Ухвала суду № 139272197, 26.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26.08.2026 Справа № 520/14713/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши заяву представника Приватної фірми "ТАУРУСС" про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (м. Харків, ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром, 1-ий під`їзд, 4-й поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 02230856) до Приватної фірми "ТАУРУСС" (просп. Героїв Харкова,124/4, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 32677211) про зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати Приватну Фірму «ТАУРУСС» укласти з органом охорони культурної спадщини Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір щодо нежитлових приміщень антресолі 1-го поверху СХХVІб; СХХVІв в літ. «А-7», площею 57,0 кв.м; нежитлових приміщень 1-го поверху № СХХб в літ. «А-7», площею 42,0 кв.м; нежитлових приміщень 1-го поверху № СХІХ, СХХІІІ, СХХІV, СХХV, СХХVа, СХХІІ, СХХІІа, СХХ, СХХVІІ, СХХVІІа в літ. «А-7», площею 188,1 кв.м, загальною площею 287,1 кв.м за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 96, яка є частиною пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення під назвою «Жилий будинок», взяту на державний облік рішенням комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 30.04.1980 № 334 під охоронним номером № 70 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерством культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний номер 7249-Ха.

Ухвалою судді від 08.06.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представником відповідача 06.08.2026 було надано до суду заяву, згідно якої просив суд про закриття провадження у справі, у зв`язку з добровільним виконанням позовних вимог та, відповідно, відсутністю предмету спору. До заяви долучено копію охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини чи її частину від 29.07.2026 №232.

Від представника позивача 07.08.2026 до суду надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження. Також просив суд повернути 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

11.08.2026 подано позивачем заяву, згідно якої він просив залишити без розгляду заяву окружної прокуратури від 07 серпня 2026 року в частині повернення 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви Харківській обласній прокуратурі. Натомість, позивач просив стягнути сплачений судовий збір за подання позовної заяви з відповідача у повному обсязі.

Оскільки у період з 10.08.2026 по 23.08.2026 включно суддя перебував у відпустці, вирішення питання про закриття провадження та стягнення судового збору з відповідача здійснюється з урахуванням днів відпустки.

Дослідивши матеріали справи та заяву прокурора, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Як підставу для відмови від позову позивач указав на те, що відповідачем по справі укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частину від 29.07.2026 №232, який є предметом спору у даній справі, отже в межах даних спірно-правових відносин станом на 07.08.2026 відсутній предмет спору.

Зазначена обставина також підтверджується відповідачем, яким надано до суду копію договору від 29.07.2026 №232.

Оскільки дії позивача щодо відмови від позову не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, дані щодо укладення договору підтверджуються матеріалами справи, суд приймає відмову позивача від адміністративного позову та закриває провадження у справі. При цьому суд зазначає, що відсутність предмета позову не є самостійною підставою для закриття провадження в порядку статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутні також підстави для закриття провадження в порядку п.8 ч.1 статті 238 КАС України, оскільки відповідач не є суб`єктом владних повноважень та спір у вказаній справі виник не з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів поданої позивачем заяви, він просить суд стягнути з відповідача, приватної фірми "ТАУРУСС", понесені судові витрати зі сплати судового збору у повному обсязі. Натомість заяву про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору просив залишити без розгляду. Отже судом розглядається питання розподілу судових витрат.

При розгляді заяви позивача про стягнення судового збору з відповідача, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що Харківською обласною прокуратурою під час звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 2 662,40 грн. відповідно до платіжної інструкції №1381 від 29.05.2026.

Обґрунтовуючи необхідність стягнення з відповідача сплаченої суми судового збору у повному обсязі, позивач посилається на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду щодо застосування судами положень ст. 142 ЦПК України.

Висновки позивача щодо необхідності застосування при розгляді його заяви правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду щодо застосування судами положень ст. 142 ЦПК України, судом не приймаються до уваги, оскільки даний спір вирішувався в межах публічно-правових відносин, які регулює Кодекс адміністративного судочинства України. Отже висновки, сформовані щодо застосування приписів Цивільно-процесуального кодексу України у межах цивільно-правових відносин не можуть бути застосовані під час вирішення спору, пов`язаного з публічно-правовими відносинами, що склалися між сторонами.

Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1, 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що у разі коли позивачем є суб`єкт владних повноважень, то незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України), не підлягають розподілу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вказана норма кореспондує приписам частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зазначена заява подана позивачем після початку розгляду справи по суті, що також суперечить приписам ст. 142 КАС України.

На переконання суду, положення статті 142 КАС України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" щодо повернення сплаченої суми судового збору за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі в адміністративному судочинстві застосовуються лише за клопотанням сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. Така заява подається до початку розгляду справи по суті.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №826/16473/15, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі №240/17530/23.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, то незалежно від результату розгляду справи, понесені таким суб`єктом витрати (окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз) не підлягають розподілу (стаття 139 КАС України).

Отже, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору відсутні.

Керуючись статтями 189, 238, 239, 243, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про відмову від позову та закриття провадження - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі №520/14713/26 за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (м. Харків, ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, 5, Держпром, 1-ий під`їзд, 4-й поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 02230856) до Приватної фірми "ТАУРУСС" (просп. Героїв Харкова,124/4, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 32677211) про зобов`язання вчинити певні дії.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Заяву Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про стягнення сплаченого судового збору з відповідача - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду в частині вирішення питання про повернення судового збору набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН