`єктивну неможливість такий догляд здійснювати.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність протиправності у діях Військової частини НОМЕР_2 щодо звільнення його з військової служби та виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат здійснити у порядку передбаченому статтею 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.