Ухвала суду № 139270828, 27.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 серпня 2026 р. № 400/10642/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву у справі

за адміністративним позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп -Вознесенський Елеватор», вул. Марка Кропивницького, 114, м. Миколаїв, 54009,

провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп - Вознесенський Елеватор» та ОСОБА_1 , в якому просить суд прийняти рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРВ Груп-Вознесенський Елеватор» (код ЄДРПОУ 39749884) ОСОБА_1 , до погашення податкового боргу

Ухвалою від 26.08.2026 суд залишив позов без руху.

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

27.08.2026 на виконання вимог зазначеної ухвали, позивач подав заяву про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що згідно з витягом з інтегрованої картки платника ТОВ «ГРВ Груп - Вознесенський Елеватор» податковий борг боржника у сумі більше мільйона гривень виник 30.09.2025 року після вручення податкової вимоги. Враховуючи той факт, що податкова вимога була вручена платнику 05.09.2024 на суму 157262,83 грн, боржник не міг виконати обов`язок щодо погашення податкового боргу на суму більше одного мільйона гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення останньої, оскільки на момент формування податкової вимоги, така сума податкового боргу не обліковувалась за ним. Зважаючи на це, датою для початку перебігу 240-денного строку необхідно вважати дату виникнення у платника податкового боргу більше 1 мільйона гривень відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника, а саме 30.09.2025 (30.09.2025 + 240 днів = 28.05.2026).

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Суд звертає увагу, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Як вже зазначав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням встановлених обставин, а також положень пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України та частини першої статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо 240-денного граничного строку), у контролюючого органу виникло право на пред`явлення відповідних позовних вимог з 05.05.2025 року, та саме з цієї дати почався перебіг тримісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України .

Натомість, контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду лише 26.08.2026, що свідчить про порушення тримісячного строку звернення до суду.

Обставини, що зумовлюють звернення до суду із позовом про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України - це сплив 240 календарних днів з дня вручення платнику податків-боржнику податкової вимоги.

Як встановлено судом, позивачем сформовано податкову вимогу від 20.08.2024 № 0011969-1304-1429 на суму 157262,83 грн, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вважається врученою відповідачу 05.09.2024.

За таких обставин, відлік 240 днів на погашення податкового боргу для відповідача розпочався з 06.09.2024 і сплинув 04.05.2024, відповідно, відлік тримісячного строку звернення до адміністративного суду почався з 05.05.2025 і закінчився 05.08.2025.

Аргументи позивача, що початком перебігу 240-денного строку слід вважати дату виникнення податкового боргу відповідно до ІКП 30.09.2025 року та обрахунок тримісячного строку звернення до суду з 28.05.2026, суд визнає помилковими, оскільки правові підстави для звернення до суду згідно зі статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення тимчасового обмеження керівнику юридичної особи або постійного представництва нерезиденту-боржнику у праві виїзду за межі України виникають через 240 днів від дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Норми статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлюють окремих строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку, в тому числі і за загальними строками звернення до суду.

При цьому, право на звернення до суду згідно зі статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та повинно бути реалізовано в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Податковий кодекс України, зокрема пункт 87.13 статті 87, не містить спеціальної норми, яка б установлювала інший строк звернення контролюючого органу до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України або виключала застосування частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме загальний процесуальний строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 12 вересня 2024 року у справі № 140/26462/23, від 01 липня 2025 року у справі № 120/2450/24, від 24 липня 2025 року у справі № 80/11507/24, від 11 вересня 2025 року у справі № 460/1354/25.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 280/5892/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 160/20031/25 та від 13 січня 2026 року у справі № 280/6866/25, від 09 квітня 2026 року у справі № 480/8575/25, від 17 квітня 2026 року у справі № 160/20015/25, від 21 травня 2026 року у справі №160/19898/25.

У зазначених постановах Верховний Суд звернув увагу на необхідність системного застосування положень пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, статті 289-2 та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України під час вирішення спорів цієї категорії.

Позивач заяву про поновлення строку не подав, зміст заяви про усунення недоліків полягає у незгоді з визначеним судом, початком строку звернення до суду.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна